Назва наукового напрямку (модуля): 13 страница

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 52Следующая ⇒

Ізоніазид + рифампіцин+ піразинамід + стрептоміцин.

Ізоніазид+рифампіцин + піразинамід+ етамбутол.

C. *

Ізоніазид + рифампіцин+піразинамід+ етамбутол + стрептоміцин.

Ізоніазид+рифампіцин+піразинамід+ етамбутол +офлоксацин

Ізоніазид+рифампіцин+етамбутол +стрептоміцин.

464.

Хворий 39-ти років впродовж 6-ти років хворіє на фіброзно-кавернозннй туберкульоз легень. Лікування етіотропннми препаратами було неефективним. Хірургічні методи лікування протипоказані. Звернувся зі скаргами на високу температуру, слабість, кашель з харкотинням, кровохаркання. У харкотинні виявлені МБТ стійкі до стрептоміцину. Яке лікування слід призначити хворому?

Ізоніазид + рифампіцин+ піразинамід + етамбутол

Ізоніазид+рифампіцин + піразинамід+ канаміцин

Ізоніазид + рифампіцин+піразинамід+ етіонамід

D. *

Ізоніазид+рифампіцин+піразинамід+ етамбутол +офлоксацин

Ізоніазид+рифампіцин+етамбутол+канаміцин.

465.

У дитини 10-ти років виявлено первинний туберкульозний комплекс середньої частки правої легені у фазі інфільтрації, МБТ- (пневмонічна стадія). Яку комплексну терапію слід призначити дитині в інтенсивній фазі?

A. *

Ізоніазид + рифампіцин+ піразинамід + етамбутол

Ізоніазид+рифампіцин + піразинамід+ канаміцин

Ізоніазид + рифампіцин+піразинамід+ етіонамід

Ізоніазид+рифампіцин+піразинамід+ етамбутол +офлоксацин

Ізоніазид+рифампіцин+етамбутол +канаміцин.

466.

У хворого 51-го року вперше виявлено фіброзно-кавернозний туберкульоз нижньої частки лівої легені. Рентгенологічно визначається зменшення розміру нижньої частки лівої легені, зміщення серця та органів середостіння вліво. У VI сегменті на фоні цирозу відмічається товстостінна порожнина. У нижніх відділах лівої легені спостерігаються дрібні інтенсивні вогнищеві тіні. У харкотинні виявлено МБТ, чутливі до всіх протитуберкульозних препаратів. Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?

Ізоніазид + рифампіцин+ піразинамід + етамбутол

Ізоніазид+рифампіцин + піразинамід+ стрептоміцин

Ізоніазид + рифампіцин+піразинамід

D. *

Ізоніазид+рифампіцин+піразинамід+ етамбутол

Ізоніазид+рифампіцин+піразинамід+ офлоксацин

467.

У хворого 26-ти років вперше виявлено казеозну пневмонію правої легені. У харкотинні багаторазово виявлено МБТ, чутливі до всіх протитуберкульозних препаратів. Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?

Ізоніазид + рифампіцин+ піразинамід + етамбутол

Ізоніазид+рифампіцин + піразинамід+ стрептоміцин

Ізоніазид + рифампіцин+етамбутол+стрептоміцин

D. *

Ізоніазид+рифампіцин+піразинамід+ етамбутол +стрептоміцин

Ізоніазид+рифампіцин+піразинамід+етамбутол+ офлоксацин

468.

Хворий 48-ми років. Хворіє на циротичний туберкульоз лівої легені, ДН МІ ступеню. Періодично спостерігається бактеріовиділення. Яке лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?

Ізоніазид + рифампіцин+стрептоміцин

B. *

Ізоніазид+рифампіцин + піразинамід+ етамбутол

Ізоніазид + рифампіцин+етамбутол

Ізоніазид+рифампіцин+піразинамід+стрептоміцин

Ізоніазид+піразинамід+етамбутол+стрептоміцин

469.

Хворому 40 років. У дитинстві мав контакт з хворим на туберкульоз. При оформленні на роботу, флюорографічним методом у І сегменті правої легені виявлено ділянку затемнення 2 см у діаметрі середньої інтенсивності з чіткими рівними контурами. У прилеглій легеневій тканині визначаються одиничні малої інтенсивності вогнищеві тіні. Скарг немає. Об'єктивно без патології. Аналіз крові у межах норми, МБТ не виявлено.Встановлено діагноз: туберкульома І сегменту правої легені, МБТ-. Яке патогенетичне лікування слід призначити хворому в інтенсивній фазі?

