|
|||
ПРОВІДНИК ХОРУ. КРЕОНТ. ПРОВІДНИК ХОРУ. КРЕОНТ. ПРОВІДНИК ХОРУ. КРЕОНТ. ПРОВІДНИК ХОРУ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТПРОВІДНИК ХОРУ Креонте, Менекеїв сину, визначить Ти владен друзів міста й ворогів його. Закон який завгодно застосовувать Ти й до померлих можеш, і до нас, живих. КРЕОНТ 215] То будьте ж ви закону охоронцями. ПРОВІДНИК ХОРУ Є в нас молодші, їм загадуй службу цю. КРЕОНТ Я вже поставив стражів біля мертвого. ПРОВІДНИК ХОРУ То що ж ти нам волієш загадати ще? КРЕОНТ А щоб не потурали ви порушникам. ПРОВІДНИК ХОРУ 220] Нема дурних, нікому з нас не мила смерть. [127] КРЕОНТ Це слушна засторога... Багатьох, проте. Корисливі надії погубили вже. Входить Страж. СТРАЖ Признаюсь, володарю, не задихавсь я Від того, що, не чувши ніг, прибіг сюди, - 225] Не раз в путі я зупинявсь, вагаючись, Чи то назад не краще повернутися. То так, то так мій розум говорив мені: «Чого, нещасний, поспішать до кари так? Що, бідолашний, дляєшся? Не журишся, 230] Що інший хтось все доповість Креонтові? » Отак роздумуючи, брів повільно я, Й коротка путь для мене стала довгою. Та зваживсь я дійти до тебе зрештою, І хоч не легко мовить, я скажу тобі: 235] Прийшов із однією я надією - Не потерпіти більше, ніж заслужено. КРЕОНТ Та що ж бо сталось? Чим ти так збентежений? СТРАЖ Сказать про себе хочу спершу: участі Не брав в тій справі, й хто вчинив - не бачив я; 240] Було б несправедливо і винить мене. КРЕОНТ Занадто щось себе ти вигороджуєш, - Мабуть, якась важлива новина ота. СТРАЖ Така, що я боюся і промовити. КРЕОНТ Мерщій розказуй, і тоді іди собі. СТРАЖ 245] Усе скажу. Хтось над померлим виконав Обряди похоронні й сам утік кудись, Сухого пилу залишивши слід на нім. КРЕОНТ Що кажеш ти? Хто з громадян посмів таке? [128]
|
|||
|