Частка меншості 39 страница

18. В яких випадках об’єкти необоротних активів припиняють визнаватися в балансі?

19. Як визначається фінансовий результат від продажу основних засобів і нематеріальних активів ?

20.Як здійснюється облік необоротних активів, утримуваних для продажу?

21. За якою вартістю відображається в обліку банку інвестиційна нерухомість під час первісного визнання та після первісного визнання ?

22. Що таке гудвіл і в яких випадках він виникає ?

23.3а якими рахунками бухгалтерського обліку банку обліковується позитивний та негативний гудвіл ?

24. У яких фінансових звітах банку і в яких статтях розкривається інформація про необоротні активи ?

Тести

1. Які з наведених нижче активів відносяться до нематеріальних активів ?

а) право на комп'ютерну програму;

б) права на користування земельною ділянкою;

в) ліцензії;

г) усе зазначене вище.

2. Як банк має класифікувати необоротні активи, балансова вартість яких відшкодову-
ватиметься шляхом операції з продажу, а не поточного використання:

а) як інвестиційну нерухомість;

б) як незавершені капітальні інвестиції;

в) як інші необоротні матеріальні активи;

г) як необоротні активи утримувані для продажу.

3. Які з наведених нижче активів відносяться до інвестиційної нерухомості ?

а) транспортні засоби;

б) земельна ділянка, що утримується з метою реалізації в короткостроковій перс-
пеКт иві;

в) земля, подальше використання якої на даний момент не визначено;

г) будівля, зайнята банком.

4. Бухгалтерське проведення Дт 4400 Кт 3510 означає:

а) банк здійснив попередню оплату за основні засоби;

б) банк визнав в балансі основні засоби, придбані на умовах попередньої оплати;

в) банк визнав в балансі основні засоби, оплата за які ще не здійснена;

г) банк придбав основні засоби в обмін на подібний об’єкт.

5. За яким рахунком відображаються в обліку банку витрати на підтримання необорот-
них активів у придатному для використання стані?

а) 3519;

б) 4310;

в) 4430;

г) 7420.

6. Які необоротні активи не підлягають переоцінці?

а) необоротні активи, які обліковуються за методом первісної вартості (собівартості);

б) бібліотечні фонди;

в) малоцінні необоротні матеріальні активи;

г) усе зазначене вище.

7. Якими бухгалтерськими проводками відображається дооцінка основних засобів у випад-
ку використання першого методу відображення накопиченого зносу?

а) Дт 4409 Кт 4400;

б) Дт 4400 Кт 5100

в) Дт 5100 Кт 4409

г) Дт 5100 Кт 4400.

8. Якими бухгалтерськими проводками відображається уцінка нематеріальних активів у
випадку використання другого методу відображення накопиченої амортизації?

а) Дт 7499 Кт 4300;

б) Дт 4309 Кт 5101

в) Дт 4309 Кт 4300

г) Дт 7499 Кт 4300.

9. Який термін, не може перевищувати строк корисного використання нематеріальних
активів в банках України ?

а) 20 років;

б) 15 років;

в) 10 років;

г) 5 років.

10. За яким рахунком банк має відображати втрати від зменшення корисності необорот-
них активів, які не переоцінювалися ?

а) 7490;

б) 7499;

в) 4400;

г) 6499.

11. За якими необоротними активами не нараховується амортизація ?

а) предметами антикваріату;

б) землею;

в) необоротними активами, утримуваними для продажу;

г) необоротними активами, балансова вартість яких дорівнює їх ліквідаційній вартості;

д) усіма зазначеними вище.

12. Ліквідаційна вартість яких видів необоротних активів прирівнюється до нуля при роз-
рахунку їх вартості, що амортизується ?

а) основних засобів;

б) інших необоротних матеріальних активів;

в) незавершених капітальних інвестицій;

г) нематеріальних активів.

13. Як може здійснюватися амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів?

а) 50 % їх вартості в першому місяці їх використання і 50 % у другому місяці їх вико-
ристання;

б) 100 % їх вартості в першому місяці використання;

в) 100 % їх вартості в останньому місяці використання;

г) 50 % їх вартості в першому місяці їх використання та 50 % у місяці їх списання з ба-
лансу внаслідок невідповідності критеріям визнання їх активом.