Кортикостероїди

B. *

Розсмоктуючі

Ультразвук на грудну клітку

Вітамін А.

Тканинний електрофорез.

470.

У хворого ВДТБ (4.11.2004) легень (дисемінований, фаза інфільтрації і розпаду), Дестр+, МБТ+М+К+Резист- РезистІІО, ГІСТО, Кат1Ког4(2004). Відповідно категорії 1 хворому проводиться лікування: Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин +Піразинамід. Хворий постійно зловживає алкоголем. Який препарат доцільно призначати хворому для неспецифічної терапії?

Амброксол.

B. *

Тіотріазолін.

Лідаза.

Трентал.

Альмагель

471.

Хворому 40 років. Перебував на лікуванні у протитуберкульозному диспансері з приводу ВДТБ (15.02.2005) верхньої частки лівої легені (інфільтративний, фаза розпаду І обсіменіння), Дестр+, МБТ+М-К+Резист-РсзнстІІО, ГІСТ0, Каті Ког 1(2005). Через 3 місяці від початку лікування хворий був виписаний за порушення стаціонарного режиму. Впродовж 2,5 міс. антимікобактеріальні препарати не приймав. Зараз поступив у зв язку і прогресуванням туберкульозного процесу. Який режим лікування показаний хворому?

Ізоніазид + Рифампіцин + ПАСК + Етамбутол.

Ізоніазид + РифампІцин + Етамбутол + Етіонамід.

Ізоніазид т РифампІцин + Стрептоміцин + Офлоксацин.

D. *

Ізоніазид + РифампІцин + Стрептоміцин + Піразинамід + Етамбутол.

Ізоніазид + РифампІцин + Стрептоміцин + Канаміцин.

472.

Хворий 32-х років. Поступив до стаціонару протитуберкульозного диспансеру із скаргами па періодичне підвищення температури тіла до 37,0'С, слабість. Після проведення рентгенологічного і лабораторного досліджень встановлено діагноз; ВДТБ (15.02.2005) верхньої частки правої легені (вогнищевий, фаза інфільтрації), Дестр-, МБТ-М-К- Резист0 РезистІІО, ГІСТО, КагЗКог4(2005). Який режим лікування доцільно призначити хворому?

Ізоніазид + Рифампіцин + Канаміцин.

Ізоніазид + Рифампіцин.

C. *

Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.

Ізоніазид + Рифампіцин + Стретпоміции + Піразинамід + Етамбутол.

Ізоніазид + Рифампіцин + Етамбутол.

473.

Хвора 28-ми років поступила до стаціонару протитуберкульозного диспансеру із скаргами на слабість, підвищення температури тіла до 38 С, кашель з харкотинням, зниження маси тіла. Рентгенологічно: у верхній частці правої легені визначаються інфільтративні зміни з наявністю деструкціїі. У аналізі харкотиння - МБТ+. Який режим лікування слід призначити хворій в інтенсивній фазі?

A. *

Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.

Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин.

Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід + Етамбутол.

Ізоніазид + Рифампіцин + Піразипамід + Етамбутол.

Ізоніазид + Рифампіцин + Етамбутол + Етіонамід.

474.

Хвора 50 років. Поступила із скаргами на кашель з харкотинням, слабість, підвищення температури тіла до 37,3°С. Вперше туберкульоз легень було виявлено 4 роки тому. Після успішного лікування у наступні З роки відмічалось клінічне благополуччя. На оглядовій рентгенограмі і томограмах у верхній частці лівої легені визначається інфільтративна тінь негомогенної структури. У харкотинні виявлено МБТ, чутливі до всіх антимїкобактеріальних препаратів І ряду. Встановлено рецидив туберкульозу. Який режим лікування потрібно призначити хворій в інтенсивній фазі?

Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід + Етамбутол.

Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.

C. *

Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід + Етамбутол.

Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід.

Ізоніазид + Рифампіцин + Офлоксацин.+ Етамбутол.

475.

Хворому встановлено діагноз: ВДТБ (8.01.2005) S2 (туберкульома). Дестр+, МБТ+М+К+Резист0 РезистІІО, ГІСТ0, Кат1 Ког1(2005). Через 2 місяці лікування встановлено збільшення розмірів туберкульоми до 5,5см в діаметрі. Бактеріовиділення не припинилось. Хворого готують до операції. Яке оперативне втручання є оптимальним для хворого?

Пульмонектомія.

Лобектомія.

Білобектомія.

D. *

Сегментектомія.

Вилущення туберкульоми.

476.

