![]()
|
||||||||||
Назва наукового напрямку (модуля): 4 страница
| ||||||||||
A. | Дрібні, ексудативного характеру, без тенденції до злиття та розпаду.
| |||||||||
B. * | Крупні, ексудативного характеру, з тенденцією до злиття та розпаду.
| |||||||||
C. | Дрібні, продуктивного характеру, ущільнені та кальциновані.
| |||||||||
D. | Поліморфні.
| |||||||||
E. | Крупні кальцинати.
| |||||||||
111. | Який характер мають вогнища при хронічному дисемінованому туберкульозі?
| |||||||||
A. | Дрібні, ексудативного характеру, без тенденції до злиття та розпаду.
| |||||||||
B. | Крупні, ексудативного характеру, з тенденцією до злиття та розпаду.
| |||||||||
C. | Дрібні, продуктивного характеру, ущільнені та кальциновані.
| |||||||||
D. * | Поліморфні.
| |||||||||
E. | Крупні кальцинати.
| |||||||||
112. | Який перебіг звичайно має підгострий дисемінований туберкульоз?
| |||||||||
A. | Торпідний.
| |||||||||
B. * | Прогресуючий.
| |||||||||
C. | Хвилеподібний.
| |||||||||
D. | Безсимптомний.
| |||||||||
| ||||||||||
E. | Блискавичний.
| |||||||||
113. | Який перебіг звичайно має хронічний дисемінований туберкульоз?
| |||||||||
A. | Торпідний.
| |||||||||
B. | Прогресуючий.
| |||||||||
C. * | Хвилеподібний.
| |||||||||
D. | Безсимптомний.
| |||||||||
E. | Блискавичний.
| |||||||||
114. | Яка форма порожнин розпаду характерна для дисемінованого туберкульозу легенів?
| |||||||||
A. * | Двосторонні симетричні тонкостінні каверни.
| |||||||||
B. | Двосторонні асиметричні товстостінні каверни.
| |||||||||
C. | Односторонні множинні каверни різної форми.
| |||||||||
D. | Одна товстостінна каверна та множинні тонкостінні "дочірні" каверни.
| |||||||||
E. | Каверни нехарактерні
| |||||||||
115. | Чим звичайно без лікування закінчується підгострий дисемінований туберкульоз?
| |||||||||
A. | Спонтанним вилікуванням.
| |||||||||
B. | Смертю через 4-5 тижнів.
| |||||||||
C. * | Смертю через 5-7 місяців.
| |||||||||
D. | Переходом в інфільтративний туберкульоз.
| |||||||||
E. | Переходом в хронічний туберкульоз.
| |||||||||
116. | Яка рентгенологічна картина найхарактерніша для підгострого дисемінованого туберкульозу?
| |||||||||
A. * | "Падаючого снігу".
| |||||||||
B. | "Яєчної шкаралупи".
| |||||||||
C. | "Плакучої верби".
| |||||||||
D. | "Крил кажана".
| |||||||||
E. | "Просоподібна" дисемінація.
| |||||||||
117. | Яка рентгенологічна картина найбільш характерна для хронічного дисемінованого туберкульозу?
| |||||||||
A. | "Пластівців снігу".
| |||||||||
B. | "Снігової бурі".
| |||||||||
C. * | "Плакучої верби".
| |||||||||
D. | "Крил кажана".
| |||||||||
E. | "Просоподібна" дисемінація".
| |||||||||
118. | При прогресуванні вогнищевий туберкульоз може перейти в інші клінічні форми туберкульозу. В яку клінічну форму вогнищевий туберкульоз звичайно не переходить безпосередньо?
| |||||||||
A. | Інфільтративний туберкульоз легень.
| |||||||||
B. | Дисемінований туберкульоз легень.
| |||||||||
C. | Туберкульома легень.
| |||||||||
D. | Казеозна пневмонія.
| |||||||||
E. * | Фіброзно-кавернозний туберкульоз.
| |||||||||
119. | Результатом зворотного розвитку якої форми туберкульозу не може бути вогнищевий туберкульоз?
