Частка меншості 38 страница

а) визнання витрат:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1200, 2600, 2620,2650 Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 3408 «Необоротні активи, утримувані для продажу»;

б) визнання доходу:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1200, 2600, 2620, 2650

Кт 3408 «Необоротні активи, утримувані для продажу» Кт 6499 «Інші доходи».

Ящо балансова вартість необоротних активів, утримуваних для продажу не відшкодовуватиметься шляхом операції з продажу то банк переводить їх до категорії необоротних активів, призначених для використання в процесі діяльності.

Необоротні активи, що більше не класифікуються як активи, утримувані для продажу, з дати прийняття рішення про відмову від продажу банк обліковує за найменшою з двох оцінок:

а) за балансовою вартістю, що визначалася до дати визнання їх як активів, утримува-
них для продажу. Балансова вартість коригується з урахуванням амортизації, пере-
оцінки, збитків від зменшення корисності, що були б визнані, якщо активи не були
класифіковані як утримувані для продажу;

б) за сумою очікуваного відшкодування на дату прийняття рішення про відмову від
продажу.

Якщо необоротні активи до переведення їх до категорії активів, утримуваних для продажу, оцінювалися за первісною вартістю (собівартістю), банк має здійснити коригування

балансової вартості з урахуванням сум накопиченої амортизації, втрат від зменшення корисності з одночасним визнанням такого коригування у звіті про фінансовий результат. Переведення необоротних активів до категорії активів, що утримуються для використання в процесі діяльності, банк відображає в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) переведення необоротних активів до категорії активів, призначених для викорис-
тання в процесі діяльності, що оцінювалися за первісною вартістю (собівартістю):
Дт 4300 «Нематеріальні активи», або

4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на суму первісної вартості Кт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», або 4409 «Знос основних засобів», або

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів» — на суму зносу Кт 3408 «Необоротні активи, утримувані для продажу» — на суму балансової вартості необоротних активів, утримуваних для продажу;

б) донарахування амортизації:
Дт 7423 «Амортизація»

Кт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», або 4409 «Знос основних засобів», або

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів» — на суму зносу

в) визнання втрат від зменшення корисності:
Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», або 4409 «Знос основних засобів», або

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів» — на суму зносу

г) визнання відновлення корисності:

Дт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», або 4409 «Знос основних засобів», або

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів» — на суму зносу Кт 6499 «Інші доходи».

Переведення необоротних активів до категорії активів, призначених для використання в процесі діяльності, що оцінювалися за переоціненою вартістю (справедливою вартістю), банк відображає такою проводкою: Дт 4300 «Нематеріальні активи», або

4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на суму переоціненої вартості Кт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», або 4409 «Знос основних засобів», або

Балансова вартість необоротних активів, які до часу переведення до категорії активів, утримуваних для продажу, обліковувалися за переоціненою вартістю, коригується як уцінка або дооцінка.

9.10. Облік інвестиційної нерухомості

Одиницею обліку інвестиційної нерухомості є земля чи будівля або частина будівлі, або земля і будівля, що перебувають у розпорядженні власника або лізингоодержувача за договором про фінансовий лізинг (оренду) з метою отримання орендних платежів, доходів від зростання капіталу або того чи іншого, а не для надання послуг або адміністративних цілей.

Один і той самий об’єкт нерухомості може бути розділений на конструктивно відокремлені частини, що використовуються з різною метою: одна частина — для отримання доходу від орендної плати або збільшення капіталу, інша — для використання в процесі діяльності банку або для адміністративних цілей. У бухгалтерському обліку такі частини об’єкта нерухомості відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо. Якщо ці частини не можуть бути продані окремо, то такий об’єкт визнається інвестиційною нерухомістю за умови, що лише незначна частина об’єкта утримується для використання в процесі діяльності банку або для адміністративних цілей.

Лізингоодержувач за договором про оперативний лізинг (оренду) може класифікувати і обліковувати нерухомість як інвестиційну нерухомість за умови, що вона відповідає визначенню інвестиційної нерухомості і оцінюється за методом справедливої вартості.

Якщо лізингоодержувач за договором про оперативний лізинг (оренду) передає право на нерухомість у суборенду та здійснює облік за справедливою вартістю, то він може класифікувати таку нерухомість як інвестиційну нерухомість. У цьому разі в бухгалтерському обліку оперативний лізинг (оренда) відображається як фінансовий лізинг (оренда), а всі об’єкти нерухомості, прийняті в оперативний лізинг, обліковуються як інвестиційна нерухомість за справедливою вартістю.