У хворого діагноз: ВДТБ (І4.02.2005) верхньої частки правої легені (фіброзно-кавернозний, фаза інфільтрації та обсіменіння), МБТ+, М+К+Резист(Н+К+Е+Z) РезистІІ0, ГІСТО, Кат2ког4(2005). У верхній частці правої легені визначається гігантська каверна (6,0x7,0 см). Хворому запропоновано хірургічне лікування. Яке оперативне втручання найдоцільніше застосувати у даного хворого?

Кавернотомія.

B. *

Пульмонектомія

Сегментектомія.

Лобектомія.

Кавернопластика.

477.

Хворий 53-х років. Хворіє на туберкульоз легень впродовж 6 років.Два роки тому хворому було встановлено діагноз: ХТБ (2.09.1994) легень (фіброзно-каверпозний. фаза інфільтрації та обсіменіння), МБТ+М+К+Резист-РезистІІО, ГІСТ0 Кат Ког 3(2002). Який режим лікування слід призначити хворому в інтенсивній фалі?

Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин.

Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід.

Ізоніазид + Рифампіцин + Піразинамід + Етамбутол.

D. *

Ізоніазид + Рифампіцин + Стрептоміцин + Піразинамід + Етамбутол.

Ізоніазид + Рифампіцин + Канаміцин + Етамбутол.

478.

Амброксол.

B. *

Карсил.

Лідаза.

Трентал.

Альмагель

479.

Хворий 50-ти років перебуває на лікуванні у протитуберкульозному стаціонарі. Клінічний діагноз: ВДТБ (12.01.2005) верхньої частки правої легені (казеозна пневмонія) Дестр+, МБТ+М+К+Резист+(Н) РезнстІІ0,ГІСТ0, Кат1Ког1(2004). До отримання результатів чутливості МБТ хворому проводилось наступне лікування: Ізоніазид + Рифампіцин +Стрептоміцин + Піразинамід. Який препарат краще призначити замість ізоніазиду?

Рифабутин.

Фтивазид.

C. *

Офлоксацнн.

ПАСК.

Канаміцин.

480.

Хворий перебуває на лікуванні з діагнозом: туберкульозний менінгіт. Діагноз підтверджений виявленням МБТ в спинномозковій рідині. Хворому призначено лікування: Ізоніазид + ПАСК - внутрішньовенно, рифампіцин - рег оs, стрептоміцин - внутрішньом'язово, піразинамід - рег оs. Який препарат доцільно вводити ендолюмбально під час проведення спинномозкової пункції?

Рифампіцин.

ПАСК.

Стрептоміцин.

Амікацин.

E. *

Стрептоміцину хлоркальцієвий комплекс.

481.

Скільки існує категорій лікування хворих на туберкульоз?

D. *

482.

Які з перелічених антнмікобактеріальиих препаратів є найефективнішими?

Стрептоміцин і піразинамід.

B. *

Ізоніазид і рифампіцин.

Етамбутол і канаміцин.

Етіонамід і циклосерин.

Тіоацетазон і ПАСК.

483.

Яка оптимальна тривалість основного курсу антимікобактеріальиої терапії хворого на ВДТБ (13.08.2003) верхньої частки лівої легені (вогнищевий, фаза інфільтрації), Дестр, МБТ-М-К-, ГІСТ0, КатЗ Ког3(2003)?

2 місяці.

4 місяці.

C. *

6 місяців.

8 місяців.

10 місяців.

484.

Якою буде тривалість основного курсу антимікобактеріальної терапії у хворого на міліарний туберкульоз легень, МБТ (+)?

2-3 місяці.

4-5 місяців.

6-7 місяців.

D. *

8-12 місяців.

Понад 1,5 року.

485.

Яка оптимальна схема антимікобактеріальної терапії в початковій фазі у хворого з ВДТБ (05.09.2004) верхньої частки правої легені (туберкульома). Дестр-. МБТ-М-К-, ГІСТ0?

Ізоніазид + рифапміцин + стрептоміцин+ офлоксацин.

B. *

Ізоніазид + рифапміцин + піразинамід+ етамбутол.

Ізоніазид + стрептоміцин + піразинамід.

Рифампіцин + стрептоміцин + етамбутол.

Піразинамід + канаміцин + етамбутол.

486.

Для якого з антимікобактеріальних препаратів властива ототоксична дія, через що його не можна призначати вагітним жінкам?

Етамбутол.

Рифампіцин.

C. *

Стрептоміцин.

Піразинамід.

Ізоніазид.

487.

