|
||||||||||
Назва наукового напрямку (модуля): 22 страница | надходження крові з дихальних шляхів у вигляді окремих плювків або у вигляді домішок крові в мокроті
| |||||||||
C. | надходження крові з дихальних шляхів у вигляді згустків
| |||||||||
D. | надходження крові з дихальних шляхів струменем
| |||||||||
E. | надходження крові з дихальних шляхів у вигляді «кавової гущі»
| |||||||||
770. | Основними чинниками, які сприяють виникненню туберкульозу і його несприятливому перебігу при поєднанні з іншими захворюваннями є всі перераховані, окрім
| |||||||||
A. | порушення обміну речовин
| |||||||||
B. | пригнічення імунної системи
| |||||||||
C. | порушення обміну речовин і пригнічення імунної системи
| |||||||||
D. | порушення функції паренхіматозних органів
| |||||||||
E. * | ураження органів кровотворення
| |||||||||
771. | У хворих туберкульозом відносно частіше спостерігається
| |||||||||
A. | необструктивний бронхіт
| |||||||||
B. * | обструктивний бронхіт
| |||||||||
C. | і той, і інший однаково часто
| |||||||||
D. | хронічний бронхіт
| |||||||||
E. | гнійний бронхіт
| |||||||||
772. | На клінічний перебіг туберкульозу грип
| |||||||||
A. | істотно не впливає
| |||||||||
B. * | впливає, збільшуючи ризик загострення і прогресування при всіх проявах туберкульозного процесу
| |||||||||
C. | впливає, збільшуючи ризик прогресування процесу у осіб, які страждають на хронічний туберкульоз легень
| |||||||||
D. | впливає, збільшуючи ризик загострення при всіх проявах туберкульозного процесу
| |||||||||
E. | впливає, збільшуючи ризик прогресування при всіх проявах туберкульозного процесу
| |||||||||
773. | Захворюваність грипом хворих туберкульозом порівняно з середньою
| |||||||||
| ||||||||||
A. | зростає
| |||||||||
B. | не змінюється
| |||||||||
C. | зростає у осіб, що перенесли у минулому туберкульоз
| |||||||||
D. * | зростає і також зростає у осіб, що перенесли у минулому туберкульоз
| |||||||||
E. | знижується
| |||||||||
774. | Перебіг цукрового діабету при приєднанні туберкульозу характеризується всім перерахованим, окрім
| |||||||||
A. * | не змінюється
| |||||||||
B. | підвищення потреби в інсуліні
| |||||||||
C. | виявлення потреби в інсулінотерапії
| |||||||||
D. | виявлення схильності до кетоацидозу
| |||||||||
E. | частіше розвиваються інші ускладнення цукрового діабету
| |||||||||
775. | Для перебігу виразкової хвороби при її поєднанні з туберкульозом характерний все перераховане, окрім
| |||||||||
A. | менш вираженого больового синдрому
| |||||||||
B. | менш вираженого диспептического синдрому
| |||||||||
C. * | меншого числа ускладнень виразкової хвороби
| |||||||||
D. | більшого числа ускладнень виразкової хвороби
| |||||||||
E. | більшого числа ускладнень туберкульозу
| |||||||||
776. | Хвора 55-ти років поступила до протитуберкульозного диспансеру зі скаргами на кашель, слабість, зниження маси тіла, кашель з харкотинням. За даними оглядової рентгенограми проводиться диференціальна діагностика між інфільтративним туберкульозом верхньої частки лівої легені (лобіт) та раком легені. Який рентгенологічний метод дослідження є оптимальним для підтвердження діагнозу?
| |||||||||
A. | Електрорентгенографія.
| |||||||||
B. | Бронхографія.
| |||||||||
C. | Плеврографія.
| |||||||||
D. | Рентгеноскопія.
| |||||||||
E. * | Комп'ютерна томографія.
| |||||||||
777. | Хворий 28-х років поступив до протитуберкульозного диспансеру із скаргами на слабість, пітливість, зниження апетиту, кашель з харкотинням. Хворому зроблено оглядову рентгенограму, на якій у С6 лівої легені визначається кільцеподібна тінь. Яким змінам в легеневій тканині відповідає такий характер тіні?
