|
|||||
Назва наукового напрямку (модуля): 3 страница
| |||||
93. | Гіперпаратиреоїдна остеодистрофія найчастіше обумовлена:
| ||||
A. | цукровим діабетом
| ||||
B. | раком залози
| ||||
C. | аденомою 2-3 залоз
| ||||
D. * | аденомою однією із залоз
| ||||
E. | дифузною гіперплазією паратиреоїдних залоз
| ||||
94. | З перерахованих видів деформацій скелета при остеомаляції найчастіше зустрічається:
| ||||
A. | компресія
| ||||
B. | базилярна імпресія черепа
| ||||
C. * | дзвоноподібна деформація грудної клітки
| ||||
D. | деформація тазу за типом "карточного серця"
| ||||
E. | дугоподібне викривлення осі діафізів трубчастих кісток
| ||||
95. | З перерахованих типів для остеомаляції характерна:
| ||||
A. | множинна деформація
| ||||
B. | множинна клиноподібна деформація
| ||||
C. | множинна рівномірна деформація за типом "плоских" хребців
| ||||
D. * | множинна рівномірна деформація за типом "риб’ячих" хребців
| ||||
E. | множинна нерівномірна деформація за типом "клиноподібних" або "риб’ячих" хребців
| ||||
96. | Для остеомаляції найбільш характерні:
| ||||
A. | остеонекритичні ураження
| ||||
B. | поздовжнє розволокнення кіркового шару
| ||||
C. | деформації тіл хребців
| ||||
D. * | множинні зони Лоозера в кістках
| ||||
E. | системне розрідження кісткової структури
| ||||
| |||||
97. | З перерахованих патологічних процесів в скелеті характерним для авітамінозу D у дорослих людей є:
| ||||
A. | остеосклероз
| ||||
B. | остеосклероз
| ||||
C. | фіброзна остеодистрофія
| ||||
D. * | остеомаляція
| ||||
E. | остеопороз
| ||||
98. | Найбільш точним визначенням остеомаляції є:
| ||||
A. | "вимивання" Р з кісток
| ||||
B. | "вимивання" Са з кісток
| ||||
C. * | порушення мінералізації знову утвореної кісткової тканини з накопиченням в кістках немінералізованого остеоїду
| ||||
D. | зменшення вмісту Са в одиниці об’єму кісткового органу
| ||||
E. | розм’якшення кісток
| ||||
99. | Зменшення компактної речовини при системному остеопорозі раніше за все виявляється:
| ||||
A. | у плечових кістках
| ||||
B. | у великогомілкових кістках
| ||||
C. * | у п’ясткових кістках
| ||||
D. | в плеснових кістках
| ||||
E. | в стегнових кістках
| ||||
100. | Важкий вертебральний остеопороз з множинною клиноподібною деформацією тіл хребців найчастіше розвивається:
| ||||
A. | у дітей
| ||||
B. | у хворих на цукровий діабет
| ||||
C. | у жінок у віці 30-40 років
| ||||
D. | у чоловіків старше 60 років
| ||||
E. * | у жінок в постклімактеричному періоді
| ||||
101. | Понад усе страждає при системному остеопорозі:
| ||||
A. | грудина
| ||||
B. | короткі кістки стоп
| ||||
C. | довгі кістки нижніх кінцівок
| ||||
D. * | хребет
| ||||
E. | череп
| ||||
102. | Остеопороз в хребті може бути виявлений на стандартній рентгенограмі при втраті:
| ||||
A. | не може бути виявлений
| ||||
B. | при будь-якому зменшенні кісткової тканини
| ||||
C. | 70-80% кісткової тканини
| ||||
D. * | 30% кісткової тканини
| ||||
E. | 10% кісткової тканини
| ||||
103. | Втрата кісткової тканини при остеопорозі заміщається:
| ||||
A. | фібрином
| ||||
B. | жировим кістковим мозком
| ||||
C. * | немінералізованим остеоїдом
| ||||
D. | кровотворним кістковим мозком
| ||||
E. | фіброзною тканиною
| ||||
104. | Раніше за все виявити метастатичне ураження кісток можна за допомогою:
| ||||
A. | УЗД
| ||||
| |||||
