|
|||
КРЕОНТ. ВІСНИК ДРУГИЙ. Строфа 2. КРЕОНТ. ВІСНИК ДРУГИЙ. КРЕОНТ. ВІСНИК ДРУГИЙ. КРЕОНТ. Антистрофа 2. КРЕОНТ. КРЕОНТ. КРЕОНТ⇐ ПредыдущаяСтр 25 из 25 ХОР Глянь сам на неї - ось її вже винесли. КРЕОНТ 1295] О горе! Біду вже й другу, безталанний, бачу я. Яке ж мені нещастя ще готується? Ось синів труп я щойно на руках тримав, І от, бездольний, я вже бачу труп новий! 1300] О бідна матінко! О бідний сипу мій! ВІСНИК ДРУГИЙ При вівтарі себе убила в розпачі Й навік склепила очі, - Мегарееву Загибель славну перед тим оплакавши 1305] І сина другого, отож біди вона Тобі, дітоубивці, і накликала. Строфа 2 КРЕОНТ Горе, горе нам! Аж тремчу я ввесь. Хто б двосічний меч Прямо в груди ці устромив мені? [164] 1310] Горе, горенько нещасливому - Я нещастями скрізь оточений. ВІСНИК ДРУГИЙ Тебе сама небіжка звинувачує - В одній-бо і у другій смертні винен ти. КРЕОНТ Та як же, бідна, позбулась життя вона? ВІСНИК ДРУГИЙ 1315] Мечем себе в самеє серце вразила, Почувши про сумну загибель синову. КРЕОНТ О кому ж би я між усіх людей Цих провин тягар міг накинути? 1320] Сам убив тебе, - безталанний, я - Мовлю правду всю. Гей, прислужнику, Відведіть мене, відведіть мерщій! Більш нема мене - я ніщо тепер. ХОР Ти правду мовив, якщо в горі правда є, 1325] з усіх нещасть найкраще - найкоротше з них. Антистрофа 2 КРЕОНТ Хай приходить він, Щонайкращий день, мені суджений. 1330] Хай же з'явиться мій останній день! Хай мерщій іде, хай приходить він, Щоб дня іншого вже не бачити. ХОР Це все - майбутнє. Треба про сучасне ще 1335] Подбати, а майбутнє - все в руках богів. КРЕОНТ Усі мої бажання - у молитві цій. ХОР Облиш молитву - від нещасть, нам посланих, Ніколи смертним не урятуватися. [165] КРЕОНТ Відведіть мене, божевільного, - 1340] Я ж убив тебе, рідний сину мій, І дружину вбив, і нема мені, Безталанному, де подітися! 1345] Все, що мав - згубив, лиш нестерпної Долі впав тягар на чоло мені. ХОР Запорукою щастя лиш мудрість одна Може стати, й нікому не вільно богів 1350] Зневажати. Зухвальців зухвалі слова Доля їм повертає в ударах важких І під старість лише Запізнілої мудрості вчить їх.
|
|||
|