|
|||
Гелена.. Деметрій. . Гелена. . Оберон. . Оберон.Гелена. 3 них найдикіший має м'якше серце, Ніж ти. Тікай, перероби легенди: За Аполлоном Дафна хай женеться, Голубка за грифоном, лань за тигром. Дурна погоня це, як полохливість Женеться, а відвага утікає. Деметрій. Не хочу більше слухати. Пусти І не біжи за мною, бо тобі Я тут, у лісі, лихо заподію. Гелена. Мені ти чиниш лихо в місті, в храмі, У полі. Фе, Деметрію, ганьба! В мені ти стид жіночий убиваєш: Не нам, а вам годиться упадати, А жінка може лиш себе віддати. Деметрій виходить. Піду за ним: буває пекло раєм, Як від руки коханої вмираєм. (Виходить) Оберон. Йди, німфо! Ніч не встигне відійти - Вже ласки він благатиме, не ти! Входить Пак. Гонець мій любий! Квітку ти приніс? Пак. Так, ось вона. Оберон. Давай сюди хутчіше! Я знаю місце, де цвіте чебрець, Фіалка никла й жовтий баранець І, сплівшися з шипшиною, навис Над ними запахущий козолист. Не раз, як зморять королеву танці, Вона до ранку спить на тій полянці. М'яке, тонке линовище змії Встилає ложе запашне її. Сік чарівний пущу я в око їй - Вона потоне в маячні бридкій. Ти, Паку, теж зостав собі частинку І в лісі розшукай одну афінку, Закохану в пихатого хлопчину. Йому помажеш очі в ту хвилину, Коли її ось-ось побачить він. По вбранню видно - той юнак з Афін. Але гляди - з цим ділом так управся, Щоб він палкіш за неї закохався, Й до перших півнів повернись, як стій. Пак. Усе зроблю, не бійтесь, пане мій! (Виходить)
СЦЕНА 2 Входить Тітанія, королева фей і ельфів, зі своїм почтом. Тітанія. Ану, ставайте в коло й заспівайте! Тоді - на півхвилини розбіжіться: Хто - хробачків у пуп'янках давити, Хто - добувати кажанячі крила Для ельфів на плащі; хто - сов ганяти, Що ухкають, угледівши котрогось Із нас. Приспіте піснею мене І - до роботи, поки я спочину. Ельфи й феї співають. 1-й ельф. Комарі, ґедзі та мухи, Згиньте, щезніть, пропадіть! Їжаки, вужі й ропухи, Королеви не будіть! Хор. Соловейку, на поляні Щебечи в нічнім тумані: Люлі-люлі-люлі-лю, Люлі-люлі-люлі-лю, Гетьте, чари І примари, Не тривожте нашу пані! На добраніч, люлі-лю!
|
|||
|