Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Санітарно-захисні зони. Між фермами і транспортними шляхами



2. Санітарно-захисні зони

Підприємства, об'єкти Відстань, м

Між підприємствами і житловою забудовою

Ферми: - конярські і кролівничі - великої рогатої худоби, вівчарські і звірівничі - свинарські - птахівничі  
Комплекси: - для вирощування і відгодівлі свиней на 12 і 24 тис. голів - для вирощування і відгодівлі свиней на 54 тис. голів і більше - для вирощування і відгодівлі молодняку великої рогатої худоби на 5 і 10 тис. голів - для виробництва молока на 1 і 2 тис. корів - для виробництва молока на 800 корів і яловичини на 600-800 голів        
Птахофабрики: - на 100 тис. курок-несучок і до 1 млн голів бройлерів - до 400 тис. курок-несучок і 3 млн голів бройлерів - більше як на 400 тис. курей і понад 3 млн голів      бройлерів    
Відкриті відгодівельні майданчики Не ближче 3000
Утильзаводи для ліквідації трупів і конфіскатів
Ветеринарні лікарні

Між фермами і транспортними шляхами

Дороги залізничні та автомобільні І і II категорій
Автошляхи: II категорії, скотопрогони
Місцевого значення V категорія

Між фермами (комплексами) і окремими об'єктами

Кормоцехи з переробки продуктів рослинництва
Підприємства з переробки молока 50-200
Підприємства з переробки м'яса худоби і птиці 300-1000
М'ясокомбінати та інші підприємства з переробки тваринницької сировини  
Склади мінеральних добрив і пестицидів

 

 

Викиди забрудненого повітря слід передбачати вгору «факелом» на висоту агродинамічної тіні, а забір чистого повітря — з навітряного боку.

 

До ветеринарно-санітарної охорони тваринницьких підприємств під час їх експлуатації ставляться такі вимоги:

• наявність необхідних ветеринарно-санітарних об'єктів і зовнішньої огорожі, передбачених номенклатурою згідно з ОНТП-85;

 • виділення санітарно-захисних зон (секторів) з дотри­манням санітарних розривів між ними, а також між територією тваринницького підприємства і навколишніми об'єктами;

• дотримання забудови території ферми (комплексу) за «чорно-білим» принципом;

• забезпечення циклічності виробництва у замкненій системі за принципом «все вільно — все зайнято»;

• обов'язкове карантинування завезених із зовні тварин;

• проведення заходів щодо своєчасної ізоляції захворі­лих тварин із стада та утилізації трупів;

• організація механічного очищення та вологої дезінфекції приміщень у період виведення тварин і перед їх заповненням новою партією;

• наявність стаціонарної установки для великогрупової аерозольної обробки тварин;

·  проведення боротьби з гризунами та шкідливими комахами;

 • запобігання забрудненню кормів, води під час їх постачання та розподілу серед тварин;

• створення оптимального мікроклімату в приміщеннях;

• наявність пристроїв для надання тваринам активного моціону;

· видалення відходів виробництва (гній, гноївка) найкоротшими шляхами і бажано закритою системою (трубопроводами);

• транспортування кормів, продукції виробництва по ізольованих трасах, уникаючи їх пересічення та збігу;

• наявність технологічної лінії для огляду тварин та їх ветеринарно-санітарних обробок;

• закріплення постійно діючого внутрішньо фермерського транспорту.

 

 

Зооветспеціалісти беруть участь у підготовці та розгляді завдань щодо проектування тваринницьких об'єктів, звертаючи при цьому увагу на:

• розмір і структуру стада, джерела його комплектування;

• відомості про можливу продуктивність тварин, розміри та пропорції будови їх тіла, термін використання;

• дані про відтворення (кількість новонароджених на кожну тварину маточного поголів'я за рік, розподіл родів у часі, умови родів, способи та місце запліднення, тривалість вагітності, лактації, підсисного періоду тощо);

• вимоги до розміщення тварин (розміри стійл, станків, кількість голів у групах, потреба в перегороджуванні у приміщеннях та ін.);

