Курс сучасної 5 страница

Оскільки аналіз є своєрідним дослідженням, на нього поширюються основні класифікації останнього. Відповідно кримінологічний аналіз може бути прикладним, зокрема що стосується стадії управлінської діяльності, та науковим. Останній, як і наукове дослідження загалом, відрізняється застосуванням наукових методів і методик. Щодо функціональної спрямованості, то кримінологічний аналіз поділяється на лінійний (однооб'єкто-вий), порівняльний (декілька об'єктів), комплексний (багато об'єктів). З погляду часового виміру кримінологічний аналіз поділяють на: сучасний (сучасного стану об'єкта), ретроспективний (його минулого стану) та перспективний (майбутнього стану об'єкта відповідно до його прогнозу).

Операціонально кримінологічний аналіз, як і будь-який інший аналіз, є дослідженням інформації, зокрема кримінологічної інформації. Залежно від рівня, масштабу, виду, функціональної спрямованості кримінологічного аналізу при його проведенні використовуються різні види інформації, найчастіше — певним чином узагальнена вторинна кримінологічна інформація. З числа останньої у кримінологічному аналізі будь-якого рівня та масшта-°У найчастіше використовується узагальнена статистична інформація, часто — нормативна та управлінська, значно рідше — теоре-

Глава 2 ; <,

тична інформація. При проведенні аналізу у масштабі міста, району, окремого об'єкта господарювання іноді попередньо узагальнюється та використовується первинна кримінологічна інформація, наприклад інформація з кримінальних справ, матеріалів про відмову у порушенні кримінальної справи, форми первинного обліку злочинів (картки ф. 1 та ф. 2). Якщо є потреба та можливості, організовується збір емпіричної інформації шляхом складання та заповнення анкет на об'єкти інформації, опитування думки окремих осіб, збирання експертних оцінок тощо. Збирання, узагальнення та безпосередньо аналіз інформації проводяться за різними методами та методиками, що прийнятні для цього виду інформації. Методи та методики кримінологічного аналізу, доцільно розглянути далі стосовно окремих основних видів останнього.

Незалежно від виду кримінологічного аналізу, останній, як правило, має такі стадії:

підготовчу; .,.•.?. •;..

безпосередньо аналітичну; ,:

узагальнення аналітичної інформації;

формування пропозицій та рекомендацій, зокрема щодо ре алізації останніх.

На підготовчій стадії визначаються завдання, цільова (функціональна) спрямованість, часовий вимір та форма результату аналізу, нормативні вимоги, які регламентують його проведення, види та обсяг інформації, джерела її отримання, виконавці та, за потреби, план (або програма) проведення аналізу, а також перелік питань, що мають бути піддані аналізу. На підготовчій стадії проводиться відбір та збирання потрібної інформації. Вирішуються за необхідності питання ресурсного забезпечення проведення аналізу.

На стадії безпосереднього аналізу виконуються всі аналітичні процедури згідно із завданням, планом (програмою) проведення аналізу та переліком передбачених для нього питань.

На стадії узагальнення формуються висновки з питань, що підлягали аналізу, за окремими його розділами та загальні висновки; визначається відповідність повноти та якості аналізу вимогам нормативних актів та цілям його проведення.

Кримінологічний аналіз

На останній стадії визначаються та формулюються пропозиції і рекомендації. На підставі роботи, проведеної на цій стадії, виготовляється документ за результатами аналізу, як правило, аналітична довідка. В останній описується робота, проведена на всіх стадіях, викладаються висновки з кожного питання, а також пропозиції за результатами аналізу. Останні можуть включати пропозиції щодо форми обговорення результатів, видання управлінських документів, внесення коректив у практичну діяльність, стосовно доцільності зміни та доповнення нормативно-правових актів, проведення навчальних та інструктивних занять з особовим складом тощо.