| |||||||||
A. | Вогнищу.
| |||||||||
B. | Інфільтрату.
| |||||||||
C. | Фіброзу.
| |||||||||
D. | Накопиченню ексудату.
| |||||||||
E. * | Розпаду легеневої тканини.
| |||||||||
778. | Хвору 20-ти років спрямовано до фтизіатра з приводу змін, що виявлені на флюорограмі (профілактичне обстеження). Зміни видно погано, бо вони приховані за ключицею. Яке рентгенологічне дослідження потрібно провести хворій, щоб якнайкраще виявити ці зміни?
| |||||||||
A. | Рентгенографія.
| |||||||||
B. | Бронхографія.
| |||||||||
C. | Рентгеноскопія.
| |||||||||
D. | Бокова рентгенографія.
| |||||||||
E. * | Рентгенографія з максимальним відведенням ключиці.
| |||||||||
779. | Сприяє росту колоній МБТ:
| |||||||||
A. * | Гліцерин
| |||||||||
| ||||||||||
B. | Жовч
| |||||||||
C. | Спирт
| |||||||||
D. | Молоко
| |||||||||
E. | Жовч, спирт
| |||||||||
780. | Оптимальний ріст МБТ у зовнішньому середовищі при t:
| |||||||||
A. | 29°С
| |||||||||
B. | 42-43°С
| |||||||||
C. | 34-35°С
| |||||||||
D. * | 37-38°С
| |||||||||
E. | 36-37°С
| |||||||||
781. | Мікобактерії туберкульозу є стійкими до :
| |||||||||
A. * | Спиртів, лугів, кислот
| |||||||||
B. | Лугів, кислот
| |||||||||
C. | Спиртів, бензолів, кислот
| |||||||||
D. | Бензолів, кислот, лугів
| |||||||||
E. | Ефірів, лугів, кислот
| |||||||||
782. | Найчастіший механізм передачі туберкульозної палички:
| |||||||||
A. | фекально-оральний
| |||||||||
B. | перкутанний
| |||||||||
C. * | повітряно-крапельний
| |||||||||
D. | трансплацентарний
| |||||||||
E. | вірної відповіді немає
| |||||||||
783. | хто відкрив m. tuberkulosis?
| |||||||||
A. * | Р. Кох
| |||||||||
B. | М. Пирогов
| |||||||||
C. | Пірке
| |||||||||
D. | Кальмет
| |||||||||
E. | Герен
| |||||||||
784. | До атипових МБТ відноситься:
| |||||||||
A. | m.tuberculosis
| |||||||||
B. | m.africanum
| |||||||||
C. | s.aureus
| |||||||||
D. * | m.avium
| |||||||||
E. | m.bovis
| |||||||||
785. | Первинний туберкульоз виникає після:
| |||||||||
A. | Повторного зараження давніше інфікованих осіб
| |||||||||
B. * | Віражу туберкулінових реакцій
| |||||||||
C. | Екзогенної суперінфекції
| |||||||||
D. | Лікування імунодепресантами
| |||||||||
E. | Все перераховане правильно
| |||||||||
786. | Основними цитокінами які здійснюють активацію макрофагів вважають:
