Педагогічний експеримент 5 страница

1. У анкеті повинні бути тільки ті питання, які мають пряме відношення до завдань дослідження і відповіді на які неможна отримати іншими способами. Наприклад, відповіді на деякі демографічні питання легко отримати з документів.

2. Серед питань не повинно бути таких , які викликали б небажання відповідати, породжували б негативне відношення до дослідника і його роботи. Таке негативне відношення може виникнути і до змісту питання, і до його формування.

3. Зміст і формування питань повинні бути такими, щоб всі респонденти могли на них відповісти. Важко, наприклад, очікувати достовірної відповіді о подіях, які трапилися дуже давно, чи о подіях хоча і недавнього минулого, але, які не мають для респондента принципового значення і тому забутих.

4. Формулювання питань повинно бути грамотно сформульованим в орфографічному і стилістичному відношенні.

5. Зміст і форма питань повинні відповідати рівню підготовленості всіх респондентів.

6. «Запитальник» повинен представляти собою логічно обґрунтовану систему питань, а не хаотичний їх набір.

7. За темою дослідження повинно бути поставлено декілька запитань («батарея» питань).

8. «Батарея» питань повинна бути такою, щоб першими йшли питання загального характеру, а потім особисті, деталізовані.

9. Якщо у «запитальнику» розглядається декілька тем, то переходи поміж ними повинні бути плановими, щоб складалось уявлення цільної, логічної системи питань. З цією метою поміж «батареями питань можуть вставлятись сполучні питання.

10. Формування питань повинна спонукати респондентів до лаконічних відповідів. При лаконічних відповідях прискорюється процес обробки анкет.

Після складання анкета повинна бути перевірена у пробному досліджені. Попереднє ознайомлення з предметом дослідження дозволить вточнити питання, виключити загальновідомі чи ті, які прямо не відносяться до справи, уникнути повторень і той же час отримати достатньо лаконічні відповіді.

Існують варіанти типових анкет, які можна користуватися, у залежності від предмету і завдання дослідження.

Реєстрація техніки виконання вправ здійснюється за допомогою візуального аналізу і оцінки відео – і фотозйомкою.

Другий спосіб в останній час стає все більш поширеним. Це пов’язано з можливістю:

а) документально зафіксувати рухи спортсмена;

б) при систематичній відеозаписі мати відеотеку рухів і аналізувати їх техніку у динаміці;

в) використовувати стоп-кадр, а також сповільнено показувати дії, що підвищує достовірність їх аналізу;

г)виключити вплив змагальної обстановки на процес спостереження. Навіть самий досвідний експерт, який спостерігає за діями спортсмена на змаганнях, може помиляться внаслідок емоційного хвилювання, захопленням якимось моментом і т.п.

Необхідно відмітити, що візуальний контроль – основний засіб якісного аналізу, який має здійснюватись у зв’язку з вимогами кількісної оцінки якісних показників. Вибір того іншого способу реєстрації техніки виконання фізичних вправ залежить від умов в яких проводиться спостереження і завдань дослідження. Хоча другий спосіб і має перевагу, але під час, наприклад змагань, у спортивних іграх (баскетбол) важливо не тільки проаналізувати техніку виконання того чи іншого елементу після гри, але і під час гри, вносячи корективи у дії гравців, що може позитивно вплинути на кінцевий результат.

За нашою темою: «Методика профілактики стану поставу у дітей молодшого шкільного віку» із методів групи збору поточної інформації мають місце такі методи, як педагогічний аналіз і оцінка, аналіз поточної навчальної документації, контрольні випробування і реєстрація техніки виконання фізичних вправ. Педагогічний аналіз і оцінка мають місце при аналізі діяльності вчителя і учнів у педагогічному профорієнтаційному процесі і у контрольній, і експериментальній групі; за допомогою аналізу ми зможемо зробити висновок відносно ефективності занять, які проводяться під час експерименту. Аналіз поточної навчальної документації дозволить проаналізувати документи планування і їх відповідність практичному проведенню занять, як у контрольній так і у експериментальній групах. За допомогою контрольних випробувань і на початку, і наприкінці дослідження визначимо стан постави і дамо оцінку ефективності методики профілактики у експериментальній групі і ефективності поточного режиму дня у дітей контрольної групи. Реєстрація техніки виконання фізичних вправ буде здійснюватись за допомогою візуального аналізу і оцінки і під час виконання вправ профілактичного характеру експериментальної групи.

Методи отримання ретроспективної інформації включають:

1. Аналіз літературних джерел.

2. Аналіз документальних матеріалів.

3. Опитування (анкетування, інтерв’ю, бесіда).

За допомогою методів цієї групи можна отримати інформацію тільки у ретроспективному плані. Відомо, що навіть сама оперативна публікація потрапляє до читача мінімум через декілька місяців після закінчення дослідження. Тому головним завданням використання методів ретроспективної інформації є визначення того, що було зроблено раніше, другими дослідниками за темою, яка була визначена для розробки. Правда, в залежності від завдання дослідження аналіз документальних матеріалів і анкетування можуть бути використані і для збору поточної інформації.

