Питання №4

Питання №4

Основні функції: суспільно-перетворююча, пізнавально-евристична, прогностична, інформаційно-комунікативна, виховна, сугестивна естетична, гедоністична, компенсаторна\\\Основні види мис-ва: архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративне мис-во, театр, художня літ-ра, музика, хореографія, фотомистецтво, кіномистецтво, телебачення, естрадно-циркове мис-во.

Мистецтво – це особливий спосіб духовно-практичного освоєння світу крізь призму людських цінностей, життєвих смислів та значень. Характер. рисами мис-ва виступ.:

- створення художніх образів, що характериз. чуттєвою конкретністю та узагальненістю, завдяки чому мис-во виражає та творчо перетворює життя відповідно до людських цінностей та сенсів.

- інтуїт. -емоційний спосіб осягнення дійсності, що доповнює раціонально-логічний

- у мист. людина виражає себе у своїй цілісн. – на відміну від інших видів діяльності, де вона реалізує якусь одну свою сторону.

- наявність вимислу та умовності; мис-во не призначене для точного копіювання життя: через мис-во людина поринає у світ художніх образів, але при цьому вона завжди усвідомлює цю ілюзорність та умовність.

- мис-во завжди несе на собі відбиток особистості митця – на відміну від безособового характеру мови науки.

Мис-во тісно пов’язане з іншими сферами духовного життя: мораллю, філософією, релігією, правом, наукою.

Білет 16

Перша риса полягає в тому, що середньовічна кул-ра базується на релігійній ідеології. Середньовічна культура була теоцентричною, в центрі стояв Бог. Відбувся досить жорстокий процес регламентації людського життя. Відносини між людьми набувають форми ієрархії – кожен займає своє місце в житті та суспільстві. Через людей можна зясувати соціокультурні характеристики, які визначали релігійну ідеологію. В добу середньовіччя існувало два світи – божественний і людський. Для людини С. Бог виступає центральною віссю існування всього, навколо якої все обертається. Духовне життя в С. кул-рі стає предметом особливою уваги та отримує статус виняткової цінності. Ідеалом стає духовна страждаюча смиренна людина. Мета людського життя-осягнути свою подібність Богу. Другою рисою С. Суспільства була жорстока регламентація життя індивіда. Людина має тіло, душу, дух. Дух –це явище, яке знаходиться за межами людини, але завдяки душі присутній частково в людині. Через душу маємо зв’язок з духом. Людина являється вершиною творіння Бога. Людина повинна прославляти Бога, підкоритися йому, щоб злитися з ним. Людина має релігію від народження. Духовне життя середньовічного суспільства характеризується традиціоналізмом і груповою свідомістю. Християнська духовність відіграла особливу роль у формування світовідчуття, основних світоглядних положень людини середньовічної епохи. Відбувається відхід від античних світоглядних засад.

Одним з найважливіших видів мис-ва, в якому проявився символізм Середньовіччя стала архітектура. Саме в архітектурі найповніше виражені 2 основних художніх стилі цього періоду - романський та готичний.
Питання № 5

Трудова концепція походження культури розроблена в рамках марксистської філософської традиції. Основна ідея цієї теорії представлена в роботі Ф. Енгельса”Роль праці в процесі перетворення мавпи на людину”. Вивчаючи проблему походження культури, марксисти підкреслюють виключне значення праці в процесах культуротворення. Саме праця виводить людину за межі суто природного існування, відкриваючи перед нею горизонти культури. Основними положеннями трудової концепції є праця і свідомість. Праця – цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона за допомогою знарядь праці взаємодіє із природою, використовує її в своїх цілях. Праця починається з виготовлення знарядь праці. Виготовлення знарядь праці є фундаментальною умовою для виникнення культури. В процесі виготовлення знарядь праці ускладнюється зміст самої праці. Завдяки цьому розвиваються здібності людини, відбувається поступове формування людської свідомості, виникає потреба в передачі інформації. Важливим моментом цього процесу стає поява мови, як засобу спілкування, яка відкриває нові можливості для спільної трудової діяльності. Спільна діяльність породжує нове середовище – людське суспільство і культуру. Праця це спосіб життєдіяльності людини, процес реалізації людських потенцій. За таких умов культура розуміється як концентрований, організований досвід людства, як процес в якому відбувається розкриття сутнісних характеристик людського суспільства. Трудова концепція вважається однією з найбільш змістовних та теоретично обґрунтованих. Суперечливий характер трудової концепції полягає в питанні співвідношення: людина – праця, праця – свідомість. В якому смислі можна говорити про людину як продукт праці, якщо сама праця складається саме в процесі антропосоціогенезу? На якому етапі можна говорити про працю як цілеспрямовану діяльність? В трудовій концепції походження культури міститься логічна суперечливість. Всі принципові складові культурогенезу: праця, свідомість, людина, соціальність – формуються одночасно, виступаючи воднораз і передумовами, і наслідками. Ця суперечливість залишається невирішеною і для сучасної культурологічної думки.

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 7 8 Следующая ⇒