| |||||||||
A. | Дельта-інтерферон
| |||||||||
B. | Альфа-інтерферон
| |||||||||
C. * | Гама-інтерферон і альфа-канцеронекротичний фактор.
| |||||||||
D. | Бета-інтерферон
| |||||||||
E. | Всі відповіді вірні.
| |||||||||
| ||||||||||
787. | Під дією фосфатидів МБТ-макрофаги трансформуються:
| |||||||||
A. * | в епітеліоїдні та гігантські клітини Пирогова-Лангханса
| |||||||||
B. | Клітини Березовського
| |||||||||
C. | Тільця Бабеша-Негрі
| |||||||||
D. | Нейтрофіли
| |||||||||
E. | Всі відповіді правильні
| |||||||||
788. | Різні гуморальні реакції організму у відповідь на інфікування МБТ – це:
| |||||||||
A. | Фагоцитоз
| |||||||||
B. | Імунітет
| |||||||||
C. | Імунологічна пам’ять
| |||||||||
D. * | антитіло утворення
| |||||||||
E. | Туберкулінові реакції
| |||||||||
789. | Розмноження МБТ відбувається шляхом простого поділу, повний цикл триває:
| |||||||||
A. | 72 год
| |||||||||
B. | 48 год
| |||||||||
C. * | 24 год
| |||||||||
D. | 6-12год
| |||||||||
E. | 12-24 год
| |||||||||
790. | МБТ зберігається у воді:
| |||||||||
A. * | до 5 місяців
| |||||||||
B. | до 2 місяців
| |||||||||
C. | до 24 годин
| |||||||||
D. | до 1 року
| |||||||||
E. | правильної відповіді немає
| |||||||||
791. | M. tuberculosis це:
| |||||||||
A. | Вірус
| |||||||||
B. * | Бактерія
| |||||||||
C. | Паразит
| |||||||||
D. | Грибок
| |||||||||
E. | Правильної відповіді немає
| |||||||||
792. | половину сухої речовини клітини складають
| |||||||||
A. | жири
| |||||||||
B. | ліпіди
| |||||||||
C. | білки
| |||||||||
D. * | мінеральні солі
| |||||||||
E. | жири і вуглеводи
| |||||||||
793. | МБТ мають найчастіше форму
| |||||||||
A. * | палички
| |||||||||
B. | зернисту
| |||||||||
C. | кокову
| |||||||||
D. | ниткоподібну
| |||||||||
E. | кулясту
| |||||||||
794. | Імунологічна пам'ять – це…
| |||||||||
A. * | збереження детермінант на клітинних елементах крові і у сироватці крові
| |||||||||
B. | підвищення чутливості організму до повторного введення МБТ
| |||||||||
C. | специфічна реактивність, спосіб захисту організму від живих тіл
| |||||||||
| ||||||||||
D. | захоплення і перенесення антигену до імунокомпетентних клітин і органів
| |||||||||
E. | жодна з відповідей не вірна
| |||||||||
795. | Що не входить до гуморальних не імунологічних захисних?
| |||||||||
A. | лізим
| |||||||||
B. * | тироксин
| |||||||||
C. | А-антитрипсин
| |||||||||
D. | ферменти
| |||||||||
E. | сурфактант
| |||||||||
796. | Що відіграє основну роль в протитуберкульозному захисті?
| |||||||||
A. * | макрофаги
| |||||||||
B. | т-кілери
| |||||||||
C. | т-хелпери
| |||||||||
D. | т-супресори
| |||||||||
E. | плазматичні клітини
| |||||||||
797. | Про що свідчить рівень антитіл при туберкульозі?
| |||||||||
A. * | про тривалість антигенного впливу
| |||||||||
B. | про функціональний стан ураженого організму
| |||||||||
C. | про масивність збудника
| |||||||||
D. | про вірулентність збудника
| |||||||||
E. | про характер антигенного впливу
| |||||||||
798. | Хворий 35 років, 5 років тому хворів інфільтративним туберкульозом верхньої частки правої легені, МБТ (-). В даний час скаржиться на сухий кашель, пітливість. Над верхнім відділом правої легені - дрібнопухирчасті вологі хрипи після покашлювання. Упродовж 3-х останніх років рентгенологічна картина стабільна (поодинокі вогнищеві тіні великої та середньої інтенсивності у верхній частці правої легені). До якої групи диспансерного спостереження слід віднести хворого?
| |||||||||
A. * | 5.1
| |||||||||
B. | 5.2
| |||||||||
C. | 5.3
| |||||||||
D. | 5.4
| |||||||||
E. | 5.5
| |||||||||
799. | Чоловік 43 років, курець, скаржиться на кашель з незначним виділенням харкотиння, субфебрилітет, схуднення. З підозрою на абсцедуючу пневмонію госпіталізований у діагностичне відділення. На рентгенограмі у верхній частці правої легені відмічається затемнення розміром 4(4 см з чітким зовнішнім контуром та серповидним просвітленням. Аналіз крові: лейк. – 9,0(10_/л, ШОЕ – 19 мм/год. Аналіз харкотиння: лейк. –8-12 в полі зору. Проба Манту (з 2 ТО) – інфільтрат діаметром 22 мм. Який найбільш ймовірний діагноз?
