Випуск 81(4) Серія: філологічні науки  НАУКОВI ЗАПИСКИ

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 9Следующая ⇒

Випуск 81(4) Серія: філологічні науки  НАУКОВI ЗАПИСКИ

“суспільно-політична термінологія” видається необхідним з’ясувати специфічні ознаки

суспільно-політичної термінології.

На нашу думку, найбільш точним є визначення Т.Б. Крючкової, яка вважає, що

суспільно-політична термінологія – це частина термінології суспільних наук, якій

притаманна властивість ідеологізованості [7: 15].

А.А. Бурячок пропонує таке визначення поняття “суспільно-політична термінологія”:

“Соціально-політична термінологія – це особливий шар термінологічної лексики, що займає

проміжне місце між функціонально обмеженими терміносистемами, позбавленими емоційно-

експресивного забарвлення, і загальновживаною літературною лексикою, з якою постійно

інтерферує, що робить диференційну межу між ними мінливою, рухливою” [2: 22-23].

Наведена дефініція акцентує увагу на складності чіткого визначення меж суспільно-

політичної термінології.

У своїх дослідженнях В.М. Лейчик вказує на те, що для визначення меж суспільно-

політичної термінології слід враховувати два основні моменти: 1) політичні науки

(політологія, теорія держави й права) відносяться до суспільних наук, відповідно до цього

політичні терміни входять до корпусу суспільних термінів; 2) усі ці терміни позначають

наукові поняття так само, як науково-технічні терміни, тільки перші, на відміну від других,

виражають поняття суспільних, а не природничих та технічних наук. За словами дослідника,

„...варто вести мову про терміни та термінологію суспільних наук, а не про суспільно-

політичну термінологію” [8: 45].

Суспільно-політична лексика та суспільно-політична термінологія мають ряд

відмінностей, на які необхідно зважати, щоб зрозуміти характер взаємодії цих лексичних

підсистем. Однією з таких відмінностей є ступінь мобільності (динамічний потенціал).

Суспільно-політична лексика відзначається значною динамічністю, причому особлива

рухомість характерна для політичних ідіом масової комунікації. Суспільно-політична

термінологія своєю семантикою пов’язана з широким колом понять, яківідображають знання

про різні галузі життя суспільства, і містить значний шар слів, тематично пов’язаних зі

специфічними сферами ідеологічного, політичного, соціально-економічного життя соціуму.

Об’єктом її є суспільство або людина як певна соціальна одиниця [3: 36].

Більшість суспільно-політичної термінології є загальновідомою, загальнозрозумілою,

доступною читачам періодичної преси, досить поширеною в повсякденному мовленні й тому

не відповідає вимогам, що висуваються до термінів, такими своїми властивостями, як

соціальна оцінність і загальнодоступність [12: 34]. Велика кількість суспільно-політичних

термінів динамічно екстраполюється в засоби масової комунікації (громадянське

суспільство, правова держава, лобізм та ін.), адже соціум є об’єктом вивчення не лише

суспільних наук, але й публіцистики.

Т.С. Коготкова вважає, що мовознавці не випадково, розглядаючи корпус суспільно-

політичних одиниць, надають перевагу визначенню суспільно-політичній лексиці, а не

суспільно-політичній термінології. Це зумовлено тим, що більшість суспільно-політичних

термінів є загальнозрозумілими, що пояснюється їхнім використанням у мові масової

пропаганди та агітації, а також їхньою наявністю в розмовному мовленні [6: 115]. Дійсно,

багато лексичних одиниць, які позначають предмети, процеси та особливості життя

суспільства, є загальнозрозумілими або видаються такими. Однак поряд з ними є достатня

кількість лексем, які є зрозумілими лише вузькому колу фахівців (law, perpetrator of a

criminal, politology, acceptance).

Основною сферою функціонування суспільно-політичної лексики та термінології є

публіцистичний стиль. Публіцистичний стиль містить численні елементи суспільно-

політичної лексики та суспільно-політичної термінології, оскільки він описує категорії,

поняття та явища суспільного життя. Твори публіцистичного стилю розраховані на

сприйняття широкими верствами носіїв певної мови, тому лексичний склад цих творів має

бути зрозумілим [10: 23].

Таким чином, підсумовуючи вище сказане, слід зазначити, що суспільно-політична

лексика –__відкрита система, яка постійно поповнюється новими одиницями інших лексичних

розрядів. Збагачення її складу відбувається не лише за рахунок появи нових сліввідповідного змісту, а й унаслідок переосмислення значень уже існуючих у мові лексем.

Суспільно-політична лексика становить таку частину словника, яка особливо гостро реагує

на зміни, що відбуваються у світі реалій. Зміни в соціальному житті суспільства відразу

знаходять своє відображення в суспільно-політичній лексиці. Особливої актуальності

останнім часом мають набути порівняльні дослідження суспільно-політичної лексики різних

мов, завданням яких буде виявлення національних специфік у відображені суспільної сфери

засобами мови.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 789 Следующая ⇒