|
|||||
Назва наукового напрямку (модуля): 2 страница
| |||||
C. | плечові суглоби
| ||||
D. | колінні суглоби
| ||||
E. | кульшові суглоби
| ||||
46. | З суглобів стоп найчастіше вражаються артрозом:
| ||||
A. | всі суглоби стопи
| ||||
B. | лісфранків суглоб
| ||||
C. | II-IV плюсне-фалангові суглоби
| ||||
D. * | I плюсне-фаланговий суглоб
| ||||
E. | міжфалангові суглоби
| ||||
47. | Для артрозу характерні:
| ||||
A. * | крайові кісткові розростання і звуження суглобової щілини
| ||||
B. | регіонарний остеопороз
| ||||
C. | звуження суглобової щілини
| ||||
D. | крайові кісткові розростання
| ||||
E. | крайові ерозії суглобових поверхонь кісток
| ||||
48. | При саркоїдозі переважно вражається:
| ||||
A. | ребра
| ||||
B. | череп
| ||||
C. | хребет
| ||||
D. * | дистальний відділ кінцівки
| ||||
E. | проксимальний відділ кінцівки
| ||||
49. | При ретикулогістіоцитозі-Х можуть спостерігатися схожі із злоякісними пухлинами кісток симптоми, виключаючи:
| ||||
A. | нориці
| ||||
B. | швидке збільшення розмірів вогнища деструкції
| ||||
C. | пенетрація компактних пластинок при локалізації в плоских кістках
| ||||
D. * | голчаста періостальна реакція
| ||||
E. | потовщення м’яких тканин при локалізації в плоских кістках
| ||||
50. | При локалізації ретикулогістіоцитозу-Х в діафізах довгих кісток часто відмічається:
| ||||
A. | фістули
| ||||
B. | кортикальний секвестр
| ||||
C. | заростання кістково-мозкової порожнини кістковою тканиною
| ||||
D. * | періостальна реакція
| ||||
E. | здуття кістки
| ||||
51. | Для ретикулогістіоцитозу-Х характерні:
| ||||
A. * | симптом подвійного контуру при ураженні плоских кісток і ознаки мультицентричного розвитку деструктивних фокусів у вигляді крупної хвилястості контурів
| ||||
B. | нечіткі контури
| ||||
C. | ознаки мультицентричного розвитку деструктивних фокусів у вигляді крупної хвилястості контурів
| ||||
D. | симптом подвійного контуру при ураженні плоских кісток
| ||||
E. | поширений остеосклероз навколо вогнищ деструкції
| ||||
52. | При ретикулогістіоцитозі-Х в кістках відмічаються:
| ||||
A. | остеопороз
| ||||
| |||||
B. | залучення до процесу суглобів
| ||||
C. | грубо-трабекулярна перебудова губчастої речовини
| ||||
D. | ділянки остеосклерозу
| ||||
E. * | деструктивні вогнища
| ||||
53. | Ретікулогістіоцитоз-Х у дорослих найчастіше зустрічається:
| ||||
A. | у дитячому віці
| ||||
B. | правильної відповіді немає
| ||||
C. | у літньому і старечому віці
| ||||
D. | у віці 30-50 років
| ||||
E. * | у віці до 30 років
| ||||
54. | При гемолітичній анемії спостерігаються гіперостоз і спікули в кістках:
| ||||
A. | ребер
| ||||
B. * | черепа
| ||||
C. | хребта
| ||||
D. | нижній кінцівці
| ||||
E. | верхній кінцівці
| ||||
55. | Найбільш характерним рентгенологічним симптомом для лімфогранулематозу при контактному ураженні кістки є:
| ||||
A. | остеосклероз
| ||||
B. | гіперостоз
| ||||
C. | остеопороз
| ||||
D. | остеонекроз
| ||||
E. * | крайова деструкція
| ||||
56. | Найбільш характерною рентгенологічною ознакою для кісткових уражень при лімфогранулематозі є:
| ||||
A. | деструкція
| ||||
B. | остеопороз
| ||||
C. | атрофія
| ||||
D. * | остеосклероз
| ||||
E. | остеонекроз
| ||||
57. | Найбільш ранні рентгенологічні симптоми остеомієлофіброзу найчастіше виявляються:
| ||||
A. | у ребрах
| ||||
B. | у кістках склепіння черепа
| ||||
C. | у хребцях
| ||||
D. * | у метафізах довгих кісток
| ||||
E. | у діафізах довгих кісток
| ||||
58. | Найбільш характерною рентгенологічною ознакою для мієлофіброзу є:
| ||||
A. | деструкція
| ||||
B. | дрібногніздова деструкція кісткової тканини
| ||||
C. | остеопороз
| ||||
D. * | остеосклероз
| ||||
E. | остеонекроз
| ||||
59. | З числа перерахованих змін кісток при лейкозі характерні:
| ||||
A. | остеомаляція
| ||||
B. | атрофія кістки
| ||||
C. * | дрібногніздова деструкція кісткової тканини
| ||||
D. | остеосклероз
| ||||
| |||||
E. | остеонекроз
| ||||
60. | Асептичний некроз після переломів може розвинутися у всіх перерахованих нижче кістках скелета, окрім:
| ||||
A. | ребер
| ||||
B. | головки таранної кістки
| ||||
C. | човноподібної кістки зап’ястя
| ||||
D. * | головки плечової кістки
| ||||
E. | головки стегнової кістки
| ||||
61. | До типових ускладнень хвороби Кеніга відноситься:
| ||||
A. | остеосклероз
| ||||
B. | кістковий анкілоз
| ||||
C. * | утворення суглобової "миші"
| ||||
D. | підвивих в суглобі
| ||||
E. | гнійний артрит
| ||||
62. | Найбільш частою локалізацією хвороби Кеніга є:
| ||||
A. | ребра
| ||||
B. * | внутрішній виросток стегнової кістки
| ||||
C. | зовнішній виросток стегнової кістки
| ||||
D. | головка стегнової кістки
| ||||
E. | головка плечової кістки
| ||||
63. | Найбільш частою причиною рівномірної патологічної компресії тіла хребця у вигляді вузької кісткової пластинки (vertebra plana) є:
| ||||
A. | остеомаляція
| ||||
B. | туберкульозний спондиліт
| ||||
C. | злоякісна пухлина
| ||||
D. * | еозинофільна гранулема
| ||||
E. | асептичний некроз
| ||||
64. | З кісток передплесни зміни за типом хвороби Кеніга спостерігаються:
| ||||
A. | у всіх кістках
| ||||
B. | у 1-ій клиноподібній
| ||||
C. | у кубоподібній
| ||||
D. | у човноподібній
| ||||
E. * | у таранній
| ||||
65. | З кісток передплесни тотальному асептичному некрозу піддаються:
| ||||
A. | у всіх кістках
| ||||
B. | 2-а клиноподібна
| ||||
C. * | човноподібна
| ||||
D. | кубоподібна
| ||||
E. | таранна
| ||||
66. | Асептичний некроз головки плеснової кістки зазвичай розвивається:
| ||||
A. | у дорослих жінок
| ||||
B. | у 40-50 років
| ||||
C. | у 30-40 років
| ||||
D. | у літньому і старечому віці
| ||||
E. * | у підлітків
| ||||
67. | Асептичним некрозом головки стегнової кістки переважно вражаються:
| ||||
A. | діти
| ||||
| |||||
B. | чоловіки у віці 20-30 років
| ||||
C. * | чоловіки у віці 30-50 років
| ||||
D. | жінки у віці 20-30 років
| ||||
E. | жінки старше 50 років
| ||||
68. | Серед перерахованих порушень гормонального балансу розвитку асептичних некрозів кісток сприяють:
| ||||
A. | інсулінотерапія
| ||||
B. | тиреотоксикоз
| ||||
C. * | кортикостероїдна терапія
| ||||
D. | цукровий діабет
| ||||
E. | гіперпаратиреоз
| ||||
69. | У розвитку асептичного некрозу кісток не грають ролі:
| ||||
A. | гормональні впливи
| ||||
B. | циркуляторні порушення
| ||||
C. * | порушення фосфорно-кальцієвого метаболізму
| ||||
D. | травма
| ||||
E. | механічне навантаження
| ||||
70. | Асептичні некрози кісток у дорослих в порівнянні з дитячим віком характеризуються:
| ||||
A. | остеопорозом
| ||||