| |||||||||
A. | Периферичний рак
| |||||||||
B. | Абсцес легені
| |||||||||
C. * | Туберкульома
| |||||||||
D. | Доброякісна пухлина
| |||||||||
E. | Аспергільома
| |||||||||
800. | Чоловік 38 років, скаржиться на біль в ділянці серця, субфебрилітет, пітливість, схуднення. Пульс 82 удари за хв., АТ 110/75 мм рт. ст., над верхівкою серця систолічний шум. На рентгенограмі: вогнищеві тіні діаметром до 5 мм на обох верхівках легень. Яке захворювання є найбільш ймовірне?
| |||||||||
A. | Саркоїдоз
| |||||||||
B. | Еозинофільний інфільтрат
| |||||||||
| ||||||||||
C. | Вогнищева пневмонія
| |||||||||
D. * | Вогнищевий туберкульоз
| |||||||||
E. | Периферичний рак
| |||||||||
801. | У хворого 27-ми років при флюорографічному обстеженні у ІІ сегменті правої легені вперше виявлено малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами. Скарг немає. Об’єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми. Яка клінічна форма туберкульозу виявлена у хворого?
| |||||||||
A. | Інфільтративна.
| |||||||||
B. * | Вогнищева.
| |||||||||
C. | Міліарна.
| |||||||||
D. | Дисемінована.
| |||||||||
E. | Фіброзно-кавернозна.
| |||||||||
802. | У хворого 27-ми років при флюорографічному обстеженні у ІІ сегменті правої легені вперше виявлено малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами. Скарг немає. Об’єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми. До якої категорії слід віднести хворого?
| |||||||||
A. | До категорії 1.
| |||||||||
B. | До категорії 2.
| |||||||||
C. * | До категорії 3.
| |||||||||
D. | До категорії 4.
| |||||||||
E. | До категорії 5.
| |||||||||
803. | У хворого 27-ми років при флюорографічному обстеженні у ІІ сегменті правої легені вперше виявлено малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами. Скарг немає. Об’єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми. Яку етіотропну терапію слід призначити хворому?
| |||||||||
A. * | Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол.
| |||||||||
B. | Рифампіцин, стрептоміцин, піразинамід.
| |||||||||
C. | Рифмпіцин, етамбутол, стрептоміцин.
| |||||||||
D. | Ізоніазид, стрептоміцин, етамбутол.
| |||||||||
E. | Ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин.
| |||||||||
804. | У хворого 25-ти років при флюорографічному обстеженні у ІІ сегменті правої легені вперше виявлено малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами. Скарг немає. Об’єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми. З якими захворюваннями у першу чергу слід проводити диференційну діагностику?
| |||||||||
A. | З раком легень.
| |||||||||
B. * | З пневмонією.
| |||||||||
C. | З абсцесом легень.
| |||||||||
D. | З еозинофільним інфільтратом.
| |||||||||
E. | З аспергільозом.
| |||||||||
805. | У хворого 32-х років при флюорографічному обстеженні у І сегменті правої легені виявлено вогнищеві тіні малої інтенсивності з нечіткими контурами. Скарг немає. Об’єктивно без патології. Аналіз крові в межах норми. Яка клінічна форма туберкульозу запідозрена у хворого?
| |||||||||
A. | Інфільтративна.
| |||||||||
B. * | Вогнищева.
| |||||||||
C. | Дисемінована.
| |||||||||
D. | Фіброзно –кавернозна.
| |||||||||
E. | Циротична.
| |||||||||
| ||||||||||
806. | У хворого 20-ти років при профілактичному огляді флюорографічним методом у верхівкових сегментах обох легень визначено одиничні малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами, середніх розмірів. Скарг немає. Об’єктивно без патології. Аналіз крові в межах норми. Встановлено діагноз туберкульозу легень. Яка клінічна форма туберкульозу легень виявлена у хворого?