Під час первісного визнання інвестиційної нерухомості банк оцінює та відображає Гї в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, яка включає ціну придбання цієї нерухомості та всі витрати, що безпосередньо пов'язані з її придбанням.

Придбання інвестиційної нерухомості відображається в обліку такими проводками:

а) передоплата:

Дт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів»

Кт Рахунки для обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1200, 2600, 2620, 2650;

б) визнання інвестиційної нерухомості в балансі банку:
Дт 4410 «Інвестиційна нерухомість»

Кт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів».

Витрати банку на створення ним нового об’єкта нерухомості, призначеного надалі для використання як інвестиційної нерухомості, відображаються в бухгалтерському обліку аналогічно витратам на створення основних засобів. Після завершення цей об’єкт визнається як інвестиційна нерухомість.

Витрати на поточне обслуговування, ремонт та утримання об’єкта інвестиційної нерухомості визнаються витратами під час їх здійснення.

Капітальні інвестиції на реконструкцію об’єкта інвестиційної нерухомості, який в довгостроковій перспеКт иві використовуватиметься як інвестиційна нерухомість.

збільшують його вартість. Такі капітальні інвестиції банк відображає в обліку за окремим аналітичним рахунком 4410 «Інвестиційна нерухомість».

Банк визначає первісну вартість об’єкта нерухомості, який утримується на умовах оперативного лізингу (оренди) і класифікований як інвестиційна нерухомість, згідно з вимогами для фінансового лізингу (оренди) за меншою з двох оцінок: за справедливою вартістю нерухомості або дисконтованою вартістю мінімальних лізингових (орендних) платежів і відображає в бухгалтерському обліку такою проводкою: Дт 4410 «Інвестиційна нерухомість»

Кт 3615 «Кредиторська заборгованість за фінансовим лізингом (орендою)».

Банк визнає інвестиційну нерухомість, що придбана на умовах відстрочення платежу, за первісною вартістю ціни об’єкта. Різниця між цією сумою та загальною сумою платежів визнається процентними витратами за період надання кредиту.

Після первісного визнання об’єкта інвестиційної нерухомості подальшу його оцінку банк здійснює за одним з таких методів:

а) за справедливою вартістю з визнанням змін справедливої вартості в прибутку або
збитку; амортизація та зменшення корисності не визнаються;

б) за первісною вартістю (собівартістю) з урахуванням накопиченої амортизації та
втрат від зменшення корисності.

Банк здійснює оцінку інвестиційної нерухомості на кожну наступну після первісного визнання дату балансу. Зміни справедливої вартості об’єкта інвестиційної нерухомості, що оцінюється за справедливою вартістю, відображаються в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) у разі збільшення вартості:

Дт 4410 «Інвестиційна нерухомість»

Кт 6394 «Доходи від переоцінки об’єктів інвестиційної нерухомості»;

б) у разі зменшення вартості:

Дт 7394 «Витрати від переоцінки об’єктів інвестиційної нерухомості» Кт 4410 «Інвестиційна нерухомість».

Якщо об’єкт інвестиційної нерухомості оцінюється за первісною вартістю (собівартістю), то в обліку здійснюються такі проводки:

а) нарахування амортизації:
Дт 7423 «Амортищзація»

Кт 4419 «Знос інвестиційної нерухомості»;

б) зменшення корисності:
Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 4419 «Знос інвестиційної нерухомості».

Якщо банк не може достовірно визначити справедливу вартість об’єкта інвестиційної нерухомості (операції з аналогічними об’єктами нерухомості на ринку здійснюються рідко, альтернативної оцінки справедливої вартості немає), то він здійснює його оцінку за первісною вартістю. Ліквідаційна вартість такого об’єкта нерухомості має дорівнювати нулю, первісна вартість амортизується протягом строку його корисного використання.

Якщо банк обрав метод оцінки об’єкта інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю, то він має послідовно застосовувати цей метод до часу його вибуття

або рекласифікації. У разі здійснення банком оцінки об’єкта нерухомості за методом справедливої вартості інженерне обладнання (ліфти, кондиціонери тощо), що є невід'ємною частиною будівлі, не визнається в обліку окремо як основний засіб, а включається до справедливої вартості єдиного об’єкта інвестиційної нерухомості.

