|
|||
КРЕОНТ. ПРОВІДНИК ХОРУ. КРЕОНТ. Стасим другий. Строфа 1. Антистрофа 1. Строфа 2. Антистрофа 2КРЕОНТ 575] Ні, Аїд скасує це одруження. ПРОВІДНИК ХОРУ Ясний, здається, вирок - їй на смерть іти. КРЕОНТ Й мені здається. Відведіть негайно їх У дім мій, стражі. Хай вони під вартою Обидві там посидять по-жіночому. 580] Тікати-бо й хоробрі намагаються, Коли Аїд на їх життя чигатиме. Стражі виводять Антігону й Ісмену. Стасим другий ХОР Строфа 1 Щасливі ті люди, чий вік нещасть не відав! Ті ж, що дім їх з волі богів похитнувся, Не уникнуть горя, аж поки той рід загине. Фракійським вітром гнані вдаль, Так морські біжать вали І з вирової темряви підііодної Піску виносять накип чорпий, Аж гудуть від хвиль грізних І тяжко стогнуть скелі прибережні. Антистрофа 1 Я бачу - на дім Лабдакідів стародавній 595] Споконвіку падає лихо за лихом, Гине рід за родом, їх бог невблаганний губить, І не знайти рятунку їм. От і парость юну цю - Едіпового дому промінь сяючий - [140] Уже й її скосить готовий Бога тьми нещадний серп - Безумства жертву й гордої сваволі. Строфа 2 Зевсе, владу і міць твою 605] Не здолає людська зухвалість, Ні сон-можновлад, ні місяців божистих Незмінно-невтомний хід. Вічний владар, старості ти не знаєш, - На яснім Олімпі 610] Світла твоя оселя, І в минулім, і в майбутнім Панує один закон: Не перейти людині Шляхами життя без тягарів недолі. Антистрофа 2 615] Втіху для багатьох людей Всеосяжпа дає надія, А для багатьох - це лиш пуста омана. Не ждавши лихих негод, Раптом ступню палиш об грань пекучу. 620] Недаремно славне Мовить прислів'я мудре: Хто лихе вважає добрим, Того вже ведуть боги На манівці безтямні, - 625] Недовго йому ждать тягарів недолі. Он виходить Гемон, із потомства твого Наймолодший. Мабуть, його тяжко смутить Нареченої доля, судьба Антігони, І в печалі гіркій 630] Він за шлюбним сумує утраченим ложем?
|
|||
|