Ј 2. Аналіз злочинності (оперативної обстановки) в місті, районі

Серед видів кримінологічного аналізу найбільш поширеним та часто виконуваним є аналіз злочинності в місті, районі. Нормативні акти МВС України та Генеральної Прокуратури України вимагають від підлеглих органів регулярного проведення такого аналізу. В органах внутрішніх справ аналіз злочинності в місті, районі нерідко супроводжується аналізом оперативно-службової діяльності особового складу щодо реагування на злочинні прояви та пов'язані з ними правопорушення і традиційно іменується аналізом оперативної обстановки. У кримінології останнього поняття не існує, вживається поняття «кримінологічна обстановка» (ситуація). Воно часто необґрунтовано звужується до поняття «криміногенна обстановка», яка разом з антикриміно-генною обстановкою є структурною частиною кримінологічної обстановки.

Нормативним актом МВС України 2004 р. на міські, районні органи внутрішніх справ покладено обов'язки проводити аналіз стану злочинності (оперативної обстановки) у такі строки та з таких питань:

1) поточний аналіз оперативної обстановки за чергову добу, декаду, місяць, причому кожний із цих видів аналізу має свої конкретні цілі і відмінності;

Ј) щомісячний аналіз та оцінка стану розгляду заяв та повідомлень про злочини;

Глава 2

3) щоквартальний, піврічний і за рік аналіз (зростаючим підсумком) та оцінка стану злочинності і громадського порядку, зокрема за основними напрямками діяльності міськрайоргану внутрішніх справ.

Згідно з наказом Генерального прокурора України аналіз стану злочинності в місті, районі (регіоні) проводиться відповідною прокуратурою не рідше одного разу на півріччя з метою виявлення основних тенденцій розвитку кримінологічної (в оригіналі — криміногенної) ситуації та її прогнозування, планування та вжиття упереджувальних заходів.

Аналіз злочинності, який проводиться міською (районною) ланкою правоохоронного органу, має низку відмінностей від аналогічного аналізу, що здійснюється обласною або центральною установою цих органів. Ці відмінності стосуються основного методу і функціонального призначення аналізу, форми інформації, що аналізується, аналітичних методик. Інформаційно-методичні відмінності аналізу злочинності в місті, районі будуть висвітлені при подальшому розгляді кожного виду такого аналізу.

Тут же зазначимо головну функціональну відмінність аналізу міського, районного рівня від аналізу, що виконується на вищих рівнях правоохоронних органів. Головне функціональне призначення останнього — забезпечити належний рівень керівництва підлеглими органами, виявити ті з них, які припускаються недоліків, не виконують повною мірою покладених обов'язків, визначити органи, що мають більш високі результати діяльності, заходи (засоби), завдяки яким останні досягнуті з метою їх поширення тощо. Головна мета цього аналізу — отримати узагальнену інформацію для прийняття відповідного управлінського рішення за висновками, що зроблені на підставі аналізу.

Аналіз стану злочинності, що проводиться міським, районним органом, має іншу мету — своєчасно відслідковувати зміну оперативної обстановки та визначати відповідність цим змінам розстановки працівників, виконання ними поставлених завдань, службових обов'язків, результативність вжитих заходів, необхідність прийняття додаткових рішень, внесення до них коректив тощо.

Наведене зумовлює необхідність ущільнення строків проведення останнього аналізу. Особливого значення у зв'язку з цим набу-

Кримінологічний аналіз

ває поточний аналіз оперативної обстановки протягом чергової доби. Інформацію для нього становлять заяви та інші відомості про вчинені та підготовлювані злочини, що надходять до органу, повідомляються у рапортах працівників органу, які несуть службу на території обслуговування, а також у засобах масової інформації, з конфіденційних джерел, від сусідніх або інших, зокрема вищих, органів управління. Зазначена інформація є підставою для прийняття рішення щодо здійснення заходів своєчасного і повного реагування на злочини. Таке рішення приймає начальник органу, або особа, що його заміщає, або начальник чергової частини (відповідальний черговий), який заносить зазначену інформацію до спеціального журналу та сам приймає рішення про реагування на неї та доводить його до відома відповідних працівників. Інформація про події, що відмічені в журналі, має доповідатися начальникові органу після його прибуття на робоче місце для оцінки правильності прийнятого рішення та, за потреби, коригування останнього. За зазначених умов важливого значення набувають концентрація інформації протягом доби, способи її нагромадження, зокрема групування останньої за зонами оперативрюго обслуговування, мікрорайонами, маршрутами патрулювання, використання таблиць, графіків, карти відомостей про оперативну обстановку, можливостей засобів електронного обліку та накопичення інформації, ЇЇ систематизації1.