Якщо бухгалтерський облік будівлі як об’єкта інвестиційної нерухомості банк здійснює за методом первісної вартості, то обладнання, що є невід'ємною частиною цієї будівлі, обліковується окремо.

Переведення об’єкта нерухомості до категорії інвестиційної нерухомості та з категорії інвестиційної нерухомості до інших банк проводить лише в разі зміни способу його функціонального використання, що підтверджується такими подіями:

а) початком зайняття власником нерухомості — у разі переведення з інвестиційної не-
рухомості до нерухомості, зайнятої власником;

б) закінченням зайняття власником нерухомості — у разі переведення з нерухомості,
зайнятої власником, до інвестиційної нерухомості;

в) завершенням будівництва або забудови — у разі переведення з нерухомості в процесі
будівництва або забудови до інвестиційної нерухомості.

Якщо банк застосовує метод оцінки за первісною вартістю, то переведення об’єкта інвестиційної нерухомості до категорії нерухомості, зайнятої власником, та навпаки, не впливає на його балансову вартість. Переведення здійснюється за балансовою вартістю переданої нерухомості, і вартість цих об’єктів не змінюється.

Якщо банк застосовує метод оцінки нерухомості за справедливою вартістю, то під час переведення об’єкта інвестиційної нерухомості до категорії нерухомості, зайнятої власником, банк здійснює такі проводки: Дт 4400 «Основні засоби»

Кт 4410 «Інвестиційна нерухомість» — за справедливою вартістю на дату переведення.

Під час здійснення такого переведення прибуток або збиток не виникає.

Різниця між балансовою та справедливою вартістю нерухомості, що виникає на дату переведення об’єктів з категорії нерухомості, зайнятої власником, до інвестиційної нерухомості, визнається банком як переоцінка основних засобів:

а) у разі перевищення справедливої вартості об’єкта інвестиційної нерухомості над
його балансовою вартістю:

Дт 4410 «Інвестиційна нерухомість» Дт 4409 «Знос основних засобів» Кт 4400 «Основні засоби»

Кт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»;

б) у разі перевищення балансової вартості над справедливою вартістю об’єкта інвести-
ційної нерухомості:

Дт 4410 «Інвестиційна нерухомість»

Дт 4409 «Знос основних засобів»

Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»

Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 4400 «Основні засоби»

Якщо після завершення будівництва або реконструкції об’єкт нерухомості передається іншій стороні в оперативний лізинг (оренду), то такий об’єкт банк переводить

з категорії капітальних інвестицій за незавершеним будівництвом до категорії інвестиційної нерухомості. Будь-яка різниця між справедливою вартістю нерухомості та ї"ї попередньою балансовою вартістю на дату переведення визнається як інші витрати або інший дохід звітного періоду. У цьому разі в бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки:

а) у разі отримання доходу:

Дт 4410 «Інвестиційна нерухомість»

Кт 4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами» Кт 6499 « Інші доходи»;

б) у разі визнання витрат:

Дт 4410 «Інвестиційна нерухомість» Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами».

Банк припиняє визнавати в балансі об’єкт інвестиційної нерухомості під час його вибуття внаслідок продажу або передавання у фінансовий лізинг (оренду), або якщо більше не очікується отримання будь-яких економічних вигід від його використання. Фінансовий результат від вибуття об’єкта інвестиційної нерухомості банк визначає як різницю між надходженнями коштів від вибуття об’єкта та його балансовою вартістю і визнає їх у звітному періоді, у якому відбулося вибуття чи ліквідація. У цьому разі в обліку здійснюються такі проводки:

а) у разі перевищення суми балансової вартості об’єкта порівняно із сумою виручки від
його реалізації:

Дт Рахунки для обліку коштів на кореспондентському рахунку та коштів клієнтів

1200,2600,2620,2650

Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 4410 «Інвестиційна нерухомість»;

б) у разі перевищення суми виручки від реалізації об’єкта порівняно із сумою балансо-
вої вартості об’єкта:

Дт Рахунки для обліку коштів на кореспондентському рахунку та коштів клієнтів

1200,2600,2620,2650

Кт 4410 «Інвестиційна нерухомість»

Кт 6499 « Інші доходи».