| |||||||||
A. | Інфільтративний туберкульоз.
| |||||||||
B. | Туберкульома легенів.
| |||||||||
C. * | Міліарний туберкульоз.
| |||||||||
D. | Не може бути результатом зворотного розвитку будь-якої іншої форми туберкульозу.
| |||||||||
E. | Дисемінований туберкульоз легенів.
| |||||||||
| ||||||||||
120. | Яке найточніше визначення інфільтративного туберкульозу як клініко-рентгенологічної форми специфічного процесу?
| |||||||||
A. * | Інфільтративний туберкульоз - це зона специфічного запалення, переважно ексудативного характеру, розміром більше 1 см, зі схильністю до прогресування і розпаду, можливе бронхогенне обсіменіння.
| |||||||||
B. | Інфільтративний туберкульоз - це фокус специфічного запалення, що обов'язково супроводжується розпадом легеневої тканини та її обсіменінням.
| |||||||||
C. | Це така форма специфічного запалення, яка характеризується наявністю у легенях сформованої, стабільної за своїми розмірами каверни, з вираженими інфільтративними та іноді фіброзними змінами у навколишній легеневій тканині.
| |||||||||
D. | Інфільтративний туберкульоз - це зона специфічного запалення з хронічним торпідним перебігом, розміром більше 1 см, зі схильністю до спонтанного одужання.
| |||||||||
E. | Інфільтративний туберкульоз характеризується наявністю великої кількості специфічних вогнищ в легенях: на початку захворювання виникає переважно ексудативно-некротична реакція з подальшим розвитком продуктивного запалення.
| |||||||||
121. | Від чого не залежить початок і клінічний перебіг інфільтративного туберкульозу легень?
| |||||||||
A. | Від особливостей морфологічної структури інфільтрату.
| |||||||||
B. | Від поширеності перифокального запалення.
| |||||||||
C. | Від розміру зони казеозного некрозу.
| |||||||||
D. | Від наявності ускладнень з боку бронхолегеневої системи.
| |||||||||
E. * | Від наявності в анамнезі імунізації вакциною БЦЖ.
| |||||||||
122. | Що має вирішальне діагностичне значення при підозрі на інфільтративну форму туберкульозного процесу?
| |||||||||
A. | Знаходження МБТ у харкотинні або промивних водах бронхів.
| |||||||||
B. | Гіперергічна туберкулінова чутливість за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л.
| |||||||||
C. * | Знаходження МБТ та наявність на рентгенограмі інфільтрату.
| |||||||||
D. | Наявність на рентгенограмі тіні, локалізованої в 1,2 або 6 сегментах.
| |||||||||
E. | Скарги на кашель із харкотинням, біль у грудній клітці, кровохаркання, підвищення температури тіла, загальну слабість, вказівки на перенесений у минулому туберкульоз.
| |||||||||
123. | До якої диспансерної категорії відносять хворого з наявністю вперше діагностованого інфільтративного туберкульозу легень у фазі розпаду та наявності бактеріовиділення?
| |||||||||
A. * | До першої.
| |||||||||
B. | До третьої.
| |||||||||
C. | До другої.
| |||||||||
D. | До четвертої.
| |||||||||
E. | До п'ятої.
| |||||||||
124. | Про яке захворювання першочергово треба подумати при наявності інфільтрату негомогенної структури у верхній частці правої легені з "доріжкою" до кореня та вогнищевими тінями навколо?
| |||||||||
A. | Негоспітальна деструктивна пневмонія.
| |||||||||
B. | Центральний рак легені.
| |||||||||
C. * | Інфільтративний туберкульоз.
| |||||||||
D. | Еозинофільний інфільтрат.
| |||||||||
E. | Інфаркт-пневмонія.
| |||||||||
125. | Який рентгенологічний синдром найхарактерніший для інфільтративної форми туберкульозного процесу ?
| |||||||||
A. | Синдром тотального затемнення.
| |||||||||
B. | Синдром округлої тіні. .
| |||||||||
C. | Синдром патологічно зміненого кореня легені.
| |||||||||
| ||||||||||
D. * | Синдром обмеженого затемнення.
| |||||||||
E. | Синдром вогнищевої тіні.
| |||||||||
126. | Яким клінічним синдромом найчастіше супроводжується інфільтративний туберкульоз?