У зазначений спосіб відбувається отримання, накопичення, реагування на інформацію про вчинені та підготовлювані злочини, інші порушення громадського порядку. Безпосередньо аналіз цієї інформації та вжитих на її підставі заходів відбувається наприкінці чергової доби. При його проведенні підлягають визначенню такі питання:

1) повнота реєстрації в Книзі обліку заяв і повідомлень (КОЗП) або журналі чергової частини повідомлень про злочини та інші події, що підлягають реєстрації;

2) повнота доведення повідомлень, зазначених у п. 1, до певних виконавців або керівників відповідних підрозділів органу та його керівництва для реагування на ці повідомлення;

С 22-у?

В. П. АктуальІІьІе проблеми соврсмсшюй кримилологии. — Домсцк, 1997. —

Глава 2 '

стан реагування на зазначені повідомлення (п. 1), отримані при цьому результати, в тому числі інформація про затриманих осіб, вилучені речові докази, транспортні засоби, виявлені трупи, про потерпілих, яких доставлено у медично-лікувальні заклади або яким надано іншу допомогу, тощо;

визначення повідомлень, за якими відсутні відомості щодо результатів реагування та є необхідність у продовженні заходів ос таннього;

відомості про розкриті злочини, а також про злочини, що за лишилися нерозкритими протягом чергової доби;

відомості стосовно вжитих заходів та їх результатів щодо зло чинів та інших правопорушень, які вчинені до цієї чергової зміни та потребували продовження реагування протягом ЇЇ здійснення;

відомості про факти, щодо яких потрібні заходи з'ясування обставин, що привели до їх вчинення або сприяли останньому, та які потребують реагування з метою упередження продовження їх дії, вчинення повторних правопорушень.

За встановленою формою керівник (старший) чергової частини підбиває кількісні показники за добу, складає рапорт, а за необхідності й рапорти за окремими фактами, що потребують спеціального реагування, запобіжних заходів. В ОВС, де чергова частина оснащена комп'ютером, згадана операція проводиться із його застосуванням. Вся складена документація доповідається начальнику органу та враховується ним при визначенні завдань працівникам на чергову зміну (добу) та на найближчу перспективу. Питання діяльності чергової частини, проведення поточного аналізу за чергову добу, складання та розгляду відповідних документів регламентуються у відомчих нормативних актах.

Аналіз стану злочинності та результатів оперативно-службової діяльності міськрайоргану внутрішніх справ за декаду, місяць є узагальненням інформації із зазначених питань добового аналізу, але за більш тривалий період. Інформацію для цього виду аналізу становлять:

а) накопичені за декаду, місяць в існуючих формах (таблицях, картах, графіках, на ЕОМ тощо) кількісні дані про вчинені злочини, порушення громадського порядку, інші події, що підлягають обліку та реагуванню;

Кримінологічний аналіз

б) рапорти за результатами поточного добового аналізу опера тивної обстановки за дні декади;

в) аналітичні довідки за декади місяця (в разі проведення аналізу за місяць);

г) рапорти, звіти, службові записки працівників про виконання завдань згідно з рішеннями керівництва органу за аналізовану де каду, місяць;

ґ) рапорти, звіти, довідки щодо виконання у звітній декаді, місяці завдань вищих органів управління, визначених у нормативних актах, що надійшли або підлягали виконанню протягом аналізованого періоду.

Мета зазначеного аналізу: визначити зміни оперативної обстановки, результати виконання поточних рішень, завдань за аналізований період, підбити проміжні підсумки та встановити потребу вжиття додаткових заходів, форму та зміст останніх. Аналіз за декаду, місяць проводиться керівником органу. За його результатами складається аналітична довідка, яка доводиться до відома особового складу або певного кола працівників. У необхідних випадках видається розпорядження із визначенням додаткових заходів, завдань, виконавців та строків виконання.

