№12 Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

№12 Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

Якщо обсяг одного поняття повністю включається до обсягу іншого поняття, то із змісту поняття, що включається логічно випливає зміст поняття, що включає. Іншими словами, цей закон вказує на те, що чим, більший зміст поняття, тим вужчий обсяг цього поняття. І навпаки, чим, вужчий зміст поняття, тим ширший обсяг даного поняттям. Наприклад, візьмемо поняття «держава» — обсяг цього поняття досить широкий, оскільки включає у себе весь клас держав, додамо до нього більше змісту і отримаємо поняття «європейська держава», тобто ми збільшили зміст поняття «держава», але цим самим обсяг його зменшили. Таким же чином цей закон діє і у зворотньому порядку.

№13 Види понять

Всю множину понять можна розбити на декілька підмножин: — за кількістю елементів обсягу;

— за характером елементів обсягу; — за типом елементів обсягу; — за характером ознак, що складають зміст поняття. За кількістю елементів обсягу, поняття поділяються на пусті і непусті. Пустим називається поняття у обсязі якого немає жодного елементу (кентавр). Непусті поділяються на одиничні і загальні. Одиничним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється один предмет (засновник логіки). Загальним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється більше ніж один предмет (столиця). За характером елементів обсягу, поняття поділяються на збірні і незбірні. Збірним називається поняття, у обсязі якого узагальнюються не окремі предмети, а деякі множини, що мисляться як окремі предмети (колектив). Збірні поняття можуть бути одиничними (наукова бібліотека Київського університету імені Т. Шевченка) і загальними (футбольна команда). Незбірним називається поняття у обсязі якого узагальнюються окремі предмети (зірка, студент). За типом елементів обсягу, розрізняють конкретні і абстрактні поняття. Конкретним називається поняття, у обсязі якого узагальнюються предмети або їх упорядковані сукупності (книги, рослина). Абстрактним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється властивості предметів (талант, успішність). За характером ознак, що складають зміст поняття виділяють позитивні та негативні, співвідносні та безвідносні. Позитивним називається поняття, зміст якого складається із позитивних ознак, або у назві якого є вказівка на наявність певної ознаки у предмета (старанний студент, успішність). Негативним називається поняття, у змісті якого є негативні ознаки, або в назві якого міститься вказівка на відсутність якоїсь ознаки у предмета (безвідповідальність, іногородній). Співвідносним називається поняття, зміст якого немає автономного смислу, тобто зміст якого є

осмисленим тоді і тільки тоді, коли воно похідне відносно будь-якого іншого поняття (кінець занять –початок занять, батьки - діти). Безвідносними називаються поняття, зміст яких має самостійний автономний смисл (геометрична фігура, університет).

⇐ Предыдущая 4 5 6 7 8910 11 12 13 Следующая ⇒