|
|||
Хто вона?Лиха зима сховається, А сонечко прогляне, Сніжок води злякається, Тихенько тануть стане, - І здалеку бистресенько Вона до нас прибуде, Кому-кому любесенько, А дітям любо буде.
Таким ж особливостями творчої манери й стилю відзначаються й віршовані казки Л. Глібова. Письменник враховував велике виховне й естетичне значення казки в дитячому читанні. Слід мати на увазі, що він був одним з перших казкарів в українській дитячій літературі. Поет прагнув ознайомити читачів з досягненнями російської дитячої літератури. Він пише: «Початок невикінченої казки», яка являє собою переспів «Казки про рибака і рибу» О. С. Пушкіна. У казці знайшла втілення ідея зневажливого ставлення до багатства, схвалення скромності людини. До сюжету, який є у казці Пушкіна, Глібов написав великий віршований вступ, перейнятий життєрадісним настроєм, дотепний. Деякі явища природи знайшли відтворення в казці «Дуля». У ній є тонкі спостереження, хоч взагалі вона не належить до кращих творів поета через певну ускладненість ситуацій. У творах для дітей, як і для дорослих, Глібов виявив себе талановитим поетом, майстром художнього слова. Він з натхненням прищеплював дітям любов до всього прекрасного, до того, що приносить людині радість і щастя. Його твори не тільки сприяють збагаченню знань дитини, а й навчають її любити життя, спостерігати за явищами природи і навколишньою дійсністю. Вони також є свідченням дальшого розвитку української літературної мови. Вірші Глібова реалістичні, близькі до життя, вчать любити народ, народну мудрість і творчість, барвисту і мелодійну народну мову. Вже за життя Глібова його твори для дітей набули масового розповсюдження. Протягом багатьох десятиліть вони включалися в хрестоматії й читанки, в декламатори, використовувалися як під час навчання, так і на дозвіллі. Ними цікавилися і далеко за межами України. Так, у літературно-громадському журналі «Зоря» (1883, №9), що видавався у Львові, сповіщалося про переклади байок Глібова чеською мовою. Твори Глібова заслуговують на те, щоб з ними широко знайомилися і сучасні діти. М. Рильський в одному з віршів циклу «Чернігівські сонети», високо оцінюючи літературну спадщину Глібова, писав:
Нащадки сіверян, полян, дулібів. Малята вчать ті сонячні слова, Що, ніби чародійник з рукава, Ти сипав їм – і в добрості не схибив...
Сини і дочки! Щебетанням славте Дідуся, що за тих сумних часів «Дзвінком» серця дитячі веселив.
Спадщина письменника має важливе пізнавальне, виховне й естетичне значення. Його твори сприяють розумовому вихованню дітей, розвиткові їх уяви, кмітливість, уваги, спостережливості, викликають радісні настрої.
|
|||
|