|
|||
ПРОВІДНИК ХОРУ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТПРОВІДНИК ХОРУ Якщо дозволиш, слід, державче, зважити 725] її па нього, - добре ви обидва мовили. КРЕОНТ Та чи ж мені годиться у літах таких У юнака такого вчитись розуму? ГЕМОН Лиш справедливості. Хай молодий ще я - Тут не на вік, на діло слід дивитися. КРЕОНТ 730] Чи діло - шанувати заколотників? ГЕМОН Злочинців шанувати не прошу тебе. КРЕОНТ А в неї що ж, нема цієї хворості? ГЕМОН Ніхто б у цілих Фівах не сказав цього.. [144] КРЕОНТ То місто має вже мені наказувать? ГЕМОН 735] Невже не бачиш - як дитя говориш ти? КРЕОНТ Чи не чужим я мушу править розумом? ГЕМОН Хіба то місто, що один правує в нім! КРЕОНТ Кому ж належить місто? Не державцеві? ГЕМОН От гарно керував би ти пустелею! КРЕОНТ 740] За цю ти жінку, бачу, побиваєшся. ГЕМОН Якщо ти - жінка, то за тебе дбаю я. КРЕОНТ Який негідник! Що ж, ти проти батька йдеш? ГЕМОН Бо бачу, справедливість ти порушуєш. КРЕОНТ Не тим, що бережу своєї влади честь? ГЕМОН 745] Не бережеш, богів-бо не шануєш ти. КРЕОНТ О нрав злочинний, ще й підвладний женщині! ГЕМОН Та все ж не скажеш, що служу лихому я. - КРЕОНТ У тебе кожне слово лиш про неї все. ГЕМОН І про тебе, і про мене, й про богів усіх. [145] КРЕОНТ 750] Але з живою з нею не одружишся. ГЕМОН Умре вона - то й інший з нею теж умре. КРЕОНТ То ти, зухвальцю, ще мені й загрожуєш? ГЕМОН Чи то ж загроза - марному перечити? КРЕОНТ В повчаннях марних слізно ти розкаєшся! ГЕМОН 755] Не будь ти батько, зрік би: нерозумно вчиш. КРЕОНТ Жіночий рабе, не плети дурниць мені! ГЕМОН Сам мовиш, мови ж інших ти не слухаєш. КРЕОНТ Невже? Та не на радість, от клянусь тобі Олімпом, лаєш ти мене зухвало так. 760] Гей, приведіть негідницю! Нехай вона Вмре на очах у свого нареченого.
|
|||
|