Главная

Контакты

Случайная статья

• Автоматизация
• Антропология
• Археология
• Архитектура
• Биология
• Ботаника
• Бухгалтерия
• Военная наука
• Генетика
• География
• Геология
• Демография
• Деревообработка
• Журналистика
• Зоология
• Изобретательство
• Информатика
• Искусство
• История
• Кинематография
• Компьютеризация
• Косметика
• Кулинария
• Культура
• Лексикология
• Лингвистика
• Литература
• Логика
• Маркетинг
• Математика
• Материаловедение
• Медицина
• Менеджмент
• Металлургия
• Метрология
• Механика
• Музыка
• Науковедение
• Образование
• Охрана Труда
• Педагогика
• Полиграфия
• Политология
• Право
• Предпринимательство
• Приборостроение
• Программирование
• Производство
• Промышленность
• Психология
• Радиосвязь
• Религия
• Риторика
• Социология
• Спорт
• Стандартизация
• Статистика
• Строительство
• Технологии
• Торговля
• Транспорт
• Фармакология
• Физика
• Физиология
• Философия
• Финансы
• Химия
• Хозяйство
• Черчение
• Экология
• Экономика
• Электроника
• Электротехника
• Энергетика

Частка меншості 2 страница

Мета підручника — ознайомити читачів з системою фінансового обліку та звітності в банках України, основними вимогами МСФЗ та нормативно-правових актів НБУ щодо обліку банківських операцій і складання фінансової звітності; допомогти студентам набути ґрунтовні знання з основ організації фінансового обліку в банках України, за­своїти методику фінансового обліку різних видів банківських операцій, сформувати на­вички вирішення облікових задач, виробити вміння розуміти та використовувати інфо­рмацію, що наведена у фінансовій звітності у процесі прийняття управлінських рішень.

Особливістю та науковою новизною підручника є те, що в ньому детально висвітле­но питання, пов'язані з розкриттям інформації про банківські операції у фінансовій звітності. На думку автора, це допоможе користувачам підручника побачити вплив облікових принципів, правил, методів і процедур на представлення інформації про діяль­ність банку у його фінансовій звітності. Окрім цього, наведені форми та статті фінансо­вої звітності (у тому числі примітки до фінансової звітності), з описом інформації, яка в них розкривається про кожну банківською операцію, служитиме допомогою у процесі проведення аналізу банківської діяльності як загалом, так і окремих її сфер.

Підручник розрахований на широке коло користувачів: студентів, аспірантів, ви­кладачів економічних виших навчальних закладів, банківських працівників та осіб, які цікавляться банківським фінансовим обліком і звітністю.

Розділ 1

СИСТЕМА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ

Питання до розгляду

1.1. Складові елементи системи бухгалтерського обліку в банках, їх характеристика.

1.2. Державне регулювання та нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку в банках України.

1.3. Загальна характеристика міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та їх застосування в банківській системі України.

1.4. Характеристика концептуальної основи складання та подання фінансових звітів, опублікованої Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

1.5. Концепції фінансового обліку та звітності в Україні.

1.6. Облікова політика банку.

1.7. Суть операційної діяльності банку, її організація та забезпечення.
І.Документування операцій у банках.

1.9. Здійснення внутрішнього контролю у процесі операційної діяльності банку.

1.10. Фундаментальна облікова модель, її застосування в банках.

1.11. Класифікація банківських бухгалтерських рахунків.

1.12. Структура та характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

1.13. Синтетичний та аналітичний облік в банках.

1.1. Складові елементи системи бухгалтерського обліку в байках, їх характеристика

Система бухгалтерського обліку в банках України включає фінансовий, управлінсь­кий та податковий облік, які ґрунтуються на єдиній інформаційній базі, відрізняючись формою та періодичністю розрахунку даних.

Фінансовий облік в банках України — це складова системи обліку, що включає сукуп­ність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку 30внішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття управлінсь­ких рішень.