14. Бухгалтерське проведення Дт 4400 Кт 4410 означає:

а) банк придбав інвестиційну нерухомість;

б) банк продав інвестиційну нерухомість;

в) банк перевів об’єкт інвестиційної нерухомості до категорії нерухомості, зайнятої
власником;

г) банк перевів об’єкт нерухомості, зайнятої власником до категорії інвестиційної
нерухомості.

15. За яким рахунком банк відображає в обліку негативний гудвіл ?

а) 4300;

б) 7499;

в) 4321;

г) 6499.

Задачі

Задача 9.1

20.03.2009 р. банк здійснив передоплату за програмне забезпечення у сумі 2122000 грн.

23.03.2009 р. програмне забезпечення було отримано і встановлено в банку і відповідно визнано в балансі.

2.04.2009 р. банк нарахував прямолінійним методом амортизацію за придбаним програмним забезпеченням. Строк корисного використання — 6 років, ліквідаційна вартість — О грн.

Задача 9.5.

Банк здійснює перший раз переоцінку власної будівлі. Первісна вартість будівлі — 8706450 грн. Упродовж строку експлуатації будівлі нараховано знос — 960750 грн. На дату переоцінки справедлива вартість будівлі становить 9500000 грн.

Необхідно:

1) Здійснити переоцінку будівлі, використовуючи перший метод відображення в бухгалтерському обліку накопиченої амортизації на дату переоцінки та відобразити ї"ї в обліку.

2) Здійснити переоцінку будівлі, використовуючи другий метод відображення в бухгалтерському обліку накопиченої амортизації на дату переоцінки та відобразити її в обліку.

Задача 9.6.

Банк реалізував службовий автомобіль, первісна вартість якого 115000 грн. Упродовж строку експлуатації автомобіля було нараховано знос у сумі 65000 грн. Необхідно:

Скласти бухгалтерські проводки з реалізації банком автомобіля за умови, що автомобіль було продано за:

а) 48000 грн.;

б) 60000 грн.;

в) 50000 грн.

Задача 9.7.

Банк списав з балансу 10 однакових комп'ютерів. Первісна вартість кожного з комп'ютерів становила 3500 грн. За строк експлуатації комп'ютерів було нараховано знос у сумі 3000 грн. Ліквідаційна вартість одного комп'ютера становить 500 грн.

Необхідно:

Скласти бухгалтерські проводки за операцією із списання комп'ютерів з балансу банку.

Необхідно:

Здійснити відповідні розрахунки та скласти бухгалтерські проведення за наведеними операціями.

Задача 9.2

17.02.2009 р. банк здійснив попередню оплату на користь німецької фірми Wincor Nixdorf International за 10 банкоматів у сумі 105070 євро. Офіційний курс гривні до євро на дату проведення передоплати становив 9, 829050 EUR/UAH.

2.03.2009 p. банк отримав придбані банкомати, але ще не ввів їх в експлуатацію.

5.03.2009 р. банк встановив 2 банкомати і ввів їх в експлуатацію.

Необхідно:

Скласти бухгалтерські проведення за даними операціями. Задача 9.3

25.02.2009 р. банк здійснив передоплату за легковий автомобіль у сумі 165000 грн. 26.02.2009 р. банк визнав придбаний автомобіль в балансі і зразу ввів його в експлуатацію.

2.03.2009 р. банк нарахував кумулятивним методом амортизацію за придбаним автомобілем. Строк корисного використання — 6 років, ліквідаційна вартість — 45000 грн.

20.03.2009 р. автомобіль потрапив у ДТ Н і був зданий на ремонт сторонній організації, яка обслуговується в іншому банку. Оплата за ремонт автомобіля здійснюється після виконання ремонтних робіт.

2.04.2009 р. банк перерахував кошти у сумі 4250 грн. за виконаний ремонт автомобіля.

Необхідно:

Здійснити відповідні розрахунки та скласти бухгалтерські проведення за наведеними операціями.

Задача 9.4.

Визначте пропущені суми для кожного з основних засобів, що підлягають амортизації.

Основні засоби	Первісна вартість	Залишкова вартість	Строк експлуатації (роки)	Метод нарахування амортизації	Сума амортизації за другий рік використання
А		20 000		прискореного зменшення	24 000
Б	40 000			Кумулятивний	7 000
В	65 000	5 000		Прямолінійний	6 000
Г	230 000	10 000			22 000

Розділ 10

ОБЛІК ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Питання до розгляду

10.1. Економічний зміст та види лізингових операцій.

