Частка меншості 43 страница

Па початок дня 15.02. 2009р. вартість залишку запасів паперу становитиме:

за методом ФІФО: 30 шт. х 39 грн. =1170 грн.;

за методом середньозваженої вартості: 30 шт. х 38 грн. =1140 грн.

11.5. Облік операції! із запасами матеріальних цінностей, що передані або надані в заставу

Облік запасів матеріальних цінностей, переданих банком у заставу, ведеться за окремим аналітичним рахунком балансового рахунку 3400 «Запаси матеріальних цінностей на складі». Одночасно балансова вартість запасів відображається в обліку за позабалансовим пасивним рахунком 9510 «Надана застава» такою проводкою: Дт 9900 «Контррахунок» Кт 9510 «Надана застава».

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ» Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 3409 «Майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя».

11.6. Облік операцій з ювілейними монетами, що мають карбованцевнй номінал і не є засобом платежу

Методика відображення в бухгалтерському обліку банку операцій з реалізації ювілейних монет, що не є засобом платежу, залежить від умов їх отримання від Національного банку України.

У випадку придбання банком ювілейних монет на умовах попередньої оплати виконуються наступні проводки:

• перерахування банком коштів НБУ за ювілейні монети (за відпускною ціною Національного банку):

Дт 1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками» Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»;

• отримання ювілейних монет:

Дт 3400 «Запаси матеріальних цінностей на складі»

Кт 1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками»;

• реалізація ювілейних монет клієнтам (банкам):

а) у разі отримання коштів від клієнтів (банків) за ювілейні монети:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1002, 1200, 1500, 2600, 2620, 2650 — за відпускною ціною банку

Кт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», або 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»;

б) видача клієнтам (банкам) ювілейних монет:

Дт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», або 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку» — за відпускною ціною банку

Кт 3400 «Запаси матеріальних цінностей на складі» — за відпускною ціною НБУ Кт 6399 «Інші операційні доходи» — на суму різниці між відпускною ціною банку і відпускною ціною НБУ. У разі використання монет на представницькі цілі, їх вартість за відпускною ціною відображається в обліку такою проводкою: Дт 7454 «Представницькі витрати» Кт 3400 «Запаси матеріальних цінностей на складі».

Ювілейні монети, що отримані банком на реалізацію без попередньої оплати на підставі укладеного договору, в обліку відображаються за рахунком 9819 «Інші цінності і документи». При цьому виконується така проводка: Дт 9819 «Інші цінності і документи»

Кт 9910 «Контррахунок» — за вартістю згідно з договором.

При реалізації ювілейних монет виконуються такі проводки: 1) Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1002, 1200, 1500,

2600, 2620, 2650 — за відпускною ціною банку

Дт 9615 «Списана у збиток дебіторська заборгованість» Кт 9910 «Контррахунок».

У разі отримання коштів за дебіторською заборгованістю, що була списана за рахунок резервів, виконуються такі проводки:

1) Дт Рахунки для обліку грошових коштів та поточні рахунки 1001,1200,2600,2620,2650
Кт 7705 «Відрахування в резерви за дебіторською заборгованістю та іншими актива-
ми банку» — якщо кошти отримуються в поточному році, або

6715 «Повернення раніше списаної безнадійної іншої дебіторської заборгованості та інших активів банку» — якщо кошти отримуються в наступному році.

2) Дт 9910 «Контррахунок»

Кт 9615 «Списана у збиток дебіторська заборгованість».

Аналогічна проводка за рахунком 9615 «Списана у збиток дебіторська заборгованість» здійснюється після закінчення строку, визначеного законодавством України, за безнадійною заборгованістю, що була списана за рахунок резервів.

11.8. Розкриття інформації про запаси матеріальних цінностей банку

Інформація про запаси матеріальних цінностей банку у фінансовій звітності окремо не відображається.

У квартальному та річному звіті «Баланс» вартість запасів матеріальних цінностей на складі банку та у підзвітних осіб, вартість дорогоцінних металів, а також вартість майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя входить до розрахунку статті «Інші активи».