До внутрішніх користувачів інформації відносяться акціонери банку. Рада банку. Правління банку, внутрішні аудитори та працівники банку. Вони використовують

інформацію, яку надає фінансовий облік з метою планування, оцінки та контролю за щоденними банківськими операціями, Зокрема за використанням його ресурсів відпо­відальними за це особами.

30внішніми користувачами є Національний банк України, наявні та потенційні кре­дитори, банки-кореспонденти, клієнти та інші особи, які використовують інформацію фінансового обліку з метою оцінки минулих та майбутніх результатів діяльності банку.

Фінансовий облік є обов'язковим видом обліку, на основі його даних складається фінансова звітність. Фінансовий облік у банках повинен забезпечувати своєчасне на­дання правдивої порівняльної інформації про активи, зобов’язання, фінансовий стан та результати діяльності банку, а також надавати можливість прогнозування і визначення стратегії розвитку діяльності банку шляхом порівняння статей балансу з показниками, встановленими керівництвом банку, та аналізу їх динаміки.

Фінансовий облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації із застосуванням комп'ютерних засобів, за допомогою яких в автомати30ваному режимі здійснюється збирання, передавання, систематизація та оброблення інформації.

Банки самостійно обирають систему та підсистеми фінансового обліку, виходячи з потреб управління банком, обсягу банківських операцій і кількості працюючих, а та­кож самостійно визначають свою облікову політику, визначають права працівників на підписування документів, затверджують правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Управлінський облік ведеться з метою забезпечення керівництва банку та його підрозділів оперативною фінансовою і нефінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, оцінки, контролю й використання своїх ресурсів.

Управлінський облік ведеться банком для забезпечення внутрішніх потреб в інфор­мації, виходячи зі специфіки та особливостей діяльності і структури управління. Банки самостійно розробляють систему і форми управлінського обліку, внутрішньої звітності і контролю операцій, обирають метод обліку затрат та калькулювання собівартості по­слуг (робіт), визначають зміст внутрішньої звітності, а також строки і"і подання на різні рівні управління. Нри організації управлінського обліку повинна забезпечуватися іден­тичність інформації і розрахунків, здійснених на основі фінансового обліку.

На відміну від фінансового обліку, управлінський облік не є обов'язковим і не рег­ламентується законодавчими актами чи національними бухгалтерськими стандартами. Для управління діяльністю банків використовуються дані як фінансового, так і управ­лінського обліку.

Податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи та валові витрати відповідно до чинного законодавства і використовується для складання подат­кової звітності, форма, правила, порядок і термін подання якої визначаються Держав­ною податковою адміністрацією України. Порядок ведення податкового обліку банки визначають самостійно. Як правило, для ведення податкового обліку банки створюють окрему підсистему з відкриттям рахунків у розрізі статей податкової декларації та додат­ків до неї. Зміни в податковому обліку не впливають на фінансовий облік.

Нижче наводиться порівняльна характеристика фінансового, управлінського та по­даткового обліку, які ведуться банками України (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Порівняльна характеристика видів обліку

1.2. Державне регулювання та нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку в банках України

Загальні засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складан­ня фінансової звітності в Україні регламентуються Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (зі змінами). Згідно з цим Законом державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Украї­ні здійснюється з метою:

• створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

• удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО), інші нормативно-правові акти щодо ве­дення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) — це нормати­вно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає прин­ципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам. Станом на 1.01.2009 року в Україні затверджено 34П(С)БО (табл. 1.2.)

Згідно із Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України.

Функції Національного банку України у сфері бухгалтерського обліку визначені та­кож у Законах України «Про Національний банк України» (зі змінами) та «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р. № 2121-ЙІ (зі змінами). Так, у статті 41 Закону України «Про Національний банк України» зазначено, що НБУ встановлює обов'язко­ві для банків стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку та звітності, що від­повідають вимогам законодавства України. У статті 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність» сказано, що банки органі30вують бухгалтерський облік відповід­но до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України.

