|
|||
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЛЕКЦІЇ №2ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЛЕКЦІЇ №2
Екологічний фактор - це умови середовища, які можуть безпосередньо або побічно впливати на живі організми, хоча б упродовж існування однієї з форм їх індивідуального розвитку. Визначення екологічного фактора характеризується такими ознаками : Сьогодні розрізняють десять груп екологічних факторії - (загальна кількість близько шістдесяти), об'єднаних у спеціальну класифікацію: 1) за часом - фактори часу (еволюційний, історичний, діючий); 2) періодичністю (періодичний і неперіодичний); 3) первинні та вторинні; 4) за походженням (космічні, абіотичні, природноантропогенні, техногенні, антропогенні); 5) за середовищем виникнення (атмосферні, водні, геоморфологічні, фізіологічні, генетичні, екосистемні); 6) за характером (інформаційні, фізичні, хімічні, енергетичні, термічні, біогенні, комплексні, кліматичні) 7) за об'єктом впливу (індивідуальні, групові, видові, соціальні); 8) за ступенем впливу (летальні, екстремальні, обмежуючі, мутагенні терагогенні) 9) за умовами дії (залежні чи незалежні від щільності); 10) за спектром впливу (вибіркової чи загальної дії).
Прояв впливу факторів виражається в зміні життєдіяльності орган і змів. Це призводить до зміни чисельності популяції. При цьому слід зазначити такі закономірності: 1. за певних значень фактора складаються найсприятливіші умови для життєдіяльності організмів. Такі умови називають оптимальними , а відповідні значення фактора - оптимумом; 2. чим більше значення фактора відхиляється від оптимальних, тим сильніше пригнічується життєдіяльність особин. У зв'язку з цим виділяють зону їх нормальної життєдіяльності; 3. діапазон значень фактора, за межами якого нормальна життєдіяльність особин стає неможливою, називають межею витривалості. Розрізняють нижню і верхню межі витривалості. Діапазон значень фактора, за межами якого організм почувається пригнічено, називають зоною пригнічення (песимуму). Абіотичні фактори - це комплекс умов неорганічного середовища, які впливають на організм. Вони поділяються на: хімічні (хімічний склад атмосфери, морської та прісної води, ґрунту, донних відкладів); фізичні і кліматичні (температура, атмосферний тиск, вітер, вологість, радіаційний режим); геологічні. Біотичні фактори - це фактори органічного світу (рослинництво і тварини), які визначають умови існування організму в тій чи іншій місцевості. Біотичні фактори поділяють на дві групи: внутрішньовидові та міжвидові взаємодії. Під внутрішньовидовими , або гомотипічними , реакціями розуміють взаємодію між особинами одного виду .Ефект групи - це вилив групи як такої і числа індивідів у групі на поведінку фізіологію, розвиток і розмноження особин, зумовлений сприйняттям присутності особин свого виду за допомогою органів чуття.
Міжвидові, або гетеротипічні реакції - це взаємодії між особинами різних виді. Дві популяції або впливають або не впливають одна на одну. Якщо вплив є, він може бути сприятливим або несприятливим Якщо вплив між двома популяціями несприятливий, то взаємовідносини між ними мають характер конкуренції. Якищо дві популяції не впливають одна на одну, то має місце нейтралізм - випадок, який не становить особливого екологічного інтересу. Відносини, які мають взаємну користь, відносять до мутуалізму, якщо об'єднання двох популяцій облігатне (сторони не можуть існувати одна без одної).В такому разі говорять про симбіоз, а популяції називають симбіонтами. При співробітництві обидві популяції утворюють співтовариство.
У випадку коменсалізму популяції одного виду співтовариства (коменсал) мають користь із співжиття, а популяції іншого виду (хазяїн) не мають жодної вигоди. Відносини між коменсалами і хазяїнами характеризуються взаємною терпимістю. Аменсалізм - тип відносин, за яких одна популяція (аменсал) потерпає від пригнічення росту і розмноження, а друга (інгібітор) таких випробувань не зазнає. Аменсалізм спостерігається тільки у бактерій, грибів і рослин.
Антропогенні фактори - це внесені в природу людською діяльністю зміни, що впливають на органічний світ. Вплив людини на тварин може бути опосередкованим чи безпосереднім, мати як негативні, так і позитивні наслідки. Результат цього впливу - зміна чисельності тварин: одні види стають масовими, інші - рідкісними або ж зникають.
В залежності від способу життя особин розрізняють форми організації популяцій: 1. Поодинокий спосіб життя (особини живуть окремо, утворюючи пари тільки на репродуктивний період - тетеруки). 2. Сімейний спосіб життя (особини утворюють пари на тривалий період - лебеді). 3. Зграйний спосіб життя (об'єднання тварин в угруповання - птахи). 4. Стадо (найбільш стійка форма угруповання організмів - копитні). 5. Колонії (бджоли, терміти). 6. Прайди (окремий прайд включає одного самця, 2-3 самок та декілька особин молодняку - леви). Популяція - це сукупність особин одного біологічного виду з однаковим генофондом, яка живе на спільній території (ареалі) протягом багатьох поколінь.
|
|||
|