| |||||||||
A. | Дисемінований туберкульоз
| |||||||||
B. * | Вогнищевий туберкульоз
| |||||||||
C. | Інфільтративний туберкульоз легень
| |||||||||
D. | Міліарний
| |||||||||
E. | Фіброзно-кавернозний
| |||||||||
807. | У хворого 32-х років при профілактичному огляді флюорографічним методом у задніх сегментах обох легень визначено одиничні малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами, середніх розмірів. Скарг немає. Об’єктивно без патології. Аналіз крові в межах норми. Встановлено діагноз вогнищевого туберкульозу легень. Яка фаза вогнищевого туберкульозу визначається у хворго?
| |||||||||
A. * | Фаза інфільтрації.
| |||||||||
B. | Фаза ущільнення.
| |||||||||
C. | Фаза звапнення.
| |||||||||
D. | Фаза обсіювання.
| |||||||||
E. | Фаза розпаду.
| |||||||||
808. | У хворого 28-ми років при профілактичному огляді флюорографічним методом у задніх сегментах обох легень визначено одиничні малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами, середніх розмірів. Скарг немає. Об’єктивно без патології. Аналіз крові в межах норми. В харкотинні методом посіву виявлено МБТ. Встановлено діагноз вогнищевого туберкульозу легень. До якої категорії слід віднести хворого?
| |||||||||
A. * | До категорії 1.
| |||||||||
B. | До категорії 2.
| |||||||||
C. | До категорії 3.
| |||||||||
D. | До категорії 4.
| |||||||||
E. | До категорії 5.
| |||||||||
809. | Хворий 36-ти років. При флюорографічному обстеженні у S2 правої легені вперше виявлено малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами. Скарг немає. Об’єктивно без патології. Аналіз крові в межах норми. В харкотинні методом бактеріоскопії КСБ не виявлено. Встановлено діагноз туберкульозу легень. Як сформулювати діагноз згідно з клінічною класифікацією?
| |||||||||
A. * | ВДТБ (дата виявлення) ІІ сегменту правої легені (вогнищевий), інфільтрації, Дестр-, МБТ-М-К0Резист0, ГІСТ0, Кат3Ког (№кварталу) (рік виявлення).
| |||||||||
B. | ВДТБ (дата виявлення) ІІ сегменту правої легені (дисемінований), інфільтрації, Дестр-, МБТ-М-К0Резист0, ГІСТ0, Кат3Ког (№кварталу) (рік виявлення).
| |||||||||
C. | ВДТБ (дата виявлення) ІІ сегменту правої легені (вогнищевий), інфільтрації, Дестр+, МБТ+М+К0Резист0, ГІСТ0, Кат3Ког (№кварталу) (рік виявлення).
| |||||||||
D. | ВДТБ (дата виявлення) ІІ сегменту правої легені (інфільтративний), інфільтрації, Дестр-, МБТ-М-К0Резист0, ГІСТ0, Кат3Ког (№кварталу) (рік виявлення).
| |||||||||
E. | ВДТБ (дата виявлення) ІІ сегменту правої легені (вогнищевий), інфільтрації, Дестр-, МБТ-М-К-Резист0, ГІСТ0, Кат3Ког (№кварталу) (рік виявлення).
| |||||||||
810. | Хворий 42-х років флюорографічним методом у S2 правої легені визначено одиничні малоінтенсивні вогнищеві тіні з нечіткими контурами середніх розмірів. Скарг немає. Об’єктивно без патології. Аналіз крові в межах норми. Встановлено діагноз: ВДТБ (дата виявлення) SII правої легені(вогнищевий), Дестр-, МБТ+М-К+Резист0, ГІСТ0, Кат1Ког (№ кварталу) (рік виявлення).Яку етіотропну терапію слід призначити хворому?
| |||||||||
A. | Рифампіцин, стрептоміцин, піразинамід.
| |||||||||
| ||||||||||
B. | Рифмпіцин, етамбутол, стрептоміцин.
|
|||||||||
|