Частка меншості 30 страница

• виплати готівкової іноземної валюти за платіжними картками;

• купівля за рахунок коштів, розміщених на поточному рахунку, чеків, що виражені в іноземній валюті;

• виплати на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;

• платежі, що пов'язані зі смертю громадян;

• платежі, нов язані із судовими витратами, із слідчими та нотаріальними діями, платежі з відшкодування витрат судовим, нотаріальним, слідчим та іншим правоохоронним органам, а також сплата державного мита, податків, зборів та інших обов'язкових платежів, пов'язаних з виконанням зазначених дій і розглядом судових справ; оплата зборів, мита та дій, пов'язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності;

• оплата за рахунок коштів фізичних осіб витрат на лікування громадян у медично-профілактичних закладах іншої держави;

• оплата за рахунок коштів фізичних осіб навчання в навчальних закладах, стажування в закладах іншої держави;

• оплата за рахунок коштів фізичних осіб участі в міжнародних конгресах, симпозіумах, семінарах, конференціях, спортивних і культурних заходах, виставках, ярмарках, а також в інших міжнародних зустрічах;

• оплата витрат фізичних осіб на придбання літератури та передплатних видань, що видаються за кордоном;

• оплата витрат, пов'язаних з відрядженням за кордон;

• оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні, виплати матеріальної допомоги, премій та призів; платежі у зв'язку з прийняттям спадщини;

• перерахування на утримання дипломатичних, офіційних представництв та інших представництв юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю;

• виплата авторських гонорарів фізичним особам;

• виконання зобов’язань за укладеними договорами з юридичними особами-нерезидентами стосовно відшкодування їм витрат, здійснених ними на користь фізичних осіб-резидентів, які тимчасово перебувають за межами України, як оплата праці або інших витрат, пов'язаних з виконанням ними професійних обов'язків;

• перерахування вступних і членських внесків до міжнародних організацій.

Валютними операціями, пов'язаними з рухом капіталу, є такі: надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик; операції, пов'язані з виконанням зобов’язань за гарантіями, поруками та заставою; операції, пов'язані з виконанням зобов’язань за лізингом; операції, пов'язані з виконанням зобов’язань за факторингом; здійснення прямих інвестицій в Україну; здійснення резидентами прямих інвестицій за межі України; здійснення портфельних інвестицій в Україну; здійснення резидентами портфельних інвестицій за межі України; виплата прибутків, доходів та інших коштів, отриманих іноземними інвесторами від прямих інвестицій та розміщених серед нерезидентів цінних паперів українських емітентів;

операції з цінними паперами;розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках;

операції, пов'язані з експортом та імпортом товарів, розрахунки за якими відповідно до договору передбачають надання та отримання відстрочення платежу або кредитування

(аванс, попередня оплата) на строк, який перевищує встановлений законодавством України;

• міжнародні перекази за угодами, пов'язаними з накопиченням пенсійних активів;

• інші валютні операції, які не є поточними.

За характером посередницької діяльності валютні операції можна класифікувати на активні та пасивні. До активних валютних операцій відносяться операції із надання кредитів клієнтам в іноземній валюті та банківських металах, розміщення іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та міжнародних ринках, розміщення міжбанківських депозитів та надання міжбанківських кредитів у банківських металах. До пасивних валютних операцій відносяться операції із залучення коштів клієнтів в іноземній валюті та банківських металів на вклади, залучення іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та міжнародних ринках, отримання міжбанківських кредитів та залучення міжбанківських депозитів у банківських металах.

За контрагентами, з якими банк проводить валютні операції, останні класифікуються на: міжбанківські операції; клієнтські операції; операції з резидентами; операції з нерезидентами; операції з фізичними особами; операції з юридичними особами.

За наміром проведення валютні операції поділяються на такі, що проводяться за дорученням контрагента; власною ініціативою; з метою спекуляції, хеджування та арбітражу.

За джерелами коштів валютні операції поділяються на операції, що здійснюються за кошти клієнтів та операції, що здійснюються за власні кошти банку.

За строками проведення валютні операції класифікуються на негайні, короткострокові, середньострокові та довгострокові.

За впливом на валютну позицію банку валютні операції поділяються на операції, які не впливають на валютну позицію та операції, які впливають на валютну позицію.

За відображенням на рахунках бухгалтерського обліку валютні операції можна класифікувати на балансові та позабалансові валютні операції.

Поділ валютних операцій за типом події передбачає виділення операцій, які є однора30вими та багатора30вими подіями. Валютна операція вважається однора30вою подією, якщо моменти початку та завершення її виконання збігаються в часі. До операцій, які є багатора30вими подіями належать операції, що мають операційне життя, тобто кілька разів відображаються в облікових реєстрах.