Зменшення та відновлення корисності об’єкта інвестиційної нерухомості, що оцінюється за первісною вартістю (собівартістю), банк визнає аналогічно до порядку визнання зменшення корисності основних засобів і відображає в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) зменшення корисності об’єкта інвестиційної нерухомості:
Дт 7499 «Інші витрати»

Кт 4419 «Знос інвестиційної нерухомості»;

б) відновлення корисності об’єкта інвестиційної нерухомості:
Дт 4419 «Знос інвестиційної нерухомості»

Кт 6499 « Інші доходи».

Відшкодування, отримане від третіх сторін як компенсація за інвестиційну нерухомість, корисність якої зменшилася, банк визнає доходом і відображає в бухгалтерському обліку на дату надходження грошових коштів такою проводкою:

Дт Рахунки для обліку коштів на кореспондентському рахунку та коштів клієнтів 1200,

2600,2620,2650

Кт 6499 « Інші доходи».

9.11. Облік гудвілу

Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», гудвіл — це нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.

Зауважимо, що гудвіл — це унікальний нематеріальний актив, оскільки його вартість не може бути прямо пов'язана з будь-якими конкретними ідентифікованими правами та є невіддільним від компанії вцілому. Гудвіл представляє унікальну вартість банку (підприємства) вцілому, яка перевищує всі його матеріальні і нематеріальні активи. Гудвіл може виникати від репутації банку (підприємства), його клієнтури, кваліфікованих працівників та керівництва, вигідного ділового розташування та будь-яких інших унікальних характеристик банку (підприємства), які не можуть бути віднесені до якогось конкретного активу.

Гудвіл виникає в результаті придбання іншого банку (підприємства). Оскільки гудвіл не може бути відділений від банку (підприємства), то неможливо, щоб покупець придбав без гудвілу цілий банк (підприємство) чи його значну частину.

Розрізняють позитивний та негативний гудвіл.

Позитивний гудвіл виникає у разі перевищення вартості придбання над часткою покупця в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання.

Негативний гудвіл виникає, якщо частка банку в справедливій вартості придбаних чистих активів (придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань) перевищує вартість придбання інвестиції на дату придбання.

Ідентифікованими активами та зобов’язаннями є придбані активи та зобов’язання, що на дату придбання відповідають критеріям визнання статей балансу. Чистими активами є активи банку за вирахуванням його зобов’язань.

Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України гудвіл, придбаний у результаті об'єднання, відображається в обліку банку-покупця. У разі поетапного придбання гудвіл визначається як сума різниць між вартістю придбання і часткою в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань, що визнаються на кожному етапі на дату придбання. Придбані покупцем ідентифіковані активи та зобов’язання визнаються окремо на дату придбання та відображаються за їх справедливою вартістю.

Якщо придбання здійснюється шляхом передавання інших активів або прийняття на себе зобов’язання, то вартість дорівнює справедливій вартості на дату придбання

активів або зобов’язань, наданих покупцем в обмін на контроль за чистими активами іншого банку (підприємства), збільшеній на суму витрат, які безпосередньо пов'язані з їх придбанням. Після визнання ідентифікованих активів і зобов’язань у балансі покупця всі подальші зміни, що пов'язані з їх оцінкою, не призводять до додаткового визнання нового позитивного чи негативного гудвілу.

Позитивний гудвіл обліковується за собівартістю з урахуванням зменшення корисності.

Під час виникнення негативного гудвілу банк має перевірити правильність ідентифікації та оцінки ідентифікованих активів і зобов’язань, а також оцінку вартості придбання. На дату придбання банк має визнати негативний гудвіл у повній сумі доходом звітного періоду і відобразити за рахунком 6499 «Інші доходи».

Позитивний гудвіл, що виникає в банку-покупця в результаті придбання іншої компанії чи шляхом об'єднання компаній відображається в бухгалтерському обліку за активним рахунком 4321 «Гудвіл». За дебетом цього рахунку проводяться суми вартості гудвілу, що виникає в покупця в результаті придбання іншої компанії, шляхом об'єднання компаній. За кредитом рахунку проводяться суми втрат від зменшення корисності гудвілу.

