|
|||
ДіагностикаДіагностика При діагностиці пневмонії дуже важливо ретельно оцінити анамнез і виявити в ньому інфекційні фактори (смерть попередніх дітей внаслідок інфекцій, хронічні інфекційні захворювання сечостатевої системи матері, хоріоамніоніт, тривалий безводний проміжок й ін.). Ранні клінічні симптоми можуть бути неспецифічні. Часто діти народжуються в критичному стані, що вимагає проведення реанімаційних заходів. Можливі такі прояви пневмонії в немовляти як слабке ссання при годуванні дитини, ціаноз, пригнічення ЦНС або, навпаки, збудливість, порушення температури. З боку органів дихання можливі тахіпное, апное, роздування крил носа, ретракція грудної клітки, експіраторний стогін, наростання проявів дихальної недостатності. Кашель може бути відсутнім або слабко вираженим, можливо пінисте відокремлюване з рота. Можуть мати місце порушення гемодинаміки, сірий колір шкіри, жовтяниця, геморагічні прояви й інші симптоми. Інтранатальні пневмонії мають 2 варіанти перебігу: I. Пневмонія розвивається у дитини, яка народжена у стані асфіксії, коли тяжкість стану спочатку зумовлена синдромом поліорганної недостатності гіпоксичного ґенезу та реанімаційні заходи і інтенсивна терапія не поліпшують стану дитини. II. Спостерігається «світлий» проміжок після народження дитини с поступовим наростанням дихальної недостатності. Для розвитку морфологічно вираженої вогнищевої пневмонії достатньо 3-5 годин, зливної – 24 години з моменту аспірації. Фізікальні дані: вкорочення перкуторного тону над окремими ділянками, аускультативно на тлі ослабленого подиху можуть вислухуватися вологі дрібнопухирчасті хрипи та/або крепітація. У діагностиці важливе значення має рентгенологічне обстеження (можливі ділянки затемнення, інфільтративні тіні, ін.). Лабораторна діагностика включає: ¨ Аналіз крові (лейкопенія або лейкоцитоз, збільшення абсолютної кількості паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів, підвищення лейкоцитарного індексу), ¨ мікроскопічне дослідження (фарбування по Граму); ¨ бактеріологічне дослідження трахеального аспірату, отриманого за допомогою прямої ларингоскопії, дослідження крові на стерильність; ¨ визначення газів крові, ¨ кислотно-основного стану, ¨ глюкози крові, ¨ моніторинг пульсоксиметрїї, ¨ за показанням проводиться люмбальна пункція й дослідження ліквору.
Клінічна картина залежить від гестаційоного віку дитини, супутньої анте- і перинатальної патології .
|
|||
|