За видами доходів (витрат), валютні операції поділяються на операції, пов'язані з одержанням (сплатою) комісійних доходів (витрат), процентних доходів (витрат) та торговельних прибутків (збитків).

8.2. Методологічні засади бухгалтерського обліку валютних операцій

Методологія відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті та банківських металах, що здійснюють банки України регулюється Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженою постановою Правління НБУ № 555 від 17.11.2004 р.

Облік готівкових валютних операцій регламентується Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України, затвердженою постановою Правління НБУ № 495 від 20.10.2004 р.

Облік валютних операцій з похідними фінансовими інструментами регламентується Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України, затвердженою постановою Правління НБУ від 31.08.2007 р. № 309.

Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, операції в іноземній валюті та банківських металах відображаються в обліку відповідно до їх економічної суті за балансовими і позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

План рахунків є мультивалютним і забезпечує ведення синтетичного обліку валютних операцій. Детальна інформація про здійснені валютні операції відображається на рівні аналітичного обліку, з використанням встановлених НБУ параметрів аналітичних рахунків. Одним із таких параметрів є код валюти або банківського металу.

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті та банківських металах банки здійснюють у подвійній оцінці, а саме:

• іноземна валюта — в номінальній сумі іноземної валюти та гривневому еквіваленті за офіційним курсом;

• банківські метали — в одиницях ваги металу (тройських унціях) та гривневому еквіваленті за офіційним курсом.

Операції в іноземній валюті та банківських металах під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют на дату здійснення операції.

На кожну наступну після визнання дату балансу:

а) усі монетарні статті в іноземній валюті та банківських металах відображаються в
бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківсь-
ких металів на дату балансу;

б) немонетарні статті в іноземній валюті та банківських металах, що обліковуються за
собівартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом грив-
ні до іноземних валют і банківських металів на дату визнання (дату здійснення
операції);

в) немонетарні статті в іноземній валюті та банківських металах, що обліковуються за
справедливою вартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним кур-
сом гривні до іноземних валют і банківських металів на дату визначення їх справед-
ливої вартості.

В банках України переоцінка здійснюється програмно на стадії стартових робіт з відкриття операційного дня. Як зазначалось, переоцінка валютних статей балансу

в тому числі хеджування чистих інвестицій у закордонну господарську одиницю. Ці питання регламентуються МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка».

Згідно з МСБО 21, операції в іноземних валютах слід відображати при первісному визнанні у функціональній валюті, застосовуючи до суми в іноземній валюті курс обміну «спот» між функціональною валютою та іноземною валютою на дату операції.

Функціональна валюта — це валюта основного економічного середовища, в якому суб’єкт господарювання здійснює свою діяльність. Основним економічним середовищем, в якому суб’єкт господарювання здійснює свою діяльність, як правило, є середовище, в якому він в основному генерує і витрачає грошові кошти.

Коливання валютних курсів викликає потребу проведення переоцінки активів і зобов’язань, виражених в іноземних валютах. При цьому підходи до відображення у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності монетарних і немонетарних статей відрізняються.

Згідно з МСБО 21, монетарні статті — це утримувані одиниці валюти, а також активи та зобов’язання, які мають бути отримані або сплачені у фіксованій або визначеній кількості одиниць валюти.

МСБО 21 вимагає, щоб на кожну дату балансу:

а) монетарні статті в іноземній валюті відображалися за курсом «закриття» (курс
«спот» на дату балансу);

б) немонетарні статті в іноземній валюті, які оцінені за історичною собівартістю, відо-
бражалися за валютним курсом на дату здійснення операції;

в) немонетарні статті в іноземній валюті, які оцінені за справедливою вартістю, відо-
бражалися за валютним курсом, який існував на момент визначення їх справедливої
вартості.

У більшості випадків переоцінка валютних статей балансу призводить до утворення специфічного виду доходів та витрат — курсових різниць. Згідно з МСБО 21, курсова різниця — це різниця, яка є наслідком переведення визначеної кількості одиниць однієї валюти в іншу валюту за різними валютними курсами.

