Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Назва наукового напрямку (модуля): 4 страница



 

D.

метаепіфіз

 

E.

епіфіз

 

140.

Ділянки хондродисплазії найчастіше розташовуються:

 

A.

в хребцях

 

B.

в склепінні черепа

 

C.

в губчастих кістках

 

D.

у інших трубчастих кістках

 

E. *

у коротких трубчастих кістках кистей і стоп

 

141.

Швидкий ріст без злоякісного перетворення може спостерігатися при:

 

A.

остеосклерозі

 

B.

енхондромі

 

 

C.

кістковій кісті

 

D. *

остеобластокластомі

 

E.

гемангіомі

 

142.

Остеобластокластома у дорослих при локалізації в довгій кістці розташовується:

 

A.

поза кістковою тканиною

 

B.

у епіфізі

 

C.

у апофізі

 

D. *

в метаепіфізі

 

E.

у діафізі

 

143.

Для доброякісних пухлин кісток не характерно:

 

A.

вивихи

 

B.

стоншення м’яких тканин

 

C.

нормальна структура м’яких тканин

 

D.

нормальна товщина м’яких тканин

 

E. *

потовщення м’яких тканин

 

144.

Для доброякісних пухлин і пухлиноподібних утворень внутрішньокісткової локалізації найбільш типові:

 

A.

остеопороз

 

B.

широкий склеротичний вал

 

C. *

склеротичний обідок

 

D.

чіткі контури

 

E.

нечіткі контури

 

145.

Кістково-хрящові екзостози не зустрічаються:

 

A.

у всіх плоских кістках

 

B. *

у склепінні черепа і кістках обличчя

 

C.

у хребті

 

D.

у ребрах

 

E.

у кістках тазу

 

146.

Кістково-хрящові екзостози в довгих кістках виходять з:

 

A.

хребців

 

B.

апофізу

 

C.

епіфізу

 

D. *

метафізу

 

E.

діафізу

 

147.

Компактні остеоми найчастіше розташовуються:

 

A.

в хребцях

 

B. *

у лобових пазухах і гратчастих лабіринтах

 

C.

у верхньощелепних пазухах

 

D.

у гратчастих лабіринтах

 

E.

у лобових пазухах

 

148.

У розпізнаванні компактних остеом склепіння черепа вирішальне значення має:

 

A.

термографія

 

B.

рентгенографія в стандартних проекціях

 

C. *

рентгенографія з прямим збільшенням

 

D.

тангенціальна рентгенографія

 

E.

томографія

 

 

149.

Крайове розташування деструктивного вогнища в діафізі довгої кістки характерне для:

 

A. *

кортикального остеомієліту і сифілітичного остеоперіоститу

 

B.

для еозинофільної гранулеми

 

C.

остеоїдної остеоми

 

D.

сифілітичного остеоперіоститу

 

E.

кортикального остеомієліту

 

150.

Для сифілітичного остеомієліту на відміну від гнійного характерні:

 

A. *

переважання продуктивних змін над деструктивними і нерівномірний горбистий гіперостоз

 

B.

рівномірний циліндровий гіперостоз

 

C.

нерівномірний горбистий гіперостоз

 

D.

плямистий характер остеосклерозу

 

E.

переважання продуктивних змін над деструктивними

 

151.

Для сифілісу кісток не характерний:

 

A.

системний остеопороз

 

B. *

регіонарний остеопороз

 

C.

деструктивні вогнища

 

D.

гіперостоз

 

E.

остеосклероз

 

152.

Викривлення осі довгих кісток спостерігається при:

 

A.

при СНІДі

 

B.

при туберкульозі

 

C.

набутому сифілісі

 

D. *

пізньому вродженому сифілісі

 

E.

ранньому вродженому сифілісі

 

153.

Найбільш раннім рентгенологічним симптомом при неспецифічному спондиліті поперекової локалізації є:

 

A.

склероз

 

B.

осифікуюча реакція передньої поздовжньої зв’язки

 

C.

деформація контуру поперекового м’яза

 

D. *

зниження висоти міжхребетного диска

 

E.

руйнування замикаючої пластинки тіла хребця

 

154.

Найбільш раннім рентгенологічним симптомом при неспецифічному спондиліті грудної локалізації є:

 

A.

остеопороз

 

B.

осифікуюча реакція передньої поздовжньої зв’язки

 

C. *

розширення паравертебральних м’яких тканин

 

D.

зниження міжхребетного диска

 

E.

руйнування замикаючої пластинки тіла хребця

 

155.

Для запальних уражень хребта – спондилітів не характерні:

 

A.

вивихи

 

B.

правильної відповіді немає

 

C.

залучення суміжних відділів тіл сусідніх хребців

 

D.