| |||||||||
A. * | Інтоксикаційним.
| |||||||||
B. | Дихальної недостатносі.
| |||||||||
C. | Менінгеальним.
| |||||||||
D. | Гіпертермічним.
| |||||||||
E. | Больовим.
| |||||||||
127. | Який найвагоміший критерій ефективності лікування інфільтративного туберкульозу легень у фазі розпаду, МБТ(+)?
| |||||||||
A. | Розсмоктування перифокальної запальної реакції у легеневій тканині.
| |||||||||
B. | Загоєння порожнини розпаду.
| |||||||||
C. | Зникнення явищ інтоксикації.
| |||||||||
D. | Відновлення працездатності.
| |||||||||
E. * | Припинення бактеріовиділення.
| |||||||||
128. | Якою комбінацією протитуберкульозних препаратів найдоцільніше лікувати вперше діагностований інфільтративний туберкульоз легені з деструкцією?
| |||||||||
A. * | Ізоніазид, стрептоміцин, рифампіцин, піразинамід.
| |||||||||
B. | Канаміцин, етамбутол, ізоніазид, рифампіцин.
| |||||||||
C. | Ізоніазид, піразинамід, амікацин, офлоксацин.
| |||||||||
D. | ПАСК-натрій, етамбутол, ізоніазид, рифампіцин.
| |||||||||
E. | Стрептоміцин, етамбутол, мікобутін, етіонамід.
| |||||||||
129. | Яка особливість гіперергічної тканинної реакції при інфільтративному туберкульозі?
| |||||||||
A. | Обмеження поширення специфічного запалення, виражена схильність до його осумкування.
| |||||||||
B. * | Схильність до швидкого казеозного некрозу.
| |||||||||
C. | Схильність до спонтанного розсмоктування інфільтрату.
| |||||||||
D. | Інфільтрати швидко зникають, в інших ділянках легень можуть з'являтися нові, також короткочасно.
| |||||||||
E. | Характерне дифузне розростання сполучної тканини, склеротичні зміни в лімфатичних судинах і вузлах, потовщення плеври.
| |||||||||
130. | Які найімовірніші шляхи утворення свіжих вогнищ дисемінації при інфільтративному туберкульозі?
| |||||||||
A. * | Бронхогенний.
| |||||||||
B. | Лише гематогенний.
| |||||||||
C. | Лише спутогенний.
| |||||||||
D. | Гематогенно-лімфогенний.
| |||||||||
E. | Лише лімфогенний.
| |||||||||
131. | Що не може бути наслідком інфільтративного туберкульозу?
| |||||||||
A. | Його повне розсмоктування.
| |||||||||
B. | Формування туберкульоми.
| |||||||||
C. | Формування групи ущільнених вогнищ на фоні більш або менш виражених фіброзних змін.
| |||||||||
D. * | Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
| |||||||||
E. | Фіброзно-кавернозний туберкульоз, цироз частки легені.
| |||||||||
132. | Яке із перелічених ускладнень практично завжди супроводжує інфільтративну форму туберкульозного процесу у фазі розпаду?
| |||||||||
| ||||||||||
A. | Ателектаз відповідної частки легені.
| |||||||||
B. | Легенева кровотеча.
| |||||||||
C. | Амілоїдоз внутрішніх органів.
| |||||||||
D. | Спонтанний пневмоторакс.
| |||||||||
E. * | Туберкульоз дренувального бронха.
| |||||||||
133. | Який із зазначених методів обстеження при підозрі на інфільтративний туберкульоз у дорослих не має вирішального діагностичного значення?
| |||||||||
A. | Оглядова рентгенографія органів грудної клітки.
| |||||||||
B. * | Проба Манту з 2 ТО ППД-Л.
| |||||||||
C. | Бронхоскопія.
| |||||||||
D. | Рентгенографія органів грудної клітки у боковій проекції.
| |||||||||
E. | Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження харкотиння на МБТ.
| |||||||||
134. | Хворий 48-ми років поступив у стаціонарне відділення протитуберкульозного диспансеру з діагнозом ВДТБ (22.03.04) верхньої частки правої легені (інфільтративний), Дестр+, МБТ+ М +К + Резист-, Гіст 0, Кат 1 Ког1 (2004г). Який режим антимікобактеріальної терапії потрібно призначити в інтенсивну фазу лікування?
