Главная

Контакты

Случайная статья

• Автоматизация
• Антропология
• Археология
• Архитектура
• Биология
• Ботаника
• Бухгалтерия
• Военная наука
• Генетика
• География
• Геология
• Демография
• Деревообработка
• Журналистика
• Зоология
• Изобретательство
• Информатика
• Искусство
• История
• Кинематография
• Компьютеризация
• Косметика
• Кулинария
• Культура
• Лексикология
• Лингвистика
• Литература
• Логика
• Маркетинг
• Математика
• Материаловедение
• Медицина
• Менеджмент
• Металлургия
• Метрология
• Механика
• Музыка
• Науковедение
• Образование
• Охрана Труда
• Педагогика
• Полиграфия
• Политология
• Право
• Предпринимательство
• Приборостроение
• Программирование
• Производство
• Промышленность
• Психология
• Радиосвязь
• Религия
• Риторика
• Социология
• Спорт
• Стандартизация
• Статистика
• Строительство
• Технологии
• Торговля
• Транспорт
• Фармакология
• Физика
• Физиология
• Философия
• Финансы
• Химия
• Хозяйство
• Черчение
• Экология
• Экономика
• Электроника
• Электротехника
• Энергетика

Курс сучасної 13 страница

Анкета охоплювала такі розділи: 1) соціально-демографічні оз­наки; 2) психологічна та морально-психологічна характеристика; 3) антигромадська поведінка особи та її криміногенне середовище до постановки на профілактичний облік (цей розділ анкети запо­внювався лише стосовно осіб, що перебували на обліку і вчинили злочин); 4) заходи індивідуальної профілактики, що здійснювали­ся під час перебування особи на профілактичному обліку; 5) дані про умисний злочин та особу, що його вчинила (розділ заповнюва­вся лише щодо осіб, що вчинили злочин до постановки на профілактичний облік або під час перебування на обліку). Анкета охоплювала всього 129 ознак (показників) та передбачала у сукуп­ності 725 їхніх значень.

Після проведення анкетування у масивах кожного з шести різновидів суб'єктів антигромадської поведінки були виявлені ознаки (їхні показники), що отримали найбільше поширення в масиві і специфічно належали лише одному з трьох зазначених статусів. Поширення ознак у масиві, специфічна їх належність до певного статусу, міра останньої та її ранг значущості визначалися

На час проведення анкетування незайнятість суспільне корисною працею розглядалася як різновид антигромадської поведінки, що тягнув юридичну відповідальність.

 Глава 4

декількома процедурами за допомогою спеціально розробленої методики виявлення статистичних закономірностей. У результаті названих процедур з 725 значень показників (ознак) виявилися специфічно належними лише до статусу 1 (не вчинили злочину) або статусу 2 (вчинили злочин) відповідно: для осіб, що перебува­ли під адміністративним наглядом, — 16 та 42 значення; для інших раніше засуджених — 19 та 44 значення; для незайнятих суспільне корисною працею — 10 та 38 значень; для тих, хто зловживав спиртними напоями, — 7 та 15 значень; для тих, хто допускав конфлікти у сфері сімейно-побутових відносин, — 38 та 73 значен­ня; для неповнолітніх правопорушників — 13 та 8 значень показників.

Після цього потрібно було серед специфічно належних до ста­тусу 1 або статусу 2 значень показників виокремити ті, що мають прогностичну значущість, тобто за наявністю яких можна імовірно прогнозувати той чи інший статус наступної поведінки: невчинення злочину (статус 1) або його вчинення (статуси 2 або 3). З цією метою виокремлені комплекси специфічних значень показників за кожним із шести різновидів антигромадської поведінки було піддано спеціальним математичним та кібернетич­ним процедурам за методиками, що належать до комплексного методу «розпізнавання образів». Перший набір значень показ­ників ознак або «образ» мали скласти прогностичне значущі по­казники сукупності осіб, що не вчинили злочину. Другий набір значень показників або «образ» мав належати тим, хто вчинив зло­чин. За наявністю цих двох наборів показників («образів») можна було визначити, до якого з них належить комплекс значень ознак конкретної особи, наступну поведінку (вчинення чи невчинення злочину) якої потрібно прогнозувати. Слід відмітити, що на той час це була одна з перших спроб використати кібернетичний ме­тод «розпізнавання образів» у кримінологічних цілях прогнозу­вання індивідуальної злочинної поведінки. Успішності цієї спроби сприяло те, що прогнозування здійснювалося за типологічним ме­тодом, якому методологічно найбільш відповідав кібернетичний метод «розпізнавання образів». Попри те що з того часу минуло вже майже 20 років, використання цього методу у кримінології, зокрема з метою індивідуального прогнозування, наскільки нам