• дані про переміщення тварин за технологічним циклом (принципи формування груп, послідовність їх переміщення);

• дані про санітарно-ветеринарні та гігієнічні заходи (особливості обробок новонароджених, матерів та місць після родів, способи дезінфекції, система загальної та специфічної профілактики захворювань, необхідність герметизації секцій приміщення для проведення аерозольної обробки тварин, потреба у воді для здійснення ветеринарно-санітарних заходів, місця для видалення стоків, післяродових залишків, трупів та ін.);

• дані про умови годівлі та напування тварин (види і способи їх санітарної обробки, заходи щодо забезпечення гігієнічних вимог до якості питної води, її витрати на одну голову за добу, а також забезпеченість підприємства водою);

• вимоги до системи видалення гною (розрахунки виходу гною за добу і за весь стійловий період, витрати підстилки, бажані способи видалення гною із стійл, станків, приміщення та з усієї території ферми);

• заходи щодо ветеринарно-санітарного захисту ферм (комплексу) від занесення збудників інфекції (наявність зовнішньої огорожі, дезблоку, ветсанпропускника, карантинного пункту, прибудов для санітарної обробки шкіряного покриву тварин та порядок і режим їх використання);

• потреба у ветеринарних об'єктах; склад і розміри їх приміщень, умови розташування цих споруд на генплані; • заходи щодо охорони природи від забруднення виробничими відходами (місця і споруди для утилізації гною і трупів, відведення стічних вод, викидів витяжної вентиляції та ін.).

 

Згідно з НТП, на всіх фермах і комплексах має бути передбачене будівництво об'єктів ветеринарно-санітарного призначення. Вони мають здійснювати лікувальні, профілактичні та ветеринарно-санітарні заходи, а також діагностичні дослідження тварин і птиці.

 

    Гноєсховище та очисні споруди на великих спеціалізованих фермах і комплексах, де багато рідкого чи напіврідкого гною, розміщують на відстані не ближче 300 м. Твердий гній видаляють з території у сховище, розташоване не ближче 50 — 60 м від ферми, а послід — теж у сховище, яке має бути на відстані не ближче 300 м.

Усі ці споруди розміщують з підвітряної сторони відносно ферм і нижче по рельєфу місцевості.

 

При проектуванні та будівництві слід обов'язково враховувати діючі-стандарти. Вони бувають різних рівнів: державні, галузеві і підприємств. Слід зазначити, що всі будівельні і машинобудівельні вироби випускаються промисловістю суворо за цими стандартами.

 

З проектування та будівництва тваринницьких об'єктів випускається численна документація багатоцільового призначення. Зооветеринарним спеціалістам, зооекологам важливо знати передусім документи, за якими можна аргументовано домагатись від проектувальників і будівельників виконання своїх вимог, підтримувати на професійному рівні стосунки з ними.

 

Обов'язковими для виконання при проектуванні і будівництві є будівельні норми і правила (БНІП). Це зведення основних положень за всіма напрямами будівництва. В ньому наведено загальні правила проектування, розрахунків, виконання робіт, так і окремі норми та вимоги, які є обов'язковими лише при будівництві окремих видів будівель і споруд.

 

Особливе місце в серії відомчих нормативних документів займають норми технологічного проектування (НТП). За своїм значенням вони прирівнюються до документів першого рівня. Цим документам присвоюються певні індекси: букви називають документ, а числа — номер відповідно виду виробництва, на яке поширюється цей документ, рік його затвердження. Нині діють такі документи цього типу:

ОНТП 1-77 — підприємства великої рогатої худоби;

ОНТП 2-86 — свинарські підприємства;

НТП 3-77 — звірівницькі та кролівничі ферми;

ОНТП 4-79 — птахівничі підприємства;

ОНТП 5-80 — вівчарські ферми;

НТП 8-81 — ветеринарні об'єкти;

ОНТП 9-83 — конярські підприємства;

ОНТП 17-81 — системи видалення, обробки, знезара­ження, зберігання та утилізації гною і посліду.

 



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.