| |||||||||
A. | Ізоніазид, рифампіцин, ПАСК, стрептоміцин.
| |||||||||
B. | Ізоніазид, офлоксацин, піразинамід, стрептоміцин, рифампіцин.
| |||||||||
C. * | Ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, піразинамід.
| |||||||||
D. | Ізоніазид, рифампіцин.
| |||||||||
E. | Ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин.
| |||||||||
135. | Хворий 40 років пред'являє скарги на кашель з невеликою кількістю харкотиння, періодичну нічну пітливість, субфебрильну температуру тіла під вечір. Аналіз крові: Л-10,7х109/л, ШОЕ - 30 мм/год. На оглядовій рентгенограмі у верхівковому і задньому сегментах правої легені виявлено ділянку затемнення з нечіткими контурами та проясненням в центрі. Встановлено попередній діагноз: інфільтративний туберкульоз. Яке дообстеження слід провести для підтвердження клінічного діагнозу?
| |||||||||
A. | Дослідження харкотиння на МБТ, визначення чутливості МБТ до антимікобактеріальних препаратів.
| |||||||||
B. | Дослідження харкотиння на вторинну мікрофлору, цитологія харкотиння.
| |||||||||
C. * | Дослідження харкотиння на МБТ, визначення чутливості МБТ до антимікобактеріальних препаратів, томографія верхньої частки право легені.
| |||||||||
D. | Бронхіскопія, дослідження БАЗ на МБТ.
| |||||||||
E. | Біохімічне дослідження крові, томографія верхньої частки правої легені, бронхоскопія.
| |||||||||
136. | Який з перелічених препаратів діє тільки на позаклітинні МБТ?
| |||||||||
A. | Ізоніазид.
| |||||||||
B. | Етамбутол.
| |||||||||
C. | Піразинамід.
| |||||||||
D. * | Стрептоміцин.
| |||||||||
E. | Рифампіцин.
| |||||||||
137. | Який з перелічених препаратів може викликати полінейропатію?
| |||||||||
A. * | Ізоніазид.
| |||||||||
B. | Етамбутол.
| |||||||||
C. | Піразинамід.
| |||||||||
D. | Рифампіцин.
| |||||||||
E. | Стрептоміцин.
| |||||||||
138. | Яке захворювання є протипоказанням для призначення ізоніазиду?
| |||||||||
A. | Хронічний обструктивний бронхіт.
| |||||||||
| ||||||||||
B. | Ревматоїдний артрит.
| |||||||||
C. * | Епілепсія.
| |||||||||
D. | Хронічний панкреатит.
| |||||||||
E. | Виразкова хвороба
| |||||||||
139. | Яке захворювання є протипоказанням до призначення стрептоміцину?
| |||||||||
A. | Хронічний гепатит.
| |||||||||
B. | Алкоголізм.
| |||||||||
C. | Гострий синусит.
| |||||||||
D. * | Ішемічна хвороба серця.
| |||||||||
E. | Псоріаз.
| |||||||||
140. | Яке захворювання є протипоказанням до призначення етамбутолу?
| |||||||||
A. | Гострий кон'юнктивіт.
| |||||||||
B. | Хронічний кератит.
| |||||||||
C. | Халазіон.
| |||||||||
D. * | Дегенерація соска зорового нерву.
| |||||||||
E. | Катаракта.
| |||||||||
141. | Яке захворювання значно погіршує переносимість піразинаміду?
| |||||||||
A. | Хронічний бронхіт.
| |||||||||
B. * | Хронічний гепатит.
| |||||||||
C. | Хронічний коліт.
| |||||||||
D. | Хронічний холецистит.
| |||||||||
E. | Ішемічна хвороба серця.
| |||||||||
142. | Яку комбінацію препаратів слід призначити хворому на вперше виявлений інфільтративний туберкульоз легені у фазі розпаду?
