|
|||||
Назва наукового напрямку (модуля): 10 страница
| |||||
E. | Блювота, хриплий голос, кашель, задишка, виділення харкотиння.
| ||||
350. | Яка методика провокації хрипів у хворих на туберкульоз?
| ||||
A. | Глибоке дихання.
| ||||
B. | Дихання ротом.
| ||||
C. * | Глибокий вдих після легкого покашлювання.
| ||||
| |||||
D. | Дихання через ніс.
| ||||
E. | Спокійне дихання.
| ||||
351. | Який з компонентів належить до етіологічної діагностики туберкульозу?
| ||||
A. | Виявлення характерних змін крові.
| ||||
B. | Виявлення характерних змін імунного статусу.
| ||||
C. * | Виявлення МБТ в патологічному матеріалі.
| ||||
D. | Оцінка клінічних проявів захворювання.
| ||||
E. | Виявлення інфікування туберкульозом.
| ||||
352. | Який метод виявлення МБТ є найекономічнішим?
| ||||
A. * | Пряма мікроскопія.
| ||||
B. | Культуральне дослідження.
| ||||
C. | Біологічна проба.
| ||||
D. | ПДР.
| ||||
E. | ІФА.
| ||||
353. | Який метод виявлення МБТ є найчутливішим та специфічним?
| ||||
A. | Пряма мікроскопія.
| ||||
B. | Культуральне дослідження.
| ||||
C. | Біологічна проба.
| ||||
D. * | ПЛР.
| ||||
E. | ІФА.
| ||||
354. | Який метод дозволяє проводити типування мікобактерій?
| ||||
A. | Пряма мікроскопія.
| ||||
B. * | Культуральне дослідження.
| ||||
C. | Біологічна проба.
| ||||
D. | ПЛР.
| ||||
E. | ІФА.
| ||||
355. | Яке забарвлення застосовується для виявлення МБТ?
| ||||
A. | За Грамом.
| ||||
B. * | За Цілем-Нільсеном.
| ||||
C. | За Романовським-Гімзою.
| ||||
D. | Фуксіном.
| ||||
E. | Метіленовим синім.
| ||||
356. | Яке визначення найточніше характеризує атипові мікобактерії?
| ||||
A. | Це непатогенні для людини мікобактерії.
| ||||
B. | Вони викликають туберкульоз з атиповим перебігом.
| ||||
C. * | Вони викликають захворювання, подібне до туберкульозу, у осіб зі зниженим імунітетом.
| ||||
D. | Це збудники лепри.
| ||||
E. | Це змінені під впливом хіміотерапії мікобактерії.
| ||||
357. | У який термін слід очікувати результатів культурального дослідження з метою виявлення МБТ при застосуванні твердих яєчних середовищ?
| ||||
A. | 2-5 діб.
| ||||
B. | 10-14 діб.
| ||||
C. * | 2-2.5 місяця.
| ||||
D. | 4-6 годин.
| ||||
E. | 20-30 діб.
| ||||
358. | Який метод дозволяє визначити чутливість мікобактерій до протитуберкульозних препаратів?
| ||||
| |||||
A. | Бактеріоскопічний.
| ||||
B. * | Бактеріологічний.
| ||||
C. | ПЛР.
| ||||
D. | ІФА.
| ||||
E. | Біологічний.
| ||||
359. | Який збудник мікобактеріозу є найтиповішим?
| ||||
A. | М. marinum
| ||||
B. * | М. avium-intracellulare.
| ||||
C. | М. smegmaticus.
| ||||
D. | М. tuberculosis.
| ||||
E. | М. leprae.
| ||||
360. | Яке визначення ролі клінічного дослідження крові у хворих на туберкульоз є найвірнішим?
| ||||
A. | Воно дозволяє поставити етіологічний діагноз.
| ||||
B. | Воно не має ніякого значення.
| ||||
C. * | Воно дозволяє оцінити вираженість запальних та інтоксикаційних змін в організмі.
| ||||
D. | Воно лежить в основі диференційної діагностики.
| ||||
E. | Воно лежить в основі експертизи працездатності.
| ||||
361. | Які зміни в числі лейкоцитів при неускладненому туберкульозі є найтиповішими?
| ||||
A. | Виражений лейкоцитоз, із значним паличкоядерним зсувом, лейкемоїдною реакцією.
| ||||
B. | Зміни не характерні.
| ||||
C. * | Помірний лейкоцитоз з невеликим паличкоядерним зсувом.
| ||||
D. | Лейкопенія.
| ||||
E. | Можливі як лейкопенія, так і лейкоцитоз.
| ||||
362. | При якому вмісті МБТ в 1 мл патологічного матеріалу мікроскопічне дослідження дає позитивний результат, якщо переглядаються 100 полів зору?