Відповідно до вимог МСБО 21, курсові різниці, що виникають при розрахунках за монетарними статтями або при переведенні монетарних статтей за курсами, котрі відрізняються від курсів, за якими вони переводилися при первісному визнанні протягом періоду або у попередніх фінансових звітах, мають бути визнані у прибутку або збитку в тому періоді, в якому вони виникають. Виняток становлять курсові різниці, що виникають за монетарною статтею, яка становить частину чистих інвестицій суб’єкта господарювання, що звітує у закордонну господарську одиницю. Такі курсові різниці визнаватимуться у прибутках або збитках в окремих фінансових звітах суб’єкта господарювання, що звітує, або в окремих фінансових звітах закордонної господарської одиниці, якщо доречно. У консолідованій фінансовій звітності, яка включає зарубіжні господарські одиниці, такі курсові одиниці первісно визнаються як окремий компонент капіталу. При вибутті закордонної господарської одиниці кумулятивна сума курсових різниць, які були відстрочені в окремому компоненті власного капіталу, що відноситься до цієї закордонної господарської

призводить до утворення курсових різниць, стосовно яких у вітчизняній банківській практиці вживається термін «нереалі30ваний результат», під яким розуміють результат переоцінки активів і зобов’язань банку в іноземній валюті та банківських металах у зв'язку зі зміною офіційного валютного курсу, унаслідок якої змінюється вартість цих активів і зобов’язань у національній валюті, а їх вартість в іноземній валюті (банківських металах) залишається без змін.

Курсова різниця від переоцінки балансових монетарних статей в іноземній валюті (за винятком акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що обліковуються в портфелі на продаж за справедливою вартістю) зараховується на рахунок 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами», за яким в аналітичному обліку відкривається окремий рахунок для запису результатів переоцінки.

Не підлягають переоцінці такі статті в іноземних валютах:

• залишки в іноземній валюті за рахунками цінних паперів, що обліковуються за собівартістю, інвестиції до асоційованих та дочірніх компаній в іноземній валюті;

• дебіторська заборгованість з придбання оборотних і необоротних активів за іноземну валюту;

• кредиторська заборгованість з продажу оборотних і необоротних активів за іноземну валюту;

• доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті за немонетарними статями. Залишки в іноземній валюті за рахунками з обліку акцій та інших цінних паперів з

нефіксованим прибутком, що обліковуються банком за справедливою вартістю, переоцінюються за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визначення їх справедливої вартості.

Курсові різниці від зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют відображаються одночасно з визнанням результату переоцінки таких цінних паперів до їх справедливої вартості за такими балансовими рахунками:

а) у разі переоцінки цінних паперів у торговому портфелі банку — за рахунком 6204
«Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами»;

б) у разі переоцінки цінних паперів у портфелі банку на продаж — за рахунком 5102
«Результати переоцінки цінних паперів у портфелі банку на продаж».

Боргові цінні папери в іноземній валюті відносяться до монетарних статей балансу і незалежно від того, у якому портфелі обліковуються, переоцінюються під час зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют. Результати переоцінки боргових цінних паперів відображаються за балансовим рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

Переоцінка позабалансових вимог і зобов’язань в іноземній валюті, крім вимог і зобов’язань за похідними фінансовими інструментами, здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.

Результати переоцінки позабалансових вимог і зобов’язань в іноземній валюті та банківських металах за операціями, що здійснюються за умовами спот, відображаються за рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими

металами» в кореспонденції з рахунком 3811 «Переоцінка фінансових інструментів, що обліковуються за позабалансовими рахунками».

Одним із визначальних факторів побудови фінансового обліку банківських валютних операцій є їх вплив на валютну позицію банку.

Валютна позиція банку — це співвідношення вимог купівля(балансових і позабалансових) та зобов’язань продаж(балансових і позабалансових) банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності — відкритою.

Відкрита валютна позиція може бути довгою або короткою. Відкрита валютна позиція є короткою, якщо обсяг зобов’язань за проданою валютою та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою та банківськими металами перевищує обсяг зобов’язань.

Відкрита валютна позиція банку спричиняє виникнення нереалі30ваних прибутків або збитків. Вплив відкритої валютної позиції на нереалі30вані прибутки (збитки) банку 30бражено на рис. 8.1.

До операцій банку, що впливають на розмір відкритої валютної позиції, належать:

• купівля, продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти та банківських металів, у тому числі строкові операції, за якими виникають вимоги та зобов’язання в іноземних валютах (банківських металах), незалежно від способів та форм розрахунків за ними;

• нарахування, отримання, сплата іноземної валюти у вигляді доходів та витрат;

• надходження коштів в іноземній валюті до статутного капіталу;

• погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті;

• формування резервів в іноземній валюті за рахунок витрат;

• купівля-продаж основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;

•
інші обмінні операції з іноземною валютою.