 О галізація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів

відомо, не мало повторення. Понад те, в нинішніх роботах можна натрапити на твердження, що свідчать про недостатнє розуміння сутності методу «розпізнавання образів», зокрема для викорис­тання його в індивідуально-прогностичних цілях. Зокрема, зазна­чається, що під час застосування цього методу «кожний досліджу­ваний засуджений розглядається як своєрідний «образ», якому притаманні певні ознаки і якості»1, тоді як насправді «образами» є значення ознак не окремої особи, а комплекси типових значень ознак різних статусів досліджуваних осіб, залежно від належності до яких прогнозується її поведінка, яка відповідає певному стату­су, зокрема тих, хто вчинив злочин або не вчинив його.

У нашій роботі для визначення прогностичне значущих ознак у межах методу «розпізнавання образів» застосовувалися методики пошуку інформативних показників ознак, їх сполучень (кон'юн-кцій), передбачення цільової, заміряної у відповідній мате­матичній шкалі (використовувалася так звана шкала найме­нувань) належності до певного статусу, перевірки наявності, інтенсивності та спрямованості зв'язку ознак у наборі показників статусів 2 та 3 (тих, хто вчинив злочин) за допомогою відомих математичних засобів (коефіцієнтів)2.

У результаті зазначених процедур за кожним різновидом суб'єктів антигромадської поведінки були виокремлені комплекси прогностичне значущих (мовою кібернетики — інформативних) ознак (їх значень) особи, її поведінки, середовища, що мають розрізнювальну властивість щодо прогнозування імовірної злочинної поведінки (див. табл. № 4).

Дапьшші І. М. Кримінологічне планування заходів протидії злочинності та ЇЇ прогнозування // Вісник Академії правових наук України. - 2004. - № 4 (39). - X., ^. Ю1-152.

, Ив' ЛОІаІаЛ»ішс: Закалюк А. П. Пропюзировапие й прсдунрсждение индивидуальпого І'РСступІюго поведений. - М., 1986. - С. 105-106.

 Глава 4

Таблиця № 4

Таблиця кількості інформативних ознак, що мають зв'язок

із невчиненням злочину або вчиненням злочину за різновидами суб'єктів антигромадської поведінки

Після визначення прогностичне значущих (інформативних) ознак (їх значень) для кожної модифікації суб'єктів антигро­мадської поведінки завдання полягало у вирахуванні кількісної оцінки значущості цих ознак. Адже кожна ознака має різну міру зв'язку із вчиненням (невчиненням) злочину, тобто різну міру розрізшовальної властивості щодо цього результату, прогностич­ної значущості стосовно нього. З метою пошуку інструменту кількісного виміру названих властивостей ознак перевірялася здатність до цього низки математичних засобів. Перевагу отримав коефіцієнт детермінації (К). З його використанням спочатку було визначено кількісне значення кожної ознаки в межах шкали роз­поділу значень цього коефіцієнта від -1 до +1. Далі, залежно від позитивного (+) чи негативного (-) значення, всі ознаки були роз­поділені на класи: за термінологією кібернетики — «своя» або «чу­жа» ознака, що у кримінологічній інтерпретації відповідало наяв­ності зв'язку ознаки з «вчиненням злочину» (+) або «невчиненням злочину» (-). У результаті кількісні значення прогностичне значу­щих ознак були визначені через десятинні дроби, наприклад: +0,012; +0,252; -0,157. При цьому абсолютна величина числа відо­бражала міру прогностичної значущості ознаки, а знак «+» чи «-» — спрямованість цієї ознаки. Для зручності використання

 О ганізація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів

кількісні дробові значення ознак були збільшені у 100 разів та округлені в абсолютні величини у балах. У наведеному вище при­кладі значення ознак відповідно отримали величини: +1, +25, -15 балів. Це дозволило для кожного різновиду суб'єктів антигро­мадської поведінки скласти переліки інформативно значущих оз­нак з їхніми бальними значеннями.