B. | рентгенографії з прямим збільшенням зображення
| ||||
C. * | радіоізотопного сканування скелета
| ||||
D. | томографії
| ||||
E. | звичайної рентгенографії
| ||||
105. | Остеобластичні метастази в кістці найбільш характерні для раку:
| ||||
A. | молочної залози
| ||||
B. * | передміхурової залози
| ||||
C. | щитовидної залози
| ||||
D. | нирки
| ||||
E. | легень
| ||||
106. | З первинних злоякісних пухлин хребта частіше зустрічається у віці до 40 років:
| ||||
A. | саркома
| ||||
B. | плазмоцитома
| ||||
C. * | ретикулосаркома
| ||||
D. | хондросаркома
| ||||
E. | остеогенна саркома
| ||||
107. | З первинних злоякісних пухлин хребта найчастіше зустрічається у віці після 40 років:
| ||||
A. | саркома Юінга
| ||||
B. * | плазмоцитома
| ||||
C. | ретикулосаркома
| ||||
D. | хондросаркома
| ||||
E. | остеогенна саркома
| ||||
108. | Для злоякісних пухлин хребта не характерні:
| ||||
A. | остеопороз
| ||||
B. | потовщення паравертебральних м’яких тканин
| ||||
C. * | руйнування міжхребетного диска
| ||||
D. | деструкція дуги хребця
| ||||
E. | деструкція тіла хребця
| ||||
109. | Дифузним розрідженням структури хребців і множинною клиноподібною деформацією їх тіл за відсутності деструктивних вогнищ в тілах і дугах хребців виявляються:
| ||||
A. | остеосклероз
| ||||
B. * | генералізована мієлома і остеопороз хребта
| ||||
C. | остеопороз хребта
| ||||
D. | генералізована мієлома
| ||||
E. | метастази раку
| ||||
110. | Для підтвердження солітарної мієломи слід провести:
| ||||
A. | УЗД
| ||||
B. * | біопсію з вогнища ураження
| ||||
C. | стернальну пункцію
| ||||
D. | дослідження сечі на білок Бенс-Джонса
| ||||
E. | дослідження білків крові
| ||||
111. | Найчастіше вражаються при множинній вогнищевій формі мієломи:
| ||||
A. * | всі відповіді правильні
| ||||
B. | ребра
| ||||
C. | хребет
| ||||
D. | кістки тазу
| ||||
| |||||
E. | череп
| ||||
112. | Найбільш рідкісною формою мієломної хвороби є:
| ||||
A. | рентгенонегативна
| ||||
B. * | остеосклеротична
| ||||
C. | солітарна
| ||||
D. | дифузно-поротична
| ||||
E. | множинна вогнищева
| ||||
113. | З найбільшою переконливістю на користь запального процесу в диференціальній діагностиці із злоякісними пухлинами кісток свідчить:
| ||||
A. | зтончення тканин
| ||||
B. | шарувата періостальна реакція
| ||||
C. | потовщення м’яких тканин
| ||||
D. * | кортикальний секвестр
| ||||
E. | поєднання деструкції і остеосклерозу
| ||||
114. | З наведених тверджень неправильно:
| ||||
A. | саркома Юїнга може вражати плоскі і губчасті кістки
| ||||
B. | найбільш типова рентгенологічна картина саркоми Юїнга зустрічається при її діафізарній локалізації
| ||||
C. | діафізи довгих кісток вражаються саркомою Юїнга не частіше, ніж метафізи
| ||||
D. * | саркома Юїнга вражає тільки діафізи довгих кісток
| ||||
E. | саркома Юїнга спочатку була описана як діафізарна саркома
| ||||
115. | Шаруватоподібна періостальна реакція найбільш характерна:
| ||||
A. | для перелому
| ||||
B. | для фібросаркоми
| ||||
C. * | для саркоми Юїнга
| ||||
D. | для хондросаркоми
| ||||
E. | для остеогенної саркоми
| ||||
116. | До злоякісних пухлин кісток, що переважно вражають у віці старше 50 років, відносяться:
| ||||
A. | лімфому
| ||||
B. | саркома Юїнга
| ||||
C. | ретикулосаркома
| ||||
D. * | хондросаркома
| ||||
E. | остеогенна саркома
