Главная

Контакты

Случайная статья

• Автоматизация
• Антропология
• Археология
• Архитектура
• Биология
• Ботаника
• Бухгалтерия
• Военная наука
• Генетика
• География
• Геология
• Демография
• Деревообработка
• Журналистика
• Зоология
• Изобретательство
• Информатика
• Искусство
• История
• Кинематография
• Компьютеризация
• Косметика
• Кулинария
• Культура
• Лексикология
• Лингвистика
• Литература
• Логика
• Маркетинг
• Математика
• Материаловедение
• Медицина
• Менеджмент
• Металлургия
• Метрология
• Механика
• Музыка
• Науковедение
• Образование
• Охрана Труда
• Педагогика
• Полиграфия
• Политология
• Право
• Предпринимательство
• Приборостроение
• Программирование
• Производство
• Промышленность
• Психология
• Радиосвязь
• Религия
• Риторика
• Социология
• Спорт
• Стандартизация
• Статистика
• Строительство
• Технологии
• Торговля
• Транспорт
• Фармакология
• Физика
• Физиология
• Философия
• Финансы
• Химия
• Хозяйство
• Черчение
• Экология
• Экономика
• Электроника
• Электротехника
• Энергетика

КРЕОНТ. АНТІГОНА. КРЕОНТ. АНТІГОНА. КРЕОНТ. АНТІГОНА. ПРОВІДНИК ХОРУ. КРЕОНТ

КРЕОНТ

Ти що так низько похилила голову,

Чи признаєш провину, чи зрікаєшся?

АНТІГОНА

Нічого не перечу - я зробила це.

КРЕОНТ

(до стража)

Ну що ж, ти можеш куди хоч іти собі -

445] Тепер ти вільний від обвинувачення. [134]

(До Антігони).

А ти - пряму й коротку дай нам відповідь.

Ти знала, що робить це заборонено?

АНТІГОНА

Так... Як не знати? Скрізь це оголошено.

КРЕОНТ

І все ж наказ переступить посміла ти?

АНТІГОНА

450] Його ж не Зевс з Олімпу сповістив мені,

І не богів підземних правда вічная,

Що всі закони людям установлює.

Не знала я, що смертних розпорядження

Такі могутні, щоб переступать могли

455] Богів закон одвічний, хоч не писаний.

Його не вчора, не сьогодні створено,

Коли з'явивсь він - вже ніхто не відає.

Не хтіла я, людських велінь страхаючись,

Відповідати потім перед вічними

460] Богами. Що умру, хіба не знаю я

І без твоїх наказів? А раніш часу

Умерти - це за благо я вважатиму.

Тому, для кого в смутку безнастанному

Усе життя минає, чи не благо - смерть?

465] Тож я й для себе не вбачаю в долі цій

Сумного. От коли б я сина матері

Моєї залишила непохованим,

Було б сумніше. Смертю ж не журюся я.

А як назвеш дурною, то скажу тобі -

470] Чи не дурний мене винує в дурості.

ПРОВІДНИК ХОРУ

Завзята, видно, донька, як і батько був

Завзятий духом, - лихо не страшить її.

КРЕОНТ

Та знай, проте, - хто найтвердіший вдачею,

Той падає раніше, найміцнішу сталь,

475] В горнилі вогняному загартовану,

І розламати можна, і розбити вщент.

Відомо й те - коневі норовистому

Гамує шал мала вузда. Хто в рабському

Ярмі, тому нема чим величатися. [135]

480] Вона себе явила й тим зухвалого,

Що мій наказ переступити зважилась.

Зухвальство ж друге, додане до першого, -

Цим хвастати і в вічі нам сміятися.

Не я - вона була б тоді мужчиною,

485] Якби сваволя дурно їй минулася.

Хай це й дочка сестри моєї рідної,

Всіх ближча при родиннім Зевса вогнищі,

Ні їй тяжкої кари не уникнути,

Ані сестрі її. Адже однаково

490] Обидві похованням завинили тим.

Позвіть Ісмену. В домі щойно бачив я,

Вона, мов божевільна, у нестямі вся.

Хоч злодій і ховає в пітьмі задум свій,

Та сам себе вже власним серцем викрив він.

495] Але найгірш, як, на гарячім впійманий,

Свою провину пнеться ще й прикрасити.