|
|||
СТРАЖ. ПРОВІДНИК ХОРУ. КРЕОНТСТРАЖ Не знаю. Ні сокири там, ні заступа 250] Знаків не видно, лиш твердий та голий грунт, Пі колії від возового колеса Немає там, - так винний десь безслідно зник. Лиш денний страж нам перший указав на це, І всі були страшенно ми здивовані. 255] Хоч видно труп, був не цілком заритий він, Від скверни тільки пилом був посипаний, Та ні від псів, ані від звіра дикого, Які терзали б тіло, ані сліду там. І почали ми між собою лаятись, 260] Страж стража винуватив, не було кому Спинить нас, хоч до бійки наближалося, Бо кожен, очевидно, не безвинний був, Але не признавались, одмовлялися, Готові й крицю в руки взять розпечену, 265] Й в огонь іти, й богами поклястись всіма, Що ми про це не знали і не відали, Й ні помислом, ні ділом не замішані, Але не дошукались ні до чого ми, Й один сказав нарешті - і від страху всі 270] Поникли головами, ні перечити Ніхто не міг, ні певне щось порадити, Як краще діять. Слід одверто - мовив він - Про все тобі доповісти, не криючись, На це пристали, і мене, бездольного, 275] Твою прийняти ласку жеребок послав. Я розумію, що прийшов некликаний, - Не любі нам з лихою вістю вісники. ПРОВІДНИК ХОРУ Давно, державче, у думках плелось мені - Чи не боги то, справді, учинили це? КРЕОНТ 280] Замовкни, щоби гніву я не сповнився. Чи ти під старість не позбувся розуму? Та ти ж говориш просто нісенітницю: Хіба боги вже й мертвими піклуються? Хто ж може шанувать як благодійника 285] Того, хто йшов, щоб храми з колонадами Вогнем палити, грабувать скарбниці їх, Усю країну і закони нищити? [129] Хіба боги шанують вже й лихих людей? Не може бути. Хоч між громадянами 290] Давно на мене дехто нарікає вже, Чолом киває потай, не бажаючи Схилить покірно шию під ярмо свою. Цілком я певен, стражів цих не інший хто Підбив за мзду хорошу учинити це. 295] Немає для людини лиха гіршого За гроші срібні. Знищують міста вони І громадян вигонять із домівок їх; Вчать добрі мислі підмінять лукавими І чесний люд до вчинків тягнуть пагубних; 300] Підказують, як учиняти підступи, Як злочинів безбожних не соромитись. А ті, кого на справу цю підкуплено, Свою в свій час винагороду матимуть. І якщо правда, що шаную Зевса я, 305] А сам ти бачиш - привселюдна клятва це - Як в похороні винного не знайдете Й мені тут перед очі не поставите, Вам смерті буде мало, вас живими я Повішу, тільки б те зухвальство викрити. 310] Тоді дізнаєтеся, де вам вигоди Шукать, збагнете і запам'ятаєте, Що й вигода не всяка йде на користь нам І що із заробітками нечесними Не стільки нам прибутку, скільки пагуби.
|
|||
|