|
|||
ВИХІД X. ВИХІД ІX. ДІЯ ДРУГАВИХІД X
Секлита і Голохвостий.
Голохвостий кинувся було тікати, але Секлита не випустила піджака, так що він аж злетів з одного рукава. Секлита тоді вхопила обома руками за жилетку.
Секлита. А куди, каторжний? Щоб ще такого шелихвоста не вдержати, та не була б я Секлита Лимариха! Голохвостий. Що ви? Чи при своїм умі? Не робіть, пожалуста, шкандалю! (Все позира на дім Сірків). Я вам заплачу, я багатий… Секлита (ще дужче). А щоб ти не діждав, щоб я за дочку гроші брала? Щоб я рідну дитину продавала? Не діждеш! Не втечеш! Не пущу! У мене одна дитина, як одно сонце у небі! Нащо ти зводиш її з ума?! Голохвостий (набік). От репетує бісова баба; розбудить усю вулицю! (До неї). Та я, єй-богу, не чіпав вашої дочки — тільки побалакав. Секлита. Брешеш, нащадку іродів! Сама бачила, як обнімались! Знаю я вас, паничів! Знаю, як ви обдурюєте та з ума зводите дівчат! Голохвостий. Та щоб я луснув, коли зводив! Секлита. Докажи, докажи! Я не повірю твоєму слову: твої слова гнилі, як яблука! Ти харциза, волоцюга! Голохвостий. Та що ж ви лаєтесь? Я обманювати не буду Секлита. Ти думаєш, як я торговка, то мене можна й зневажати? Голохвостий Та я і не думав зневажати! (Хоче знову вирватись). Секлита. Не пущу! Ґвалт, ґвалт! Поліція! Поліція! Квартальний! Голохвостий (набік). Ой пропав я! (До Секлита). Цитьте! Не кричіть-бо! Потопить, бісова баба! У Сірків уже й віконниця одчиняється! (До Секлити). Слухайте сюди: я вашу Галю люблю і хочу її сватати С е к л и т а. Дури кого іншого, а не мене: знаємо ми вас, паничів! Голохвостий. Та щоб я луснув… С е к л и т а. Присягнись мені, ходім до церкви! Голохвостий. Та чи я ж чоловіка вбив, щоб серед ночі присягати! Вірте мені, я чоловік благородний, і божусь, і присягаюсь, що не піддурюю; бодай я завтрішнього дня не діждав, бодай я зарізався в своїй хаті своєю бритвою, коли не вірите! С е к л и т а. Їж святу землю, тоді повірю! Голохвостий. Хіба ж я вовк, щоб їв землю? С е к л и т а. Їж, то повірю! Голохвостий. Та мене ж од тієї землі скорчить, то і чоловіка вашій дочці не буде! Секлита. Присягніться мені хоч на Братській! Голохвостий. Нехай мене покарають всі печерські святі! Нехай мене покриє великий лаврський дзвін, коли я брешу Секлита. Ну, тепер вірю, тепер вірю! Голохвостий Так а незабаром до вас і на заручини. Секлита. Про мене, просимо; тільки за моєю Галею нічого нема — знайте! Голохвостий. Нащо мені? І свого досталь! Аби Галя! Секлита. Так заходьте ж; раді будемо! Голохвостий. А де ж ваша хата? Секлита. Зараз за яром. Спитайте Секлиту Лимариху: увесь Подол зна. Глядіть же, не обдуріть; а то і живим не випущу! Од Лимарихи не сховаєтесь! Голохвостий. Та буду ж, буду!
Секлита виходить.
ВИХІД ІX
Голохвостий сам.
Голохвостий (озирається). (обтрушує штани; ). От бісова баба, через неї тільки бручки запачкав! . Ух! Ху! От баня, так баня, аж три пота зійшло, єй-богу! (Утирається). Як би мені від велика розуму не зробити собі якусь штуку. Та ні! ні! Пронька аж пищить за мною! А тітку Секлита овести курячим зубом та й все діло!
Завіса
ДІЯ ДРУГА
Велика світлиця Сірків, по-міщанськи, але з претензією вбрана. Одні двері в кімнату, наліво — в пекарню, просто — вхідні.
|
|||
|