Сума резерву під дебіторську заборгованість за операціями банку, у тому числі за операціями із запасами матеріальних цінностей у квартальному звіті «Баланс» включається до розрахунку статті «Резерви під інші активи», а у річному звіті «Баланс» — входить до складу статті «Інші активи».

Детальніша інформація про запаси матеріальних цінностей розкривається у примітці до фінансової звітності 16. «Інші активи», а саме у таблиці 16 «Інші активи», яка містить такі статті:

• Дебіторська заборгованість з придбання активів;

• Передоплата за послуги;

• Дорогоцінні метали;

• Майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя;

• Інше;

• Резерв.

Після таблиці банк зазначає характер забезпечення, що перейшло у власність банку, політику щодо реалізації або використання в операціях тих активів, які легко не конвертуються в грошові кошти.

Запитання для перевірки знань

1. Дайте визначення запасів, яке наведене у МСБО 2 «Запаси».

2. Які активи відносяться до запасів матеріальних цінностей банку?

Кт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», або 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»; 2) Дт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», або 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку» — за відпускною ціною банку

Кт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками» — за відпускною ціною НБУ

Кт 6399 «Інші операційні доходи» — на суму різниці між відпускною ціною банку і відпускною ціною НБУ.

Перерахування коштів Національному банку за реалі30вані ювілейні монети відображається такими проводками:

1) Дт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками» Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»;

2) Дт 9910 «Контррахунок»

Кт 9819 «Інші цінності і документи».

Повернення банком нереалі30ваних монет НБУ згідно з умовами договору супроводжується таким проведенням: Дт 9910 «Контррахунок» Кт 9819 «Інші цінності і документи».

11.7. Облік резервів для відшкодування можливих втрат за дебіторською заборгованістю, пов'язаною із запасами матеріальних цінностей

в разі втрати ймовірності щодо отримання компенсації за дебіторською заборгованістю банк формує резерви, які відображаються в обліку за контрактивним рахунком 3590 «Резерви під дебіторську заборгованість за операціями банку». За кредитом рахунку проводяться суми сформованих резервів; суми збільшення резервів. За дебетом рахунку проводяться суми зменшення резервів; суми використаних резервів у встановленому порядку.

Формування резервів за дебіторською заборгованістю банку супроводжується такою бухгалтерською проводкою:

Дт 7705 «Відрахування в резерви за дебіторською заборгованістю та іншими активами банку» Кт 3590 «Резерви під дебіторську заборгованість за операціями банку».

У випадку часткового або повного погашення дебіторської заборгованості банк зменшує або сторнує суму резерву. При цьому виконується така проводка: Дт 3590 «Резерви під дебіторську заборгованість за операціями банку» Кт 7705 «Відрахування в резерви за дебіторською заборгованістю та іншими активами банку».

Банк здійснює списання дебіторської заборгованості як безнадійної щодо отримання за рахунок сформованих резервів такими бухгалтерськими проводками: Дт 3590 «Резерви під дебіторську заборгованість за операціями банку» Кт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів», або

3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку».

Одночасно списана безнадійна заборгованість ураховується за рахунком 9615 «Списана у збиток дебіторська заборгованість», що супроводжується проводкою:

3. Охарактеризуйте періодичну та постійну систему обліку запасів.

4. Яка система обліку запасів використовується в банках України ?

5. З яких витрат, згідно з МСБО 2 «Запаси», складається собівартість запасів ?

6. Як здійснюється розрахунок собівартості запасів за:

7. а) методом середньозваженої вартості;

б) методом ФІФО;

в) методом ЛІФО ?

8. Який з методів оцінки запасів призводить до однакових результатів при періодичній та постійній системах обліку?

9. Згідно з МСБО 2 «Запаси», який метод оцінки собівартості запасів заборонено використовувати ?

10. Які методи визначення собівартості запасів можуть використовувати банки України?
11.3а якою вартістю відображаються в бухгалтерському обліку банків запаси матеріаль-
них цінностей ?

