|
|||
ДІЯ ТРЕТЯ. ВИХІД І. ВИХІД IIДІЯ ТРЕТЯ
Кімната Лимарихи зсередини; дуже прості обставини. Прямо — двері вхідні; направо — до пекарні.
ВИХІД І
Голохвостий сам.
Голохвостий (входить трохи збентежений). Дак оце і хата Секлити? Просто, дуже просто; і хто б думав, що в такім гноїщі лежить брильянт? (Загляда в кімнату). Одначе немає нікого… ВИХІД II
Голохвостий і Секлита.
С е к л и т а (входить з кошиком). Хто тут уліз у хату? А, це ви! Як вас там величати? Голохвостий. Я, Свирид Петрович! Доброго здоров'я вам у вашій господі Секлита. А я вже оце хотіла вас шукать по Подолу, думала, що випустила з рук, так і втекли! Голохвостий. Погано ділали, що так думали! Секлита. Сідайте ж, будьте ласкаві, та побалакаємо, коли зайшли з доброю думкою. Сідають. Голохвостий. З доброю, з доброю. От ви тогда бог зна що взяли в голову, а я й з вашею Галею ще не познакомився як слід, не то што; розпитував тільки за вас, чи можна приходити? С е к л и т а. Ну, вже мовчіть: бачила, як ви розпитували! А чи не син ви покойного цилюрника Голохвостого? Голохвостий. Та син же… тольки, конешно, образований, розумом вийшов на весь Подол! С е к л и т а. Скажіть! Я знала небіжчика. О, в нього водилась копійчина, якщо не процвиндрили! Голохвостий. Я не з тих, Секлито Пилиповно, що процвиндрюють. Тепер у мене і палікмахтерська, і комерція всяка, і позичаю всім: увесь Хрещатик у мене отут! (Показує кулак). С е к л и т а. Так ви от які! Куди ж нам до вас? Голохвостий. Ну што ж, што я розумом і багатством піднявся за хмари; але душа у мене проста, до простої й липне! А ваша Галя… то ж краса на весь Київ! С е к л и т а. Мою Галю не гріх і матері похвалити; моєї Галі ні до кого й рівняти, хіба до зорі на небі! За нею женихів, як собак! Голохвостий. Так, так… а де ж вона? Секлита. На базарі ще; незабаром буде. Голохвостий (натягує рукавичку). Жалко, што не побачу! Звиняйте, Секлито Пилиповно, на цей раз. Я на хвилину тільки ускочив, а то у мене діла, аж пищать: цилюрню на Хрещатику строю… робочі ждуть! Секлита. Я вас од своїх іменин не пущу… Голохвостий. Невже ваші сьогодні іменини. Поздоровляю ж вас з святими вашими іменинами! (Цілує). Дай боже вам щастя і здоров'я і чого тільки забажаєте! (Знов цілує). Так уже на цей раз прощайте. Секлита. Та як же? Щоб я вас пустила оце, не покуштувавши горілкою та не попоштувавши запіканкою, пирогами? Голохвостий. Впрочем, запіканка і пироги… (Вголос). Ну, развє одну чарку можна.
|
|||
|