B. * | відсутністю відновлення кісткової тканини і відсутністю гіперплазії суглобового хряща
| ||||
C. | відсутністю гіперплазії суглобового хряща
| ||||
D. | підвищеною щільністю некротичної ділянки
| ||||
E. | відсутністю відновлення кісткової тканини
| ||||
71. | Виявленню некротичної ділянки кісткової тканини при асептичних некрозах сприяють всі перераховані нижче процеси, окрім:
| ||||
A. | всі перераховані вище процеси
| ||||
B. | місцевого остеопорозу навколишньої кістки
| ||||
C. | відмежування некротичної ділянки
| ||||
D. * | ознаки звапнення в кістково-мозкових просторах
| ||||
E. | потовщення кісткових балок в ділянці некрозу
| ||||
72. | З перерахованих відділів скелета переважно вражаються асептичним некрозом:
| ||||
A. | ребра
| ||||
B. | суглобові западини
| ||||
C. * | суглобові головки
| ||||
D. | апофізи
| ||||
E. | метафізи довгих кісток
| ||||
73. | При пошкодженнях периферичних нервів зміни кісток характеризуються:
| ||||
A. | остеопорозом
| ||||
B. | голчастим періостозом
| ||||
C. | остеонекрозом
| ||||
D. * | гіпертрофією
| ||||
E. | гіперостозом
| ||||
74. | Серед перерахованих змін кісток для хронічної венозної недостатності характерний:
| ||||
A. | остеомаляція
| ||||
B. * | періостоз
| ||||
C. | гіпертрофія
| ||||
D. | остеонекроз
| ||||
| |||||
E. | остеоліз
| ||||
75. | З числа перерахованих змін кісток при артеріовенозних дисплазіях кінцівок найбільш характерні:
| ||||
A. | склероз
| ||||
B. * | гіпертрофія і розрідження кісткових балок
| ||||
C. | остеопороз
| ||||
D. | остеонекроз
| ||||
E. | остеосклероз
| ||||
76. | Найбільш характерним симптомом для змін кісток при аневризмах крупних артеріальних судин є:
| ||||
A. | розсмоктування
| ||||
B. * | локальна атрофія від тиску
| ||||
C. | періостоз
| ||||
D. | гіперостоз
| ||||
E. | остеоліз
| ||||
77. | Провідним рентгенологічним симптомом при ангіоневротичній дистрофії Зудека є:
| ||||
A. | явища перенесеної травми
| ||||
B. | звуження суглобових щілин
| ||||
C. * | регіонарний плямистий остеопороз
| ||||
D. | остеоліз
| ||||
E. | атрофія кісток
| ||||
78. | Після пошкодження спинного мозку в опорно-руховій системі можуть виникати:
| ||||
A. | переломи
| ||||
B. * | параартикулярна осифікація м’яких тканин за рахунок осифікуючого міозиту
| ||||
C. | акроостеоліз
| ||||
D. | патологічні переломи кісток
| ||||
E. | остеоліз суглобових кінців кісток
| ||||
79. | При м’язових паралічах в кістках спостерігаються наступні зміни:
| ||||
A. | гвпертрофія
| ||||
B. | деструкція
| ||||
C. | гіперостоз
| ||||
D. * | регіонарний остеопороз
| ||||
E. | атрофія
| ||||
80. | Для акроостеолізу характерні:
| ||||
A. | переломи
| ||||
B. | резорбція цілих відділів кісток стоп
| ||||
C. | гроноподібні утворення в кістках
| ||||
D. | крайові ерозії суглобових поверхонь
| ||||
E. * | стоншення дистальних відділів трубчастих кісток кистей і стоп із загостренням на кінці (деформація у вигляді загостреного олівця)
| ||||
81. | Для нейрогенних остеоартропатій характерне все перераховане, окрім:
| ||||
A. | патологічних переломів суглобових кінців кісток
| ||||
B. | порушення співвідношень в суглобі
| ||||
C. * | обмеження і різкої болючості рухів в суглобі
| ||||
D. | параартикулярної патологічної осифікації
| ||||
E. | остеолізу суглобових кінців кісток
