![]()
|
|||
Променева діагностика захворювань опорно-рухової, центральної нервової систем, оториноларингологічних, офтальмологічних та стоматологічних захворювань⇐ ПредыдущаяСтр 29 из 29 | |||
Опис: | |||
3к. мед. Модуль 2 Семестр. контр. | |||
Перелік питань: | |||
1. | Найбільш частою локалізацією спондилолізу є:
| ||
A. | куприк
| ||
B. | шийні хребці
| ||
C. | нижні грудні хребці
| ||
D. * | LIV і LV-хребці
| ||
E. | верхні поперекові хребці
| ||
2. | Розширення хребетного каналу характерне для всіх перерахованих патологічних процесів, окрім:
| ||
A. | спінальної травми
| ||
B. | менінгоцелє
| ||
C. | невриноми
| ||
D. | спінальної менінгеоми
| ||
E. * | метастазу раку
| ||
3. | Для доброякісних пухлин, які виникають з хребетного каналу, характерні:
| ||
A. * | стоншення і розсовування ніжок дуг хребців і екскавація задньої поверхні тіл хребців
| ||
B. | протискання замикаючої пластинки тіл хребця
| ||
C. | екскавація задньої поверхні тіл хребців
| ||
D. | деструкція ніжок дуг
| ||
E. | стоншення і розсовування ніжок дуг хребців
| ||
4. | Фіксуючий гіперостоз хребта з поширеною його фіксацією відрізняється від анкілозуючого спондилоартриту Бехтєрєва:
| ||
A. | правильної відповіді немає
| ||
B. * | нормальним станом крижово-клубових суглобів і характером остеофітів
| ||
C. | характером остеофітів
| ||
D. | зниженням міжхребетних дисків
| ||
E. | нормальним станом крижово-клубових суглобів
| ||
5. | Зсув атланта може спостерігатися при всіх перерахованих захворюваннях і пошкодженнях, окрім:
| ||
A. | перелому дуги аксису
| ||
B. | асиміляції атланта
| ||
C. * | вродженої аномалії розвитку зубоподібної кістки
| ||
D. | атланто-аксіального артриту
| ||
E. | перелому зубоподібного відростка
| ||
6. | Для діагностики перехідного попереково-крижового хребця не має значення:
| ||
A. | правильної відповіді немає
| ||
B. * | зміна кількості поперекових хребців
| ||
C. | кісткове злиття поперечного відростка надкрижового хребця з бічною масою крижів при збереженні міжхребетного диска
| ||
D. | утворення неоартрозів між масивними поперечними відростками надкрижового хребця і бічною масою крижів
| ||
E. | збільшення поперечних відростків надкрижового хребця
| ||
7. | Спондилоліз локалізується:
| ||
| |||
A. | у суглобовому відростку
| ||
B. | у основі суглобового відростка
| ||
C. * | у міжсуглобовому відділі дуги
| ||
D. | у пластині дуги
| ||
E. | у ніжках дуги
| ||
8. | З числа наведених тверджень, що стосуються вузлів Шморля, правильно:
| ||
A. | вузли Шморля виникають в підлітковому періоді і можуть мати травматичне походження
| ||
B. * | вузли Шморля мають диспластичне вроджене походження
| ||
C. | вузли Шморля можуть мати травматичне походження
| ||
D. | вузли Шморля в більшості випадків є проявом міжхребетного остеохондрозу
| ||
E. | вузли Шморля виникають в підлітковому періоді
| ||
9. | Для диспластичного кіфозу не характерні:
| ||
A. * | випрямляння кривизни хребта і деструкція замикаючих пластинок тіл хребців
| ||
B. | клиноподібна деформація тіл хребців
| ||
C. | наявність множинних вузлів Шморля
| ||
D. | випрямляння кривизни хребта
| ||
E. | посилення грудного кіфозу
| ||
10. | Найнадійніше забезпечують діагностику задніх гриж міжхребетних дисків:
| ||
A. * | контрастна мієлографія і комп’ютерна томографія
| ||
B. | комп’ютерна томографія
| ||
