Носик. . Замірок. . Клинець. . Гембель.. Клинець. . Клинець.

Носик.

А лева дами не злякаються?

Замірок.

Боюся, що таки злякаються.

Навій.

Люди добрі, це треба зважити як слід. Випустити лева до дам... хай бог милує! Це страшне діло. Адже лютішої дичини, як той лев, і на

світі нема, і цього нам не слід забувати.

Носик.

А тому потрібен ще один пролог, де сказано буде, що це не лев.

Навій.

Ні, треба оголосити, як йогозвуть насправді, і щоб половину його обличчя було видно з-під левової шкури, і хай він сам промовить до них отак якось: «Вельможні дами», - або: «Ласкаві дами», - або: «Я хотів би... », - або: «Я просив би вас... », - або: «Я уклінно благав би вас не боятись і не труситись. Я вам своїм життям ручуся: коли ви подумаєте, ніби я справді лев, то прощай моя голівонько. Ні, який там я лев! Я така сама людина, як і всі». А тоді хай назве себе, хай так

навпростець і скаже, що він, мовляв, столяр Гембель.

Клинець.

Ну, гаразд, так і зробимо. Та ось іще дві заковики. Як нам улаштувати на кону місячне світло? Адже, щоб ви знали, Пірам і Тізба

зустрічаються при місяці.

Гембель.

А яка буде ніч, коли ми ставитимем свою виставу? Чи місячна?

Навій.

Подивіться в календарі. Пошукайте календаря!

Треба подивитися, чи ніч буде місячна!

Клинець.

Так, ніч буде місячна.

Навій.

Ну, тоді попросімо, щоб у великій залі, де ми гратимем, відчинили

одне вікно, і хай крізь те вікно світить місяць.

Клинець.

Еге ж. І хай котрийсь із вас вийде на сцену з в'язкою хмизу та ліхтарем і скаже, що він прийшов ображати - чи то пак зображати - роль Місячного сяйва. І ще одне. Треба, щоб у великій залі був мур,

бо, за п'єсою, Пірам і Тізба розмовляють крізь шпарину в мурі.

Носик.

Як же ти внесеш до зали мур? Що ти порадиш, Навою?

⇐ Предыдущая 10 11 12 13 141516 17 18 19 Следующая ⇒