|
|||
№1 Визначення логіки як наукиСтр 1 из 34Следующая ⇒ Логіка — це філософська наука про форми, в яких протікає людське мислення, та про закони, яким воно підпорядковується. Об’єктом вивчення логіки є мислення. Одним з головних завдань логіки, як науки про мислення, є те що логіка бере до уваги лише форму, спосіб отримання нового знання. Вона досліджує спосіб отримання нового знання, не пов'язуючи форму знання з його конкретним змістом. Тобто, логіка аналізує форми окремих думок і форми їх поєднання поза конкретним змістом понять, суджень, умовиводів. Наприклад: Будь-який трикутник — геометрична фігура. Прямокутний трикутник належить до множини трикутників Прямокутний трикутник — геометрична фігура. У цьому міркуванні двома думками обґрунтовується третя. За змістом це міркування належить до математики. Але спосіб зв'язку складових частин змісту міркування сталий: «Якщо предмет має певну властивість і якщо все, чому притаманна ця властивість, має деяку другу властивість, то предмет, про який йдеться, також має і цю другу властивість». формує культуру мислення. Одним із чинників практичного значення логіки є формування культури мислення, що, фактично, і зумовило універсальність логіки як навчальної дисципліни. Культура мислення означає усвідомлене відношення до процесу міркування, тобто вміння правильно будувати доведення, спростування, проводити аналогії, висувати гіпотези, знаходити й усувати помилки у своїх і чужих міркуваннях. Але людина, яка не вивчала логіки, може «відчувати» логічні помилки в міркуваннях, свідомо ж і кваліфіковано їх позбутися вона не спроможна. Наприклад, візьмемо навмисно помилкове міркування, відоме ще з давніх часів: Ліки, які приймає хворий є добро. Чим більше робити добра, тим краще. Отже, ліків слід приймати якомога більше. Недоречність отриманого висновку випливає із ототожнення зовсім нетотожних понять. Йдеться про слово «добро», що вживається у вихідних думках, у першій думці слово «добро» означає практичну доцільність певної речі або вчинку. У другій думці слово «добро» вживається в загальноетичному плані, як протилежність поняттю «зло».
|
|||
|