Щоб забезпечити використання в методиці прогнозу злочинної поведінки згаданих переліків із кількісними значеннями ознак, потрібно було вирішити складну проблему визначення у балах значення сукупності ознак (інтервалів), що відповідають прогнос­тичному висновку про імовірність вчинення або невчинення зло­чину. Для цього були застосовані математичні операції зіставлен­ня фактичних значень сум балів кожного спостереження (особи) та визначення їхніх усереднених величин, а також розподілу ос­танніх на інтервали залежно від співвідношення (переважання) значень тих осіб, що вчинили злочин або не вчинили його. У ре­зультаті в масивах кожного різновиду антигромадської поведінки були визначені інтервали сумарних бальних значень, які відповідали одному з трьох варіантів прогностичного висновку, а саме: 1) не слід прогнозувати вчинення злочину; 2) є підстави про­гнозувати вчинення злочину; 3) немає підстав для певного визна­ченого висновку, потрібне подальше вивчення особистості, поведінки та середовища особи. Належність суми балів ознак кон­кретної особи до того інтервалу, якому відповідає прогноз можли­вості злочинної поведінки, та віддаленість цієї суми від мінімаль­ної межі цього інтервалу можна було кримінологічне інтерпрету­вати як показник досягнення суспільною небезпечністю особи передкримінальної стадії, коли вчинення злочину прогнозується як високоймовірне.

Результати всіх зазначених підготовчих процедур, а саме: ком­плекси прогностичне значущих (інформативних) ознак; їхні кількісні значення у балах, зокрема з позначенням спрямованості ознаки на імовірність вчинення злочину (знак «+») або на невчи­нення його (знак «-»); порядок підрахунку підсумкового значення комплексу інформативних ознак та кількісні межі (у балах) трьох Інтервалів, яким відповідають три наведені вище варіанти про­гнозного висновку, були відображені у прикладній методиці

 Глава 4

індивідуального прогнозування злочинної поведінки. Ця методи­ка мала форму Карти обліку інформації. Остання містить п'ять розділів: 1) основні дані про особу; 2) ознаки, що мають значення для прогнозу вчинення злочину, а також механізм визначення підсумкового прогнозного висновку; 3) відомості щодо антигро­мадської поведінки після взяття особи на облік; 4) заходи за­побігання вчиненню злочину згідно з прогнозом останнього; 5) ре­зультати перебування особи на обліку та здійснення запобіжних заходів, а також відомості стосовно припинення ведення Карти.

Далі як приклад подається форма Карти обліку інформації на особу, що перебуває під адміністративним наглядом (див. форму 1).

Карта обліку інформації про особу,   *

що перебуває під адміністративним наглядом

Форма 1

(стор. 1 форми Карти)

відділ внутрішніх справ (міста / району)

І. Основні дані щодо особи

 Прізвище 

По батькові Адреса

Місце роботи (навчання), посада

Ім'я

Рік народження

 Остання судимість

(коли (дата), стаття КК, міра покарання)

Коротка характеристика з УВП

Звільнений від останнього покарання

(дата, підстава)

 О ганізація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів

Дата прибуття та реєстрації     

Адміністративний нагляд встановлений

(дата, яким судом, підстава — стаття Закону України від 1 грудня 1994 р. у рсд. Закону від 20 січня 2005 р.)

Обмеження у зв'язку з адміннаглядом

 Ведення Карти почато « » 200

Посада, звання, прізвище, ініціали особи,

що завела Карту     

Р-

 (стор. 2 форми Карти)

II. Ознаки, що мають значення для прогнозу вчинення особою злочину

(за наявності обвести колом числове значення)

Разом

 Глава 4

(стор. З форми Карти)

Правила визначення прогнозу

підрахувати окремо суми (разом) чисел із знаком «+» та «-», від більшої суми відняти меншу та залишити підсумок зі знаком більшої суми;

вибрати залежно від суми підсумку відповідний їй інтервал та прогнозний висновок, підкреслити його:

I — підсумок менше 0: висновок — немає підстав прогнозувати вчинення злочину; -

II — підсумок від 0 до + 74: висновок — неможливо •> зробити визначений висновок, потрібно подальше         ' спостереження та вивчення;

III          — підсумок від + 75 та більше: висновок — слід прогнозувати вчинення злочину, потрібна його активна профілактика.