10.2. Методологічні засади бухгалтерського обліку лізингових операцій.

10.3. Облік операцій з фінансового лізингу лізингодавцем.

10.4. Відображення в обліку фінансового лізингу лізингоодержувачем.

10.5. Облік оперативного лізингу лізингодавцем.

10.6. Облік операцій з оперативного лізингу лізингоодержувачем.

10.7. Відображення в обліку продавця операції з продажу необоротного активу із зворотною орендою.

10.8. Відображення в обліку покупця операції з продажу необоротного активу із зворотною орендою.

10.9. Розкриття інформації про лізингові операції.

10.1. Економічний зміст та види лізингових операцйі

Термін лізинг походить від англійського слова «to lease», що означає «орендувати», «наймати». Лізинг можна визначити як підприємницьку діяльність, що спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Велика різноманітність лізингових операцій дозволяє класифікувати їх за багатьма ознаками, Зокрема, такими як: склад учасників угоди, об’єкт лізингу, умови амортизації, обсяг обслуговування, рівень окупності, кількість учасників угоди, сеКт ор ринку, де здійснюються операції, характер лізингових платежів. З позиції відображення лізингових операцій у бухгалтерському обліку має значення класифікація лізингу за умовами передавання ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на актив, що надається у лізинг. За цією ознакою лізинг поділяється на фінансовий і оперативний.

Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженою постановою Правління НБУ № 480 від 20.12.2005 p..

фінансовий лізинг (оренда) — це оренда, умовами якої передбачається передавання всіх ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на актив. Право власності може з часом передаватися або не передаватися. Лізинг (оренда), що не передбачає передавання всіх ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на актив, класифікується оперативним.

Класифікація лізингу (оренди) як фінансового або оперативного залежить від суті операції, а не від форми договору.

Для визначення операції як фінансовий лізинг (оренда) використовуються критерії, які окремо або в поєднанні обумовлюють класифікацію лізингу (оренди) як фінансового, а саме:

• наприкінці строку дії лізингу (оренди) право власності або інші речові права на актив переходять до лізингоодержувача;

• лізингоодержувач має право на купівлю цього активу за ціною, яка значно нижча від справедливої вартості на дату реалізації цього права, а на початку строку лізингу є обґрунтована впевненість у тому, що це право буде реалі30вано;

• строк дії лізингу (оренди) становить більшу частину строку корисного використання активу навіть за умови, що право власності не передаватиметься;

• на початку строку дії лізингу (оренди) теперішня вартість мінімальних лізингових (орендних) платежів має бути не меншою, ніж справедлива вартість активу, переданого в лізинг (оренду);

• активи, передані в лізинг (оренду), мають спеціалі30ваний характер, тобто лише лізингоодержувач може користуватися ними без суттєвих модифікацій. Підтвердженням належності операції до фінансового лізингу (оренди) можуть бути

такі умови:

• у разі припинення лізингу (оренди) лізингоодержувачем пов'язані з цим збитки лізин-годавця покладаються на лізингоодержувача;

• прибутки або збитки від коливань справедливої вартості ліквідаційної суми належать лізингоодержувачу (наприклад, у формі знижки на лізингову (орендну) плату, яка дорівнює більшій частині виручки від продажу в кінці строку лізингу (оренди));

• лізингоодержувач має змогу продовжити строк дії договору про лізинг (оренду) за плату, яка нижча від ринкової.

В Україні загальні правові та економічні засади фінансового лізингу регулюються Законом України «Про фінансовий лізинг» від 11.12.2003 р. № 1381-IV. Згідно з цим Законом, фінансовий лізинг — це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, за яким лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до Закону «Про фінансовий лізинг» предметом договору фінансового лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

Суб’єктами фінансового лізингу можуть бути:

• лізингодавець — юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;

• лізингоодержувач — фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;

• продавець (постачальник) — фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;

• інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

Законом України «Про фінансовий лізинг» встановлено вимоги щодо договору лізингу, права та обов'язки лізингодавця і лізингоодержувача, склад лізингових платежів. Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку, з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України «Про фінансовий лізинг».