Позитивний гудвіл, що виникає в банку-покупця в результаті придбання іншої компанії чи шляхом об'єднання компаній, відображається в бухгалтерському обліку на дату придбання такими проводками:

1) Дт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ» — на суму платежу з придбання активів;

2) Дт Рахунки активів — на суму придбаних активів
Дт 4321 «Гудвіл» — на суму позитивного гудвілу

Кт Рахунки зобов’язань — на суму придбаних зобов’язань

Кт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів». Визнання зменшення корисності гудвілу відображається в обліку такою проводкою: Дт 7499 «Інші витрати» Кт 4321 «Гудвіл».

9.12. Розкриття інформації про основні засоби та нематеріальні активи банку

Інформація про основні засоби і нематеріальні активи банку розкривається у таких фінансових звітах:

• звіті «Баланс»;

• звіті про рух грошових коштів;

• звіті про власний капітал;

• примітках до річної фінансової звітності, Зокрема:

1.9 «Інвестиційна нерухомість»;

1.10 «Основні засоби»;

1.11 «Нематеріальні активи»;

1.14. «Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття»;

12. «Інвестиційна нерухомість»;

13. «Гудвіл»;

14. «Основні засоби та нематеріальні активи»;

17. «Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття». Інформація про необоротні активи у квартальному та річному звіті «Баланс» подається у таких статтях:

• Інвестиційна нерухомість;

• Гудвіл (ця стаття подається лише у річному звіті);

• Основні засоби та нематеріальні активи;

• Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття.

У звіті про рух грошових коштів інформація, що стосується основних засобів і нематеріальних активів наводиться у розділі «Грошові кошти від інвестиційної діяльності» у таких статтях:

• Придбання основних засобів;

• Дохід від реалізації основних засобів;

• Придбання інвестиційної нерухомості;

• Дохід від реалізації інвестиційної нерухомості;

• Придбання нематеріальних активів;

• Дохід від вибуття нематеріальних активів.

У звіті про власний капітал розкривається інформація про результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів.

Детальніша інформація про необоротні активи розкривається у примітках до річної фінансової звітності банку.

У примітці 1.9 «Інвестиційна нерухомість» банк подає інформацію про критерії визнання та метод оцінки інвестиційної нерухомості.

У примітці 1.10 «Основні засоби» розкривається інформація про:

• методи оцінки придбаних (виготовлених) основних засобів;

• метод амортизації та строки корисного використання (експлуатації). У разі зміни методу амортизації протягом звітного року банк має обґрунтувати, що новий метод найкраще відображає очікувану форму споживання майбутніх економічних вигод, утілених в активі. Банк зазначає в таблиці суми розрахованих амортизаційних відрахувань за рік за новим та попереднім методами;

• норми амортизації та їх перегляд;

• перегляд строку корисного використання;

• дату набрання чинності переоцінки;

• залучення незалежного оцінювача;

• методи та значні припущення, застосовані під час попередньої оцінки справедливої вартості об’єктів;

• дооцінку із зазначенням зміни за період;

• визнання знецінення основних засобів.

Примітка 1.11 «Нематеріальні активи» містить інформацію про:

• методи оцінки придбаних (виготовлених) нематеріальних активів;

• метод амортизації. У разі зміни методу амортизації протягом звітного року банк має обґрунтувати, що новий метод найкраще відображає очікувану форму споживання

майбутніх економічних вигод, утілених в активі. Банк зазначає в таблиці суми розрахованих амортизаційних відрахувань за рік за новим та попереднаї методами;

• норми амортизації та їх перегляд;

• переоцінку первісної вартості;

• залучення незалежного оцінювача;

• перегляд строку корисного використання.

У примітці 1.14 «Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття» банк розкриває інформацію про: оцінку довгострокових активів, призначених для продажу, та активів групи вибуття; зміни в плані продажу.

Примітка 12 «Інвестиційна нерухомість» містить інформацію про інвестиційну нерухомість, оцінену за методом справедливої вартості та інвестиційну нерухомість, оцінену за методом собівартості. Ці дані подаються у двох таблицях, після яких зазначається:

• стосовно інвестиційної нерухомості, оціненої за методом справедливої вартості: чи класифікуються й обліковуються частки нерухомості, утримувані за угодою про операційну оренду як інвестиційна нерухомість; міру, якою справедлива вартість інвестиційної нерухомості базується на оцінці незалежного оцінювача, що має відповідну професійну кваліфікацію і недавній досвід оцінки аналогічних об’єктів на території України; методи і суттєві припущення, що застосовуються для визначення справедливої вартості інвестиційної нерухомості;

• щодо інвестиційної нерухомості, оціненої за методом собівартості: застосовані методи амортизації; строк корисного використання і ставки амортизації інвестиційної нерухомості; пояснення того, чому неможливо визначити справедливу вартість цієї інвестиційної нерухомості, та, якщо це можливо, діапа30н оцінок, у якому найбільш ймовірно перебуває справедлива вартість.