Щомісячний аналіз та оцінка розгляду заяв та повідомлень про злочини належить до групи аналізів, які проводяться з питань, що потребують предметного окремого вивчення та реагування. До таких питань відносяться повнота, своєчасність та адекватність реагування на заяви і повідомлення про вчинення злочинів. У Книзі 1 Курсу (див. главу 4 «Теорія злочинності») та в інших джерелах неодноразово вказувалося на неповноту на сучасному етапі реагування органів внутрішніх справ на заяви та повідомлення про злочини. Про те, що вони, особливо починаючи з 1996 р., стали обмежувати кількість заяв і повідомлень, за якими порушували кримінальну справу, і відповідно — кількість злочинів, що реєструються, чим штучно коригували відомості про кількісні показники злочинності, суттєво занижуючи їх. Наведеним зумовлена потреба систематичного аналізу практики розгляду та реєстрації заяв та повідомлень про вчинені злочини. Нормативні акти МВС України та Генеральної Прокуратури України визначають порядок розгляду заяв і повідомлень про злочини, реєстрації

Глава 2

останніх, містять вимоги щодо проведення регулярного аналізу дотримання встановленого порядку, організаційні та методичні положення стосовно здійснення окремих контрольних та аналітичних операцій. Слід повторити, що цей різновид аналізу має суттєве кримінологічне значення, оскільки забезпечує отримання більш повних даних про кількість та ознаки вчинених злочинів, тобто стосовно важливішої складової предмета кримінології. Методика проведення цього виду аналізу міститься у спеціальних виданнях1.

Аналіз стану злочинності та громадського порядку за більш тривалий період (квартал, півріччя, рік) має особливості порівняно з розглянутими видами аналізу. До його особливостей слід віднести такі.

При його проведенні використовується переважно вторинна кримінологічна інформація, насамперед статистична та управ лінська, зокрема за результатами аналізів за менш тривалі скла дові періоди (місяць, квартал, півріччя), а також нормативна інформація, передусім вимоги, завдання, передбачені у норматив них актах, виданих за аналізований період, а також у попередні періоди, що діють на цей час. Певною мірою використовується й інша вторинна інформація: матеріали кримінологічних досліджень, якщо такі проводилися у місті, районі або у більшому територіальному масштабі, що охоплює територію останніх; мето дичні рекомендації стосовно проведення цього виду аналізу; літе ратурні джерела.

Проведення аналізу на підставі вторинної інформації за по треби та можливості може супроводжуватися або доповнювати ся збиранням та використанням первинної інформації. Це, зокре ма, документи, довідки, висновки, вказівки тощо, складені за окре мими фактами злочинних проявів, передусім тих, що не розкриті, а також спеціально зібрана та систематизована для потреб аналізу емпірична інформація з окремих питань, які підлягають аналітич ному вивченню.

Цей аналіз має підготовчу стадію, на якій: визначаються його завдання, пов'язані з особливостями оперативної обстановки за

1 Див., наприклад: Ковалкин А. А. Латентная нрсстунпость й сс вьіявлспис органами виутрспішх дел. — К., 1985.

Кримінологічний аналіз

аналізований період; питання, що підлягають аналізу; проводиться збирання інформації, зокрема за потреби — первинної емпіричної інформації, визначаються виконавці аналізу, бажано такі, що мають певну кваліфікацію та досвід його проведення.

4. У процесі проведення цього аналізу, зокрема при збиранні, систематизації, узагальненні інформації, застосовуються методи та методики, які прийнятні саме для цього виду інформації. Методи та методики збирання та обробки первинної інформації висвітлені у попередній главі. Серед них найчастіше застосовуються методи статистичного аналізу. Це цілий комплекс методів зведення та групування однорідних статистичних даних за різними ознаками, їх порівняння за кількісними значеннями показників цих ознак, наприклад за поширеністю вікових груп ознаки віку, за наявністю тієї чи іншої якісної ознаки (приміром, наявності минулої судимості) або різного значення цієї ознаки. При цьому застосовуються однорозрядні (за однією ознакою), двороз-рядні (з поділом попереднього значення на наступні додаткові значення) та багаторозрядні (з декількома наступними поділами додаткового значення ознаки на інші різновиди останнього) диференціації. Застосовуються також інші методики та операції статистичного аналізу: розподіл чисельності, варіаційні, типологічні, динамічні ряди, відносні величини, коефіцієнти, табулювання та графічне зображення рядів розподілу чисельності тощо1.

