Главная

Контакты

Случайная статья

• Автоматизация
• Антропология
• Археология
• Архитектура
• Биология
• Ботаника
• Бухгалтерия
• Военная наука
• Генетика
• География
• Геология
• Демография
• Деревообработка
• Журналистика
• Зоология
• Изобретательство
• Информатика
• Искусство
• История
• Кинематография
• Компьютеризация
• Косметика
• Кулинария
• Культура
• Лексикология
• Лингвистика
• Литература
• Логика
• Маркетинг
• Математика
• Материаловедение
• Медицина
• Менеджмент
• Металлургия
• Метрология
• Механика
• Музыка
• Науковедение
• Образование
• Охрана Труда
• Педагогика
• Полиграфия
• Политология
• Право
• Предпринимательство
• Приборостроение
• Программирование
• Производство
• Промышленность
• Психология
• Радиосвязь
• Религия
• Риторика
• Социология
• Спорт
• Стандартизация
• Статистика
• Строительство
• Технологии
• Торговля
• Транспорт
• Фармакология
• Физика
• Физиология
• Философия
• Финансы
• Химия
• Хозяйство
• Черчение
• Экология
• Экономика
• Электроника
• Электротехника
• Энергетика

Частка меншості 48 страница

Таблиця 13.2. Форма квартального звіту «Баланс» банку

Продовження табл. 13.2

Як видно з наведених вище статей квартального та річного звіту «Баланс», в активах річного звіту, на відміну від квартального, відсутні статті, в яких розкривається ін­формація про резерви під знецінення коштів в інших банках, кредитів, цінних паперів.

інші фінансові активи, резерви під зменшення корисності інвестицій в асоційовані і дочірні компанії, що утримуються з метою продажу. У зобов’язаннях річного звіту «Баланс», кошти юридичних і фізичних осіб об'єднані в одну статтю — кошти клієнтів. Окрім цього, у квартальному звіті «Баланс», на відміну від річного, по окремих статтях розкривається інформація про активи і зобов’язання в іноземній валюті.

Окрім квартального та річного звіту «Баланс», банки України складають і подають Національному банку України такі баланси, як:

• форма № ІД баланс банку (щоденна);

• форма № 10 оборотно-сальдовий баланс банку (місячна).

Щоденний баланс банку (форма № ІД) передбачає надання інформації за залишками за балансовими рахунками, рахунками доходів та витрат і за позабалансовими рахунка­ми та формування банками зведеної інформації в розрізі кодів валют та кодів країн з урахуванням філій, що розташовані на території України та за її межами.

Баланс активів і пасивів формується за даними рахунків класів 1 — 5 Плану рахунків бух­галтерського обліку банків України. У балансі, що складається за формою № ІД, активні та пасивні рахунки відображаються окремо в чіткій послідовності за балансовими рахунками — у розрізі рахунків четвертого порядку, груп, розділів та за позабалансовими рахунками — у розрізі рахунків четвертого порядку та груп. Рахунки класу 8 до балансу не включаються. Контрактивні рахунки в активах та контрпасивні рахунки в пасивах відображаються з про­тилежним знаком і зменшують відповідні статті за групами та розділами.

Оборотно-сальдовий баланс банку (форма № 10) передбачає надання інформації за оборотами та вихідними залишками за балансовими рахунками, рахунками доходів і витрат та позабалансовими рахунками за звітний місяць і формування банками зведе­ної інформації в розрізі кодів валют та кодів країн з урахуванням філій, що розташовані на території України та за Гї межами.

Баланси банку за формами № ІД та № 10 відносяться до статистичної, а не фінансової звітності і питання, пов'язані з їх складанням і поданням до НБУ регулюються Прави­лами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженими постановою Правління НБУ від 19.03.2003 р. № 124.

13.3.2. Звіт про фінансові результати

Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам інформа­ції про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності банку за звітний період. Звіт про фінансові результати базується на рівнянні:

Доходи — Витрати = Чистий прибуток (збиток)

Зауважимо, що в МСБО 1 «Подання фінансових звітів» (в редакції від 6.09.2007 р.) назву звіту про фінансові результати замінено на «звіт про всеохоплюючий дохід». Всеохоплюючий дохід за звітний період включає прибуток або збиток за цей період плюс інший дохід, який визнаний у цьому періоді. Компоненти іншого всеохоплюючо-го доходу включають:

• зміни у дооцінці основних засобів та нематеріальних активів (відповідно до вимог МСБО 16 «Основні засоби» та МСБО 38 «Нематеріальні активи»);

• актуарні прибутки і збитки за програмою з визначеною виплатою у відповідності з ви­могами параграфа 93А МСБО 19 «Виплати працівникам»;

• прибутки і збитки, що виникають від валютного перерахунку показників фінансової звітності закордонних господарських одиниць (згідно з МСБО 21 «Вплив змін валют­них курсів»);

• прибутки і збитки від переоцінки фінансових активів, наявних для продажу (відповід­но до вимог МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»);

• частину прибутку або збитку від інструментів хеджування грошових потоків, яка ви­значена як ефективне хеджування.