12. За рахунками якого розділу Плану рахунків обліковуються запаси матеріальних цінностей банків України ?

13. Якими бухгалтерськими записами супроводжуються операції банку з придбання матеріальних цінностей за національну та іноземну валюту?

14. В яких випадках запаси матеріальних цінностей можуть списуватися з балансу банку і які бухгалтерські проводки при цьому виконуються ?

15. Як здійснюється облік матеріальних цінностей, прийнятих у заставу, якщо заставлене майно переходить у власність банку-заставодержателя ?

16. Які бухгалтерські записи виконуються за операціями з придбання та реалізації ювілейних монет, що мають карбованцевий номінал і не є засобом платежу?

17. Як здійснюється облік операцій, пов'язаних з формуванням і використанням резервів для відшкодування можливих втрат за дебіторською заборгованістю банку?

18. У яких фінансових звітах банку розкривається інформація про запаси матеріальних цінностей банку?

Тести

1. Що включається до складу запасів матеріальних цінностей банку?

а) будівля, в якій знаходиться банк;

б) комп'ютери;

в) господарські матеріали;

г) малоцінні і швидкозношувані предмети, що використовуються не більше ніж
один рік.

2. Як називається метод оцінки запасів, який базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на склад, тобто запаси, які першими реалі30вуються (відпускаються в експлуатацію), оцінюються за собівартістю
перших за часом надходження запасів ?

а) ФІФО;

б) ЛІФО;

в) середньозваженої вартості;

г) ідентифікованої вартості.

3. Згідно з МСБО 2 «Запаси» та нормативно-правовими актами НБУ, який з методів
оцінки запасів заборонено використовувати ?

а) ФІФО;

б) ЛІФО;

в) середньозваженої вартості;

г) ідентифікованої вартості.

4. Нри якому методі оцінки запасів кінцевий залишок запасів складається із одиниць запа-
сів, що були придбані останніми ?

а) ФІФО;

б) ЛІФО;

в) середньозваженої вартості;

г) ідентифікованої вартості.

5. Який з методів оцінки запасів призводить до однакових результатів при періодичній та
постійній системах обліку?

а) ФІФО;

б) ЛІФО;

в) середньозваженої вартості;

г) ідентифікованої вартості.

6. Які витрати, згідно з МСБО 2 «Запаси», включаються у собівартість запасів матеріальних цінностей ?

а) ціна придбання матеріальних цінностей;

б) витрати на зберігання запасів;

в) витрати на транспортування, навантаження і розвантаження;

г) мито на ввезення та інші податки (окрім тих, що згодом повертаються підприємству
податковими органами).

7. За якою вартістю запаси матеріальних цінностей відображаються в бухгалтерському
обліку банків України ?

а) справедливою вартістю;

б) первісною вартістю;

в) чистою вартістю реалізації;

г) за найменшим з двох показників: собівартістю або чистою вартістю реалізації.

8. Запаси матеріальних цінностей банків України:

а) не переоцінюються взагалі;

б) переоцінюються раз в квартал;

в) переоцінюються раз в півріччя;

г) переоцінюються на дату балансу.

9. Бухгалтерське проведення Дт 3400 Кт 3610 означає:

а) банк здійснив попередню оплату в національній валюті за матеріальні цінності;

б) банк отримав матеріальні цінності, за які було заплачено наперед;

в) банк отримав матеріальні цінності, за які він ще не заплатив;

г) банк перерахував кошти з кореспондентського рахунку за придбані матеріальні цінності на умовах післяоплати.

10. Бухгалтерське проведення Дт 7499 Кт 3400 означає:

а) підзвітною особою банку використано отримані матеріальні цінності на господарські потреби;

б) зі складу банку видано матеріальні цінності для поліпшення основних засобів;

в) банк списав з балансу пошкоджені, застарілі та зіпсовані матеріальні цінності;

г) зі складу банку видано в експлуатацію спецодяг для працівників банку.