Глибина статистичного аналізу, повнота застосування аналітичних методик і процедур залежить від багатьох умов: насамперед це протяжність періоду, який охоплюється аналізом. Від нього залежить наступна суттєва умова — потрібна кількість одиниць інформації стосовно об'єкта аналізу загалом та щодо окремих ознак об'єкта, їх показників тощо. Визначальними щодо глибини статистичного аналізу є завдання, поставлені перед аналізом, та зумовлені останніми конкретні питання, що підлягають аналітичному вивченню. Неабиякою умовою глибини статистичного аналізу є фахова підготовка та досвід виконавця аналізу, зокрема знання методів, методик, конкретних операцій його проведення, вміння

Блувштейп Ю. Д. Кримииологическая статистика. - Мипск, 1981. - Глави 2-4; Курс С 19о!°'"ОІІІ: Зага-"ьиа частина: Підруч. у 2-х кп.: КІІ. 1 / За заг. рсд. О. М. Джужи. -

З 8-147

Глава 2

оперувати отриманими даними, визначати за ними статистичні закономірності, здійснювати їх інтерпретацію у кримінологічні висновки. З наведеного можна зробити узагальнений висновок: глибина статистичного аналізу визначається оптимальним співвідношенням конкретних кримінологічних потреб у ньому та інформаційно-методичних, людських і інших забезпечувальних можливостей реалізації цих потреб.

Використання при проведенні аналізу стану злочинності та громадського порядку за більш тривалий період інших видів вторинної інформації, зокрема управлінської, нормативної, матеріалів кримінологічних досліджень, літературних джерел тощо, забезпечується застосуванням прийнятих для цих видів інформації методів та методик, у тому числі методики аналізу документів, контент-аналізу, табличного, карткового методів тощо, які розглядалися у попередній главі.

Методи аналізу первинної емпіричної інформації, що застосовуються у цьому виді аналізу, доцільно розглянути в наступній главі стосовно організації наукового дослідження, де емпірична інформація та її аналіз найчастіше використовуються.

5. Аналіз стану злочинності та громадського порядку за квартал, півріччя, 9 місяців проводиться, як правило, з підсумовуванням даних за методом наростаючого підсумку. Водночас під час аналізу за півріччя, 9 місяців і особливо за рік поряд із згаданим методом зазвичай застосовується порівняльний метод. Останній полягає у зіставленні однорідних даних, приміром кількості вчинених злочинів або осіб, що їх вчинили, за певною ознакою, яка диференціює ці дані. За своїм способом зіставлення може бути структурно-статистичним та динамічним. За першим способом зіставляються дані, що стосуються різних структур єдиного цілого, взяті за один проміжок часу, приміром за квартал. Структурні частини єдиного цілого, скажімо, кількості злочинів, вчинених у місті, можуть бути виділені за різними ознаками: територіальною (район, мікрорайон міста, селище, територія сільської ради району), галузевою (за галузями суспільних відносин, народного господарства), за способом вчинення злочину (однією особою чи групою, із застосуванням зброї чи без тощо) та інше. Порівняльний метод дозволяє виявити ознаки, обставини, що впливають на

Кримінологічний аналіз

інтенсивність злочинності. Він широко застосовується в аналітичній роботі. При проведенні аналізу за структурно-статис-тичним способом вихідні абсолютні дані не мають однакового масштабу та величини. Тому у цьому випадку використовують, як правило, відносні величини: відсотки від загального числа одиниць цієї структури, коефіцієнти інтенсивності та інше, про що йшлося у главі «Теорія злочинності» Книги 1 Курсу при розгляді засобів вимірювання останньої.

За динамічного способу порівняльного аналізу зіставляються однорідні дані за рівні відрізки часу (місяць, квартал, рік). Для порівняння використовуються величини одного найменування: абсолютні або відносні, а останні — одного виду (відсоткові або в однакових коефіцієнтах тощо). Порівняльний аналіз за динамічним способом застосовується для визначення динаміки злочинності за певний період, що охоплює декілька відрізків часу. Динамічний спосіб порівняльного аналізу може поєднуватися із структурним, коли динаміка злочинності простежується не лише стосовно останньої загалом, а й щодо окремих ЇЇ структурних частин.