Однією із істотних умов лізингового договору є лізингові платежі, під якими розуміють виплати лізингодавцеві, які здійснює лізингоодержувач за надане йому право користуватися лізинговим майном. Існує декілька класифікацій видів лізингових платежів. Зокрема, за способом плати розрізняють лінійні платежі (однаковими частинами), прогресивні платежі (розміри збільшуються), дегресивні (розміри зменшуються). За періодичністю сплати лізингові платежі поділяються на щорічні, щоквартальні, щомісячні, а за строками їх внесення — на ті, що вносяться на початку та кінці періоду сплати. Залежно від форми платежів, вони класифікуються на грошові платежі, компенсаційні (розрахунки здійснюються товарами або зустрічними послугами лізингодавцю) та змішані (поєднують грошові та компенсаційні платежі).

Складові лізингових платежів та їх розрахунок буде різним для операційного та фінансового лізингу.

Відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору
лізингу.

Платежі, що підлягають сплаті лізингоодержувачем протягом строку лізингу (оренди) (з вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті лізингодавцю, і непередбаченої лізингової (орендної) плати), які збільшені: для лізингоодержувача — на суму його гарантованої ліквідаційної вартості; для лізингодавця — на суму його гарантованої ліквідаційної вартості, називаються мінімальними лізинговими (орендними) платежами.

У разі можливості та наміру лізингоодержувача придбати об’єкт лізингу (оренди) за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання, мінімальні лізингові (орендні) платежі складаються з мінімальної лізингової (орендної) плати за весь строк лізингу (оренди) та суми, яку слід сплатити згідно з договором про придбання об’єкта лізингу (оренди).

Мінімальні лізингові (орендні) платежі складаються з двох складових. З позиції лізингодавця мінімальні лізингові платежі включають фінансовий дохід (який по суті, є платою за наданий лізингоодержувачу кредит) та компенсацію вартості об’єкта лізингу. Для лізингоодержувача мінімальні лізингові платежі складаються з фінансових витрат та компенсації лізингодавцю вартості об’єкта лізингу.

У договорі з фінансового лізингу, як правило, передбачається розрахунок мінімальних лізингових платежів з їх розподілом на фінансові витрати (доходи) та компенсацію вартості об’єкта лізингу.

Порядок розрахунку теперішньої вартості майбутніх лізингових платежів на 1 грошову одиницю залежить від того, чи платежі здійснюються на початок кожного розрахункового періоду, чи на кінець.

Теперішня вартість майбутніх лізингових платежів на 1 грошову одиницю, що сплачуються на початку кожного періоду (PVAD), розраховується за формулою:

де и — КІЛЬКІСТЬ періодів, за які нараховуються і сплачуються лізингові платежі; і — ставка відсотка для розрахункового періоду.

Теперішня вартість майбутніх лізингових платежів на 1 грошову одиницю, що сплачуються в кінці кожного періоду (PVA), розраховується за формулою:

Сума теперішньої вартості мінімального лізингового платежу, що сплачується регулярно лізингоодержувачем, розраховується шляхом ділення справедливої вартості об’єкта лізингу на початок строку лізингу на теперішню вартість майбутніх лізингових платежів на 1 грошову одиницю (PVA або PVAD). Загальна сума теперішньої вартості мінімальних лізингових платежів дорівнює добутку мінімального лізингового платежу, що сплачується регулярно та кількості періодів сплати.

Загальна сума фінансового доходу лізингодавця (відповідно фінансових витрат лізингоодержувача) розраховується як різниця між загальною сумою теперішньої вартості мінімальних лізингових платежів та справедливою вартістю об’єкта лізингу на початок строку лізингу. Розподіл фінансового доходу лізингодавця (відповідно фінансових витрат лізингоодержувача) здійснюється із застосуванням лізингової ставки відсотка на залишок зобов’язань на початок розрахункового періоду.

Лізингова угода може передбачати зміну величини мінімального лізингового платежу на величину непередбаченої лізингової плати. Непередбачена лізингова плата — це частина лізингової плати, яка не зафіксована конкретною сумою та розраховується із

застосуванням показників інших, ніж строк оренди (обсяг продажу, рівень використання, індекс інфляції та цін, ринкові ставки відсотка тощо).

Лізингові платежі за угодою про операційний лізинг (за винятком витрат на послуги, наприклад, страхування та технічне обслуговування), як правило, визнаються на прямолінійній основі протягом строку оренди.