| ||||
117. | Своєрідність параосальної остеосаркоми визначають:
| ||||
A. | активність запального процесу
| ||||
B. * | тривалий безбольовий перебіг і переважно деструктивний характер змін
| ||||
C. | раннє метастазування в легені
| ||||
D. | переважно деструктивний характер змін
| ||||
E. | тривалий безбольовий перебіг
| ||||
118. | У характерний рентгенологічний симптомокомплекс остеолітичної форми остеогенної саркоми не входить:
| ||||
A. | руйнування кіркового шару та потовщення м’яких тканин
| ||||
B. * | стільниково-трабекулярний малюнок в ділянці деструкції
| ||||
C. | потовщення м’яких тканин
| ||||
D. | руйнування кіркового шару
| ||||
E. | ділянка деструкції з нечіткими контурами
| ||||
| |||||
119. | Наступні рентгенологічні симптоми можуть бути обумовлені як пухлинним, так і реактивним кісткоутворенням:
| ||||
A. * | ущільнення кісткової структури і спікули
| ||||
B. | шарувата періостальна реакція
| ||||
C. | спікули
| ||||
D. | періостальний дашок
| ||||
E. | ущільнення кісткової структури
| ||||
120. | На пухлинне кісткоутворення вказує:
| ||||
A. * | ущільнення кісткової структури і безладна осифікація в м’яких тканинах у вигляді плямистих і пластівцевоподібних тіней
| ||||
B. | безладна осифікація в м’яких тканинах у вигляді плямистих і пластівцевоподібних тіней
| ||||
C. | ущільнення кісткової структури
| ||||
D. | пластинчаста періостальна реакція
| ||||
E. | періостальний дашок
| ||||
121. | Пухлинне кісткоутворення має місце при:
| ||||
A. | переломі
| ||||
B. | метастазах раку передміхурової залози
| ||||
C. | мієломі
| ||||
D. | саркомі Юїнга
| ||||
E. * | остеогенній саркомі
| ||||
122. | Злоякісне переродження рідко спостерігається при:
| ||||
A. | гострому лейкозі
| ||||
B. | множинних кістково-хрящових екзостозах
| ||||
C. | енхондромі інших довгих кісток
| ||||
D. * | хондромі трубчастих кісток кисті і стопи
| ||||
E. | деформуючій остеодистрофії Педжета
| ||||
123. | Більш характернішою ознакою метастатичних, ніж первинних пухлин кісток є:
| ||||
A. | вік до 50 років
| ||||
B. * | вік старше 50 років
| ||||
C. | локалізація ураження дистальніше колінного і ліктьового суглоба
| ||||
D. | м’якотканний компонент
| ||||
E. | періостальна реакція
| ||||
124. | Для злоякісних пухлин найбільш характерною є періостальна реакція, що виявляється:
| ||||
A. | при УЗД дослідженні
| ||||
B. | мереживним малюнком періостальних нашарувань
| ||||
C. * | періостальним дашком
| ||||
D. | листковими періостальними нашаруваннями
| ||||
E. | лінійною тінню
| ||||
125. | Найбільш характерним для злоякісних пухлин кісток є:
| ||||
A. | лінія перелому
| ||||
B. * | крутий обрив кіркового шару
| ||||
C. | обрив кіркового шару на тлі здуття (симптом "списа")
| ||||
D. | обрив кіркового шару з поступовим стоншенням до місця обриву
| ||||
E. | стоншення кіркового шару
| ||||
126. | Для злоякісних пухлин кісток не характерно:
| ||||
A. * | ділянка руйнування з чіткими контурами і склеротичним обідком
| ||||
B. | ділянка руйнування з склеротичним обідком
| ||||
| |||||
C. | ділянка ущільнення з нечіткими контурами
| ||||
D. | ділянка руйнування з чіткими контурами
| ||||
E. | ділянка руйнування з нечіткими контурами
| ||||
127. | Крайова деструкція суміжних кісток найбільш характерна для:
| ||||
A. | переломів
| ||||