| ||||
A. | 5-10.
| ||||
B. | 50-100.
| ||||
C. * | 50000-100000.
| ||||
D. | 5000-10000.
| ||||
E. | 500-1000.
| ||||
363. | При якому вмісті МБТ в 1 мл патологічного матеріалу бактеріологічне дослідження дає позитивний результат?
| ||||
A. | 2-10.
| ||||
B. * | 20-100.
| ||||
C. | 200-1000.
| ||||
D. | 2000-10000.
| ||||
E. | 20000-100000.
| ||||
364. | Хворому 40 років. Перебуває на лікуванні в протитуберкульозному диспансері з діагнозом інфільтративний туберкульоз S1,2 правої легені . Який аналіз крові характерний ?
| ||||
A. | Л - 28х109, е-17%, п- 3%, с -60%, л-15%, м-5%, ШОЕ - 30 мм/год.
| ||||
B. | Л - 15х109, п- 7%, с -53%, л- 30%. м -10%,ШОЕ - 70 мм/год.
| ||||
C. | Л - 2,5х109, п- 1%, с -60%, л- 29%, м - 10%, ШОЕ - 40 мм/год.
| ||||
D. * | Л - 9,5х109, п- 5%, с -67%, л- 20%, м - 5%, ШОЕ - 20 мм/год.
| ||||
E. | Л - 4,5х109, е- 20%, п- 1% , с -49% , л- 25%, м-5%, ШОЕ-2 мм/год.
| ||||
| |||||
365. | Хворий 43-х років. Пред'являє скарги на слабість, поганий апетит, зниження маси тіла, субфебрильну температуру (37,1°-37,4°С), біль у лівому боці. При рентгенологічному обстеженні у S1-2 лівої легені виявлено обмежену дрібновогнищеву дисемінацію, донизу від IV ребра ексудат. При бактеріоскопічному дослідженні рідини МБТ не знайдені. Яке дослідження є оптимальним для підтвердження етіології плевриту у даного хворого?
| ||||
A. | Дослідження харкотиння.
| ||||
B. | Проведення бронхоскопії.
| ||||
C. | Імунологічне дослідження.
| ||||
D. * | Біопсія плеври.
| ||||
E. | Цитологічне дослідження ексудату.
| ||||
366. | Які біохімічні компоненти МБТ зумовлюють їх стійкість до кислот, лугів і спиртів?.
| ||||
A. | Білки.
| ||||
B. | Вуглеводи.
| ||||
C. * | Ліпіди.
| ||||
D. | Полісахариди.
| ||||
E. | Мінеральні солі.
| ||||
367. | Хворий 36-ти років. Поступив до стаціонарного відділення протитуберкульозного диспансеру із скаргами на кашель з харкотинням, слабість, температуру - 38,0°С, сильний головний біль, нудоту та блювоту, що не приносить полегшення. Захворювання починалося поступово. На оглядовій рентгенограмі впродовж легеневих полів відмічені дрібні (1-2 мм у діаметрі) множинні неінтенсивні тіні з нечіткими контурами. Яке дослідження найвірогідніше підтвердить можливість розвитку у хворого туберкульозного менінгіту?
| ||||
A. | Бактеріологічний аналіз харкотиння.
| ||||
B. | Імунологічне дослідження.
| ||||
C. | Енцефалографія.
| ||||
D. | Комп’ютерна томографія головного мозку.
| ||||
E. * | Аналіз спинномозкової рідини.
| ||||
368. | Які складові сполуки МБТ є основними носіями антигенних властивостей?
| ||||
A. * | Білки.
| ||||
B. | Вуглеводи.
| ||||
C. | Ліпіди.
| ||||
D. | Полісахариди.
| ||||
E. | Мінеральні солі.
| ||||
369. | Які мікобактерії називають L-формою?
| ||||
A. | Вакцинний штам МБТ.
| ||||
B. | Авізуальні форми МБТ.
| ||||
C. | Атипові МБТ.
| ||||
D. * | МБТ, які частково втратили клітинну стінку.
| ||||
E. | Фільтрівні форми МБТ.
| ||||
370. | Яка причина виникнення первинної медикаментозної стійкості МБТ?
| ||||
A. | Несвоєчасне виявлення туберкульозу.
| ||||
B. | Пізнє виявлення туберкульозу.
| ||||
C. | Нерегулярний прийом антимікобактеріальних препаратів.
| ||||
D. | Лікування заниженими дозами хіміопрепаратів.
| ||||
E. * | Зараження стійкими штамами МБТ.
| ||||
371. | Як часто розвивається вторинна медикаментозна стійкість МБТ до антимікобактеріальних препаратів у хворих на туберкульоз?
