|
|||
ВІСНИК. ПРОВІДНИК ХОРУ. ВІСНИК. ПРОВІДНИК ХОРУ. Строфа 1. КРЕОНТ. КРЕОНТ. ВІСНИК ДРУГИЙ. КРЕОНТ. ВІСНИК ДРУГИЙ. Антистрофа 1. КРЕОНТВІСНИК І я дивуюсь, але все ж надіюся, Що сором їй при всіх над сином сльози лить І хоче в домі разом із служницями Вона без свідків досхочу наплакатись. 1250] Не схибить жінка, досить в неї розуму. ПРОВІДНИК ХОРУ Не знаю, тільки тиша ця здається нам Від голосіння марного страшнішою. ВІСНИК Ми зараз будем знати, чи, зайшовши в дім, Вона не затаїла в серці змученім [162] 1255] Думок таємних. Справедливо кажеш ти: В мовчанні, надто довгім, щось непевне є. ПРОВІДНИК ХОРУ От і сам володар вже підходить до нас, Переконливий доказ несе він в руках, Якщо можна сказать, не чужої біди, 1260] д своєї провини тяжкої. Комос Строфа 1 КРЕОНТ О гріх тяжкий,. Похиб розуму нерозумного, Смертоносної гріх упертості! Подивіться-бо - вбиті з вбивцями 1265] Крові спільністю щільно з'єднані. Жалюгідні ви, мої задуми! Сина юного юна смерть взяла – горе, горе нам - Ти пішов од нас і загинув ти: Та не винен ти - винен я у тім! ХОР 1270] Ой леле! Надто пізно бачиш правду ти. КРЕОНТ О горе! її збагнув я, нещасливий! Бог якийсь Мене безжально вразив прямо в голову, 1275] На шлях нещасть жорстоких раптом кинувши, -»: О горе, радість всю мені розтоптано, О марна марносте жадань і прагнень всіх! ВІСНИК ДРУГИЙ О скільки горя в тебе, володарю мій! Одне в руках несеш ти, друге - жде тебе 1280] В твоєму домі, - йди й побачиш сам усе. КРЕОНТ Знов горе? Що ще може бути гіршого? [163] ВІСНИК ДРУГИЙ Твоя дружина, справжня мати вмерлого, Від свіжих ран, нещасна, теж загинула. Антистрофа 1 КРЕОНТ О глиб страшний, о аїду глиб невблаганного, 1285] Заповзявся ти погубить мене! І яку тепер вість приносиш ти, Найстрашніших лих оповіснику? Знов ти вб'єш мене, вже загиблого! Що ж бо, сину мій, що б ти мовив ще - 1290] Горе, горе ііам - Та невже услід смерті синовій Ще й дружинонька вже загинула?
|
|||
|