C. | контрастна мієлографія
| ||
D. | функціональна рентгенографія
| ||
E. | звичайна рентгенографія
| ||
11. | Задні грижі міжхребетних дисків найчастіше розташовуються:
| ||
A. | у куприку
| ||
B. * | у сегментах LIV-LV і LV-S I
| ||
C. | у верхньому поперековому сегменті
| ||
D. | у грудному відділі
| ||
E. | у шийному відділі
| ||
12. | Для виявлення прихованої нестабільності хребта показана:
| ||
A. | термографія
| ||
B. | УЗД
| ||
C. * | рентгенографія в положеннях згинання і розгинання
| ||
D. | рентгенографія в косих проекціях
| ||
E. | томографія
| ||
13. | Задній зсув хребців може викликати:
| ||
A. * | пошкодження диска
| ||
B. | фіброз дисків
| ||
C. | спондилоартроз
| ||
D. | фіксуючий гіперостоз
| ||
E. | остеохондроз хребта
| ||
14. | Передній зсув поперекових хребців може викликати:
| ||
A. * | травма
| ||
B. | двосторонній спондилоліз
| ||
C. | односторонній спондилоліз
| ||
D. | спондилоартроз
| ||
| |||
E. | остеохондроз хребта
| ||
15. | Фіксуючий гіперостоз хребта призводить:
| ||
A. | переломів
| ||
B. * | до фіксації уражених сегментів хребта
| ||
C. | до вертебро-базилярної недостатності
| ||
D. | до стискання спінальних корінців і нервів
| ||
E. | до нестабільності хребта
| ||
16. | Для остеофітів при остеохондрозі хребта характерні:
| ||
A. * | розташування по продовженню крайового валу тіла хребця, перпендикулярний напрям до осі хребта
| ||
B. | напрям уздовж осі хребта з тенденцією до утворення дужок між тілами хребців
| ||
C. | перпендикулярний напрям до осі хребта
| ||
D. | дещо відступивши від крайового валу
| ||
E. | розташування по продовженню крайового валу тіла хребця
| ||
17. | При фіксуючому гіперостозі остеофіти не розвиваються:
| ||
A. * | по задній поверхні тіл хребців і в ділянці гачків тіл шийних хребців
| ||
B. | в ділянці гачків тіл шийних хребців
| ||
C. | по задній поверхні тіл хребців
| ||
D. | по бічних поверхнях тіл хребців
| ||
E. | по передній поверхні тіл хребців
| ||
18. | З перерахованих захворювань осифікація параартикулярних м’яких тканин характерна для:
| ||
A. | перелому
| ||
B. | туберкульозного артриту
| ||
C. | неспецифічного артриту
| ||
D. * | нейрогенної артропатії
| ||
E. | асептичного остеонекрозу
| ||
19. | При кістковому анкілозі суглоба визначальною ознакою є:
| ||
A. | вивих
| ||
B. | субхондральний склероз
| ||
C. * | перехід кісткових балок з одного суглобового кінця на іншій
| ||
D. | неможливість обкреслити контури суглобових кінців кісток на рентгенограмах
| ||
E. | відсутність рентгенівської суглобової щілини
| ||
20. | Хондрокальциноз найчіткіше спостерігається:
| ||
A. * | у колінних і променево-зап‘ястних суглобах
| ||
B. | у променево-зап‘ястних суглобах
| ||
C. | у плечових суглобах
| ||
D. | у колінних суглобах
| ||
E. | у кульшових суглобах
| ||
21. | Найбільш характерною для подагричного артриту локалізацією є:
| ||
A. | хребет
| ||
B. | шопарів суглоб
| ||
C. | міжфалангові суглоби II-IV пальців
| ||
D. * | I плюсне-фаланговий суглоб
| ||
E. | I-IV плюсне-фалангові суглоби
| ||
22. | Найбільш характерним рентгенологічним симптомом для подагричного артриту є:
| ||
A. | розширення суглобової щілини
| ||
| |||
B. | звуження суглобових щілин
| ||
C. * | екстраартикулярні ерозії кісток
| ||
D. | гроноподібні утворення в суглобових кінцях кісток
| ||
E. | крайові ерозії суглобових поверхонь кісток
