Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Сценарій вистави за п’єсою. Михайла Старицького “За двома зайцями». ВИХІД І



Сценарій вистави за п’єсою

Михайла Старицького “За двома зайцями»

Виходять ведучі в народному вбранні.

Ведучий.

Ця невеличка історія відбулася не так давно, півстоліття тому на Кожем’яцькій вулиці Києва.

Ведуча.

Отже, ми зробимо подорож у минуле. Нехай старенькі згадають, а молоді на вус намотають. А ось і герої цієї історії:

(ведучий та ведуча оголошують дійових осіб, які виходять на сцену, вітаючи глядачів)

Прокіп Свиридович Сірко — міщанин, має крамницю.

Явдокія Пилипівна — його жінка.

П р о н я — дочка їхня.

Секлита Пилипівна Лимариха — сестра Сірчихи, перекупка.

Галя — її дочка.

С в и ри д Петрович Голохвостий — промотаний цилюрник.

Настя, Наталка — подруги Пронині.

X и м к а — наймичка у Сірків.

Степан Глейтюк — був наймитом у Лимарихи, тепер слюсар.

М а р т а — бублейниця

Устя — черевичниця

Смик та Пляшка – друзі Голохвостого

Й о с ь к а — жид.

 

 

ДIЯ I

Кадри німого кіно. Звучить музика. Виходять дівчата, танцюють кан-кан. Потім зявляються Голохвостий, Смик та Пляшка, підхоплюють танець. Музика тихішає

Голохвостий. - Шампанського!

Пляшка. - Усім шампанського!!!!!

Смик. - Так, усьо!

Голохвостий. - Шо «усьо»?

Смик. - Усьо! Шампанського уже нема!

Пляшка. - Свириде, а Свириде, а між іншим грошиків уже теж нема!

Голохвостий. - Як уже нема?

Смик. – «Як»! Випили ж, закусили!

Голохвостий. - Та ви що, хлопці!

Пляшка. - Чуєш, Свириде, може до Йосика?

Голохвостий. - О! Точно! До Йосика! (танцюють)

Голохвастий іде. (музика ) Повератється з Йосиком.

ВИХІД І

Ті ж і Йося

Голохвостий. - Йося мене не зрозумів.

Йося. - Я тобі покажу!

Голохвостий. - Йося, ти мене не зрозумів … останній раз до завтра!

Йося. - Не мороч мені голову!

Смик та Пляшка. (до Йосі, знімаючи капелюхи) - Бонжур!

Йося. – Шелупонь! Шарлотани!

Голохвостий. - Йосик, ти мене не зрозумів … останній раз до завтра, ти ж мене знаєш!

Йося. - Знаю, знаю! Добре знаю! Твоя розписочка?

Голохвостий. - Моя, моя!

Йося. - А єто твоя розписочка?

Голохвостий. - Та моя, Йосику, моя!

Йося. - А это твоя розписочка?

Голохвостий. – Нє, нє, нє, нє.

Йося. - Читай, читай.

Голохвостий. - Пардон. (бере окуляри, приглядається, читає). О, у твоїх окулярах так і моя(сміється)

Йося. Я тебя каторжника за долгі твои должочки в холодную!

Голохвостий. Ех, Йосику, Йосику! Ніякої в тебе делікатної хвантазії нема.

Йося. Делікатної? Так я тебя делікатно попереджаю: завтра все не відддаш – цирульню твою заберу!

Голохвостий. Йосику, Йосику, я віддам, їй-богу, віддам!

Йося. І що він мені розповідає? Віддасть! З чого? З яких-таких капіталів? Що на ньому – усе моє! Жильоточку знімай! А батько твій, бувало, на базарі голить, стриже,  кров пускає – ось і водилась копійка! А ти що? Що ти мені маєш сказати? Ні –чо -го! А які гроші були в батька! Які гроші! У! Все промотав! І що з тебе взяти? Одна цирульня осталась, її і заберу! (Йося йде).

Голохвостий у розпачі

Пляшка. Свиря, Свиря …. А може?

Голохвостий. От влип, так влип! Долгів стільки, шо блох у курятнику. Такий зажим, хоч у петлю лізь! От баня, так баня! От пройняло, так пройняло…( дивиться вбік, знаходить перчатку). Хлопці, це що?

Смик. Перчатка…

Пляшка. Дамська…

(Свирид аж підплигує від радості. )

Голохвостий. Честь имею рекомендовать…. Проня Прокоповна Сєркова! На виданьї! Здається, я їй пондравлюсь!

Смик. Ну, Свириде, а кому ж ти не пондравишся?!

Голохвостий. О! Ось як на Проньці одружуся….

Пляшка. Шо?

Смик. Свириде, та ти шо? у тебе всі клепки вдома?

Голохвостий. усі, усі…Одружуся на її добрі, на її приданому. Вона ж багата! Який дім, сад, лавка. Грошей по скринях! А старого Сірка я як трухону, так і посипляться з нього червінчики! Одна надія на її придане! До Йоськи…. на хвилиночку!

Друзі. А цілюрня?

Голохвостий. Ні, хлопці! Буде вже не цілюрня, а ПА-ЛИ-КМА-ХТЕР-СКАЯ! «Голохвастов. Се. Пе и кумпанія»: (по-рос. )

          Бреєм, стрижом

        Бобриком і єжом.

        лєчим паршивих

        от лисих до плішивих.

Голохвостий. Ми до Йоськи на хвилиночку!

Пляшка. Свириде, тільки ж Пронька погана!

Смик …як жаба!

Голохвостий. Знаю, що погана. А також знаю, що погана, як жаба. Але інакше не зможу виправити наших справ.

                  (Голохвостий іде )

Пляшка. Оце фантазія, так і прьоть... ПА-ЛИ-КМА-ХТЕР-СКАЯ! «Голохвастов. Се. Пе и кумпанія»: Бреєм, стрижем

          Бобриком і єжом.

          лєчим паршивих

          от лисих до плішивих.

                   Кудрі завиваєм, гафре направляєм,

          Локони начісуємо, на пробор причісуємо,

 

 (Виходить Голохвостий,  пише записку Проні. )

Голохвостий. «Моє серце розпалилося, як шипці». (віддає хлопцям). До Проні швидко!

Смик. Чуєш, Свириде, а що з Йосиком?

Голохвостий (задоволено)  Хлопці, та я не тільки його вмовив, але й обідрав знову! Ми тепер у шику! І дивіться там, щоб….

Йося. Який костюм, Свириде Петровичу, будете обирати? Мабуть, найдорожчий?

Голохвостий. Звісно, не копєєшний! Хвасонистої моди щоб!

Йося. Ах, вилитий батько!

                    (Усі йдуть)



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.