11. Бухгалтерське проведення Дт 7405 Кт 3400 означає:

а) підзвітною особою банку використано отримані матеріальні цінності на господарські потреби;

б) зі складу банку видано матеріальні цінності для поліпшення основних засобів;

в) банк списав з балансу пошкоджені, застарілі та зіпсовані матеріальні цінності;

г) зі складу банку видано в експлуатацію спецодяг для працівників банку.

12. Бухгалтерське проведення Дт 3552 Кт 6499 означає:

а) банківський працівник відшкодував вартість матеріальних цінностей, що були зіпсовані;

б) в банку встановлено винну особу, яка має відшкодувати вартість матеріальних цінностей, яких не вистарчає;

в) в банку знайдено матеріальні цінності, що вважалися пропавшими;

г) банк списав з балансу пошкоджені, застарілі та зіпсовані матеріальні цінності.

13. За якою вартістю банк обліковує матеріальні цінності, прийняті у заставу?

а) собівартістю;

б) справедливою вартістю;

в) чистою вартістю реалізації;

г) будь-якою вартістю, згідно з обліковою політикою банку.

14. Якою бухгалтерською проводкою відображаються суми витрат від псування цінностей
до часу встановлення осіб, які мають відшкодувати нестачі або втрати ?

а) Дт 9617 Кт 9910;

б) Дт 3552 Кт 6499

в) Дт 7499 Кт 3400

г) Дт 9910 Кт 9617.

15. Бухгалтерське проведення Дт 9900 Кт 9500 означає:

а) банк прийняв у заставу матеріальні цінності;

б) банк списав вартість заставлених матеріальних цінностей у зв'язку з їх реалізацією;

в) банк здійснив уцінку матеріальних цінностей, прийнятих ним у заставу;

г) банк списав з балансу пошкоджені, застарілі та зіпсовані матеріальні цінності.

Задачі

Задача 11.1

4.03. 2009 р. банк здійснив попередню оплату на користь іноземної фірми за матеріальні цінності у сумі 6350 євро. Офіційний курс гривні до євро на дату проведення передоплати становив 9, 829050 EUR/UAH.

10.03.2009 р. банк отримав придбані матеріальні цінності і оприбуткував їх на склад.

Необхідно:

Скласти бухгалтерські проведення за даними операціями. Задача 11.2

27.02.2009 р. банк отримав від фірми 50 інкасаторських сумок на загальну суму 2000 грн., за які оплата ще не здійснена. Після оприбуткування інкасаторських сумок банк перерахував фірмі кошти.

2.03.2009 р. списано З непридатні для використання інкасаторські сумки на загальну вартість 105 грн. та видано начальнику служби інкасації 5 нових інкасаторських сумок на загальну суму 200 грн.

Необхідно:

Скласти бухгалтерські проведення за даними операціями. Задача 11.3

Станом на 1.04.2009 р на складі банку знаходилось 10 наборів канцелярського приладдя загальною вартістю 350 грн. (за ціною 35 грн. за 1 набір).

8.04.2009 р. видано аванс на господарські потреби працівнику банку у сумі 800 грн. за які придбано 20 наборів канцелярського приладдя за ціною 40 грн. за набір

9. 04. 2009 р. банк видав в експлуатацію 25 наборів канцелярського приладдя.

Необхідно:

1. Визначити вартість 25 наборів канцелярського приладдя, переданих в експлуатацію та вар-
тість залишку наборів канцелярського приладдя на початок дня 10.04.2009 р. за методом:

а) ФІФО;

б) середньозваженої вартості.

2. Виконати бухгалтерські записи за наведеними операціями із запасами матеріальних
цінностей.

Задача 11.4

Під час проведення інвентаризації матеріальних цінностей на складі банку виявлено нестачу господарських матеріалів на суму 250 грн. На момент виявлення нестачі винної особи не встановлено.

Після проведення розслідування встановлено винну особу, яка на наступний день відшкодувала вартість господарських матеріалів, сплативши в касу банку 250 грн.

Необхідно:

Скласти бухгалтерські проведення за даними операціями.

