Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





№2 Історичні етапи розвитку логічного знання



Як самостійна наука логіка склалася більше двох тисяч років назад в ІV ст. до н. е. Її засновником є давньогрецький філософ Аристотель (384-322 рр. до н. е. ). В період VI – Vст. до н. е. одразу у кількох найміцніших центрах тодішньої цивілізації – Китаї, Ірані, Греції та Індії логіка (а саме формальна) формується і розвивається як окрема філософська дисципліна. Народження формальної логіки відбувається на досить зрілому етапі розвитку людства. Базуючись на філософії як формі раціонального теоретичного мислення, логіка побудована на розвинутому категоріальному апараті.

 

Логікою опікувалися представники різних філософських шкіл, які були зацікавлені у можливості розумового вдосконалення людства, теоретичного пізнання, проблем гносеології. Однак першими, хто підняв у Європі цю дисципліну на рівень мистецтва була філософська школа софістів. Школа софістів була першою, яка захопилася втіленням можливостей реалізувати ідеї логіки як науки. Вони також були першими адвокатами, які використовували логіку на практиці. Згодом їх ідеї були творчо вдосконалені Аристотелем. Саме Аристотель визначив поняття формальної логіки, її структуру, базові закони, подальший вектор розвитку, який визначає долю і місце цієї науки дотепер. Аристотель виводив логіку від грецького “логос” – слово, розум, і визначав формальну логіку як науку про закони і форми вірного мислення.

Сучасна формальна логіка — другий етап у розвитку логіки як науки. Сучасна логіка застосовує метод формалізації в чистому вигляді, виключаючи будь-які засоби природної мови. У сучасній логіці умовно можна виділити такі історичні періоди:

— передісторія сучасної логіки,

— період алгебри логіки,

— період розробки логіки, як теорії обґрунтування математики,

— період розробки металогіки, логічної семантики, некласичної логіки.

Сучасна логіка пов'язана з діяльністю: Т. Гоббса, Р. Декарта, Г. Лейбніца, Готлоба Фреге, Бертрана Рассела і Альфреда Уайтхеда, нарешті, Львівсько-Варшавської школи з працями Р. Карнапа, А. Тарського, Я. Лукасевича, К. Льюїса та ін.

 



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.