| ||||
82. | Найчастіше страждають при генетичному акроостеолізі:
| ||||
| |||||
A. | ребра
| ||||
B. * | дистальні відділи кистей і стоп
| ||||
C. | діафізи довгих кісток
| ||||
D. | дрібні суглоби кистей і стоп
| ||||
E. | крупні суглоби кінцівок
| ||||
83. | Зміна при спинній сухотці найчастіше спостерігаються:
| ||||
A. | у ребрах
| ||||
B. * | у суглобах нижніх кінцівок
| ||||
C. | у суглобах верхніх кінцівок
| ||||
D. | у хребті
| ||||
E. | в черепі
| ||||
84. | При сирингомієлії найчастіше спостерігаються зміни:
| ||||
A. | у печінці
| ||||
B. | у суглобах нижніх кінцівок
| ||||
C. * | у суглобах верхніх кінцівок
| ||||
D. | у хребті
| ||||
E. | у черепі
| ||||
85. | Звапнення судин і міжплеснових проміжків, окрім нефрогенної остеодистрофії, можливі при:
| ||||
A. * | цукровому діабеті і саркоїдозі
| ||||
B. | амілоїдозі
| ||||
C. | саркоїдозі
| ||||
D. | тиреотоксикозі
| ||||
E. | цукровому діабеті
| ||||
86. | При нефрогенній остеодистрофії раніше всього виявляються судинні звапнення:
| ||||
A. | у ребрах
| ||||
B. | у гомілках
| ||||
C. | в ділянці тазу
| ||||
D. * | у стопах
| ||||
E. | у кистях
| ||||
87. | Кальцифікація м’яких тканин може розвинутися при:
| ||||
A. | остеосклерозі
| ||||
B. * | нефрогенній остеодистрофії
| ||||
C. | гіперпаратиреоїдній остеодистрофії при первинному гіперпаратиреозі
| ||||
D. | остеомаляції
| ||||
E. | остеопорозі
| ||||
88. | Викривлення осі довгих кісток найбільш характерно для:
| ||||
A. | для раку молочної залози
| ||||
B. | нефрогенної остеодистрофії
| ||||
C. * | гіперпаратиреоїдної остеодистрофії
| ||||
D. | остеомаляції
| ||||
E. | остеопорозу
| ||||
89. | З перерахованих змін в кістках склепіння черепа для гіперпаратиреоїдної остеодистрофії найбільш характерні:
| ||||
A. | остеопороз
| ||||
B. | множинні, дрібні, чітко обкреслені деструктивні вогнища при збереженні нормальної структури на решті протяжності кістки
| ||||
C. * | гранулярний малюнок розрідження кісткової структури
| ||||
| |||||
D. | нівеляція структури кісток склепіння черепа
| ||||
E. | стоншення компактних пластинок з розширенням диплое
| ||||
90. | З перерахованих змін хребта для гіперпаратиреоїдної остеодистрофії найбільш характерне:
| ||||
A. | остеосклероз
| ||||
B. * | ущільнення структури краніальних і каудальних відділів тіл хребців
| ||||
C. | рівномірна деформація тіл хребців за типом "риб’ячих"
| ||||
D. | множинна нерівномірна компресія тіл хребців за типом "клиноподібних" і "риб’ячих"
| ||||
E. | дифузне розрідження кісткової структури тіла хребців
| ||||
91. | Найбільш ефективною методикою виявлення ранніх ознак гіперпаратиреоїдної остеодистрофії є:
| ||||
A. | УЗД
| ||||
B. | комп’ютерна томографія
| ||||
C. * | рентгенографія кистей з прямим збільшенням в 4-5 разів на мікрофокусному випромінювачі з розмірами фокусної плями 0,1 мм і менше
| ||||
D. | рентгенографія з прямим збільшенням в 2 рази при фокусі 0,3 мм
| ||||
E. | томографія
| ||||
92. | Субперіостальні ерозії раніше за все виявляються:
| ||||
A. | у дітей
| ||||
B. * | по радіальній поверхні середніх фаланг II-III пальців кистей
| ||||
C. | по ульнарній поверхні середніх фаланг IV-V пальців кистей
| ||||
D. | у проксимальних фалангах пальців кистей
| ||||
E. | у п’ясткових кістках
|
||||
|