ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ЧУЖИМ МАЙНОМ.

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та майнові права інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.

До об'єктів права інтелектуальної власності, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних; виконання; фонограми, відеограми, передачі мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування інтегральних мікросхем/

Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, ін закону чи договору.

108. СУБ'ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА. СПІВАВТОРСТВО.

Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону. Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору. Кожен із співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення. Відносини між співавторами можуть бути визначені договором.

109. ОБ'ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА.

Об'єктами авторського права є твори, а саме:

 1) літературні та художні твори

 2) комп'ютерні програми;

 3) компіляції даних, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

Твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження. Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі. Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. Компіляції даних (бази даних) або іншого матеріалу охороняються як такі. Ця охорона не поширюється на дані або матеріал як такі та не зачіпає авторське право на дані або матеріал, що є складовими компіляції.

110. ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА АВТОРА.

Особистими немайновими правами є: 1)право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності; 2)право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності; 3)інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об'єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. Автору твору належать також право:

1)вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

2)забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору;

3)обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору;

4)на недоторканність твору.

111. МАЙНОВІ ПРАВА АВТОРА.

Майновими правами є: 1)право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2)виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3)виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4)інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Законом можуть бути встановлені винятки і обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження і винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності і здійснення законних інтересів суб'єктів цих прав. Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та ін зобов'язань.

112. СУБ'ЄКТИ ТА ОБ'ЄКТИ СУМІЖНИХ ПРАВ.

Об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є: а) виконання; б) фонограми; в) відеограми; г) програми (передачі) організацій мовлення.

Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. За відсутності доказів ін виконавцем, виробником фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення вважається особа, ім'я (найменування) якої зазначено відповідно у фонограмі, відеограмі, їх примірниках чи на упаковці, а також під час передачі організації мовлення. Суб'єктами суміжних прав є також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону.

113. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА НАУКОВЕ ВІДКРИТТЯ.

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання. Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом. Необхідною вимогою для визнання наукового відкриття як об'єкта права інтелектуаль­ної власності є те, що воно повинно бути не рядовим науковим положенням, а таким, яке вносить докорінні зміни в рівень пізнання. Ще одним критерієм наукового відкриття для придбання права інтелектуальної власнос­ті на нього є його достовірність, тобто щоб наукове відкриття відповідало критерію істин­ності.

114. ВИНАХІД, ЯК ОБ'ЄКТ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ. УМОВИ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІВИНАХОДУ.

Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них.

Набуття права інтелектуальної власності на винахід, засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом. Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід є: 1) винахідник, автор промислового зразка; 2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

115. КОРИСНА МОДЕЛЬ ЯК ОБ'ЄКТ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ КЛАСНОСТІ. УМОВИ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КОРИСНОЇ МОДЕЛІ.

Корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання. Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті. Набуття права інтелектуальної власності на корисну модель засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою корисної моделі. Суб'єктами права інтелектуальної власності на корисну модель є: 1) винахідник, автор промислового зразка; 2) ін особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

116. ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ТА МАЙНОВІ ПРАВА АВТОРІВ ВИНАХОДІВ ТА КОРИСНИХ МОДЕЛЕЙ.

Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель є: 1) право на використання винаходу, корисної моделі; 2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на винахід, корисну модель, промисловий зразок є результатами інтелектуальної творчої діяльності винахідника (автора). Стаття 41 Конституції України, встановила право кожного громадянина на результати його інтелектуальної, творчої діяльності. Ст 8 ЦКУ встановила: ”Якщо цивільні відносини не врегульовані Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону)”.

117. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ТОВАРНІ ЗНАКИ ТА ЗНАКИ ОБСЛУГОВУВАННЯ.

Найефективніше оцінити права на використання товарного знаку допоможе їх ринкова вартість. І основним елементом тут буде прибутковість використання об’єктів промислової власності (ОПС), якими є і товарні знаки. Витрати на їх створення також можуть враховуватися при визначенні прибутку від використання. Але головним чинником, що впливає на вартість прав на ОПС, є складність їх визнання як основного виду витрат.

Проте оскільки прибутковість залежить від об’єму реалізованої продукції, то найлогічніше в ліцензійному договорі винагороду визначати не у фіксованій сумі, а у відносній величині, наприклад, у відсотках від об’єму виготовленої (реалізованою) продукції. Порядок оподаткування плати за право користування товарними знаками, яка згідно п. 1.30 Закону про прибуток є не що інше як роялті. Такі доходи відповідно до пп. 4.2.2 Закону № 889 оподатковуються з доходів фізичних осіб, який при виплаті не утримується, оскільки сплачується підприємцями самостійно.

118. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ПРОМИСЛОВІ ЗРАЗКИ.

Набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом. Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є: 1) винахідник, автор промислового зразка; 2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід спливає через двадцять років, що відліковуються від дати подання заявки на винахід в установленому законом порядку. Цей строк може бути продовжений в установленому законом порядку щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу.

119. РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКА ПРОПОЗИЦІЯ ЯК ОБ'ЄКТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ.

Раціоналізаторською пропозицією є тільки та пропозиція, яка визнана раціоналізаторською юридичною особою. Для визнання пропозиції раціоналізаторською її автор подає заяву встановленої форми. Заява повинна подаватися в письмовій формі та складатися українською мовою.

Заява подається до тої юридичної особи, діяльність якої пов'язана з раціоналізаторською пропозицією. Юридична особа, яка прийняла до розгляду заяву на раціоналізаторську пропозицію, повинна її зареєструвати та в місячний строк з дати реєстрації прийняти щодо неї рішення.

Для визнання пропозиції раціоналізаторською вона повинна бути новою, корисною для юридичної особи та відповідати профілю юридичної особи, до якої вона подається. Пропозиція буде визнана новою, якщо її сутність була невідома до її надання. Раціоналізаторська пропозиція визнається корисною для юридичної особи, якщо її використання дає змогу підвищити економічну ефективність або одержати інший позитивний ефект.

Не визнається раціоналізаторською пропозиція, яка знижує якість продукції або погіршує умови праці, а також викликає або збільшує рівень забруднення навколишнього природного середовища. Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути як матеріальний об'єкт, так і процес у будь-якій сфері технології чи організації.