Звіт про всеохоплюючий дохід передбачає включення до нього всіх, без винятку, до­ходів і витрат. Це означає, що доходи і витрати, які раніше відображалися безпосеред­ньо в складі власного капіталу тепер мають відображатися у звіті про всеохоплюючий дохід.

Банки України складають як квартальний, так і річний звіт про фінансові результа­ти. Даний звіт банку включає дані за станом на кінець поточного періоду (кварталу, ро­ку) наростаючим підсумком за поточний фінансовий рік до дати звітності та порівняль­ні дані за станом на кінець зіставленого періоду (кварталу, року) попереднього фінан­сового року.

Звіт про фінансові результати банку характеризує його діяльність за період з початку звітного року до звітної дати і складається із статей доходів та витрат, які групуються за їх характером та основними видами на кінець останнього дня звітного періоду (кварта­лу, року). У табл. 13.3. наведена форма річного (консолідованого) звіту про фінансові результати.

Таблиця 13.3. Форма річного (консолідованого ) звіту про фінансові результати банку

Форма річного і квартального звіту про фінансові результати, по суті є ідентични­ми, за винятком того, що банк, який створений у формі відкритого акціонерного товариства, повинен зазначати в річній та консолідованій фінансовій звітності показ­ники чистого прибутку (збитку) і скоригованого чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію.

Скоригований чистий прибуток (збиток) — чистий прибуток (збиток) після вираху­вання дивідендів на привілейовані акції, скоригований на вплив розбавляючих простих акцій. Розбавляюча потенційна проста акція — це фінансовий інструмент або інша угода, конвертація яких у прості акції призведе до зменшення чистого прибутку (збіль­шення чистого збитку) на одну просту акцію від звичайної діяльності в майбутньому.

Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію визначається ділен­ням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скориговану середньорічну кількість простих акцій в обігу. Величина скоригованого чистого прибутку (збитку) є показни­ком максимально можливого ступеня зменшення прибутку (збільшення збитку) на од­ну просту акцію банку в разі конвертації розбавляючих потенційних простих акцій без відповідного збільшення активів банку.

13.3.3. Звіт про рух грошових коштів

Метою звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансових звітів підстав для оцінки спроможності банку генерувати грошові кошти, а також його потре­би в них. Від підтримування банком позитивного рівня грошових коштів (як і від його спроможності отримувати прибуток) залежить перспеКт ива його розвитку.

Звіт про рух грошових коштів відображає джерела отриманих банком готівкових та безготівкових коштів і напрям їх використання у звітному періоді, а також рух гро­шових коштів за звітний період залежно від виду діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова).

Складання звіту про рух грошових коштів регламентується МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів». Згідно з МСБО 7, звіт про рух грошових коштів повинен відобра­жати рух грошових коштів протягом періоду згідно з поділом діяльності на операційну, інвестиційну та фінансову.

Операційна діяльність — це основна діяльність суб’єкта господарювання яка прино­сить дохід, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою.

Інвестиційна діяльність — це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність — це діяльність, яка спричиняє зміни розміру та складу влас­ного і запозиченого капіталу суб’єкта господарювання.

У МСБО 7 зазначається, що звіт про рух грошових коштів від операційної діяльності підприємства може складатися за:

а) прямим методом, за яким розкриваються основні класи валових надходжень грошо-
вих коштів чи валових виплат грошових коштів;

б) непрямим методом, за яким чистий прибуток чи збиток коригується відповідно до
впливу операцій негрошового характеру, будь-яких відрахувань або нарахувань

минулих чи майбутніх надходжень або виплат грошових коштів щодо операційної діяльності, а також відповідно до статей доходу або витрат, пов'язаних із рухом гро­шових коштів від інвестиційної або фінансової діяльності.

МСБО 7 вимагає, щоб рух грошових коштів, який виникає від операцій в іноземній валюті, визнавався у валюті звітності підприємства із застосуванням до суми в інозем­ній валюті обмінного курсу, що існував на дату руху грошових коштів.

Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України дозволяє банкам самостійно вибирати метод складання звіту про рух грошових коштів (прямий або непрямий).

Прямий метод вимагає постійного накопичення даних про обороти (надходження і вибуття) грошових коштів за напрямами (статтями), узагальнення потрібних показни­ків в аналітичному обліку (табл. 13.4)

Непрямий метод ґрунтується на коригуванні чистого прибутку (збитку) відповідно до впливу операцій негрошового характеру, будь-яких відстрочок або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень або виплат грошових коштів щодо операційної діяльності, а також відповідно до статей доходу та витрат, пов'язаних із грошовими потоками від ін­вестиційної чи фінансової діяльності (табл. 13.5)

Таблиця 13.4. Форма звіту про рух грошових коштів банку (прямий метод)

Продовження табл. 13.4