| ||||
A. | 1-5%.
| ||||
| |||||
B. | 5-10%.
| ||||
C. | 10 - 20 %.
| ||||
D. | 20-40%.
| ||||
E. * | 50 - 60 %.
| ||||
372. | Що таке первинна медикаментозна стійкість МБТ?
| ||||
A. * | Стійкість МБТ у вперше виявлених хворих, які ще не лікувались антимікобактеріальними препаратами.
| ||||
B. | Стійкість МБТ у хворих з первинною формою туберкульозу.
| ||||
C. | Стійкість МБТ у хворих з хронічними формами туберкульозу.
| ||||
D. | Стійкість МБТ у хворих з рецидивами туберкульозу.
| ||||
E. | Стійкість МБТ у хворих з малими формами туберкульозу легень.
| ||||
373. | Який з видів МБТ є найпатогеннішим для людини?
| ||||
A. | М. africanum.
| ||||
B. | М. avium.
| ||||
C. | М. bovinus.
| ||||
D. * | М. tuberculosis.
| ||||
E. | М. Kansasii.
| ||||
374. | Які мікобактерії викликають (спричинюють) мікобактеріоз?
| ||||
A. | L-форми мікобактерій.
| ||||
B. | М. tuberculosis.
| ||||
C. | Кислотостійкі сапрофіти.
| ||||
D. * | Атипові мікобактерії.
| ||||
E. | МБТ, стійкі до антимікобактеріальних препаратів.
| ||||
375. | З метою виявлення МБТ хворому зробили посів харкотиння на тверде середовище. Про що свідчить поява колонії на 3-й день від посіву?
| ||||
A. | Ріст мікобактерій, що швидко розмножуються.
| ||||
B. | Ріст високо вірулентних мікобактерій.
| ||||
C. | Ріст атипових мікобактерій.
| ||||
D. * | Ріст неспецифічної мікрофлори.
| ||||
E. | Ріст L-форм мікобактерій.
| ||||
376. | Яке харкотиння найхарактерніше для хворих на туберкульоз легень?
| ||||
A. * | Слизово-гнійне, без запаху, 10-50 мл на добу.
| ||||
B. | Гнійне з різким неприємним запахом, іржавого кольору, до 500 мл.
| ||||
C. | Гнійне без запаху, до 300 мл.
| ||||
D. | Слизово-водянисте, 50-100 мл.
| ||||
E. | Гнійно-кров'янисте з неприємним запахом, 100-150 мл на добу.
| ||||
377. | Які строки появи перших колоній мікобактерій туберкульозу на твердих поживних середовищах?
| ||||
A. | 2-3 день.
| ||||
B. | 7-14 день.
| ||||
C. * | 3-4 тижні.
| ||||
D. | 3-5 місяців.
| ||||
E. | 6 місяців.
| ||||
378. | У скількох відсотків людей туберкульоз викликається М.bovis?
| ||||
A. | 1-2%.
| ||||
B. * | 3-5%.
| ||||
C. | 10-20%.
| ||||
| |||||
D. | 25-30%.
| ||||
E. | 35-50%.
| ||||
379. | Який вид збудника, за класифікацією Runyon, відносять до атипових мікобактерій?
| ||||
A. | М. bovis.
| ||||
B. | М. africanum.
| ||||
C. | Фільтрівні форми.
| ||||
D. * | М. avium.
| ||||
E. | М tuberculosis.
| ||||
380. | Який рентгенологічний метод застосовується для профілактичного обстеження населення з метою виявлення туберкульозу органів дихання?
| ||||
A. | Оглядова рентгенографія.
| ||||
B. | Комп'ютерна томографія.
| ||||
C. * | Флюорографія.
| ||||
D. | Рентгеноскопія.
| ||||
E. | Бронхографія.
| ||||
381. | Який метод доцільніше застосовувати для контролю динаміки ефективності лікування хворих на туберкульоз легенів?
| ||||
A. * | Рентгенографію.
| ||||
B. | Рентгенокімографію.
| ||||
C. | Флюорографію.
| ||||
D. | Рентгеноскопію.
| ||||
E. | Бронхографію.
| ||||
382. | Який метод є найефективнішим для уточнення локалізації тіні в товщі легеневої тканини та її співвідношення з оточуючими тканинами (ребрами, хребтом, тощо)?
| ||||
A. | Оглядова рентгенографія.
| ||||
B. * | Комп'ютерна томографія.
| ||||
C. | Флюорографія.
| ||||
D. | Рентгеноскопія.
| ||||
E. | Бронхографія.
| ||||
383. | Який метод частіше застосується для виявлення деструкції в легеневій тканині?