Зниження курсу нац. валюти – Купівля більше продажу =прибуток

- Продаж більше купівлі =збиток

Підвищення курсу нац.валюти- Купівля більше продажу =збиток

- Продаж більше купівлі =прибуток

При відображенні перерахованих вище видів валютних операцій в бухгалтерському обліку використовуються такі активно-пасивні технічні рахунки (тобто рахунки, що не несуть економічного навантаження і використовуються для технічного здійснення операції):

• 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів». Рахунок призначений для обліку валютної позиції при відображенні операцій, які здійснюються у двох різних валютах або операцій з банківськими металами. За дебетом цього рахунку проводиться вартість іноземної валюти чи банківських металів, яка збільшує коротку або зменшує довгу відкриту валютну позицію. За кредитом проводиться вартість іноземної валюти чи банківських металів, яка збільшує довгу або зменшує коротку відкриту валютну позицію;

• 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів». Рахунок 3801 є контррахунком до рахунку 3800 і служить для обліку гривневого еквіваленту позиції щодо іноземної валюти та банківських металів. За дебетом рахунку проводяться еквіваленти сум іноземної валюти чи банківських металів, які збільшують довгу або зменшують коротку відкриту валютну позицію. За кредитом проводяться еквіваленти сум іноземної валюти чи банківських металів, які збільшують коротку або зменшують довгу відкриту валютну позицію.

Отже, рахунки валютної позиції відображають балансові позиції банку в іноземних валютах і банківських металах, а рахунки гривневого еквівалента валютної позиції — вартість валютних позицій у гривнях.

Наприкінці кожного операційного дня суми залишків у гривневому еквіваленті за технічними рахунками 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» та 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» мають бути тотожними. Різниці між сумами залишків у гривневому еквіваленті відповідної іноземної валюти та банківських металів за аналітичними рахунками 3800 та 3801 у розрізі кодів іноземної валюти та банківських металів, що виникають у зв'язку із математичним округленням, відображаються за балансовим рахунком 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

Для відображення в обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за позабалансовими рахунками використовується технічний рахунок 9920 «Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами».

Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками 6 класу «Доходи» та 7 класу «Витрати» у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату їх визнання з використанням технічних рахунків групи 380 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

Активи і зобов’язання в іноземній валюті та банківських металах відображаються у фінансовій звітності в гривневому еквіваленті за офіційним курсом на дату складання звітності або на дату їх визнання. Залишки за технічними рахунками 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» та 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» не включаються до фінансової звітності.

Іноземна валюта та банківські метали, що прийняті банком на зберігання, обліковуються за позабалансовим рахунком 9703 «Інші активи на зберіганні» у гривнях за офіційним курсом на дату прийняття їх на зберігання.

8.3. Облік готівкових валютио-обміииих операції!

Національний банк України залишив у силі копіювання документів, підтверджуючих резидентність при купівлі валюти фізособами.

Національний банк України з метою спрощення порядку здійснення валютно-обмінних операцій для фізичних осіб скорегував правила і вніс постановою Правління НБУ від 11.10.2011№ 364, зареєстровану у Міністерстві юстиції України 20.10.2011№ 1214/19952, зміни до чинної процедури здійснення операцій купівлі-продажу валюти.

Купівля валюти банком (фінустановою) на суму до 150 тис. грн. здійснюється за умови пред'явлення клієнтом (резидентом або нерезидентом) документа, що засвідчує особу. У квитанції вказуються П.І.Б. клієнта, який здійснив продаж іноземної валюти.

Копіювання сторінок документа, що засвідчує особу, у цьому випадку забороняється.

Продаж готівкової іноземної валюти банками (фінустановами) одному клієнту в один операційний день на суму, що не перевищує в еквіваленті 150 тис. грн., здійснюється за умови пред'явлення клієнтом документа, що засвідчує особу і підтверджує його резидентність.

Згідно з Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.12.2002 № 502, до готівкових валютно-обмінних операцій належать:

1) купівля у фізичних осіб — резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

2) продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;

3) зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

4) купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

5) конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

6) прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Готівкові валютно-обмінні операції банки можуть здійснюватися через: операційну касу банку або каси його філій чи територіально відокремлених безбалансових відділень; власні пункти обміну іноземної валюти; обмінні пункти, що діють на підставі агентських угод з юридичними особами-резидентами. При цьому каси банків можуть здійснювати всі із зазначених валютно-обмінних операцій. Пункти обміну валюти банків можуть здійснювати всі із зазначених валютно-обмінних операцій, крім операцій із прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків. Пункти обміну валюти агентів можуть здійснювати лише купівлю у фізичних осіб — резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні; продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню; зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту; купівлю-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту та готівкові гривні.

Банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями мають право відкривати пункти обміну іноземної валюти.