Розділ 12

ОБЛІК ДОХОДІВ, ВИТРАТ

І ФІНАНСОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ

ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

Питання до розгляду

12.1. Економічний зміст доходів і витрат банків та їх класифікація.

12.2. Методологічні засади бухгалтерського обліку доходів і витрат.

12.3. Облік процентних доходів та витрат банку.

12.4. Облік комісійних доходів і витрат банку.

12.5. Облік результатів від торговельних операцій банку.

12.6. Облік загальних адміністративних витрат.

12.7. Облік фінансового результату діяльності банку і розподілу прибутку.

12.8. Розкриття інформації про доходи, витрати і фінансовий результат діяльності банку.

12.1. Економічний зміст доходів і витрат банків та їх класифікація

У нормативно-правових актах НБУ доходи трактуються як збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів), а витрати — як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками).

Подібне, але більш ширше визначення понять «доходи» і «витрати» наводиться у Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів, опублікованій Комітетом з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Відповідно до Концептуальної основи дохід — це збільшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення власного капіталу, за винятком збільшення, пов'язаного з внесками учасників. Визначення доходу включає дохід від звичайної діяльності і прибуток від інших операцій. Прибуток від інших операцій відображає інші статті, які відповідають визначенню доходу і може виникати або не виникати в ході звичайної діяльності підприємства. Прибуток від інших операцій означає збільшення економічних вигід, і таким чином, своєю суттю не відрізняється від доходу.

Витрати тлумачаться Концептуальною основою як зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами акціонерам. При цьому визначення витрат включає збитки та витрати, які виникають під час звичайної діяльності суб’єкта господарювання, а також нереалі30вані збитки, як наприклад такі, що виникають у результаті несприятливої зміни валютних курсів. Збитки відображають інші статті, які відповідають визначенню витрат і можуть виникати або не виникати в ході звичайної діяльності суб’єкта господарювання. Збитки включають, наприклад, збитки в результаті стихійних лих, а також ті, що виникають після вибуття непоточних активів.

Важливе значення для правильного відображення в бухгалтерському обліку доходів та витрат банків має їх класифікація. У банківському фінансовому обліку всі доходи та витрати класифікуються на доходи та витрати, отримані в результаті:

• операційної діяльності;

• інвестиційної діяльності;

• фінансової діяльності.

У результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи і витрати:

• процентні доходи і витрати;

• комісійні доходи і витрати;

• прибутки (збитки) від торговельних операцій;

• дохід у вигляді дивідендів;

• витрати на формування спеціальних резервів банку;

• доходи від повернення раніше списаних активів;

• інші операційні доходи і витрати;

• загальні адміністративні витрати;

• податок на прибуток.

Розглянемо більш детально зазначені вище доходи та витрати банку.

Процентні доходи і витрати — це операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу із застосуванням ефективної ставки відсотка. До них належать: доходи за операціями з коштами, розміщеними в інших банках; витрати, за операціями з коштами, залученими від інших банків; доходи за кредитами та депозитами, наданими юридичним та фізичним особам, витрати за отриманими депозитами та кредитами; доходи та витрати за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами; доходи (витрати) у вигляді амортизації дисконту (премії).

Комісійні доходи і витрати — це операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов’язання чи є фіксованою. Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов'язаного з ними фінансового інструменту поділяються на три групи.

1) Комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту та премії за цим фінансовим інструментом. До них належать такі комісії:

• комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;

• комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов’язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту;

• комісії, що отримані (сплачені) банком від випуску боргових зобов’язань, що обліковуються за аморти30ваною собівартістю.

Комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, включають: комісії за оцінку фінансового стану позичальника; комісії за оцінку гарантій, застав; комісії за обговорення умов інструменту; комісії за підготовку, оброблення документів та завершення операції тощо.

Комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов’язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту, визнаються невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту, якщо є ймовірність того, що кредитний договір буде укладено. Якщо строк наданого зобов’язання з кредитування закінчується без надання кредиту, то на кінець строку зобов’язання комісії визнаються комісійними доходами (витратами).