10.2. Методологічні засади бухгалтерського обліку лізингових операційй

На міжнародному рівні облік лізингових (орендних) операцій регламентується МСБО 17 «Оренда», метою якого є визначення для орендарів і орендодавців відповідної облікової політики та розкриття інформації, яку слід застосовувати до фінансової та операційної оренди. Облік лізингових операцій з інвестиційною нерухомістю та біологічними активами регулюється МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість» та МСБО 41 «Сільське господарство» відповідно.

Згідно з МСБО 17 «Оренда» лізинг (оренда) — це угода, згідно з якою лізингодавець (орендодавець) передає лізингоодержувачу (орендоодержувачу) в обмін на платіж або ряд платежів право користування активом протягом погодженого періоду часу.

У МСБО 17 наводиться визначення фінансової та операційної оренди, а також класифікаційні ознаки, згідно з якими оренда вважається фінансовою.

МСБО 17 вимагає, щоб орендоодержувач застосовував наступні принципи обліку та відображення оренди у фінансовій звітності:

1. На початку строку оренди, орендоодержувачам слід визнавати фінансову оренду як активи та зобов’язання у своїх балансах за сумами, що дорівнюють справедливій вартості орендованого майна на початку оренди, або, якщо вони нижчі за справедливу вартість, за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів, яка визначається на початку оренди. Ставкою дисконту, яку слід застосовувати при обчисленні теперішньої вартості мінімальних орендних платежів, є припустима ставка відсотка при оренді, якщо її можливо визначити; якщо ні, слід застосувати відсоткову ставку додаткових запозичень орендаря. Будь-які первісні прямі витрати орендаря додаються до суми, визнаної як актив.

2. Мінімальні орендні платежі слід розподіляти між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов’язань. Фінансові витрати розподіляються на періоди протягом строку оренди так, щоб забезпечити сталу періодичну ставку відсотка на залишок зобов’язань у кожному періоді.

3. Політика нарахування амортизації на орендовані активи має узгоджуватися з політикою нарахування амортизації, що прийнята для власних активів. Якщо немає обґрунтованої впевненості в тому, що орендар отримає право власності наприкінці строку оренди, актив повністю амортизується протягом коротшого з двох строків: строку оренди або строку корисної експлуатації.

4. Орендні платежі за угодою про операційну оренду мають визнаватися як витрати у звіті про фінансові результати на прямолінійній основі протягом строку оренди, якщо тільки інша систематична основа не дозволяє краще відображати вигоди користувача.

Стосовно обліку і відображення у фінансовій звітності оренди орендодавцем, МСБО 17 вимагає наступне.

На початку строку оренди, орендодавець має відображати в балансі наданий об’єкт фінансової оренди як дебіторську заборгованість у сумі, що дорівнює чистим інвестиціям в об’єкт оренди.

Визнання фінансового доходу має базуватися на моделі, що відображає сталу періодичну норму прибутковості на чисті інвестиції орендодавця в фінансову оренду.

Активи, які є об’єктами угоди про операційну оренду мають відображатися у балансі орендодавця відповідно до суті активу.

Дохід від операційної оренди має визнаватися в складі доходу на прямолінійній основі протягом строку оренди, якщо тільки інша систематична основа не дозволяє краще відображати в часі вигоди користувача, при застосуванні якої, вигода, отримана від зданого в оренду активу, зменшується.

Щодо операцій з продажу активу із зворотною орендою, у МСБО 17 містяться наступні правила.

Для операцій з продажу із зворотною орендою, що веде до фінансової оренди, будь-яке перевищення надходжень від продажу над балансовою вартістю слід відстрочувати та амортизувати протягом строку оренди.

Для операцій з продажу із зворотною орендою, що веде до операційної оренди:

• якщо операція здійснюється за справедливою вартістю, то прибуток або збиток мають визнаватися негайно;

• якщо ціна продажу нижча за справедливу вартість, будь-який прибуток або збиток має визнаватися негайно, за винятком того, коли збиток компенсується майбутніми орендними платежами за ціною, нижчою за ринкову, він відстрочується та амортизується пропорційно орендним платежам за період, протягом якого очікується використання активу;

• якщо ціна продажу вища за справедливу вартість, перевищення над справедливою вартістю слід відстрочувати та амортизувати протягом періоду використання активу;

• якщо справедлива вартість на момент операції пордажу майна з подальшою його орендою є меншою, ніж балансова вартість активу — збиток, що дорівнює різниці між балансовою і справедливою вартістю, має бути визнаний негайно.