| ||||
A. | Оглядова рентгенографія.
| ||||
B. * | Томографія.
| ||||
C. | Прицільна рентгенографія.
| ||||
D. | Рентгеноскопія.
| ||||
E. | Бронхографія.
| ||||
384. | Який метод надає найдетальнішу інформацію про структуру та однорідність тіні у легенях?
| ||||
A. * | Томографія.
| ||||
B. | Комп'ютерна томографія.
| ||||
C. | Прицільна рентгенографія.
| ||||
D. | Рентгеноскопія.
| ||||
E. | Бронхографія.
| ||||
385. | Який із перелічених методів дослідження органів дихання не є рентгенологічним?
| ||||
A. | Рентгенографія.
| ||||
B. | Комп'ютерна томографія.
| ||||
C. | Рентгеноскопія.
| ||||
D. | Бронхографія.
| ||||
E. * | Бронхоскопія.
| ||||
| |||||
386. | Які критерії оптимальної жорсткості рентгенограми?
| ||||
A. * | На рентгенограмі чітко видно перші три-чотири грудних хребці.
| ||||
B. | На рентгенограмі видно контури лопаток.
| ||||
C. | На рентгенограмі-чітко видно перші шість-вісім грудних хребців.
| ||||
D. | На рентгенограмі чітко видно ребра.
| ||||
E. | На рентгенограмі чітко видно грудину.
| ||||
387. | Які компоненти тканини легенів не видно на рентгенограмі?
| ||||
A. | Корені легенів
| ||||
B. | Крупні судинні стовбури.
| ||||
C. | Стінки бронхів.
| ||||
D. * | Альвеоли.
| ||||
E. | Легеневий інтерстицій.
| ||||
388. | Яка верхня межа норми ширини кореня легені?
| ||||
A. | 0,5 см
| ||||
B. * | 2,5 см
| ||||
C. | 3,5 см
| ||||
D. | 5 см
| ||||
E. | 7,5 см
| ||||
389. | Хвора 35-ти років скаржиться на задишку, важкість в правому боці, підвищення температури тіла до 39°С. На оглядовій рентгенограмі виявлено гомогенне інтенсивне затемнення від рівня IV ребра до діафрагми з косою верхньою межею. Якому захворюванню відповідають такі рентгенологічні зміни?
| ||||
A. | Пневмонія.
| ||||
B. | Рак.
| ||||
C. | Еозинофільний інфільтрат.
| ||||
D. * | Ексудативний плеврит.
| ||||
E. | Сухий плеврит.
| ||||
390. | У дитини 10-ти років виявлено первинний туберкульозний комплекс середньої частки правої легені у фазі інфільтрації, МБТ- (пневмонічна стадія). Яку комплексну терапію слід призначити дитині в інтенсивній фазі?
| ||||
A. * | Ізоніазид + рифампіцин+ піразинамід + етамбутол
| ||||
B. | Ізоніазид+рифампіцин + піразинамід+ канаміцин
| ||||
C. | Ізоніазид + рифампіцин+піразинамід+ етіонамід
| ||||
D. | Ізоніазид+рифампіцин+піразинамід+ етамбутол +офлоксацин
| ||||
E. | Ізоніазид+рифампіцин+етамбутол +канаміцин.
| ||||
391. | Хвору 20-ти років спрямовано до фтизіатра з приводу змін, що виявлені на флюорограмі (профілактичне обстеження). Зміни видно погано, бо вони приховані за ключицею. Яке рентгенологічне дослідження потрібно провести хворій, щоб якнайкраще виявити ці зміни?
| ||||
A. | Рентгенографія.
| ||||
B. | Бронхографія.
| ||||
C. | Рентгеноскопія.
| ||||
D. | Бокова рентгенографія.
| ||||
E. * | Рентгенографія з максимальним відведенням ключиці.
| ||||
392. | Який метод дослідження слід провести для підтвердження наявності бронхоектазів?
| ||||
A. | Прицільну рентгенографію.
| ||||
B. | Оглядову рентгенографію.
| ||||
C. | Фістулографію.
| ||||
| |||||
D. | Томографію.
| ||||
E. * | Компютерну томографію.
| ||||
393. | Яка проба використовується в Україні при масових обстеженнях дітей та підлітків на наявність інфікованості туберкульозом?
| ||||
A. | Проба Коха.
| ||||
B. * | Проба Манту з 2 ТО ППД-Л.
| ||||
C. | Проба Манту зі 100 ТО ППД-Л.
| ||||
D. | Еозинофільно-туберкулінова.
| ||||
E. | Градуйована шкірна проба.
| ||||
394. | Через який час оцінюють результати проби Манту з 2 ТО ППД-Л?
| ||||
A. | Через 48 годин.
| ||||
B. * | Через 72 години.
| ||||
C. | Через 1 тиждень.
|
||||
|