III. Антигромадська поведінка після встановлення адміністративного нагляду та заходи реагування

 Організація та методи розробки (складання) кримінологічних прогаозів та планів

(стор. 4 форми Карти)

IV. Заходи запобігання вчиненню злочину, що відповідають прогнозу останнього

V. Результати перебування під наглядом

 Ведення Карти закінчено « » 

Посада, звання, прізвище, ініціали особи, Що закрила Карту           

 173

 Глава 4 ,;:

Прокоментуємо зміст форми Карти. Звернемося насамперед до прогностичне значущих ознак (розділ II). Як видно, високу кримінально-прогностичну значущість мають передусім ознаки, що свідчать про зловживання особою спиртними напоями: пияц­тво за місцем проживання (+26)*, пияцтво за місцем роботи (+6), притягнення до адміністративної відповідальності за порушення антиалкогольного чи антинаркоманійного законодавства (+8). Не меншу кримінально-прогностичну значущість виявили ознаки, які свідчать про відсутність суспільне корисних занять (+23) та небажання мати такі заняття (додатково +23). Останні ознаки підвищують суспільну небезпечність осіб, особливо тих, хто раніше був засуджений за корисливий злочин, їх прогнозований рецидив на 11 балів вищий, ніж щодо осіб, які раніше були засу­джені за насильницький злочин. Небажання мати суспільне корисне заняття свідчить, що для цієї категорії осіб незмінним ли­шилося уявлення про можливість забезпечити життя в інший спосіб, не виключаючи й вчинення злочинів. До цієї групи нале­жать також ознаки негативної поведінки за місцем роботи (навчання): порушення трудової дисципліни (+12), пасивне ставлення до праці (+11), небажання брати участь у громадських заходах у колективі (+8).

Кримінально-прогностично значущими звичайно виявилися ознаки, які свідчать про нехтування морально-етичними норма­ми, правилами суспільного співжиття, а саме: скандали, конф­лікти (+6) та інша негативна поведінка за місцем проживання (+21), а також байдуже ставлення до громадського порядку, його порушення, так само як і вчинення дрібного хуліганства (+4) та, що має підвищену небезпеку, — повторне правопорушення після застосування заходів адміністративного впливу (+30).

Найвище (для цього різновиду осіб з антигромадською поведінкою) кримінально-прогностичне значення отримало пору­шення обмежень, встановлених у зв'язку з адміністративним наглядом (+53). Воно підтверджує, що останній сам собою, не су­проводжуваний здійсненням відповідних запобіжних заходів, не є засобом, що утримує цю категорію осіб від порушень. Про це саме

* Тут і далі наводиться кількісне значення ознаки в балах та її спрямованість, яка визна­чається знаком «-» або «+».

 Організація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів

свідчить також виявлення інтересу до контактів з особами, що ма­ють антигромадську поведінку (+12).

Прогностичну значущість щодо майбутньої злочинної поведінки осіб цієї категорії виявили і деякі ознаки їх мікросередовища, які ха­рактеризують останнє як таке, що сприяє антигромадським про­явам або послаблює можливість соціального контролю, зокрема наявність такого середовища у сфері дозвілля (+5), проживання в ізольованій квартирі (+5) відсутність своєї сім'ї (+3).

Характерно, що ознаки протилежного (симетричного) змісту, які пов'язуються із виправленням осіб цієї категорії, тобто можуть мати прогностичне значення для прогнозування відсутності імовірності вчинення нового злочину, отримали відповідне кількісне значення зі знаком «-». Серед них: позитивна або за­довільна характеристика за місцем проживання (-59) та роботи (-28); відсутність відомостей щодо повторних правопорушень після застосування заходів адміністративного впливу (-28); зай­нятість працею або навчанням (-24), перебування у шлюбі (-4). Названі ознаки є свідченням позитивних соціальних зрушень та тенденцій, зміцнення суспільне прийнятних зв'язків, а перші дві — й зміни основної спрямованості інтересів особи, що перебуває під наглядом. Наявність зазначених ознак знижує або зовсім виклю­чає імовірність вчинення повторного злочину і тому створює підстави для прогнозування його неімовірності. Одночасно слід підкреслити, що згадана прогностична властивість зазначених по­зитивних ознак є аргументом і стосовно того, що саме їх досягнен­ня має бути предметним орієнтиром у здійсненні профілактичних заходів. Якщо ці ознаки є прогностичними щодо відсутності імовірності злочинної поведінки цієї категорії осіб, то досягнення особою відповідної поведінки, яка відображується зазначеними ознаками, має становити предметну ціль планованих щодо неї профілактичних заходів. Забезпеченню досягнення зазначених цілей відповідає зміст та спрямованість профілактичних заходів, які передбачаються у розділі IV Карти.