Якщо фінансовий інструмент обліковується за справедливою вартістю із визнанням змін справедливої вартості через прибутки/збитки, то комісії, отримані (сплачені) банком, визнаються комісійними доходами (витратами) під час первісного визнання такого фінансового інструменту.

2) Комісії, що отримуються (сплачуються) під час надання послуг. До них належать:

• комісії за розрахунково-касове обслуговування клієнтів;

• комісії за обслуговування кредитної заборгованості;

• комісії за резервування кредитної лінії, які розраховуються на пропорційній часу основі протягом строку дії зобов’язання;

• комісії за управління інвестицією тощо.

3) Комісії, що отримуються (сплачуються) після завершення певної операції. До
них належать комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів, розміщення цінних папе-
рів за операціями з андеррайтингу, за операціями на валютному ринку та ринку
банківських металів для клієнтів, синдикування кредиту, за довірче обслуговування
клієнтів тощо.

Прибутки (збитки) від торговельних операцій — це результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами банк визнає прибутки та збитки:

• від реалізації фінансових інвестицій;

• від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

• від результату переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів). Дохід у вигляді дивідендів — це дохід, який виникає в результаті використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком.

Витрати на формування спеціальних резервів банку — це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів.

Доходи від повернення раніше списаних активів — це кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отримання.

Інші операційні доходи і витрати — це доходи і витрати від операцій, що не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, Зокрема: доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди); витрати за послуги аудиту; витрати на інкасацію; неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями, інше.

Загальні адміністративні витрати — це операційні витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності банків. До них належать витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання тощо); амортизація необоротних активів; витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування), інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо); гонорари за професійні послуги (юридичні, медичні тощо); витрати на зв'я30к (поштові, телефонні, факс тощо); сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток та інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління банком.

Податок на прибуток — операційні витрати банку, пов'язані із сплатою податку відповідно до чинного законодавства України.

За результатами інвестиційної діяльності банк визнає такі доходи (витрати):

• за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій в асоційовані компанії;

• за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи;

• від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів. Результатами операцій, пов'язаних із фінансовою діяльністю банку є:

• доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;

• доходи (витрати) за субординованим боргом;

• дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;

• доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу.

12.2. Методологічні засади бухгалтерського обліку доходів і витрат

Питання, пов'язані із визнанням, оцінкою та розкриттям інформації про доходи та витрати на міжнародному рівні регламентуються Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів, а також значною кількістю МСФЗ, Зокрема:

• МСБО 1 «Подання фінансових звітів»;

• МСБО 2 «Запаси»;

• МСБО 12 «Податки на прибуток»;

• МСБО 16 «Основні засоби»;

• МСБО 17 «Оренда»;

• МСБО 18 «Дохід»;

• МСБО 19 «Виплати працівникам»;

• МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів»;

• МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані компанії»;

• МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»;

• МСБО З 8 «Нематеріальні активи»;

• МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість»;

• МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, і припинена діяльність»;

• МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації».

Така значна кількість МСФЗ пояснюється тим, що вимоги щодо визнання, оцінки та розкриття інформації про різні види доходів та витрат розглядаються в різних стандартах. Наприклад, вимоги щодо обліку доходів, які виникають в результаті продажу товарів, надання послуг та використання активів суб’єкта господарювання іншими сторонами, результатом чого є відсотки, роялті та дивіденди містяться у МСБО 18 «Дохід»; вимоги щодо обліку доходів та витрат, пов'язаних із лізинговими операціями визначені МСБО 17 «Оренда»; вимоги щодо обліку прибутків та збитків від переоцінки фінансових активів та фінансових зобов’язань до справедливої вартості містяться у МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка»; облік доходів та витрат, пов'язаних з необоротними активами регламентується МСБО 16 «Основні засоби» та МСБО 38 «Нематеріальні активи» і т.д.

⇐ Предыдущая 41 42 43 44 454647 48 49 50 Следующая ⇒