B. * | проростання злоякісної пухлини з сусідніх органів або тканин в кістці по продовженню
| ||||
C. | метастатичних пухлин
| ||||
D. | первинно злоякісних пухлин
| ||||
E. | доброякісних пухлин
| ||||
128. | У діагностиці остеоїд-остеоми вирішальне значення має:
| ||||
A. | термографія
| ||||
B. | ангіографія
| ||||
C. | рентгенографія з прямим збільшенням
| ||||
D. | томографія
| ||||
E. * | тангенціальна рентгенографія
| ||||
129. | Для остеоїдної остеоми і кортикального остеомієліту при локалізації в діафізі довгої кістки загальними симптомами є:
| ||||
A. * | ексцентричний гіперостоз і вогнище деструкції в товщі кортикального шару
| ||||
B. | швидка динаміка розвитку процесу
| ||||
C. | секвестр
| ||||
D. | вогнище деструкції в товщі кортикального шару
| ||||
E. | ексцентричний гіперостоз
| ||||
130. | Остеоїд-остеома найчастіше розташовується:
| ||||
A. | у грудині
| ||||
B. | у тілах хребців
| ||||
C. | у губчастій речовині суглобових кінців довгих кісток
| ||||
D. | у кістках склепіння черепа
| ||||
E. * | у кірковому шарі діафізів і метафізів довгих кісток
| ||||
131. | Для остеоїд-остеоми довгої кістки незвичайний:
| ||||
A. | остеопороз
| ||||
B. | наявність щільнішої тіні на тлі ділянки розрідження
| ||||
C. | ділянка розрідження розміром 1,5 см в центрі гіперостозу
| ||||
D. | гіперостоз
| ||||
E. * | стільниково-трабекулярний малюнок
| ||||
132. | Множинність ураження скелета не характерна для:
| ||||
A. | регіонарного остеопорозу
| ||||
B. | кортикальної лакуни
| ||||
C. | фіброзної дисплазії
| ||||
D. | еозинофільної гранулеми
| ||||
E. * | гігантоклітинної пухлини
| ||||
133. | Рідкісною локалізацією гемангіоми в скелеті є:
| ||||
A. | грудина
| ||||
B. | ребра
| ||||
C. | склепіння черепа
| ||||
D. * | довгі кістки
| ||||
E. | хребет
| ||||
| |||||
134. | Спонтанного загоєння не спостерігається при:
| ||||
A. | вивихах
| ||||
B. | кістковій кісті
| ||||
C. | еозинофільній гранулемі
| ||||
D. * | енхондромі
| ||||
E. | кортикальній лакуні
| ||||
135. | Назвіть характерні для туберкульозної костоїди відмінності від хондробластоми при локалізації в проксимальному кінці плечової кістки :
| ||||
A. * | остеопороз ділянці суглоба і крайова ерозія в ділянці анатомічної шийки плечової кістки
| ||||
B. | періостальні нашарування
| ||||
C. | крайова ерозія в ділянці анатомічної шийки плечової кістки
| ||||
D. | остеопороз ділянці суглоба
| ||||
E. | здуття ураженої ділянки кістки
| ||||
136. | По обидві сторони епіфізарної хрящової пластинки можуть розташовуватися:
| ||||
A. * | хондробластома і туберкульозний остит
| ||||
B. | туберкульозний остит
| ||||
C. | хондробластома
| ||||
D. | кісткова кіста
| ||||
E. | остеобластокластома
| ||||
137. | Хондродисплазія рідко стає злоякісною при локалізації:
| ||||
A. | у хребцях
| ||||
B. | у інших довгих кістках
| ||||
C. * | у трубчастих кістках кистей і стоп
| ||||
D. | у кістках тазу
| ||||
E. | у ребрах
| ||||
138. | Найбільш показово для хондродисплазії коротких трубчастих кісток є:
| ||||
A. * | здуття кістки і дрібновогнищеве звапнення
| ||||
B. | дрібновогнищеве звапнення
| ||||
C. | склеротичний обідок
| ||||
D. | стільниково-трабекулярний малюнок
| ||||
E. | здуття кістки
| ||||
139. | Для хондродисплазії трубчастої кістки типовою локалізацією є:
| ||||
A. * | діафіз і метадіафіз
| ||||
B. | діафіз
| ||||
C. | метадіафіз
|
||||
|