Особливе значення для профілактики вчинення злочину особою, що перебуває під наглядом, має здійснення контролю за її поведінкою з метою виявлення правопорушень некримінального характеру, забезпечення своєчасного та передбаченого законом

 Глава 4

реагування на них, що має справляти запобіжний вплив стосовно недопущення більш суспільне небезпечних діянь. Для обліку вчинених порушень та заходів реагування на них призначений розділ III Карти. Результат перебування під адміністративним наглядом, зокрема зняття з обліку за різних підстав (виправлення, закінчення строку нагляду, вчинення злочину, вибуття в іншу місцевість) позначається у розділі V Карти.

Зупинимося на деяких моментах процедури заповнення та ве­дення Карти обліку інформації про особу, що перебуває під адміністративним наглядом. Як видно з форми Карти, її заповнен­ня починається з позначення найменування міськрайвідділу внутрішніх справ, в якому вона заводиться, та визначення її номе­ра. Останній має подвійну порядковість. У першій позначається порядковий номер Карт, заведених на цю категорію суб'єктів анти­громадської поведінки, наразі осіб, що перебувають під адміністра­тивним наглядом. Другим на Карті є порядковий номер реєстрації осіб усіх категорій, на яких заповнюється Карта обліку інформації.

Розділ 1 «Основні дані щодо особи» заповнюється в основному з матеріалів справи адміністративного нагляду на цю особу та з журналу обліку осіб, за якими встановлений такий нагляд. Відо­мості щодо найменування суду, який встановив адміннагляд за особою, підстави останнього з посиланням на конкретну норму Закону та стосовно обмежень для особи у зв'язку зі встановлен­ням адміннагляду відмічаються у Карті так, як вони визначені в ухвалі (постанові) суду. Карту заводить і веде службова особа МРВВС, на яку покладено обов'язок здійснення адміністративно­го нагляду за цією особою.

Відомості щодо ознак, передбачених у розділі II «Ознаки, що мають значення для прогнозу вчинення особою злочину» беруться з різних джерел. Зокрема, з матеріалів справи адміністративного нагляду беруться відомості щодо питань 1, 4, 5, а також інших (2, 7, 9), якщо у ній є відомості стосовно останніх. Характеристика по­ведінки піднаглядного за місцем роботи, навчання (питання 3) бе­реться у службових осіб (начальник цеху, дільниці, колони, дирек­тор, завуч школи, технікуму тощо), які добре обізнані з поведінкою цієї особи, можуть її об'єктивно характеризувати. Щодо характери­стики поведінки за місцем проживання (питання 6), то таку

 О ганізація та методи розробки (складання) кримінологічних прогнозів та планів

доцільно взяти у дільничного інспектора міліції. Тими самими дже­релами доцільно скористатися для отримання відомостей з питань 789 10. Проте, попри отримання відомостей з названих джерел, факти вчинення особою правопорушень (питання 6, 7, 8) або на­явність у неї антигромадських зв'язків (питання 9, 10) мають бути перевірені за відповідними довідковими обліками МРВВС. Для отримання інформації з питань 8, 9, 10 можуть бути використані у встановленому порядку джерела оперативної інформації. Слід підкреслити, що в Карті позначаються відомості лише з ознак, які у ній передбачені, бо саме вони визначені прогностичне значущими.

Неодмінною умовою відомостей з питань розділу II є їх до­стовірність, від чого залежить правильність прогнозного висновку та вся наступна профілактична робота з піднаглядним. Відомості, що викликають сумнів у їх достовірності, мають бути повторно пе­ревірені, зокрема з інших джерел. У разі якщо відомості вважають­ся достовірними, потрібно обвести колом числове значення в ба­лах навпроти відповідної ознаки.

У розділі II Карти наведено правило визначення прогнозу. По­яснимо його на прикладі. Насамперед потрібно окремо підрахува­ти суми чисел зі знаком «+» та із знаком «-» та позначити їх у відповідних клітинах графи «разом». Далі із більшої суми відняти меншу. Припустимо, сума чисел зі знаком «-» дорівнює -52, а із знаком «+» становить +33. Різниця між ними — 19 із знаком «-», тому що абсолютне число зі знаком «-» (-52) є більшим, ніж число +33 на 19 одиниць. Число -19 є меншим, ніж 0, тобто належить до варіанта І підсумку, якому відповідає прогнозний висновок «немає підстав прогнозувати вчинення злочину».

В іншому випадку, якщо сума чисел із знаком «-», приміром, дорівнює -28, а зі знаком «+», відповідно, +36, то різниця між ними складає +8. Це число відповідає варіанту II підсумку та прог­нозному висновку «неможливо зробити визначений висновок, потрібно подальше спостереження та вивчення».