| ||
23. | Подагрою найчастіше вражаються:
| ||
A. | діти
| ||
B. | жінки у віці 15-25 років
| ||
C. | жінки у віці старшого 50 років
| ||
D. * | чоловіки старше 40 років
| ||
E. | чоловіки у віці 15-25 років
| ||
24. | Найбільш ранньою рентгенологічною ознакою сакроілеїту при ревматичних захворюваннях є:
| ||
A. | вивих
| ||
B. * | невиразність замикаючих пластинок крижово-клубових зчленувань
| ||
C. | звуження суглобової щілини
| ||
D. | розширення суглобової щілини
| ||
E. | параартикулярний склероз губчастої кістки
| ||
25. | Хворобою Бехтєрєва найчастіше вражаються:
| ||
A. | діти
| ||
B. | чоловіки старше 50 років
| ||
C. | жінки у віці 15-25 років
| ||
D. | жінки старше 50 років
| ||
E. * | чоловіки у молодому віці
| ||
26. | Найбільш характерна локалізація процесу при анкілозуючому спондилоартриті:
| ||
A. | правильної відповіді немає
| ||
B. * | крижово-клубові суглоби
| ||
C. | міжхребетні суглоби
| ||
D. | крупні суглоби кінцівок
| ||
E. | дрібні суглоби кистей і стоп
| ||
27. | Ураження крижово-клубових суглобів не характерна для:
| ||
A. | гемофілії
| ||
B. * | серопозитивного ревматоїдного артриту
| ||
C. | синдрому Рейтера
| ||
D. | псоріатичного артриту
| ||
E. | хвороби Бехтєрєва
| ||
28. | Для псоріатичного артриту найбільш характерне ураження:
| ||
A. | хребта
| ||
B. | променево-зап‘ястних суглобів
| ||
C. | п‘ясно-фалангових суглобів
| ||
D. | проксимальних міжфалангових суглобів
| ||
E. * | дистальних міжфалангових суглобів
| ||
29. | Ураження всіх трьох суглобів одного пальця характерна для:
| ||
A. | любого артриту
| ||
B. | туберкульозного артриту
| ||
C. * | псоріатичного артриту
| ||
D. | подагричного артриту
| ||
E. | ревматоїдного артриту
| ||
| |||
30. | Найбільш частою локалізацією моноартикулярної форми ревматоїдного артриту є:
| ||
A. | ліктьовий
| ||
B. | гомілковостопний суглоб
| ||
C. * | колінний суглоб
| ||
D. | плечовий суглоб
| ||
E. | кульшовий суглоб
| ||
31. | Найбільш типовою ознакою для серопозитивного ревматоїдного артриту на відміну від артритів при інших ревматичних захворюваннях є:
| ||
A. | множинні переломи
| ||
B. | звуження суглобових щілин
| ||
C. * | двостороннє залучення дрібних суглобів кистей і стоп з тенденцією до симетричного ураження
| ||
D. | крайові ерозії суглобових поверхонь
| ||
E. | множинне ураження крупних суглобів
| ||
32. | Частіше і раніше при серопозитивному ревматоїдному артриті вражаються суглоби:
| ||
A. * | проксимальні міжфалангові II-IV пальців і II-IV п‘ясно-фалангові
| ||
B. | II-IV п‘ясно-фалангові
| ||
C. | проксимальні міжфалангові II-IV пальців
| ||
D. | міжфалангові 1 пальців
| ||
E. | дистальні міжфалангові
| ||
33. | Найраніше вражаються при ревматоїдному артриті:
| ||
A. | середні за розміром суглоби
| ||
B. | скроне-нижньощелепні суглоби
| ||
C. | міжхребетні суглоби
| ||
D. * | суглоби кистей і стоп
| ||
E. | крупні суглоби кінцівок
| ||
34. | Для ревматоїдного артриту найбільш характерний:
| ||
A. | остеосклероз
| ||
B. | "скляний" остеопороз
| ||
C. * | параартикулярний остеопороз
| ||
D. | плямистий остеопороз
| ||
E. | дифузний остеопороз
| ||
35. | Найбільш ранньою ознакою ревматоїдного артриту є:
| ||
A. | остеосклероз
| ||
B. | крайові ерозії суглобових поверхонь
| ||
C. | періостит
| ||
D. | звуження суглобової щілини
| ||
E. * | остеопороз
| ||