В Україні методика бухгалтерському обліку лізингових (орендних) операцій банків регламентується:

• Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженою постановою Правління НБУ № 480 від 20.12.2005 p.;

• Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженою постановою Правління НБУ № 481 від 27.12.2007 р.

10.3. Облік операції! з фінансового лізингу лізингодавцем

Активи надані банком у фінансовий лізинг відображаються у балансі лізингоодержувача. Банк — лізингодавець наданий у фінансовий лізинг об’єкт необоротних активів обліковує за такими рахунками:

• 1520 «Фінансовий лізинг (оренда), що наданий іншим банкам». Рахунок призначений для обліку заборгованості інших банків за фінансовим лізингом. За дебетом рахунку проводяться суми заборгованості за фінансовим лізингом. За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості за фінансовим лізингом.

• 2071 «Фінансовий лізинг (оренда), що наданий суб’єктам господарювання». Рахунок призначений для обліку переданих у користування суб’єктам господарювання основних засобів за договорами фінансового лізингу (оренди). За дебетом рахунку відображається вартість основних засобів, наданих у фінансовий лізинг (оренду). За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості за фінансовим лізингом (орендою).

• 2211 «Фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам». Рахунок призначений для обліку переданих у користування фізичним особам основних засобів за договорами фінансового лізингу (оренди). За дебетом рахунку відображається вартість основних засобів, наданих у фінансовий лізинг (оренду). За кредитом рахунку проводяться суми погашення заборгованості за фінансовим лізингом (орендою).

Надання нового об’єкта основних засобів у фінансовий лізинг відображається в обліку лізингодавця такою проводкою:

Дт 1520 «Фінансовий лізинг (оренда), що наданий іншим банкам», або

2071 «Фінансовий лізинг (оренда), що наданий суб’єктам господарювання», або 2211 «Фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам» Кт 4400 «Основні засоби».

Різниця між сумою мінімальних лізингових (орендних) платежів і негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансового лізингу (оренди) та теперішньою його вартістю, що визначена за лізинговою (орендною) ставкою процента, є доходом лізингодавця.

Розподіл доходу між звітними періодами протягом строку лізингу (оренди) здійснюється із застосуванням лізингової (орендної) ставки процента до залишку заборгованості лізингоодержувача за кредитом на початок звітного періоду.

Витрати, що пов'язані з оформленням договору про фінансовий лізинг (оренду), включаються до вартості кредиту під час первісного визнання і відображаються за такими активними рахунками:

• 1525 «Неаморти30вана премія за кредитами, що надані іншим банкам»;

• 2075 «Неаморти30вана премія за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб’єктам господарювання»;

• 2215 «Неаморти30вана премія за фінансовим лізингом, що наданий фізичним особам». Нри цьому в обліку здійснюється така проводка:

Дт 1525 «Неаморти30вана премія за кредитами, що надані іншим банкам», або

2075 «Неаморти30вана премія за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб’єктам господарювання», або

2215 «Неаморти30вана премія за фінансовим лізингом, що наданий фізичним особам»». Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ».

Зазначені витрати амортизуються протягом строку лізингу (оренди), що відображається такими проводками:

• за договором фінансового лізингу з іншим банком:

Дт 6018 «Процентні доходи за фінансовим лізингом (орендою), що наданий іншим банкам» Кт 1525 «Неаморти30вана премія за кредитами, що надані іншим банкам»;

• за договором фінансового лізингу з суб’єктом господарювання:

Дт 6028 «Процентні доходи за фінансовим лізингом (орендою), що наданий суб’єктам господарювання»

Кт 2075 «Неаморти30вана премія за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані суб’єктам господарювання»;

• за договором фінансового лізингу з фізичною особою:

Дт 6044 «Процентні доходи за фінансовим лізингом (орендою), що наданий фізичним особам»

Кт 2215 «Неаморти30вана премія за фінансовим лізингом, що наданий фізичним особам».

⇐ Предыдущая 37 38 39 40 414243 44 45 46 Следующая ⇒