Яка з перелічених комбінацій антимікобактеріальних препаратів є раціональною?

Стрептоміцин + канаміцин +віоміцин.

Канаміцин + віоміцин + ізоніазид.

C. *

Рифапміцин + піразинамід + ізоніазид.

Ізоніазид + фтивазид + ПАСК.

Етамбутол + ПАСК + тіоацетазон.

488.

Яка найважливіша діагностична ознака приєднання туберкульозу у хворого на пневмоконіоз?

A. *

Позитивна туберкулінова чутливість за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л.

Виявлення МБТ у харкотинні.

Наявність симптомів туберкульозної інтоксикації.

Відомості про перенесений у минулому туберкульоз.

Наявність вогнищевих тіней на рентгенограмі.

489.

Яка чутливість до туберкуліну за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л властива силікотуберкульозу?

Негативна.

B. *

Сумнівна.

Слабко позитивна.

Висока або гіперергічна.

Везикуло-некротична.

490.

Поява яких симптомів (скарг) може свідчити про ускладнення силікозу туберкульозом?

Всі ці симптоми супроводжують силікоз

Задишки.

Кашлю.

Болю у грудній клітці.

E. *

Інтоксикації

491.

Які рентгенологічні ознаки туберкульозу на фоні цукрового діабету?

Інфільтративний туберкульоз, що зустрічається найчастіше у вигляді хмароподібних, полісегментарних уражень або лобіту.

B. *

Двобічні інфільтрати з локалізацією у нижніх частках (зумовлені реактивацією процесу у внутрішньогрудних лімфатичних вузлах із лімфогенним і бронхогенним обсіменінням).

Туберкульоми великих розмірів із нечіткими контурами, перифокальним запаленням, схильні до розпаду.

Фіброзно-кавернозний туберкульоз (перебігає тяжко, може ускладнитись казеозною пневмонією, швидко прогресує).

Всі перелічені ознаки властиві туберкульозному процесу на фоні цукрового діабету.

492.

При поєднанні туберкульозу та цукрового діабету перебіг і прогноз якого захворювання несприятливий?

Завжди туберкульозу.

Завжди цукрового діабету.

C. *

Обох захворювань.

Як правило того, яке виникло першим.

Як правило того, яке виникло другим.

493.

Які показання до проведення флюорографії хворому на цукровий діабет?

Після перенесеної гіпер- і гіпоглікемічної коми.

B. *

Після перенесених грипу або пневмонії.

Після оперативного втручання з будь-якого приводу.

При появі симптомів, характерних для туберкульозу або гіперергічної реакції на туберкулін.

Все перелічене потребує обов'язкового флюорографічного обстеження.

494.

Яке захворювання може сприяти розвитку туберкульозу?

Гіпертонічна хвороба.

Інфекційний мононуклеоз.

Виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки.

Всі зазначені захворювання.

E. *

Нічого з переліченого.

495.

Яку тактику доцільно обрати при виявленні активного туберкульозного процесу у пацієнта з виразковою хворобою шлунка, якому планують оперативне втручання?

Оперативне втручання суміщають з початком протитуберкульозного лікування.

B. *

Лікування туберкульозного процесу після операції.

Оперативне втручання лише після стабілізації специфічного процесу.

Оперативне втручання лише через 2 роки від початку лікування туберкульозу.

Оперативне втручання абсолютно протипоказано.

496.

Які форми туберкульозу переважають у хворих після резекції шлунка з приводу виразкової хвороби?

Первинний туберкульозний комплекс.

Позалегеневі туберкульозні процеси.

C. *

Інфільтративні та ексудативні форми туберкульозу зі схильністю до прогресування, утворення множинних деструкцій і бронхогенної дисемінації.

Хронічні форми туберкульозу.

Туберкульозний мезаденіт.

497.

Що із переліченого характерно для туберкульозного процесу на пізніх стадіях ВІЛ-інфекцїї?

Виражена тривала інтоксикація з негативною реакцією на пробу Манту.

Дифузні інфільтрати з локалізацією як у верхніх, так і в середніх та нижніх відділах легень.

Переважно позалегеневі ураження, збільшення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, генералізована лімфаденопатія.

У половини хворих - відсутність МВТ у харкотинні.

E. *

Все перелічене характерне.

498.

Які найнебезпечніші періоди сприяють прогресуванню або загостренню старих туберкульозних вогнищ у вагітної та породіллі?

Другий місяць вагітності.

⇐ Предыдущая 8 9 10 11 121314 15 16 17 Следующая ⇒