|
|||
СТРАЖ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. Стасим перший. Строфа 1. Антистрофа 1. Строфа 2СТРАЖ 315] Дозволь сказать? Чи так іти звелиш мені? КРЕОНТ А знаєш ти, як гірко все це слухати? СТРАЖ Що ж - слух твій я чи душу засмутив тобі? КРЕОНТ Ти ще шукати хочеш, де болить мені? СТРАЖ Злочинець серце вразив, я - лиш слух тобі. КРЕОНТ 320] Вродивсь, я бачу, надто балакучий ти. [130] СТРАЖ Та злочину я не вчиняв ніякого. КРЕОНТ Якби ж то ні, - продав за срібло совість ти. СТРАЖ Ой леле! Зле, коли правди в самого судді нема. КРЕОНТ Глузуєш з правди. Але знай, як винного 325] Сюди не приведете ви, то впевнитесь, Що ці прибутки ваші - то велике зло. СТРАЖ (про себе) Вже краще б він знайшовся. А чи знайдеться, Чи ні - то це розсудить тільки випадок. . Ні, тут мене вже більше не побачиш ти. 330] Понад надію всяку врятувався я Від лиха, і богам повинен дякувать. Стасим перший ХОР Строфа 1 Дивних багато в світі див, Найдивніше із них - людина, Вітер льодом січе, вона ж 335] Дальшу в морі верстає путь - Хай сива хвиля бушує, А човен пливе вдаль, Уславлену в богинях Землю, Вічно й невтомно родючу, виснажує, 340] Плугом щороку в ній борозни орючи Із конем своїм, людина. Антистрофа 1 Птиць безтурботні зграї й риб, Що живуть у морських глибинах, Звірів диких з гущин лісних [131] 345] В пастку й оплетену вправно сіть Розумна ловить людина Й собі скоряє їх. В полях і в горах звірів ловить, Хитрим знаряддям їх перемагаючи, 350] І запрягає коня довгогривого І бика в ярмо заводить. Строфа 2 І мислей, як вітер швидких, І мови навчивсь чоловік, 355] Звичаїв громадських пильнує здавна; Від лютих стуж, буйних злив Знайшов міцний захист він, Благодольний. Бездольним не буде той, хто сам 360] Майбутню путь ясно зрить, - Нездоланна смерть одна, А біль хвороб, тягар знегод - не страшні нам.
|
|||
|