Главная

Контакты

Случайная статья

• Автоматизация
• Антропология
• Археология
• Архитектура
• Биология
• Ботаника
• Бухгалтерия
• Военная наука
• Генетика
• География
• Геология
• Демография
• Деревообработка
• Журналистика
• Зоология
• Изобретательство
• Информатика
• Искусство
• История
• Кинематография
• Компьютеризация
• Косметика
• Кулинария
• Культура
• Лексикология
• Лингвистика
• Литература
• Логика
• Маркетинг
• Математика
• Материаловедение
• Медицина
• Менеджмент
• Металлургия
• Метрология
• Механика
• Музыка
• Науковедение
• Образование
• Охрана Труда
• Педагогика
• Полиграфия
• Политология
• Право
• Предпринимательство
• Приборостроение
• Программирование
• Производство
• Промышленность
• Психология
• Радиосвязь
• Религия
• Риторика
• Социология
• Спорт
• Стандартизация
• Статистика
• Строительство
• Технологии
• Торговля
• Транспорт
• Фармакология
• Физика
• Физиология
• Философия
• Финансы
• Химия
• Хозяйство
• Черчение
• Экология
• Экономика
• Электроника
• Электротехника
• Энергетика

ГЛЕЧИК НА ДВОХ. БІЛЕ КОХАННЯ. ЧОВНИ ПРОЛІСКОВІ

ГЛЕЧИК НА ДВОХ

Улітку-літечком
ми збирали з дівчиною суниці.
Глечик був один на двох,
дівчина тримала його у своїх тоненьких руках.
Я милувався,
коли вона нахилялася,
щоб розшукати ягоди у траві,
нахилялася квіткою,
як би от на неї сів метелик.
А потім дівчина зникла,
вона упала у траву
і пропала:
її тіло стало травою,
очі — росою,
і щоки стали ягодами.
Я все гукав її, я усе марно гукав,
бо чув лише, як вона усміхалася листочками,
як вона ворушила стебельцями,
та бачив лише, як вона дивилася у небо росою.
І я збирав на її щоках ягоди.
А про глечик ми з дівчиною забули.
Геть зовсім забули.

БІЛЕ КОХАННЯ

Та й гарні ж у нас дівчата:
їхні усмішки
наче скибки кавунів —
так і хочеться до них припасти
гарячим ножем своїх губ!
Обличчя у наших дівчат
біліші білини ромену!
Мамо, то ви їх побілили,
як примазували до свята хату знадвору?
А вишні-черешні
теж ви побілили
чи то вони білі від білих облич дівчат,
які ходять вечорами
на білі вогники солов’їв?
Попід тинами
хлопці руді, як соняшники,
цвітуть на городах
і задивляються на білину дівочих облич.
Мамо, побіліть їм обличчя!
Мамо, побіліть їм серця,
як скатерть лляну стіни,
щоб упали на біле кохання
зелені яблука дівочих грудей,
щоб вилилось на біле кохання
із тонкого дзбанка стриманості
молоко пестощів…
Мамо, побіліть їх!
Побіліть!

ЧОВНИ ПРОЛІСКОВІ

Відпливають човни проліскові
із зайцями сніговими в кущах,
з килимком із трави прозорої,
із намистом дзвінким у струмках.
Сонце світить на всеньке небо!
Я стою у човні на дні:
я пливу, моя кохана, до тебе
у ці тихі весняні дні.
Над полями високо жайвір —
синя грудочка жару!
Я колись до тебе припливу,
синього жару тобі привезу.
А іще привезу я хату тобі —
білу хату мого кохання,
там на вікнах сидять голуби
і хату на вишнях колихають.
Там рушник будуть нам постеляти,
щоб з тобою нам на рушнику стати…
Я до тебе човном пролісковим пливу,
золотим весельцем воду горну.

Висновки. Твори поетів Луганщини мають загальнолюдську значущість.

Домашнє завдання.

Підготувати усні повідомлення на теми:

- Письменник рідного краю.

- Поет Луганщини.