руйнування замикаючої пластинки тіла хребця

 

E. *

руйнування ніжки дуги хребця

 

156.

Туберкульоз, як правило, супроводжується періостальною реакцією:

 

A.

у метафізі

 

B. *

у діафізі довгої кістки (у дітей)

 

 

C.

у метафізі довгої кістки

 

D.

у епіфізі довгої кістки

 

E.

у плоских і губчастих кістках

 

157.

Для туберкульозу найбільш характерні секвестри:

 

A.

поодинокі

 

B.

кортикальні і тотальні

 

C.

тотальні

 

D.

кортикальні

 

E. *

губчасті

 

158.

З наведених тверджень неправильні:

 

A. *

туберкульоз губчастих кісток може виявлятися в рентгенологічному відображенні переважним ущільненням кісткової структури і для туберкульозних уражень кісток характерне чергування осередкової деструкції і плямистого остеосклерозу

 

B.

для туберкульозних уражень кісток характерне чергування осередкової деструкції і плямистого остеосклерозу

 

C.

ущільнення кісткової структури не спостерігається при туберкульозних ураженнях кісток

 

D.

туберкульоз губчастих кісток може виявлятися в рентгенологічному відображенні переважним ущільненням кісткової структури

 

E.

при туберкульозному оститі деструктивне вогнище може бути облямоване вузькою зоною ущільнення кісткової структури

 

159.

Туберкульозний остит в ділянці кульшового суглоба локалізується:

 

A.

в метафізі

 

B. *

в шийці стегнової кістки і кістках, які утворюють вертлугову западину

 

C.

в кістках, які утворюють вертлугову западину

 

D.

в шийці стегнової кістки

 

E.

в головці стегнової кістки

 

160.

Для туберкульозного оститу характерні:

 

A.

спікули

 

B.

атрофія кістки

 

C.

регіонарний остеопороз

 

D.

періостальна реакція

 

E. *

деструкція кісткової тканини

 

161.

Туберкульозний остит найчастіше виникає:

 

A.

у метафізі і метаепіфізі

 

B.

у апофізі

 

C.

у діафізі

 

D. *

у метафізі

 

E.

у епіфізі

 

162.

Кістковий абсцес Броді виникає:

 

A. *

у метафізі і метаепіфізі

 

B.

у епіфізі

 

C.

у метаепіфізі

 

D.

у метафізі

 

E.

у діафізі

 

163.

При локалізації остеомієліту в плоских і губчастих кістках відсутні

 

A.

нориця

 

B. *

періостальна реакція

 

 

C.

секвестр

 

D.

остеосклероз

 

E.

деструкція

 

164.

Найбільш частим ускладненням гематогенного остеомієліту є:

 

A.

перелом

 

B. *

нориця

 

C.

злоякісне переродження

 

D.

гнійний артрит

 

E.

епіфізіоліз

 

165.

Кістковий секвестр рентгенологічно характеризується:

 

A. *

підвищенням інтенсивності тіні і обов’язковим відмежуванням від навколишньої кісткової тканини на всьому протязі

 

B.

обов’язковим відмежуванням від навколишньої кісткової тканини на всьому протязі

 

C.

хоч би частковим відмежуванням від навколишньої кісткової тканини

 

D.

зменшенням інтенсивності тіні

 

E.

підвищенням інтенсивності тіні

 

166.

Гіперостоз характерний для:

 

A.

остеосклерозу

 

B.

остеопорозу

 

C. *

хронічних стадій остеомієліту

 

D.

підгострих стадій остеомієліту

 

E.

гострої стадії остеомієліту

 

167.

Остеосклероз при гнійному остеомієліті з’являється:

 

A.

1 тиждень

 

B.

через рік

 

C.

через півроку

 

D. *

через 2-3 місяці

 

E.

через 2-3 тижні

 

168.

Під час переходу гематогенного остеомієліту в хронічну стадію періостальні нашарування:

 

A.

зникають

 

B. *

наростають в об’ємі і зливаються з кортикальним шаром

 

C.

зливаються з кортикальним шаром

 

D.

піддаються зворотному розвитку

 

E.

наростають в об’ємі

 

169.

Рання періостальна реакція при гематогенному остеомієліті має вигляд:

 

A.

округлої тіні

 

B.

лінії перелому

 

C.

спікулоподібна

 

D.

шарувата

 

E. *

лінійної тіні

 

170.

Зміни кістки і окістя при гематогенному остеомієліті у дорослих з’являються в терміни:

 

A.

1 дня

 

B.

2 місяці

 

C.

1-1,5 місяця

 

D. *

2-3 тижні

 

E.

7-10 днів

 

 

171.

Найбільш ранньою рентгенологічною ознакою гематогенного остеомієліту є:

 

A.

