Тема: Фактори. Кодування факторів

Тема: Фактори. Кодування факторів

1. Поняття «фактор». Вибір факторів

2. Кодування факторів

1. Поняття «фактор». Вибір факторів

Фактором називається керуюча незалежна змінна, яка відповідає одному з можливих способів дії на об’єкт дослідження.

Фактор вважається заданим, якщо вказані його назва та область визначення. У вибраній області визначення він може мати декілька значень, які відповідають числу його різноманітних станів. Обрані для експерименту кількісні та якісні стани фактора називаються рівнями фактора.

В плануванні експерименту значення факторів, які відповідають визначеним рівням їх варіювання, виражаються у кодованих величинах.

Під інтервалом варіювання фактора розуміється різниця між двома іменованими його значеннями, прийнята за одиницю при його кодуванні.

При виборі факторів рекомендується враховувати ряд вимог. В якості факторів рекомендується вибирати такі незалежні змінні, які:

- відповідають одному з розумних, в розглядуваному випадку, впливу на об’єкт досліджень;

- можуть бути виміряні наявними засобами, з достатньо високою точністю;

- являються керуючими та однозначними;

- є сумісними один з одним;

- не пов’язані між собою лінійними кореляційними зв’язками.

Бажано, щоб фактори оцінювались кількісно, хоча можливе застосування факторів, що характеризуються тільки якісно.

Вимога керованості пов'язана з необхідністю забезпечення в ході експерименту декількох рівнів варіювання кожного чинника, причому в окремому досліді вибраний рівень варіювання повинен підтримуватися досить точно. Кожен чинник має бути точною характеристикою певної дії на об'єкт досліджень, яким можна управляти.

Важливе значення має вибір однозначності чинників. Добре, коли вибрані чинники безпосередньо впливають на об'єкт досліджень, не є функцією інших чинників, можуть точно фіксуватися у всієї вибраній області визначення чинників. У зв'язку з цим при виборі чинників потрібно відповісти на низку запитань: що і де вимірюється, в якій області змінюється, як і з якою точністю визначається.

Сумісність чинників означає, що всі їх комбінації можливі при плануванні і проведенні експерименту, можуть бути здійснені на практиці. Нерідкими є випадки, коли відсутність сумісності чинників заставляє змінювати постановку завдання досліджень, оскільки вимагає виключення деяких чинників або зміни області їх визначення.

Питання про кореляцію чинників заслуговує на особливу увагу. Існує правило - за наявності лінійної кореляції між чинниками експеримент не можна планувати. Це, пов'язано з тим, що при плануванні експерименту кожен чинник в окремому досліді повинен набувати значення, яке фіксується постійним незалежно від рівнів інших чинників. Крім того, так само, як у випадку кореляції критеріїв, включення в експеримент кореляційних факторів не призводить до отримання додаткової інформації порівняно з тою, яка знайдена при аналізі одного фактору з цієї сукупності.

Важливою особливістю планування експерименту є необхідність включення в розгляд при постановці задачі всі фактори, які в ситуації, що вивчається, «підозрюють» в можливості впливати на об’єкт дослідження. Залишення без уваги хоч б одного важливого фактору може сильно вплинути на достовірність результатів всієї експериментальної роботи. Краще включити в розгляд декілька «зайвих» факторів, що інколи і не вимагає збільшення числа дослідів; фактори ж ці вже на першій стадії експерименту будуть виключені. Якщо ж важливий фактор не лише не був зафіксований, але ще і довільно змінювався в ході експерименту, то ефективність оптимізації знижується у зв'язку із збільшенням помилки експерименту.

Із загальної кількості виділених факторів дослідник повинен вибирати ті, які доцільно і можна варіювати в ході експерименту; для останніх вибираються постійні рівні. Якщо число факторів, які вибрані як керовані, порівняно велике (10-15 і більш), то вивчається питання про доцільність проведення відсіваючого експерименту. При порівняно невеликій кількості факторів відразу ведеться експеримент, пов'язаний з рухом в область оптимуму або побудовою математичних моделей об'єкту досліджень. Обмеження на фактори, які враховують при пошуку оптимуму, пов'язані з кордонами області визначення факторів при проведенні експерименту або спеціальними умовами оптимізації.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 Следующая ⇒