36. | Для туберкульозного артриту не характерний:
| ||
A. | перелом
| ||
B. * | періостальна реакція в довколишньому метафізі
| ||
C. | підвивих в суглобі
| ||
D. | руйнування замикаючих пластинок
| ||
E. | звуження суглобової щілини
| ||
37. | Äëÿ òóáåðêóëüîçíîãî àðòðèòó â àðòðèòè÷í³é ñòà䳿 õàðàêòåðíèé:
| ||
A. | остеосклероз
| ||
B. | гіпертрофічний остеопороз
| ||
| |||
C. | системний остеопороз
| ||
D. | регіонарний плямистий остеопороз
| ||
E. * | регіонарний дифузний остеопороз
| ||
38. | Для туберкульозного артриту найбільш характерні:
| ||
A. | остеопороз
| ||
B. | гроноподібні утворення в параартикулярних відділах кісток
| ||
C. * | контактна деструкція з протилежних сторін від суглобової щілини з різким її звуженням
| ||
D. | деструкція центральних відділів суглобових поверхонь
| ||
E. | крайові ерозії суглобових поверхонь кісток
| ||
39. | Для переходу запалення з суглобової капсули на суглобові поверхні характерні:
| ||
A. | вивихи
| ||
B. | гроноподібні утворення в параартикулярних відділах кісток
| ||
C. | контактні ("що цілуються") деструктивні вогнища з протилежних сторін від суглобової щілини
| ||
D. | деструкція центральних відділів суглобових поверхонь
| ||
E. * | крайові ерозії суглобових поверхонь кісток
| ||
40. | Найбільш раннім симптомом неспецифічного артриту колінного суглоба є:
| ||
A. | остеосклероз
| ||
B. | періостит
| ||
C. | крайова деструкція
| ||
D. | остеопороз
| ||
E. * | збільшення розмірів передньої верхньої інвагінації
| ||
41. | Для синовіальних форм артритів характерні:
| ||
A. * | регіонарний остеопороз і гроноподібні утворення в параартикулярних відділах кісток
| ||
B. | гроноподібні утворення в параартикулярних відділах кісток
| ||
C. | зміна м’яких тканин за рахунок ексудату в порожнині суглоба
| ||
D. | регіонарний остеопороз
| ||
E. | крайові ерозії суглобових поверхонь кісток
| ||
42. | Продавлювання вертлугової западини характерне для:
| ||
A. * | коксартозу і деформуючої остеодистрофії Педжета
| ||
B. | нейрогенної остеоартропатії
| ||
C. | деформуючої остеодистрофії Педжета
| ||
D. | асептичного некрозу головки стегна
| ||
E. | коксартозу
| ||
43. | З числа перерахованих симптомів на вторинну природу артрозу, що розвинувся внаслідок артриту, вказує:
| ||
A. * | крайові дефекти суглобових поверхонь і «гіпертрофічний» остеопороз
| ||
B. | «гіпертрофічний» остеопороз
| ||
C. | гроноподібні утворення в суглобових кінцях кісток
| ||
D. | крайові дефекти суглобових поверхонь
| ||
E. | звуження суглобової щілини
| ||
44. | Гроноподібні утворення в параартикулярних відділах кісток, що зчленовуються, найчастіше спостерігаються:
| ||
A. | у всії суглобах
| ||
B. | у ліктьовому суглобі
| ||
C. | у гомілковостопному суглобі
| ||
D. | у колінному суглобі
| ||
E. * | у кульшовому суглобі
| ||
| |||
45. | Первинним артрозом найчастіше вражаються:
| ||
A. * | кульшові і колінні суглоби
| ||
B. | ліктьові суглоби
| ||
C. | плечові суглоби
| ||
D. | колінні суглоби
| ||
E. | кульшові суглоби
| ||
46. | З суглобів стоп найчастіше вражаються артрозом:
| ||
A. | всі суглоби стопи
| ||
B. | лісфранків суглоб
| ||
C. | II-IV плюсне-фалангові суглоби
| ||
D. * | I плюсне-фаланговий суглоб
| ||
E. | міжфалангові суглоби
| ||
47. | Для артрозу характерні:
| ||
A. * | крайові кісткові розростання і звуження суглобової щілини
| ||
B. | регіонарний остеопороз