Аналіз літературних джерел, один з методів який має місце і у педагогічному спостереженню і під час педагогічного експерименту тому, що не можливо розібратися у темі, а насамперед, обрати актуальну, мало вивчену тему, якщо дослідник не володіє інформацією у ретроспективному плані за визначеною темою. Як працювати з літературою за обраною темою, на що звертати увагу, ми розглядали на попередніх лекціях.

Аналіз документальних матеріалів.

Багато сторін фізичного виховання знаходять своє відображення у різних документах (планах і щоденниках тренувань, протоколах змагань, матеріалах і зведених звітах спортивних організацій, матеріалах інспектування, навчальних планах і програмах, лікарсько-фізкультурних картах і т.п.). Вони переслідують практичну мету, але вдумливий, об’єктивний аналіз їх може бути цінним методом наукової роботи.

Аналіз щоденників тренерів і спортсменів дає можливість виявити:

1. Спрямованість навчально-тренувального процесу.

2. Основні засоби і систему їх використання, у тому числі комплекс застосованих вправ і питома вага у ньому тих чи інших вправ.

3. Об’єм і інтенсивність тренувального навантаження.

4. Спортивно-технічні показники, число змагань.

5. Самопочуття спортсменів, їх суб’єктивна оцінка ефективності застосованих вправ.

6. основні методи тренувальної роботи.

Аналіз особистих щоденників сильніших спортсменів дозволив порівняти величину тренувальних навантажень з динамікою спортивних результатів і на цій основі зробити висновок о характері змінення навантаження за періодами тренувального циклу. Отримати ці дані, користуючись іншими методами було б неможливо.

Дуже цінними об’єктами дослідження є результати змагань. Відомо, що спортивні результати – це підсумок багаторічної тренувальної роботи у всіх її аспектах.

Велику користь метод документальних матеріалів приносить на початку дослідження, коли ще йде «розвідка» теми, визначення її актуальності і пошук найбільш ефективних способів рішення.

Відомо, що багато проблем фізичного виховання у свій час не знайшли відображення у публікаціях. У цьому випадку тільки вивчення архівних матеріалів дозволить не «відкривати давно відкрите», уникнути помилок і піти за вірним шляхом.

Даний метод є один з найстаріших методів у науці. Його конкретні форми дуже різноманітні і піддаються постійним змінам у відповідності з змінами документації на тому чи іншому етапі розвитку суспільства. У кожній країні є характерні типи документів і норм поводження з ними, які систематично змінюються. Зараз не існує єдиної класифікації документів, і зусилля спеціалістів спрямовані на розробку ознак, за якими можна було б створювати різноманітні класифікації.

Типи документів у відповідності з їх ознаками:

1. За способом фіксування інформації:

- печатні документи (постанови, рішення, газетні статті, публікації планів навчальних занять у різних виданнях науково-методичного характеру);

- кіноплівка;

- магнітна стрічка;

- рукопис (робочі плани, конспекти, графіки і т.п., а також щоденникові записи тренера і спортсмена, протоколи змагань).

2. За типом авторства:

- суспільні (не мають авторства і розмножені для широкого користування, наприклад, рішення Комітету по фізичній культурі і спорту);

- особисті (щоденник тренувань спортсменів, конспекти уроку – неофіційні; анкета, звіт тренера о підготовці команди до змагань – офіційні і мемуари, в архівах, у вигляді спогад о тих чи інших подіях, відомих педагогів, спортсменів і т.п.).

3. За статусом документу:

- офіційні ( нормативні матеріали, постанови і рішення партійних, громадські організацій, різні інструкції, їх автори конкретні люди);

- неофіційні.

4. За способом отримання:

- природні (документи, які є необхідною часткою діяльності даного закладу, наприклад, графік розподілу навчального матеріалу; колективу; суспільства);

- «спровоковані» (документи, які спеціально розробляються і вводяться для застосування для вирішення якого-небудь завдання дослідження).

5. За ступеню близькості до фіксує мого емпіричного матеріалу:

- первинні (оригінальні документи, авторські оригінали, наприклад, класні журнали, протоколи і стенограми нарад, плани тренувань);

- повторні (створюються на основі первинних, наприклад, зведені дані за деякими первинними документами).

Кожен документ може одночасно характеризуватися декількома ознаками. Наприклад, рукописний документ може бути особистим (чи суспільним), неофіційним (чи офіційним) і т.д.

Документи можуть також характеризуватися часом їх дії:

1. Документи, які діють.

2. Архівні документи.

Вказані типи документів (за виключенням кінодокументів і звукових записів) можуть мати не тільки словесне вираження (текстовий документ), але і цифрове (статистичний документ), наприклад, статистичний звіт про успішність по фізичному вихованню у навчальному закладі, о підготовці і виконанні майстрів спорту України. Частіше всього статистичний матеріал супроводжується текстовим у вигляді аналізу кількісних показників.

Використання статистичних документів робить аналіз подій і фактів більш достовірним, надає їм дійсну науковість.

