ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЛЕКЦІЇ №5

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЛЕКЦІЇ №5

Гігієнічне значення води визначається її якістю. Вода для тварин має бути і бездоганною в санітарному відношенні. Якість води встановлюють за її органолептичними властивостями, хімічним складом і наявністю або відсутністю в ній збудників інфекційних та інвазійних хвороб. За цими показниками вона має відповідати вимогам стандарту. Використовувати можна лише воду, яка не сприяє поширенню інфекційних та інвазійних захворювань (водних епізоотій та епідемій) і не може спричинювати розвиток незаразних хвороб (геохімічних ензоотій та ендемій), отруєння.

Вміст води в тілі дорослих тварин становить 60 - 70 % їх маси, а в деяких тканинах і секретах її ще більше. Нерівномірний розподіл води в окремих органах і тканинах залежить від активності обміну речовин у них. Наприклад, у м'язах міститься води 65 - 70 %, у кістках - 20, печінці - 70, нирках - 80, склоподібному тілі ока - 99, а в емаль зубів - лише 0,2%. Найбільше води в секретах і виділеннях організму: в молоці - до 87 %, у крові - 90, шлунково-кишковому соці - 97, слині й поті - майже 100 %. Підвищений вміст у молодих тваринах, у яких відбуваються інтенсивніший ріст і розвиток. Так, утілі новонародженої тварини міститься води близько 725, тоді як у дорослої - 55 - 60 %. У худоби на відгодівлі вміст води знижується до 46-52%.

Вода бере участь майже у всіх біохімічних реакціях, які відбуваються в організмі, оскільки лише у водному середовищі можливі процеси асиміляції, дисиміляції, дифузії, осмосу, реакції окислення, гідроліз та інші реакції обміну речовин. Вода в клітинах і тканинах є розчинником і розріджувачем поживних речовин та продуктів обміну. За допомогою води відбуваються травлення, транспортування і засвоєння поживних речовин клітинами організму. Розчинені шкідливі та отруйні речовини, які утворюють у процесі обміну, виводяться разом з водою з організму. Через випаровування води з поверхні шкіри та слизових оболонок регулюється теплообмін в організмі.

Водний обмін в організмі регулюється центральною нервовою системою, а «депом» води є шкіра, сполучна та м'язова тканини.

Вода потрібна також для проведення комплексу ветеринарно-санітарних гігієнічних та господарських заходів. її використовують для очищення й дезінфекції приміщень, інвентарю, догляду за тваринами (купання, миття, обмивання), миття молочного посуду і доїльних апаратів, підготовки кормів до згодовування, видалення гною та гноївки з приміщень, а також на проведення протипожежних заходів.

Потреба тварин у воді різна. Вона залежить від умов утримання та годівлі, від продуктивності і використання їх у роботі, від температури навколишнього середовища.

Так, на кожний кілограм сухої речовини корму в умовах помірної температури корова приймає 4-6 л води, теля (у перші б тижнів життя) — 6,5, кінь — 2-3, свиня — 7-8, вівця— 2-3 л. При підвищеній температурі навколишнього середовища потреба тварин у воді відповідно збільшується.

У тілі дорослих тварин вміст води становить близько 65%, у молодих тварин її більше, ніж у старих. Так, в організмі новонародженого теляти води міститься 72%, в 1,5-річному віці — 61 %, а у дорослого бичка — лише 52%.

Гігієнічне значення води полягає у використанні води для підтримки чистоти тіла, приготування їжі й миття посуду, прання білизни, прибирання житла і громадських приміщень, видалення нечистот через каналізаційну мережу, поливу вулиць і зелених насаджень. Вода сприяє покращенню умов проживання населення. Обводнення, створення озер, ставків, водосховищ, фонтанів покращують мікроклімат місцевості. Це особливо важливо в південних районах, де висока середньорічна температура і низька вологість повітря.

Епідеміологічне значення води і його знання надзвичайно важливі в роботі медичних працівників різних ланок. Воно значною мірою залежить від умов водопостачання, санітарної очистки населених місць, рівня санітарної освіти населення. Забруднена вода може бути причиною виникнення ряду шлунково-кишкових захворювань. Насамперед до них відносяться гострі кишкові інфекції (холера, черевний тиф, паратифи, бактерійна й амебна дизентерії, гострі ентерити інфекційного характеру.

Тривалість виживання мікроорганізмів у воді

Мікроорганізми	Вживання (в днях) у воді
Мікроорганізми	Колодязній	Річковій
Кишкова паличка		21-183
Збудник черевного тифу	1,5-107,0	4-183
Бактерії дизентерії	-	12-92
Холерний вібріон	1-92	0,5-92,0
Лептостіри	7-75	До 150
Збудники туляремії	12-60	7-32
Бруцели	4-45	-

Прийнято розрізняти три основних види водних об'єктів: поверхневі, підземні і атмосферні води.

Поверхневі води (відкриті водойми), це річки, струмки, озера, водосховища, болота та ін. Відкриті водойми, як правило, харчуються не тільки за рахунок атмосферних вод, а й за рахунок підземних.

Підземні води - це ґрунтові та міжпластові. Міжпластові води залягають на глибині до 100 м і більше, вони можуть володіти напором.

Атмосферні води утворюються в результаті збору в певній ємності дощових або талих снігових вод. Така вода найчастіше слабо мінералізована, позбавлена смаку, погано зберігається, набуває затхлий запах і навіть загниває. Запаси атмосферної, дощовий, сніговий води, а також води, одержуваної від сніжників, льодовиків, найчастіше використовуються в окремих безводних місцях і районах.

Зони санітарної споруди повинні мати три пояси.

Перший пояс - суворого режиму – охоплює тариторію, де знаходиться джерело водопостачання, в межах ділянки забору води і розташування водопровідних споруд. Радіус при використанні підземних джерел слід приймати не менше 50 м, площа - до га.

Другий пояс - обмежень, охоплює територію, безпосередньо навколо джерела водопостачання. Використовувати її забороняється.

Третій пояс охоплює суміжну з другим поясом територію, неблагополучний стан якої може викликати поширення інфекційних захворювань через водопровід.

Для поліпшення якості води застосовують відстоювання, коагулювання і фільтрування.

Відстоювання води протягом певного часу дає можливість підвищити її прозорість. Споруди, призначені для відстоювання води, називаються відстійниками. Вони можуть бути природними (озера) і штучними водосховища, криті підземні резервуари з бетонованими стінами і дном. Глибина резервуарів 3-5 м.

Коагуляцію води застосовують для швидкого осадження зважених часток, усунення кольоровості води і прискорення фільтрування. При додаванні до води коагулянтів (сірчанокислий алюміній та ін). Осідають зважені частинки і колоїдна суспензія.

Водопостачання може бути централізованим, коли всі об`єкти споживання води забезпечуються з одного, джерела (водопроводу), і децентралізоване, коли кожен об'єкт споживання води обслуговується з окремих джерел.

⇐ Предыдущая 5 6 7 8 91011 12 13 14 Следующая ⇒