ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЛЕКЦІЇ №3

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЛЕКЦІЇ №3

Серед екологічних факторів, а саме випадково змінних, особливе місце займають абіотичні. Серед них значне місце займають групи кліматичних факторів основні з яких: сонячна енергія, температура, вологість, рух повітря (вітер), атмосферний тиск.

Клімат — це сукупність усіх типів погоди, які спостерігаються у даній місцевості. Стан клімату, як і погоди, залежить переважно від віддаленості та активності Сонця, а також від фізичних умов земної поверхні (відстань від океану та морів, наявність або відсутність гір, переважання вітрів тощо).

Основним фактором, від якого залежать ці умови, є географічна широта, за якою на земній кулі виділяють чотири пояси клімату:

1) жаркий, або тропічний (середньорічна ізотерма близько 20 °С) — починається біля екватора і доходить до 30° північної та південної широт;

2) помірний — у кожній півкулі включає місцевість з липневою ізотермою 20° - 10 °С;

3) холодний — у кожній півкулі включає місцевості з липневою ізотермою в діапазоні 10°- 0 °С;

4) пояс вічного холоду (ізотерма липня нижче 0 °С) — поблизу полюсів: у північній півкулі вище 85° північної широти, а в північній — нижче 65° південної широти.

На сучасному етапі особливе занепокоєння викликає потенційно прогресуючий стан забруднення повітряного басейну вуглекислим газом та пилом.

Щорічно у повітряний простір надходить близько 6 млрд. т вуглекислоти. Така кількість СО₂ може за 100 років підвищити середньорічну температуру на земній кулі на 0,8 °С, тобто створити так званий «тепличний» ефект, який зумовить танення льодовиків і снігу.

Для більшості с.-г. тварин діапазон температурних показників становить: для ВРХ – 4-16⁰ С; свиней – 8-12⁰ С; коней – 12-21⁰ С; питці – 16-29⁰ С.

Температура тіла багатьох організмів (рослин і всіх тварин за винятком птахів і ссавців) залежить від температури навколишнього середовища, їх називають пойкілотермними (від грец. роіkilos — строкатий, мінливий).

У деяких гуртових комах (наприклад, бджіл) температура тіла, підтримується способом колективної терморегуляції.

Найдосконаліша терморегуляція з'явилась лише у вищих хребетних — птахів і ссавців, забезпечивши їм широке розселення у всіх кліматичних поясах. Вони дістали назву гомойотермних (гр. homoios — подібний, схожий) організмів.

Оптимальна вологість у приміщенні для с.-г. тварин відповідає фізіологічному стану. Без води життя неможливе. Більшість рослин і тварин вологолюбні. У мешканців посушливих місць виробилась низка пристосувань для існування в умовах водного дефіциту. Рослини степів і пустель (ксерофіти) можуть мати видозмінені листки (колючки у кактуса) або бути безлистими (саксаул).

Оптимальна вологість організму тварин є важливою умовою нормальної життєдіяльності. Найсприятливішою вважається відносна вологість у межах 50-75%.

Світло — один з найважливіших факторів, з яким пов'язане все життя на Землі. В спектрі сонячного світла виділяють три біологічно нерівнозначні зони: ультрафіолетову – видима довжина хвилі 400-759 км – 59%, невидима довжина хвилі 280-399 км, поглинають на висоті 20-40 км; та інфрачервону – довжина хвилі 760 км і більше – 40%.

С.-г. тваринам бажано забезпечувати повний спектр освітленості. У зоні їх розміщення освітленість має становити не менше 75 люксів при тривалості дії 14 годин на добу. Для телят – 100 люксів на 12 год/добу; для свиноматок, кнурів, рем.молодняка – 100 люксів на 18 год/добу; для свиней на годівлі – 50 люксів на 8-10 год/добу.

Реакція тварин і рослин на тривалість світлового дня і ночі відома як фотоперіодизм.

Знання закономірностей фотоперіодизму використовують у сільськогосподарській практиці, наприклад у разі цілорічного вирощування овочів і декоративних рослин в умовах штучного освітлення. На птахофабриках штучним освітленням подовжують "світловий день" і досягають збільшення несучості.

⇐ Предыдущая 4 5 6 7 8910 11 12 13 Следующая ⇒