6. Аналіз злочинності у місті (районі) за тривалий період може бути не тільки лінійним, що спрямований на вивчення одного об'єкта, зокрема кількісних і якісних показників злочинності, а й комплексним, який охоплює декілька об'єктів, пов'язаних між собою функціональним, детерміністичним або іншим зв'язком. Наприклад, аналіз злочинності поєднується із вивченням обставин (умов), які її зумовлювали; особистості осіб, що вчинили злочини; діяльності стосовно запобігання останнім.

Більш докладно про проведення порівняльного та комплексного аналізів злочинності йтиметься у наступному параграфі глави.

На закінчення параграфа розглянемо особливості аналізу злочинності в місті, районі, іншому регіоні, що проводиться органами прокуратури. Відповідно до нормативних актів та рекомендацій Генеральної Прокуратури такий аналіз проводиться не рідше ніж за півріччя. Його мета полягає у визначенні стану загальної кримінологічної ситуації, відповідних до неї заходів прокурорського реагування, а також у наданні інформації для здійснення координаційної функції з метою забезпечення належного рівня діяльності інших суб'єктів протидії злочинності.

Глава 2

Результати аналізу злочинності враховуються передусім при складанні плану роботи прокуратури.

На підготовчій стадії до проведення аналізу мають бути зібрані та вивчені такі матеріали:

— акти законодавства та акти Генеральної Прокуратури з питань запобігання та протидії злочинності, реєстрації та обліку злочинів;

форми статистичної звітності щодо зареєстрованих зло чинів, їх видів та осіб, які їх вчинили, а також стосовно застосу вання адміністративної відповідальності, профілактичних заходів тощо; статистичну звітність рекомендовано підібрати та вивчити й за попередні аналогічні періоди, не менш ніж за два таких періоди;

матеріали перевірки дотримання вимог закону при прий манні, реєстрації та вирішенні заяв, повідомлень, іншої інформації про вчинені або підготовлювані злочини;

матеріали кримінальних справ, що перебувають у прова дженні слідчих, а також тих, що спрямовані до суду;

подання слідчих та окремі постанови (ухвали) суду щодо невчасного вжиття заходів стосовно реєстрації, розкриття зло чинів, а також інших порушень закону;

подання слідчих та окремі ухвали суду стосовно причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів, та необхідності проведення роботи щодо запобігання останнім, а також повідомлення щодо реагування на згадані документи;

акти прокурорського реагування з приводу виявлених пору шень;

матеріали притягнення до відповідальності службових осіб, винних у викривленні державної звітності про стан злочинності;

матеріали перевірок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування стану виконання комплексних держав них програм та заходів щодо посилення боротьби зі злочинністю.

У процесі аналізу вивченню та оцінці підлягають такі питання:

— рівень та інтенсивність злочинності загалом, зокрема коефіцієнт на певну кількість населення (10 тис., 100 тис.);

розподіл злочинів за ступенем тяжкості (ст. 12 КК);

структура злочинності (за видами злочинів, за наявністю групової, організованої, рецидивної злочинності тощо);

Кримінологічний аналіз

— кількість та склад осіб, притягнутих до кримінальної відпо- ідальності, їх структура за соціально-демографічними ознаками;

— динаміка (порівняно з попереднім періодом) кількісних показників злочинності, її структурних частин, кількості осіб, при тягнутих до кримінальної відповідальності; визначення тенденцій

динаміки;

порівняльно-територіальна структура злочинності (за адмі ністративно-територіальними одиницями, в місті — за мікрорайо нами);

обставини, що сприяли вчиненню злочинів: за матеріалами процесуальних документів слідчих та судів, а також за результата ми спеціального вивчення;

стан додержання норм законодавства щодо розгляду заяв і повідомлень, іншої інформації про вчинені (та ті, що готуються) злочини; стан обліково-реєстраційної дисципліни;

причини зростання злочинності, обставини, що сприяли ЇЇ скороченню;

стан діяльності щодо запобігання злочинності, виконання за ходів, передбачених планами та програмами профілактики, оцінка відповідності цієї діяльності реальному стану кримінологічної си туації тощо.

