Особливості перебігу пневмонії у новонароджених в залежності від етіології.

Особливості перебігу пневмонії у новонароджених в залежності від етіології.

Ø Хламідіоз, придбаний інтранатально, проявляється наприкінці 1-го на початку 2-го тижня життя гнійним кон’юнктивітом, потім може приєднуватись риніт, задишка і невпинний кашель, що призводить до блювоти. Ознак інфекційного токсикозу немає. Загальний стан не порушується. В аналізах крові типова еозинофілія. Рентгенологічно відмічається дифузне здуття легень, дрібно вогнищеві інфільтрати на фоні ретикулодрібновузликових уражень інтерстиціальної тканини.

Ø Стрептококова В інфекція у перші доби життя проявляється звичайно як септицемія, частіше у новонароджених з екстремально малою масою тіла. Перебіг аналогічний СДР, крім того спостерігається артеріальна гіпотонія, здуття живота, блідість, летаргія. Рентгенологічно – нерідко зливна, деструктивна.

Ø Колібацилярна пневмонія звичайно дрібно вогнищева або зливна, можливе утворення булл, абсцесів. Характерним є токсикоз, збільшення печінки, жовтяниця. Нерідко виникає ураження нирок, діарея, ДВЗ-синдром.

Ø Синьогнійна пневмонія – частіше вторинна інфекція, один з проявів сепсису. Виражена інтоксикація з ознаками ураження ЦНС, кома. Пневмонія звичайно деструктивна з утворенням множинних абсцесів. Під час санації дихальних шляхів виявляється велика кількість слизово-гнійної мокротиння зеленуватого кольору зі специфічним запахом. Частий геморагічний синдром.

Ø Клебсієльозна пневмонія. Клебсієльоз звичайно починається з діареї, ентериту, потім приєднується токсикоз. Пневмонія характеризується повільним розвитком ущільнення легеневої тканини з малою кількістю хрипів внаслідок ексудації слизу, що наповнює альвеоли і бронхіоли, некротичними і геморагічними змінами.

Ø Стафілококові пневмонії супроводжуються вираженою інтоксикацією, утворенням вогнищ деструкції в легенях, легенево-плевральними ускладненнями, метастатичними гнійними вогнищами в інших органах, розвитком ДВЗ-синдрому.

Ø Пізні пневмонії, що пов’язані з вірусними інфекціями: для пневмоній, що викликані РС-вірусами характерний обструктивний синдром, аденовірусами – кон’юнктивіт, риніт, вологий кашель, вірусами грипу – нейротоксикоз, герпес-вірусами – енцефаліт, геморагії, недостатність печині, нирок, наднирників як наслідок ДВЗ-синдрому.

Особливості пневмоній у недоношених дітей:

► Домінування дихальної недостатності з нападами апное, токсикозу, зневоднення, пригнічення ЦНС. Тривалий респіраторно-метаболічний ацидоз.

► Лихоманка спостерігається рідко, можлива гіпотермія.

► Висока частота легеневих (пневмоторакс, плеврит) і позалегеневих (парез кишечника, геморагічний синдром) ускладнень. Характерним є симптом Кравец (пінисті виділення з рота) внаслідок низької резорбційної здатності легеневої тканини. Частий розвиток синдрому персистуючого фетального кровообігу, а після тривалої ШВЛ – синдрому відкритої артеріальної протоки.

► Частий розвиток аспіраційних пневмоній внаслідок схильності до зригування.

► Типова послідовність патології: СДР – пневмонія – сепсис.

► Більш тривалий перебіг захворювання.

► Більш висока ніж у доношених дітей летальність.

Основні критерії діагностики вродженої пневмонії:

o осередкові та/або інфільтративні тіні на рентгенограмі (у перші три доби життя);

o висів у матері й дитини ідентичної флори (матеріал повинен бути взятий у першу добу життя);

o при аспіраційному синдромі розвиток пневмонії протягом перших 3-х діб життя (якщо аспірація підтверджена при відсмоктуванні меконію із трахеї безпосередньо після народження дитини).

Допоміжні критерії діагностики вродженої пневмонії:

§ лейкоцитоз вище 25 х 109/л й/або зрушення у формулі вліво більше 11% на 1 добу життя;

§ негативна динаміка в аналізі крові на 2-3 добу життя;

§ посилення бронхо-судинного малюнку й/або локальне зниження прозорості на рентгенограмі в перші троє діб життя;

§ інфекційний анамнез матері; наявність інших гнійно-запальних захворювань у дитини в перші троє діб життя;

§ наявність гнійного мокротиння при першій інтубації трахеї в перші три доби життя;

§ збільшення розмірів печінки в першу добу життя більше 2,5 см або/й збільшення селезінки при відсутності ГБН;

§ тромбоцитопенія менш 170 х 109/л;

§ рідина в плевральних порожнинах з 1-х діб життя;

§ запальні зміни, виявлені при гістологічному дослідженні плаценти.

Діагноз підтверджується при наявності 3-х і більше допоміжних критеріїв.

При бактеріальних інфекціях рекомендується визначення С-реактивного білка, рівень якого збільшується в перші 6-8 ч і досягає максимуму на 2-і доба від початку захворювання, перевищуючи часто вихідний рівень в 20-100 разів. При ефективному лікуванні бактеріальної інфекції зниження рівня С-реактивного протеїну починається з 3-х доби, а на 6-10-й день він повертається до норми .В той же час слід відмітити, що С-реактивний протеїн є слабким маркером бактеріальної етіології поза лікарняної пневмонії, його необхідно використовувати в комплексі з визначенням числа лейкоцитів периферичної крові й лейкоцитарної формули, рентгенографією грудної клітки й оцінкою клінічної симптоматики. Не встановлено якої-небудь закономірності між його концентрацією в крові недоношених дітей і наявністю в них інфекційної патології.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 Следующая ⇒