Режим роботи пункту обміну валюти встановлює банк. У прикордонних 30нах, аеропортах, на залізничних, морських та річкових вокзалах пункти обміну валюти мають функціонувати не менше 21 години на добу, за винятком тих пунктів обміну валюти, що розташовані в аеропортах і на зазначених вокзалах, якщо згідно з їх розкладами не передбачено відправлення або прибуття в нічний час відповідних транспортних засобів. Тривалість режиму роботи пунктів обміну валюти, розташованих в інших місцях, установлює банк (фінансова установа) за погодженням з адміністрацією підприємства, установи або органу державної влади, на території яких вони відкриті.

З метою організації безперебійної роботи пунктів обміну валюти як власних, так і пунктів обміну валюти агентів, банк самостійно встановлює для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті й готівкових гривнях і до початку робочого дня, уключа-ючи вихідні і святкові дні, забезпечує їх коштами відповідно до встановлених обсягів та бланками суворого обліку, обліковими реєстрами.

Протягом робочого дня пункти обміну валюти здійснюють операції за рахунок коштів отриманого від банку авансу в іноземній валюті та в гривнях, а також за рахунок купленої іноземної валюти та отриманих гривень.

Банки зобов’язані забезпечувати підкріплення та інкасацію коштів власних пунктів обміну валюти та пунктів обміну валюти агентів. Банк має встановлювати максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касах пунктів обміну валюти банку у неробочий час в обсязі, що має забезпечити роботу цих пунктів протягом робочого дня. Залишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, підлягають інкасації, яку проводять банки. Пункти обміну валюти банку під час роботи у вихідні й святкові дні можуть перевищувати встановлену максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касі за умови обов'язкової інкасації валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, не пізніше наступного робочого дня банку. Якщо пункти обміну валюти працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного дня банку.

Під час здійснення валютно-обмінних операцій використовуються такі касові та розрахункові документи:

• довідка-certificate за формою № 377;

• квитанція за формою № З 77-А;

• квитанція за формою № 377-і;

• квитанція за формою № 377-1;

• квитанція за формою N 377-К.

Довідка за формою № 377 видається пунктом обміну валюти або касою банку фізичній особі-нерезиденту як підтвердження проведення операції з купівлі в неї готівкової іноземної валюти і дорожніх чеків за готівкові гривні. Ця довідка дійсна протягом 6 місяців з дати ї"ї видачі і надає право здійснення зворотного обміну невикористаних гривень на іноземну валюту.

Квитанція за формою № 377-А видається пунктом обміну валюти фізичним особам-резидентам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій та фізичним особам-нерезидентам як підтвердження здійснення зворотного обміну невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту.

Квитанція за формою № 377-і видається касою банку як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо банкнот іноземних держав.

Квитанція за формою № 377-1 видається касою банку як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо іменних чеків.

Квитанція за формою № 377-К видається касою банку фізичним особам як підтвердження здійснення таких валютно-обмінних операцій:

• купівля у фізичних осіб — резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

• продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;

• зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

• купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту та за готівкові гривні;

• конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави.

Оформлення і видача довідок та квитанцій без здійснення валютно-обмінних операцій або їх невидача під час здійснення обмінних операцій забороняються. Плата за оформлення і видачу довідки або квитанції під час здійснення валютно-обмінної операції не стягується. Заповнений примірник квитанції або довідки банку зберігається в пункті обміну валюти в документах дня і передається до каси банку ра30м з іншими документами дня після закінчення робочого дня.

Довідка-certificate за формою № 377 та квитанція за формою № 377-А зшиті в книжку по 25 квитанцій і є бланками суворого обліку. Вони обліковуються на позабалансовому рахунку 9821 «Бланки суворого обліку» в умовній оцінці 1 гривня за одну книжку.

Під час видачі бланків у підзвіт здійснюється така проводка: Дт 9892 «Бланки суворого обліку у підзвіті» Кт 9821 «Бланки суворого обліку».

Комісійна винагорода за здійснення валютно-обмінних операцій, а саме: з купівлі-продажу дорожніх чеків, конвертації готівкової іноземної валюти, прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків справляється у гривнях. У разі встановлення тарифів в іноземній валюті сплата здійснюється в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день здійснення операції.

8.3.1. Облік операцій з купівлі та продажу іноземної валюти за гривні

Операції з купівлі та продажу іноземної валюти за гривні здійснюються касами банків та обмінними пунктами за валютними курсами, які встановлюються головою правління банку до початку робочого дня згідно з нака30м (розпорядженням) банку.

Зауважимо, що згідно з Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, інші керівники банку не мають права встановлювати курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні. Банк також не має права змінювати значення курсу купівлі та продажу іноземних валют протягом операційного (робочого) дня.

⇐ Предыдущая 28 29 30 31 323334 35 36 37 Следующая ⇒