![]()
|
|||||||
Випуск 81(4) Серія: філологічні науки НАУКОВI ЗАПИСКИВипуск 81(4) Серія: філологічні науки НАУКОВI ЗАПИСКИ “суспільно-політична термінологія” видається необхідним з’ясувати специфічні ознаки суспільно-політичної термінології. На нашу думку, найбільш точним є визначення Т.Б. Крючкової, яка вважає, що суспільно-політична термінологія – це частина термінології суспільних наук, якій притаманна властивість ідеологізованості [7: 15]. А.А. Бурячок пропонує таке визначення поняття “суспільно-політична термінологія”: “Соціально-політична термінологія – це особливий шар термінологічної лексики, що займає проміжне місце між функціонально обмеженими терміносистемами, позбавленими емоційно- експресивного забарвлення, і загальновживаною літературною лексикою, з якою постійно інтерферує, що робить диференційну межу між ними мінливою, рухливою” [2: 22-23]. Наведена дефініція акцентує увагу на складності чіткого визначення меж суспільно- політичної термінології. У своїх дослідженнях В.М. Лейчик вказує на те, що для визначення меж суспільно- політичної термінології слід враховувати два основні моменти: 1) політичні науки (політологія, теорія держави й права) відносяться до суспільних наук, відповідно до цього політичні терміни входять до корпусу суспільних термінів; 2) усі ці терміни позначають наукові поняття так само, як науково-технічні терміни, тільки перші, на відміну від других, виражають поняття суспільних, а не природничих та технічних наук. За словами дослідника, „...варто вести мову про терміни та термінологію суспільних наук, а не про суспільно- політичну термінологію” [8: 45]. Суспільно-політична лексика та суспільно-політична термінологія мають ряд відмінностей, на які необхідно зважати, щоб зрозуміти характер взаємодії цих лексичних підсистем. Однією з таких відмінностей є ступінь мобільності (динамічний потенціал). Суспільно-політична лексика відзначається значною динамічністю, причому особлива рухомість характерна для політичних ідіом масової комунікації. Суспільно-політична термінологія своєю семантикою пов’язана з широким колом понять, яківідображають знання про різні галузі життя суспільства, і містить значний шар слів, тематично пов’язаних зі специфічними сферами ідеологічного, політичного, соціально-економічного життя соціуму. Об’єктом її є суспільство або людина як певна соціальна одиниця [3: 36]. Більшість суспільно-політичної термінології є загальновідомою, загальнозрозумілою, доступною читачам періодичної преси, досить поширеною в повсякденному мовленні й тому не відповідає вимогам, що висуваються до термінів, такими своїми властивостями, як соціальна оцінність і загальнодоступність [12: 34]. Велика кількість суспільно-політичних термінів динамічно екстраполюється в засоби масової комунікації (громадянське суспільство, правова держава, лобізм та ін.), адже соціум є об’єктом вивчення не лише суспільних наук, але й публіцистики. Т.С. Коготкова вважає, що мовознавці не випадково, розглядаючи корпус суспільно- політичних одиниць, надають перевагу визначенню суспільно-політичній лексиці, а не суспільно-політичній термінології. Це зумовлено тим, що більшість суспільно-політичних термінів є загальнозрозумілими, що пояснюється їхнім використанням у мові масової пропаганди та агітації, а також їхньою наявністю в розмовному мовленні [6: 115]. Дійсно, багато лексичних одиниць, які позначають предмети, процеси та особливості життя суспільства, є загальнозрозумілими або видаються такими. Однак поряд з ними є достатня кількість лексем, які є зрозумілими лише вузькому колу фахівців (law, perpetrator of a criminal, politology, acceptance). Основною сферою функціонування суспільно-політичної лексики та термінології є публіцистичний стиль. Публіцистичний стиль містить численні елементи суспільно- політичної лексики та суспільно-політичної термінології, оскільки він описує категорії, поняття та явища суспільного життя. Твори публіцистичного стилю розраховані на сприйняття широкими верствами носіїв певної мови, тому лексичний склад цих творів має бути зрозумілим [10: 23]. Таким чином, підсумовуючи вище сказане, слід зазначити, що суспільно-політична лексика –__відкрита система, яка постійно поповнюється новими одиницями інших лексичних розрядів. Збагачення її складу відбувається не лише за рахунок появи нових сліввідповідного змісту, а й унаслідок переосмислення значень уже існуючих у мові лексем. Суспільно-політична лексика становить таку частину словника, яка особливо гостро реагує на зміни, що відбуваються у світі реалій. Зміни в соціальному житті суспільства відразу знаходять своє відображення в суспільно-політичній лексиці. Особливої актуальності останнім часом мають набути порівняльні дослідження суспільно-політичної лексики різних мов, завданням яких буде виявлення національних специфік у відображені суспільної сфери засобами мови.
|
|||||||
|