остеопороз

 

B. *

зміни в прилеглих м’яких тканинах

 

C.

періостальна реакція

 

D.

остеосклероз

 

E.

дрібновогнищева деструкція кіркового шару

 

172.

Для гематогенного гнійного остеомієліту в довгих кістках характерне ураження:

 

A.

хребців

 

B.

діафізу і епіфізу

 

C. *

метафізу

 

D.

епіфізу

 

E.

діафізу

 

173.

Відсутність рентгенологічних змін кістково-суглобового апарату в перших 2-3 тижні з подальшою швидкою динамікою рентгенологічної картини характерне для:

 

A.

для перелому

 

B.

для вивиху

 

C.

сифілісу

 

D.

туберкульозних уражень

 

E. *

гострих неспецифічних запальних процесів

 

174.

Для деформуючої остеодистрофії Педжета не характерне:

 

A.

ураження суглобів

 

B. *

здуття тіла хребця

 

C.

потовщення дуги і відростків хребця

 

D.

збільшення горизонтальних розмірів тіла хребця

 

E.

зменшення висоти тіла хребця за рахунок продавлювання замикаючих пластинок

 

175.

При деформуючій остеодистрофії Педжета не спостерігається:

 

A.

трабекулярний малюнок

 

B. *

деструкція половини тіла хребця

 

C.

підкресленість вертикальних трабекул в тілі хребця

 

D.

рамоподібна структура тіла хребця

 

E.

дифузне ущільнення структури тіла хребця

 

176.

При деформуючій остеодистрофії Педжета не спостерігається:

 

A.

трабекулярний малюнок

 

B. *

системне ураження скелета

 

C.

ураження багатьох кісток

 

D.

ураження однієї кістки на всьому протязі

 

E.

часткове ураження однієї кістки

 

177.

Для деформуючої остеодистрофії Педжета характерне все перераховане, окрім:

 

A.

трабекулярного малюнка

 

B.

протрузії вертлугової западини

 

C. *

дзвоноподібної деформації грудної клітки

 

D.

дугоподібні викривлення осі

 

E.

потовщення кістки

 

178.

У початковій стадії розвитку деформуючої остеодистрофії Педжета виявляються:

 

A.

трабекулярний малюнок

 

B.

дрібновогнищеве розрідження структури кістки

 

 

C.

грубо-трабекулярний малюнок

 

D.

плямисто-пластівцевоподібний малюнок

 

E. *

дифузне гомогенне розрідження структури кістки

 

179.

Плямисто-пластівцевоподібний малюнок кісткової структури при деформуючій остеодистрофії Педжета характерний:

 

A.

для грудини

 

B.

для хребців

 

C. *

для кісток склепіння черепа

 

D.

для довгих кісток

 

E.

для кісток тазу

 

180.

Ураження трубчастих кісток кистей і стоп найбільш характерне для:

 

A.

остеопорозу

 

B.

екзостозної дисплазії

 

C.

епіфізарної дисплазії

 

D.

метафізарної дисплазії

 

E. *

хондроматозу кісток

 

181.

Найменш характерною локалізацією для фіброзної дисплазії є:

 

A.

хребці

 

B.

ребра

 

C.

череп

 

D.

решта довгих кісток

 

E. *

трубчасті кістки кистей і стоп

 

182.

Вапняні включення в уражених ділянках спостерігаються при:

 

A.

остеопорозі

 

B.

метафізарній дисплазії

 

C.

черепно-ключичній дисплазії

 

D.

недосконалому остеогенезі

 

E. *

хондроматозі кісток

 

183.

Кірковий шар в ділянках ураження може уриватися при:

 

A.

остеопорозі

 

B.

діафізарних гіперостозах

 

C.

мармуровій хвороби

 

D. *

хондроматозі кісток

 

E.

мелореостозі

 

184.

Гіперостоз характерний для:

 

A.

остеопорозу

 

B. *

мелореостозу

 

C.

черепно-ключичної дисплазії

 

D.

остеопойкілії

 

E.

хондроматозу кісток

 

185.

Симптомом «здуття» кістки супроводжує:

 

A.

остеопороз

 

B.

недосконалий остеогенез

 

C. *

фіброзна дисплазія

 

D.

арахнодактилія

 

E.

спондило-епіфізарна дисплазія

 

 

186.

Симетричним ураженням кісток характеризується:

 

A.

остеопороз

 

B.

мелореостоз

 

C.

фіброзна дисплазія

 

D. *

множинні діафізарні гіперостози

 

E.

хондроматоз скелета

 

187.

Дистрофічні зміни в суглобах рано приєднуються до:

 

A.

остеопорозу

 

B.

мелореостозу

 

C.

фіброзної дисплазії

 



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.