За результатами аналізу складається аналітичний документ (огляд, довідка, узагальнення), в якому викладаються матеріали, що використані при аналізі, показники за його питаннями, висновки стосовно останніх, пропозиції щодо необхідних заходів прокурорського реагування та заходів, які підлягають виконанню іншими суб'єктами діяльності із протидії злочинності.

Ј 3. Порівняльний та комплексний кримінологічний аналіз злочинності

У попередньому параграфі коротко зазначалося, що порівняльний кримінологічний аналіз є більш високим за рівнем та глибиною видом аналізу. Тепер є потреба розкрити його зміст та якісні переваги.

об'єкт

Порівняльний аналіз насамперед розкриває внутрішню структуру об'єкта відображення (тут і далі мається на увазі не сам

чи його елементи, а відображувальна інформація про них,

Глава 2

яка, власне, й піддається аналізу). Порівняльне розкриття відбувається через аналітичне визначення ознак, показників, структурних елементів, які утворюють певну систему і впливають на інформаційні характеристики об'єкта, та зв'язків між ними, що здійснюється через порівняння відомостей про них. У такий спосіб інформація про елементи об'єкта завдяки порівняльному аналізу подається не лише через певну його структуру, а й у системному відношенні.

На відміну від структурного аналізу, який визначає інформацію про складові елементи об'єкта, порівняльний аналіз дає уявлення про ЇЇ кількісні та якісні значення, про співвідношення між елементами у їх інформаційному відображенні, про їх сутнісне значення.

Через наведену сутнісну особливість порівняльного аналізу, він більшою мірою відповідає функціональному призначенню аналізу у тому значенні, яке йому первісне надавалося, — як процедури розкладення, що дозволяє на підставі визначення переважаючої сутності його складових елементів скласти уявлення про сутність об'єкта відображення загалом.

У разі сполучення структурного порівняння із часовим визначаються не лише динаміка значень поелементних показників, а й залежна від переважаючого значення окремих елементів тенденція прогнозованої зміни об'єкта загалом.

Завдяки тому, що порівнянню при аналізі піддається інформація саме про якісні властивості елементів об'єкта, переважаюче значення останніх визначається не лише і не стільки у кількісних значеннях, що відображають, як правило, зовні фіксовані ознаки, а через визначення сутнісної якості елементів, яка не тільки пов'язана з сутністю об'єкта, а певною мірою й зумовлює її.

Найбільша пов'язаність якісних елементів із сутністю об'єкта, яка вираховується за відповідною процедурою математичної статистики, дозволяє визначити ті елементи, вплив на зміну яких (наразі запобіжний вплив на чинники злочинності) забезпечує досягнення бажаної зміни об'єкта (скорочення злочинності).

Напрямки, структуру та переваги кримінологічного порівняльного аналізу інформації доцільно розглянути на конкретному прикладі його проведення. Таким прикладом може бути порівняльний аналіз інформації про тенденції злочинності в Україні за

Кримінологічний аналіз

1972-1993 рр., проведений фахівцями Науково-дослідного центру Української академії внутрішніх справ (нині — Національна академія внутрішніх справ)1.

Аналіз розпочато з визначення значень показників рівня злочинності (загальної кількості злочинів та коефіцієнта злочинності на 100 тис. населення) за останній рік періоду, що охоплювався вивченням (1993 р.). Перше порівняння застосовано через зіставлення значень згаданих показників із їхніми значеннями за кожен рік аналізованого періоду. Це дозволило авторам визначити тенденції динаміки злочинності за вказаний період та залежно від їх зміни розподілити останній ще на чотири періоди, що відрізнялися характером тенденції, причину якої автори спробували пояснити. Друге порівняння проведено через зіставлення значень згаданих показників України та сусідніх країн СНД, а також Німеччини, що дало підстави визначити особливості кримінологічної обстановки в нашій країні. Наступне порівняння проведено через зіставлення значень показників чисельності осіб, виявлених у зв'язку з реєстрацією злочинів (форма № 2), та кількості зареєстрованих злочинів. І це зіставлення дозволило зробити декілька цікавих висновків щодо повноти реєстрації інформації про злочини, реагування на них, зокрема їх розкриття, динаміки групової злочинності тощо.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 10 Следующая ⇒