У Примітці 13. «Гудвіл» інформація про гудвіл подається у двох таблицях:

• таблиця 13.1. «Зміна гудвілу, що пов'язана з придбанням асоційованих та дочірніх компаній»;

• таблиця 13.2. «Перевірка, що застосовується банком для визнання зменшення корисності гудвілу».

У приміці 14. «Основні засоби та нематеріальні активи» банк у таблиці розкриває детальну інформацію про земельні ділянки; будівлі, споруди і передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); інші основні засоби; інші необоротні матеріальні активи; незавершені капітальні вкладення в основні засоби та нематеріальні активи, нематеріальні активи, гудвіл. Ця інформація подається у розрізі таких основних статей: балансова вартість необоротних активів; придбання, пов'язане з об'єднанням компаній; надходження; поліпшення основних засобів та нематеріальних активів; передавання; передавання до активів групи вибуття; вибуття; амортизаційні відрахування; відображення величини втрат від зменшення корисності, визначених у фінансових результатах; відновлення корисності через фінансові результати; переоцінка; вплив перерахунку у валюту подання звітності. Після таблиці банк зазначає таку інформацію:

• вартість основних засобів, стосовно яких є передбачені законодавством обмеження щодо володіння, користування та розпорядження;

• вартість оформлених у заставу основних засобів та нематеріальних активів;

• залишкова вартість основних засобів, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція тощо);

• залишкова вартість основних засобів, вилучених з експлуатації на продаж;

• первісна (переоцінена) вартість повністю аморти30ваних основних засобів;

• вартість нематеріальних активів, щодо яких є обмеження права власності;

• вартість створених нематеріальних активів;

• збільшення або зменшення протягом звітного періоду, які виникають у результаті переоцінок, а також у результаті збитків від зменшення корисності, визнаних або сторнованих безпосередньо у власному капіталі.

У примітці 17. «Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття» банк у двох таблицях розкриває інформацію про довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття, а також продані активи та зобов’язання групи вибуття і суми, отримані під час їх продажу. Ці дані подаються у розрізі різних видів активів, у тому числі інвестиційної нерухомості, гудвілу, основних засобів та нематеріальних активів.

Запитання для перевірки знань

1. Дайте визначення основних засобів та нематеріальних активів.

2. На які групи з позиції бухгалтерського обліку класифікуються основні засоби та нематеріальні активи в банках України ?

3. Які види основних засобів відносяться до інвестиційної нерухомості ?

4. За яких умов необоротні активи класифікуються як утримувані для продажу ?

5. Які міжнародні стандарти фінансової звітності регламентують питання, пов'язані з визнанням та оцінкою необоротних активів ?

6. Яким нормативно-правовим актом НБУ регламентуються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку банків інформації про операції з основними засобами та нематеріальними активами ?

7. За яких умов об’єкт основних засобів та нематеріальних активів визнається активом ?

8. З чого складається первісна вартість придбаного об’єкта основних засобів та нематеріальних активів ?

9. Які витрати, що пов'язані із придбанням чи створенням нематеріального активу визнаються витратами звітного періоду?

10. Як визначається первісна вартість об’єкта необоротного активу, отриманого в обмін на подібний та неподібний актив ?

11.Які витрати включає первісна вартість створених необоротних активів?

12. Як відображаються в бухгалтерському обліку витрати на поліпшення (вдосконалення) необоротних активів та витрати на підтримання необоротних активів у придатному для використання стані?

13. За якими методами банки можуть здійснювати подальший облік основних засобів і нематеріальних активів після їх первісного визнання ?

14. В яких випадках банк повинен визнавати зменшення корисності необоротних активів ?

15. Які методи нарахування амортизації необоротних активів можуть використовувати банки?

16. Який метод нарахування амортизації є найбільш розповсюдженим і чому ?

17. У чому полягають особливості нарахування амортизації нематеріальних активів?

⇐ Предыдущая 36 37 38 39 404142 43 44 45 Следующая ⇒