Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Диференційна діагностика вроджених пневмоній та СДР



Диференційна діагностика вроджених пневмоній та СДР

Діагностична ознака       СДР Вроджена пневмонія
Анамнез матері Відшарування плаценти, цукровий діабет. Інфекційні захворювання, тривалий безводний період.
Гестаційний вік Менше 34 тижнів. Будь-який.
Час виникнення З моменту народження або в перші години життя. З моменту народження або протягом першої доби життя.
Інтоксикація Не характерна Виражена
Запальні зміни в загальному аналізі крові Відсутні Наявні
С-реактивний протеїн Негативний Позитивний
Лецитинсфінгомієліновий коефіцієнт Менше ніж 2 Більше ніж 2
«Пінний» тест Негативний Позитивний
Аускультативні дані Ослаблене дихання та дифузна крепітація Ослаблене або іноді жорстке дихання, дрібно пухирчасті хрипи і крепітація над вогнищем ураження
Рентгенограма Нодозно-ретикулярна сітка, повітряна бронхограма, «білі» легені Вогнищева або сегментарна інфільтрація
Динаміка клінічних проявів Спадаюча тяжкість стану до 3-ї доби Наростаюча тяжкість до 2-3-ї доби

 

                                                                                                                               Лікування пневмонії немовляти включає:

v організацію відповідного догляду й харчування,

v  етіотропну терапію,

v  патогенетичну терапію,

v симптоматичну терапію.

 

 Основою лікування пневмонії є парентеральна антимікробна терапія .

Відомо, що всі немовлята із симптомами пневмонії, наявністю в анамнезі факторів підвищеного ризику розвитку інфекції, повинні одержувати емпіричну антибіотикотерапію. При відсутності клінічних проявів інфекції і негативному результаті лабораторного дослідження терапію припиняють через 48 годин.

Стартовою емпіричною антибіотикотерапією ранньої бактеріальної інфекції є ампіцилін плюс гентаміцин. При нозокоміальній інфекції перевага віддається іншим аміноглікозидам (амікацину), антистафілококовим препаратам (ванкоміцину й ін.) При грамнегативних бактеріях рекомендують ампіцилін й аміноглікозіди або цефалоспорини 3-ї генерації (цефотаксим або цефтазидим). При Pseudomonas рекомендують аміноглікозиди з цефтазидимом або тикарциліном. При анаеробній інфекції – метронідазол або кліндаміцин.  При Chlamydіa trachomatіs – макроліди. За показниками - протигрибкові препарати (флуконазол, амфотеріцин В, ін.).

Форма пневмонії Етіологія Препарати першого вибору Альтернативні препарати

Врождена,

рання

вентилятор-асоційована пневмонія 

(1-3-й день

життя)

Стрептокок групи В, стрептококи груп С и D, клебсієла, лістерії, золотавий стафілокок Ампіцилін +гентаміцин; амоксицилін /клавуланат +аміноглікозид; ампіцилін /сульбактам +аміноглікозид Цефотаксим + аміноглікозиди
Бліда спирохета Бензилпеніцилін Бензатин- бензилпеніцилін, цефтріаксон
Пізня вентилятор-асоційована пневмонія Синьогнійна паличка, серація, клебсієла, стафілококи, гриби Candida Цефтазидим +аміногликозид; уреїдопеніцилін +аміноглікозид; флуконазол Імипенем

 

Відомі рекомендації противірусної терапії відносно ацикловіру при герпетической інфекції, а також ганцикловіру, специфічних імуноглобулінів при цитомегаловірусній інфекції (цитотект).

Респіраторна терапія є ключовим напрямком у лікуванні пневмонії немовлят, включаючи штучну вентиляцію легенів. Вона повинна вирішувати наступні завдання: досягнення й підтримка адекватного газообміну й альвеолярної вентиляції, мінімізація ризику баротравми й порушення кардіогемодинаміки, досягнення комфорту пацієнта шляхом ліквідації десинхронізації.

 Важливо грамотно визначити параметри вентиляції: концентрація кисню у вдихуваній суміші, тиск, з яким доставляється суміш у легені , постійний позитивний тиск наприкінці видиху , час вдиху, час видиху, їхнє співвідношення , потік суміші (інспіраторний), частота апаратних подихів, дихальний обсяг вдиху й видиху, хвилинна вентиляція, ін.

На сьогоднішній день з'явився ряд нових методів проведення респіраторної терапії новонароджених, у тому числі й із пневмоніями. Слід зазначити корекцію альвеолярної оксигенації шляхом застосування високочастотної осциляторної вентиляції легенів (HFOV). Даний метод терапії ґрунтується на стратегії відкритих легенів, при якій в акті подиху бере участь максимальна кількість альвеол. При цьому відбувається нормалізація вентиляційно-перфузійних відносин, збереження достатніх обсягів при більш низькому тиску в дихальних шляхах.

Патогенетична терапія включає проведення адекватної інфузійної терапії. Можливі завдання інфузійної терапії: стабілізація гемодинаміки; корекція волемічних порушень; нормалізація рідинного гомеостазу в різних секторах (судинному, внутрішньоклітинному); дезинтоксикація; корекція реологічних властивостей крові; усунення електролітних порушень; забезпечення організму дитини енергетичними й пластичними субстратами; нормалізація кислотно-основного стану; імунотерапія.

 

Профілактика

Для профілактики пневмонії немовляти важливе значення мають питання здоров'я жінок, попередження захворювань у матері в період вагітності, забезпечення правильного догляду за немовлям, ретельне дотримання рекомендацій з інфекційного контролю у відділенні, правил асептики й антисептики відповідно до сучасних нормативних документів МОЗ України.

 



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.