| ||
C. | звуження суглобової щілини
| ||
D. | крайові кісткові розростання
| ||
E. | крайові ерозії суглобових поверхонь кісток
| ||
48. | При саркоїдозі переважно вражається:
| ||
A. | ребра
| ||
B. | череп
| ||
C. | хребет
| ||
D. * | дистальний відділ кінцівки
| ||
E. | проксимальний відділ кінцівки
| ||
49. | При ретикулогістіоцитозі-Х можуть спостерігатися схожі із злоякісними пухлинами кісток симптоми, виключаючи:
| ||
A. | нориці
| ||
B. | швидке збільшення розмірів вогнища деструкції
| ||
C. | пенетрація компактних пластинок при локалізації в плоских кістках
| ||
D. * | голчаста періостальна реакція
| ||
E. | потовщення м’яких тканин при локалізації в плоских кістках
| ||
50. | При локалізації ретикулогістіоцитозу-Х в діафізах довгих кісток часто відмічається:
| ||
A. | фістули
| ||
B. | кортикальний секвестр
| ||
C. | заростання кістково-мозкової порожнини кістковою тканиною
| ||
D. * | періостальна реакція
| ||
E. | здуття кістки
| ||
51. | Для ретикулогістіоцитозу-Х характерні:
| ||
A. * | симптом подвійного контуру при ураженні плоских кісток і ознаки мультицентричного розвитку деструктивних фокусів у вигляді крупної хвилястості контурів
| ||
B. | нечіткі контури
| ||
C. | ознаки мультицентричного розвитку деструктивних фокусів у вигляді крупної хвилястості контурів
| ||
D. | симптом подвійного контуру при ураженні плоских кісток
| ||
E. | поширений остеосклероз навколо вогнищ деструкції
| ||
52. | При ретикулогістіоцитозі-Х в кістках відмічаються:
| ||
A. | остеопороз
| ||
| |||
B. | залучення до процесу суглобів
| ||
C. | грубо-трабекулярна перебудова губчастої речовини
| ||
D. | ділянки остеосклерозу
| ||
E. * | деструктивні вогнища
| ||
53. | Ретікулогістіоцитоз-Х у дорослих найчастіше зустрічається:
| ||
A. | у дитячому віці
| ||
B. | правильної відповіді немає
| ||
C. | у літньому і старечому віці
| ||
D. | у віці 30-50 років
| ||
E. * | у віці до 30 років
| ||
54. | При гемолітичній анемії спостерігаються гіперостоз і спікули в кістках:
| ||
A. | ребер
| ||
B. * | черепа
| ||
C. | хребта
| ||
D. | нижній кінцівці
| ||
E. | верхній кінцівці
| ||
55. | Найбільш характерним рентгенологічним симптомом для лімфогранулематозу при контактному ураженні кістки є:
| ||
A. | остеосклероз
| ||
B. | гіперостоз
| ||
C. | остеопороз
| ||
D. | остеонекроз
| ||
E. * | крайова деструкція
| ||
56. | Найбільш характерною рентгенологічною ознакою для кісткових уражень при лімфогранулематозі є:
| ||
A. | деструкція
| ||
B. | остеопороз
| ||
C. | атрофія
| ||
D. * | остеосклероз
| ||
E. | остеонекроз
| ||
57. | Найбільш ранні рентгенологічні симптоми остеомієлофіброзу найчастіше виявляються:
| ||
A. | у ребрах
| ||
B. | у кістках склепіння черепа
| ||
C. | у хребцях
| ||
D. * | у метафізах довгих кісток
| ||
E. | у діафізах довгих кісток
| ||
58. | Найбільш характерною рентгенологічною ознакою для мієлофіброзу є:
| ||
A. | деструкція
| ||
B. | дрібногніздова деструкція кісткової тканини
| ||
C. | остеопороз
| ||
D. * | остеосклероз
| ||
E. | остеонекроз
| ||
59. | З числа перерахованих змін кісток при лейкозі характерні:
| ||
A. | остеомаляція
| ||
B. | атрофія кістки
| ||
C. * | дрібногніздова деструкція кісткової тканини
| ||
D. | остеосклероз
| ||
| |||
E. | остеонекроз
| ||
60. | Асептичний некроз після переломів може розвинутися у всіх перерахованих нижче кістках скелета, окрім:
| ||
A. | ребер
| ||
B. | головки таранної кістки
| ||
C. | човноподібної кістки зап’ястя
| ||
D. * | головки плечової кістки
| ||
E. | головки стегнової кістки
| ||
61. | До типових ускладнень хвороби Кеніга відноситься:
| ||
A. | остеосклероз
| ||
B. | кістковий анкілоз
| ||
C. * | утворення суглобової "миші"
| ||
D. | підвивих в суглобі
| ||
E. | гнійний артрит
| ||
62. | Найбільш частою локалізацією хвороби Кеніга є:
| ||
A. | ребра
| ||
B. * | внутрішній виросток стегнової кістки
| ||
C. | зовнішній виросток стегнової кістки
| ||
D. | головка стегнової кістки
| ||
E. | головка плечової кістки
| ||
63. | Найбільш частою причиною рівномірної патологічної компресії тіла хребця у вигляді вузької кісткової пластинки (vertebra plana) є:
| ||
A. | остеомаляція
| ||
B. | туберкульозний спондиліт
| ||
C. | злоякісна пухлина
| ||
D. * | еозинофільна гранулема
| ||
E. | асептичний некроз
| ||
64. | З кісток передплесни зміни за типом хвороби Кеніга спостерігаються:
| ||
A. | у всіх кістках
| ||
B. | у 1-ій клиноподібній
| ||
C. | у кубоподібній
| ||
D. | у човноподібній
| ||
E. * | у таранній
| ||
65. | З кісток передплесни тотальному асептичному некрозу піддаються:
| ||
A. | у всіх кістках
| ||
B. | 2-а клиноподібна
| ||
C. * | човноподібна
| ||
D. | кубоподібна
| ||
E. | таранна
| ||
66. | Асептичний некроз головки плеснової кістки зазвичай розвивається:
| ||
A. | у дорослих жінок
| ||
B. | у 40-50 років
| ||
C. | у 30-40 років
| ||
D. | у літньому і старечому віці
| ||
E. * | у підлітків
| ||
67. | Асептичним некрозом головки стегнової кістки переважно вражаються:
| ||
A. | діти
| ||
| |||
B. | чоловіки у віці 20-30 років
| ||
C. * | чоловіки у віці 30-50 років
| ||
D. | жінки у віці 20-30 років
| ||
E. | жінки старше 50 років
| ||
68. | Серед перерахованих порушень гормонального балансу розвитку асептичних некрозів кісток сприяють:
| ||
A. | інсулінотерапія
| ||
B. | тиреотоксикоз
| ||
C. * | кортикостероїдна терапія
| ||
D. | цукровий діабет
| ||
E. | гіперпаратиреоз
| ||
69. | У розвитку асептичного некрозу кісток не грають ролі:
| ||
A. | гормональні впливи
| ||
B. | циркуляторні порушення
| ||
C. * | порушення фосфорно-кальцієвого метаболізму
| ||
D. | травма
| ||
E. | механічне навантаження
| ||
70. | Асептичні некрози кісток у дорослих в порівнянні з дитячим віком характеризуються:
| ||
A. | остеопорозом
| ||
B. * | відсутністю відновлення кісткової тканини і відсутністю гіперплазії суглобового хряща
| ||
C. | відсутністю гіперплазії суглобового хряща
| ||
D. | підвищеною щільністю некротичної ділянки
| ||
E. | відсутністю відновлення кісткової тканини
| ||
71. | Виявленню некротичної ділянки кісткової тканини при асептичних некрозах сприяють всі перераховані нижче процеси, окрім:
| ||
A. | всі перераховані вище процеси
| ||
B. | місцевого остеопорозу навколишньої кістки
| ||
C. | відмежування некротичної ділянки
| ||
D. * | ознаки звапнення в кістково-мозкових просторах
| ||
E. | потовщення кісткових балок в ділянці некрозу
| ||
72. | З перерахованих відділів скелета переважно вражаються асептичним некрозом:
| ||
A. | ребра
| ||
B. | суглобові западини
| ||
C. * | суглобові головки
| ||
D. | апофізи
| ||
E. | метафізи довгих кісток
| ||
73. | При пошкодженнях периферичних нервів зміни кісток характеризуються:
| ||
|
|||
|