Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Назва наукового напрямку (модуля): 8 страница



B. *

раннє закриття швів

 

C.

посилення пальцевих втиснень

 

D.

стоншування кісток склепіння черепа

 

E.

деформація черепа

 

323.

Вогнище деструкції в кістках склепіння черепа може зникнути

 

A.

при плазмоцитомі

 

B.

при остеомієліті

 

C. *

при еозинофільній гранулемі

 

D.

при мієломі

 

E.

при метастазі пухлини

 

324.

Звапнення є найбільш характерним

 

A.

для остеопорозу

 

B.

для хромофорної аденоми

 

C. *

для краніофарингіоми

 

D.

для гліоми дна III шлуночка

 

E.

для еозинофільної аденоми

 

325.

Гіперостозом кісткової пластинки часто супроводжується

 

A.

остеопороз

 

B.

метастази раку

 

C.

гліобластома

 

D.

астроцитома

 

E. *

менінгіома

 

326.

Найбільшу інформацію при пухлині слухового нерва дає проекція

 

A.

оглядова рентгенограма черепа у в боковій проекції

 

B.

оглядова рентгенограма черепа у дорослих в прямій проекції

 

C. *

за Стенверсом

 

D.

за Майєром

 

E.

за Мюллером

 

327.

Характерною зміною для геміатрофії головного мозку є

 

A.

нечіткі потовщені контури

 

B.

деструкції кісток склепіння черепа

 

C.

вибухання кісток склепіння черепа

 

D.

потовщення кісток склепіння черепа

 

E. *

стоншення кісток склепіння черепа

 

328.

Найбільш достовірним рентгенологічним симптомом внутрічерепної гіпертензії у дорослого є:

 

A.

нечіткі потовщені контури

 

 

B.

розходження швів

 

C.

розширення каналів диплоїчних вен

 

D. *

остеопороз структури, сплющення турецького сідла

 

E.

поглиблення пальцевих втискань

 

329.

Для заглоткового абсцесу характерні всі симптоми, окрім:

 

A.

нечіткі потовщені контури

 

B.

наявність «бульбашок» і «прошарків» газу в клітковині заглоткового простору

 

C.

випрямляння лордозу шийного відділу хребта

 

D. *

потовщення надгортанника

 

E.

розширення м’яких тканин превертебрального простору на рівні шийних хребців

 

330.

При епідермоїдах кісток черепа характерні

 

A.

нечіткі потовщені контури

 

B.

потовщені контури

 

C.

роз’їдені контури

 

D. *

чіткі склеротичні контури

 

E.

нечіткі контури

 

331.

Для гемангіоми кісток склепіння черепа характерні

 

A.

гіпоостоз

 

B.

поширена стільниковість

 

C. *

локальний остеопороз з грубостільниковою структурою

 

D.

гіперостоз

 

E.

обмежений остеосклероз

 

332.

Зміни структури кісток основи черепа при фіброзній дисплазії зводяться

 

A.

до гіпоостозу

 

B.

до гіперостозу

 

C.

до деструкції

 

D. *

до остеосклерозу

 

E.

до остеопорозу

 

333.

Зміни в кістках склепіння черепа при фіброзній деформуючій остеодистрофії зводяться

 

A.

до часткового потовщення кісток

 

B.

до округлих вогнищ деструкції

 

C. *

до вогнищ ущільнення структури у поєднанні з потовщенням кісток

 

D.

до обмеженого потовщення кісток

 

E.

до дифузного потовщення кісток

 

334.

До рентгенівських ознак синдрому Морганьї відносяться

 

A.

одонтомоматоз

 

B.

склероз всіх шарів лобової кістки

 

C. *

потовщення внутрішньої кісткової пластинки лобової кістки

 

D.

потовщення диплоїчного шару лобової кістки

 

E.

потовщення зовнішньої пластинки лобової кістки

 

335.

Основним рентгенологічним симптомом мієломної хвороби кісток склепіння черепа є

 

A.

остеосклероз

 

B.

вогнища склерозу

 

C.

потовщення кісток склепіння

 

D. *

множинні, округлої форми і різної величини вогнища деструкції

 

E.

трабекулярний малюнок структури кісток

 

 

336.

Остеосклероз кісток черепа характерний

 

A.

для одонтоми

 

B. *

для фіброзної дисплазії

 

C.

для гіперпаратиреоїдної остеодистрофії

 

D.

для туберкульозу

 

E.

для остеомієліту

 

337.

Здуття нижньої щелепи характерне

 

A.

для остеомієліту

 

B.

для одонтоми

 

C. *

для амелобластоми

 

D.

для остеосаркоми

 

E.

для одонтогенного остеомієліту

 

338.

