№6 Основні формально-логічні закони

Логічні закони - внутрішній суттєвий, необхідний зв’язок між логічними формами у процес побудови міркувань. Існує чотири головні логічні закони: — закон тотожності, — закон виключеного третього, — закон протиріччя, — закон достатньої підстави. Закон тотожності — це така вимога до процесу міркування, яка передбачає, що вкладати в думку про один і той самий предмет, взятий в один і той самий час, в одному і тому самому відношенні, можна лише один і той самий зміст. Наведемо приклад порушення закону тотожності: Звернемося до відомого софізму:

6 і 3 є парне і непарне.

6 і 3 є дев'ять.

Отже, 9 є парне і непарне.

Ця помилка відбулася тому, що у процесі міркування сполучник «і» вживається у різних значеннях. У першому випадку сполучник «і» означає об'єднання, співіснування чисел 6 і 3, а у другому —

арифметичну дію додавання. Саме за цієї причини і був отриманий хибний висновок. Закон протиріччя — це така вимога до процесу міркування, яка передбачає, що два протилежні судження не можуть бути одночасно істинними; у крайньому разі одне з них буде обов'язково хибним, а то

й обидва можуть бути хибними. Можна виділити такі структури суджень, які будуть знаходитися у відношенні протиріччя. 1. «а є Р» і «а не є Р»; 2. «Жодне 8 не є Р» і «Усі 8 є Р»; 3. «Усі 8 є Р» і «Деякі 8 не є Р»; 4. «Жодне 8 не є Р» і «Деякі 8 є Р». Наприклад, якщо S — місто, Р — населений пункт, то,

підставивши ці поняття у будь-яку з наведених структур, отримаємо судження, які не можуть бути одночасно істинними:

1. «Київ — населений пункт» і «Київ не є населеним пунктом».

2. «Жодне місто не є населеним пунктом» і «Будь-яке місто є населеним пунктом».

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 10 Следующая ⇒