|
|||
Тема №4 Перегляд судових рішень господарського суду в апеляційному порядкуСтр 1 из 7Следующая ⇒ Тема №4 Перегляд судових рішень господарського суду в апеляційному порядку Тези лекції План:
Література:
1.Апеляція (в перекладі з латинського — арpellation) означає 1. оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою; 2. (перен.) звернення до когось, чогось за підтримкою, порадою[1]. Характерними її ознаками є наступні: 1) апеляція виноситься на рішення суду, яке не набрало законної сили; 2) справа по апеляції переноситься на розгляд вищого суду; 3) подання апеляції зумовлюється неправильністю рішення суду першої інстанції, яка виражається, на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, або в неправильному встановленні фактичних обставин, або в неправильному застосуванні закону, або в неповно представленому сторонами матеріалі; 4) апеляційний суд, переглядаючи справу, розглядає як питання факту, так і питання права, тобто має право перевірити як юридичну, так і фактичну сторони справи в тому обсязі, що і суд першої інстанції; 5) апеляція може мати місце тільки один раз у кожній справі[2]. Апеляційне провадження як стадія господарського процесу являє собою сукупність дій суду апеляційної інстанції та осіб, які беруть участь у справі, що здійснюються з метою перевірки законності й обґрунтованості судових рішень місцевих господарських судів, які не набрали законної сили, і повторного розгляду справи по суті[3]. Для реалізації апеляційного провадження необхідна наявність ряду передумов об'єктивного і суб'єктивного характеру. 2.Підпередумовами апеляційного оскарження[4]розуміються попередні умови реалізації права на апеляційне оскарження. Основні об'єктивні передумови апеляційного оскарження: 1) об'єкт апеляційного оскарження (рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили і містить у собі, на думку особи, яка подає апеляційну скаргу, несприятливі для неї наслідки вирішення спору); 2) дотримання певного строку апеляції. Відповідно до ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається впродовж 10 днів, а на ухвалу місцевого господарського суду – впродовж п’яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні оповістили лише вступну і резолютивну частини рішення – з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 чинного Кодексу. Суб'єктивною передумовою допустимості апеляційного оскарження є наявність певного кола осіб, котрі мають право принести апеляцію на рішення суду першої інстанції. Такими особами є: А) особи, чиї вимоги, пред'явлені в суд першої інстанції, залишилися повністю або частково незадоволеними; Б) особи, незгідні з мотивувальною частиною рішення[5]. Отже, рішення суду не підлягає оскарженню тими особами, які повністю задоволені прийнятим на їх користь рішенням. Такий висновок ґрунтується на положенні про наявність у зацікавленої особи юридичного інтересу до процесу як передумови участі в ньому. Відповідно до ст. 91 ГПК України, сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що не набрало законної сили. Для здійснення права на апеляційне оскарження, крім процесуальних передумов (подання скарги на рішення, що не набрало законної сили), необхідно також дотримуватися формальних умов. Однією з них є відповідність скарги певним реквізитам (ст. 94 ГПК України). 3.Про повернення апеляційної скарги виноситься ухвала. На ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути подана касаційна скарга. Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга може бути подана повторно. Строк розгляду апеляційної скарги дорівнює двом місяцям із дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. В апеляційній інстанції судовий розгляд відбувається за правилами розгляду справ у суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених законом. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правилами, наданими суду першої інстанції, але, на відміну від суду першої інстанції, він розглядає всі справи в колегіальному складі. Останнє забезпечує більш ретельне дослідження матеріалів справи і ухвалення максимально продуманого, обґрунтованого рішення. Судді апеляційних судів звичайно значно досвідченіші, більш кваліфіковані у порівнянні з суддями першої інстанції[6]. Засідання суду апеляційної інстанції складається з трьох взаємопов'язаних частин: 1) підготовча; 2) розгляд скарги по суті; 3) винесення й оголошення постанови. 4.Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Повноваження суду апеляційної інстанції – це сукупність його прав і обов'язків, пов'язаних із застосуванням процесуально-правових наслідків щодо рішень і ухвал суду першої інстанції, які розглядаються в апеляційному порядку[7]. Законодавець чітко визначив їх у ст. 103 ГПК України. Так, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення. За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. [1]Словник іншомовних слів [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа : http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=3122 [2] Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины : Учеб. пособие / С. В. Васильев. - [ изд. 2-е, перераб. и доп.]. - Х. : Эспада, 2004. – С. 231. [3] Балюк І. А. Господарське процесуальне право: Навчальний посібник / І. А. Балюк. – К. : КНЕУ, 2008. — С.141. [4] Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины : Учеб. пособие / С. В. Васильев. - [ изд. 2-е, перераб. и доп.]. - Х. : Эспада, 2004. – С. 232. [5] Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины : Учеб. пособие / С. В. Васильев. - [ изд. 2-е, перераб. и доп.]. - Х. : Эспада, 2004. – С. 233. [6] Абрамов Н. А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учебное пособие (курс лекций) / Н. А. Абрамов. - Издание второе. – Х. : Одиссей, 2003. –С. 176. [7] Цивільний процес: Навч. посіб./ А. В. Андрушко, Ю. В. Білоусов, Н. Л. Бондаренко. –За ред. Ю. В. Білоусова. –К. : Наукова думка; Прецедент, 2004. – С. 228.
|
|||
|