Розвитком періостальних змін черепа супроводжується

 

A.

остеоід-остеомою

 

B.

остеома

 

C. *

остеосаркома

 

D.

атерома

 

E.

епідермоїд

 

339.

Симптом здуття кісток склепіння черепа спостерігається

 

A.

при раку молочної залози

 

B. *

при фіброзній дисплазії

 

C.

при остеомі

 

D.

при остеомієліті

 

E.

при остеосаркомі

 

340.

Найчастіше метастазують в кістки черепа

 

A.

рак молочної залози

 

B.

рак товстої кишки

 

C. *

рак легені

 

D.

злоякісні пухлини скелета

 

E.

рак шлунку

 

341.

Характерними особливостями вогнищ деструкції черепа при мієломній хворобі є

 

A.

звапніння

 

B.

м’якотканний компонент

 

C. *

відсутність злиття

 

D.

здатність до злиття

 

E.

розмиті контури

 

342.

До доброякісних пухлин склепіння черепа, що часто зустрічаються, відносяться

 

A.

люба солітарна пухлина

 

B.

ê³ñòà

 

C.

остеохондрома

 

D. *

гемангіома

 

E.

остеома

 

343.

Найбільш інформативною методикою дослідження при черепній травмі є

 

A.

термографія

 

B.

комп’ютерна томографія

 

C.

ангіографія

 

 

D.

томографія

 

E. *

краніографія

 

344.

Під терміном "рельєф кісток склепіння черепа" розуміють

 

A.

малюнок артеріальних борозен та малюнок венозних синусів

 

B. *

малюнок всіх перерахованих вище утворень

 

C.

малюнок пальцевих втиснень

 

D.

малюнок артеріальних борозен

 

E.

малюнок венозних синусів

 

345.

Найбільш достовірною рентгенологічною ознакою аденоми гіпофіза є

 

A.

нормалізація пневматизації основної пазухи

 

B.

пониження пневматизації основної пазухи

 

C.

підвищена пневматизація основної пазухи

 

D.

остеопороз деталей сідла

 

E. *

збільшення розмірів турецького сідла

 

346.

До звапнення нормальних анатомічних утворень черепа відносяться всі перераховані нижче, окрім

 

A.

судинних сплетень та діафрагми турецького сідла

 

B. *

судинних сплетень

 

C.

діафрагми турецького сідла

 

D.

серпоподібні відростки

 

E.

шишкоподібної залози

 

347.

Вікові особливості черепа включають

 

A.

стан швів та малюнок судинних борозен

 

B.

розвиток випускників

 

C.

вираженість розвитку пальцевих втискань

 

D.

малюнок судинних борозен

 

E. *

стан швів

 

348.

Характерною рентгенологічною ознакою для заглоткового абсцесу є

 

A.

викривляння шийного відділу хребта

 

B.

деформація гортані

 

C. *

розширення м’яких тканин превертебрального простору на рівні шийних хребців з «бульбашками» і «прошарками» газу

 

D.

потовщення слизової оболонки задньої стінки глотки

 

E.

випрямляння лордозу шийного відділу хребта

 

349.

Нормальні вертикальні розміри турецького сідла на рентгенограмах в бічній проекції складають

 

A.

5-10 мм

 

B.

6-14 мм

 

C. *

7-12 ìì

 

D.

4-10 мм

 

E.

5-7 мм

 

350.

Нормальні сагітальні розміри турецького сідла у дорослих складають

 

A.

5-10 мм

 

B.

7-16 мм

 

C. *

9-14 мм

 

D.

7-9 мм

 

E.

3-6 мм

 

 

351.

Найбільш інформативною для дослідження турецького сідла є

 

A.

рентгенограма черепа в лобовій проекції

 

B. *

рентгенограма прицільна в бічній проекції

 

C.

рентгенограма черепа в лобово-носовій проекції

 

D.

рентгенограма черепа в потиличній проекції

 

E.

рентгенограма черепа в бічній проекції

 

352.

Розвиток верхньощелепних пазух закінчується

 

A.

до 2-х років

 

B. *

до другого прорізання зубів

 

C.

до 25 років

 

D.

до 20 років

 

E.

до 5 років

 

353.

Повітряна кіста гортані (ларингоцелє) розташовується

 

A.

в черепі

 

B.

у голосових складках

 

C. *

в черпало-надгортанній і вестибулярній складках

 

D.

у підскладковому відділі

 

E.

у надгортаннику

 

354.

Поздовжній перелом піраміди скроневої кістки визначається на рентгенограмах

 

A.

в проекції за Шюллером

 

B.

в оглядовій прямій задній рентгенограмі черепа

 

C. *

в проекціях за Шюллером і Майєром

 

D.

