|
|||
№3 Абстрактне мислення та його характерні особливостіПредметом логіки є абстрактне мислення, що має специфічні форми і підпорядковується властивим йому правилам і законам. Абстрактне мислення — це один із ступенів процесу пізнання, якому передує чуттєвий ступінь пізнання. Мета чуттєвого пізнання — дати досліджуваний предмет у його безпосередності, наявності, зафіксувати його у вигляді факту чуттєвої наявності. Реалізує цю мету чуттєве пізнання через свої форми: відчуття, сприйняття, уявлення. Відчуття є відображенням окремих властивостей предметів та явищ дійсності (колір, звук, запах тощо), які діють на наші органи чуття. За допомогою сприйняття отримують інформацію про предмети та явища навколишнього світу у їх цілісному вигляді. Так, сприйняття квітки насамперед формує зоровий образ про неї як своєрідний предмет, відмінний від її середовища. Необхідною умовою формування інформації про предмет у вигляді відчуття і сприйняття є безпосередня наявність предмета чи явища. Уявленням називають таку форму чуттєвого пізнання, яка продукує інформацію про предмет у вигляді наочних образів. Серед характерних особливостей абстрактного мислення виділяють: узагальненість, опосередкованість, нерозривний зв'язок з мовою. Узагальнення — це така риса абстрактного мислення, яка розкриває його здатність характеризувати предмети і явища через сукупність їх суттєвих ознак. Наприклад, науки, що вивчають людину, відкривають різноманітні її якості і властивості. Кожен із власного досвіду знає, що немає двох однакових людей. Але шляхом узагальнення, мислення виділяє найсуттєвіше, що визначає людину як об'єкт, відмінний від усього іншого: «жива істота, здатна виробляти знаряддя праці». Опосередкованість — це фіксація факту незалежності знання від предмета. Тобто, у процесі пізнання настає такий момент, коли не безпосередньо сам предмет є джерелом знання, а саме знання про нього є основою для отримання нового, глибшого знання. Наприклад: Дізнавшись, що ваш приятель перебуває зараз у Варшаві, ви без посилання на чуттєвий досвід стверджуєте, що його немає зараз у Києві. Мова — це безпосередня реальність думки. Навіть тоді, коли ми не розмовляємо, не записуємо наші думки, ми все-одно втілюємо їх у слова, речення, сукупність речень. Лишена мовному матеріалі можна дослідити головні форми мислення, зв'язок між формою думки та її змістом, типи зв'язку між формами мислення як результатами абстрактної діяльності людини, і саме ця обставина робить нерозривний зв'язок мови і мислення визначальним щодо узагальнення та опосередкованості як характерних ознак абстрактного мислення. Логіка вивчає не саму природну мову, а закономірності та головні прийоми реалізації і функціонування мислення в такій матерії, як мова.
|
|||
|