Аналіз статистичного матеріалу передбачає не тільки використання первинних документів, але і створення на їх основі таблиць.

Викладачі фізичного виховання вищих навчальних закладів частіше аналізують:

- керівні матеріали по вищим навчальним закладам;

- зведені звіти кафедр фізичного виховання;

- матеріали інспектування;

- навчальні плани і програми;

- плани і щоденники тренувань;

- протоколи змагань;

- лікарсько-фізкультурні карти

Всі ці документи є цінним матеріалом, який дозволяє характеризувати процес фізичного виховання студентів.

Наприклад:

*проаналізував записи у щоденниках, можна встановити , скільки часу у тиждень, у семестр, у період сесії, у період канікул, в рік витрачається на тренування студента – спортсмена певного розряду і виду спеціалізації;

*визначити співвідношення загальної і спеціальної фізичної підготовки, отримати уявлення про інтенсивність і об’м тренувального навантаження;

*вивчити застосовані методи навчання;спробувати зрозуміти самопочуття спортсмена, його оцінку кількості і характеру вправ;

* визначити кількість різного роду змагань , в яких приймав участь спортсмен, динаміку його спортивних результатів.

Вибір того чи іншого документу для отримання необхідних відомостей залежить від завдання дослідження, його характеру. При відборі і аналізі документів необхідно пам’ятати, що кожен з них має тільки йому властиве співвідношення об’єктивних і суб’єктивних факторів.

Опитування у групі методів отримання ретроспективної інформації має таку саму суть, що у групі методі збору поточної інформації, з різницею у часі: *опитування у групі методів збору поточної інформації передбачає отримання інформації про те, що має місце зараз (наприклад: «Яким видом спорту Ви займаєтесь?»);

*опитування у групі методів отримання ретроспективної інформації передбачає отримання інформації про те, що відбувалося з досліджуваним у минулому (наприклад: «Яким видом спорту Ви займалися раніше, як давно?»);

За нашою темою: «Методика профілактики стану поставу у дітей молодшого шкільного віку» із методів групи отримання ретроспективної інформації має аналіз літературних джерел. Аналіз літературних джерел мав місце тому що для того щоб розібратися з обраною темою і розробити методику профілактики стану постави для дітей дошкільного віку необхідно проаналізувати ту літературу, яка є у ретроспективному плані.

Методи математичної обробки включають, основні методи:

1. Метод середніх величин.

2. Метод кореляційного аналізу.

3. Вибірковий метод.

Кожен з цих методів має практичне застосування:

· метод середніх величин використовується з метою визначення правильності підбору групу для дослідження з урахуванням типологічного відбору, її однорідності і однотипності за досліджуваними результатами; тільки правильно підібрана група, однорідна і однотипна за своїми показниками може приймати участь у подальшому дослідженні (правильність підбору групи визначається за допомогою порівняння медіани, моди і середнього арифметичного, побудови графіку залежності варіанти від її густоти; однорідність і однотипність визначається за допомогою коефіцієнту варіації);

· метод кореляційного аналізу використовується з метою визначення зв’язку поміж двома величинами, якщо ступень їх зв’язку велика, то ми можемо зробити висновок о доцільності використання обох вправ у навчально-тренувальному процесі (наприклад. Якщо сильно пов’язані поміж собою біг на короткі дистанції і їзда на велосипеді, то доцільно, для підготовки велосипедиста у його тренувальний процес включати біг на короткі дистанції, тому що він позитивно впливає на результат на змаганнях);

· вибірковий метод використовується з метою визначення: яка група краще підготовлена, яка методика краща, які умови занять кращі, чи ефективна методика тренувань, чи є потреба вводити експеримент і чи дасть він позитивний результат.

За нашою темою: «Методика профілактики стану поставу у дітей молодшого шкільного віку» із методів математичної обробки мають місце такі методи, як метод середніх величин і вибірковий метод. За допомогою методу середніх величин визначимо правильність підбору групи, її однорідність і однотипність; якщо вона правильно підібрана і однорідна, і однотипна, то зможе приймати участь у подальшому дослідженні. Вибірковий метод дозволить порівняти результати початкового і кінцевого дослідження у контрольні і експериментальній групі, з метою визначення ефективності методики профілактики стану постави (у експериментальної групи) і організації режиму дня тих, хто не займався за методикою (у контрольній групі).

Підводячи підсумок розгляданню методів педагогічних досліджень, слід зазначити, що від їх вибору залежить достовірність і об’єктивність як проведеного дослідження, так і отриманих результатів.

Лекція № 9. Педагогічний експеримент і педагогічні спостереження, як методи педагогічних досліджень .

План

1. Схожість і різниця педагогічного експерименту і педагогічного спостереження, як методів дослідження.

2. Педагогічний експеримент, його різновиди і їх характеристика.

3. Педагогічне спостереження, його різновиди і їх характеристика.

Схожість і різниця педагогічного експерименту і педагогічного спостереження

Педагогічний експеримент

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 Следующая ⇒