у проекції за Стенверсом

 

E.

у носо-лобній проекції

 

355.

Гемосинус є непрямим симптомом

 

A.

підгострого синуїту

 

B.

остеоми додаткових пазух носа

 

C.

хронічного синуїту

 

D. *

травматичного ураження кісток черепа

 

E.

гострого синуїту

 

356.

Передлежання венозного сигмовидного синуса краще всього визначається в проекції

 

A.

оглядові рентгенограми черепа в прямій і бічній проекціях

 

B. *

за Мюллером

 

C.

за Майєром

 

D.

за Стенверсом

 

E.

оглядово бічній черепа

 

357.

Для виявлення переломів лицьового скелета застосовуються

 

A.

оглядові рентгенограми черепа в прямій і бічній проекціях

 

B. *

рентгенограма в носо-підборідній проекції

 

C.

аксіальна рентгенограма

 

D.

бічна оглядова рентгенограма

 

E.

задня оглядова рентгенограма

 

358.

До варіантів переломів кісток черепа відносяться

 

A.

втискаючий за типом "зеленої гілки"

 

B.

з косою з розбіжністю уламків

 

C. *

втискаючий

 

 

D.

поперечний

 

E.

за типом "зеленої гілки"

 

359.

Пневматоцелє черепа є непрямою ознакою

 

A.

саркоми черепа

 

B.

доброякісної пухлини черепа

 

C.

остеосаркоми черепа

 

D.

запального ураження кісток черепа

 

E. *

травматичного ураження кісток черепа

 

360.

Для виявлення перелому кісток основи черепа рекомендується провести

 

A.

оглядові рентгенограми черепа в прямій і бічній проекціях

 

B.

оглядову рентгенограму в лобово-носовій проекції

 

C.

оглядову рентгенограму в прямій проекції

 

D. *

оглядову рентгенограму в аксіальній проекції

 

E.

оглядову рентгенограму в бічній проекції

 

361.

Найбільшу інформацію про травматичні ураження кісток черепа дає

 

A.

оглядові рентгенограми черепа в прямій проекції

 

B.

ангіографія черепа

 

C.

оглядова рентгенограма в аксіальній проекції

 

D. *

комп’ютерна томографія черепа

 

E.

оглядові рентгенограми черепа в прямій і бічній проекціях

 

362.

Найбільш точну інформацію при втиснутому переломі кісток склепіння черепа дає

 

A.

томограми в прямій проекції

 

B. *

прицільні дотичні рентгенограми

 

C.

прицільні контактні рентгенограми

 

D.

томограми в прямій і бічній проекції

 

E.

оглядова рентгенограма в прямій і бічній проекції

 

363.

Найбільш інформативними в діагностиці лінійного перелому кісток склепіння черепа є

 

A.

оглядові пряма рентгенограми

 

B.

прямі томограми

 

C.

прицільні контактні рентгенограми

 

D. *

прицільні дотичні рентгенограми

 

E.

оглядові (пряма і бічна) рентгенограми

 

364.

Найбільш важливим рентгенологічним симптомом бацилярної імпресії є

 

A.

поглиблення передньої черепної ямки та задньої черепної ямки

 

B.

поглиблення передньої черепної ямки

 

C.

поглиблення задньої черепної ямки

 

D.

сплющення базального кута в 140"

 

E. *

розташування зубоподібного відростка другого шийного хребця вище за лінію Макгрегера і Чемберлена на 6 мм і більше

 

365.

Для визначення чужорідного тіла очної ямки слід виконати рентгенограму

 

A.

у прямій проекції

 

B. *

у косій проекції за Резе

 

C.

у носо-підборідній проекції

 

D.

у носо-лобній, задній і бічній проекціях

 

E.

у прямій задній проекції

 

366.

Найбільшу інформацію при переломі бічної стінки очних ямок дає рентгенограма

 

 

A.

у прямій проекції

 

B.

у аксіальній проекції

 

C.

у носо-лобній проекції

 

D.

у прямій задній проекції

 

E. *

у носо-підборідній проекції

 

367.

Найбільшу інформацію про стан кісток лицьового черепа дає рентгенограма

 

A.

у потиличній проекції

 

B.

у бічній проекції

 

C. *

у носо-підборідній проекції

 

D.

у прямій задній проекції

 

E.

у прямій передній проекції

 

368.

Найбільшу інформацію про стан каналу зорового нерва дає рентгенограма черепа

 

A.

у прямій задній проекції та у у носо-підборідній проекції

 

B. *

у косій проекції за Резе

 

C.

у прямій задній проекції

 

D.

у носо-лобній проекції

 

E.

у носо-підборідній проекції

 

       

 



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.