| |||||||||
A. | Ізоніазид, стрептоміцин, канаміцин, етамбутол.
| |||||||||
B. | Рифампіцин, стрептоміцин, амоксіцилін, піразинамід
| |||||||||
C. * | Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин.
| |||||||||
D. | Ізоніазид, етіонамід, ПАСК, етамбутол.
| |||||||||
E. | Стрептоміцин, віоміцин, флориміцин, канаміцин.
| |||||||||
143. | Яку комбінацію препаратів слід призначити хворому на вперше виявлений вогнищевий туберкульоз легень?
| |||||||||
A. | Ізоніазид, стрептоміцин, канаміцин.
| |||||||||
B. | Рифампіцин, стрептоміцин, амоксіцилін.
| |||||||||
C. * | Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол.
| |||||||||
D. | Ізоніазід, етіонамід, ПАСК.
| |||||||||
E. | Стрептоміцин, віоміцин, флориміцин.
| |||||||||
144. | Яку комбінацію препаратів слід призначити хворому з виявленою реактивацією туберкульозу до одержання результатів дослідження чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів?
| |||||||||
A. | Ізоніазид, стрептоміцин, канаміцин, етамбутол, етіонамід.
| |||||||||
B. * | Ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, стрептоміцин, етамбутол.
| |||||||||
C. | Рифампіцин, ізоніазид, стрептоміцин, амоксіцилін, піразинамід.
| |||||||||
D. | Ізоніазид, рифампіцин, етіонамід, ПАСК, етамбутол.
| |||||||||
E. | Рифампіцин, стрептоміцин, віоміцин, флориміцин, канаміцин.
| |||||||||
145. | Який критерій визначає призначення певної схеми протитуберкульозної терапії хворому на хронічний туберкульоз легень?
| |||||||||
A. | Тривалість терапії.
| |||||||||
B. | Результати дослідження функції зовнішнього дихання.
| |||||||||
| ||||||||||
C. * | Результати дослідження чутливості збудника.
| |||||||||
D. | Присутність або відсутність бактеріовиділення.
| |||||||||
E. | Присутність або відсутність ураження бронхів
| |||||||||
146. | Яка рекомендується тривалість лікування хворого на вперше виявлений туберкульоз?
| |||||||||
A. | 10 днів.
| |||||||||
B. | 2 місяці.
| |||||||||
C. * | 6 місяців.
| |||||||||
D. | 9 місяців.
| |||||||||
E. | 2 роки.
| |||||||||
147. | Якої мети звичайно не досягає антимікобактеріальна терапія хронічного туберкульозу?
| |||||||||
A. * | Вилікування.
| |||||||||
B. | Покращення самопочуття хворого.
| |||||||||
C. | Припинення бактеріовиділення.
| |||||||||
D. | Підготовки до операції.
| |||||||||
E. | Розсмоктування вогнищ відсіву.
| |||||||||
148. | Що розуміють під первинною хіміопрофілактикою щодо туберкульозу?
| |||||||||
A. * | Призначення протитуберкульозних препаратів неінфікованим МБТ дітям та підліткам
| |||||||||
B. | Призначення протитуберкульозних препаратів особам з "віражем" туберкулінових реакцій
| |||||||||
C. | Призначення протитуберкульозних препаратів особам, які одужали від туберкульозу
| |||||||||
D. | Призначення протитуберкульозних препаратів раніше інфікованим особам при наявності будь-яких факторів ризику щодо розвитку туберкульозу
| |||||||||
E. | У всіх цих випадках призначають первинну хіміопрофілактику
| |||||||||
149. | Що розуміють під вторинною хіміопрофілактикою щодо туберкульозу?
| |||||||||
A. | Призначення протитуберкульозних препаратів неінфікованим МБТ при контакті з хворим на туберкульоз.
| |||||||||
B. | Призначення протитуберкульозних препаратів неінфікованим МБТ дітям та підліткам, якщо вони не отримали щеплення БЦЖ.
| |||||||||
C. * | Призначення протитуберкульозних препаратів інфікованим МБТ особам або тим, хто одужав від туберкульозу при наявності факторів ризику щодо захворювання.
|
|||||||||
|