Таблиця 1.2. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку

Організація бухгалтерського обліку та фінансової звітності в банківських установах, а також вимоги щодо ведення окремих банківських операцій регламентуються нор­мативно-правовими актами НБУ, які видаються у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління НБУ.

На сьогодні ведення фінансового обліку та складання фінансової звітності в банках України регламентується значною кількістю нормативно-правових актів, які умовно можна поділити на З групи:

1 група — нормативно правові акти, що регламентують питання організації фінансо­вого обліку та звітності в банках:

1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських уста­новах України. Затверджено постановою Правління НБУ від 30.12.98 № 566;

2. Положення про організацію операційної діяльності в банках України. Затверджено постановою Правління НБУ від 16.06.2003 р. № 254;

3. Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України. Затверджено постановою Правління НБУ від 9.10.2001 № 427;

4. Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України. Затверджено постановою Правління НБУ від 27.12.2007 р. № 480.

2 група — нормативно-правові акти, що забезпечують ведення синтетичного обліку в банках:

1. План рахунків бухгалтерського обліку банків України. Затверджено постановою Правління НБУ від 17.06.2004р. № 280;

2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Затверджено постановою Правління НБУ від 17.06.2004р. № 280.

3 група — нормативно-правові акти, що регламентують методику обліку різних бан­ківських операцій та фінансових результатів від їх проведення:

1. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськи­ми металами в банках України. Затверджено постановою Правління НБУ від 20.10.2004р. №495;

2. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України. Затверджено постановою Правління НБУ № 555 від 17.11.2004 p.;

3. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України. Затвер­джено постановою Правління НБУ № 481 від 27.12.2007 p.;

4. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України. Затверджено постановою Правління НБУ від 3.10.2005р. № 358;

5. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів бан­ків України. Затверджено постановою Правління НБУ від 20.12.2005 р. № 480;

6. Інструкція з бухгалтерського обліку запасів матеріальних цінностей банків України. Затверджено постановою Правління НБУ від 10.12.2004 р. № 625;

7. Інструкція про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових активів та податкових зобов’язань. Затверджено постановою Правління НБУ від 17.03.2009 р. № 140;

8. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України. Затверджено Постановою Правління НБУ від 31.08.2007 р. № 309;

9. Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у бан­ках України. Затверджено постановою Правління НБУ від 8.04.2005 № 123;

10. Правила бухгалтерського обліку банками України операцій з чеками в іноземній валюті. Затверджено постановою Правлінням НБУ від 3.12.2001 № 493;

11. Правила бухгалтерського обліку операцій з документарними акредитивами в роз­рахунках за 30внішньоекономічними операціями в банках України. Затверджено постановою Правління НБУ від 03.12.2004 р.№ 549;

12. Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України. Затверджено постановою Правління НБУ від 18.06.2003 р. № 255.

На основі нормативно-правових актів НБУ, кожен банк розробляє корпоративні (внутрішні) нормативно-правові акти, що визначають порядок ведення бухгалтерсько­го обліку операцій, які здійснює банк.

1.3. Загальна характеристика міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та їх застосування в банківськії! системі України

Історично в кожній країні склались власні стандарти обліку та звітності, які відпові­дали в першу чергу вимогам, що висувалися до звітності її основними користувачами. Відмінності в підходах до змісту фінансових звітів значно ускладнювали аналіз інфор­мації та прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, багатонаціональних компаній, глобалізації фінансових ринків. У зв'язку з цим, виникла потреба в гармоні­зації фінансової звітності компаній різних країн, для забезпечення якої 29 червня 1973 р. було створено Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Committee — lASC). Його було засновано на підставі угоди, укладеної між професійними бухгалтерськими організаціями Австралії, Канади, Франції, Німеч­чини, Японії, Мексики, Нідерландів, Великобританії, Ірландії та СІЛА

з 1983 p. до 2000 p. КМСБО об'єднував всі фахові бухгалтерські організації, що вхо­дять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів. За станом на січень 2000 р. до КМСБО входило 143 члени зі 104 країн світу, які представляють понад 2 мільйони бухгалтерів.

У Конституції КМСБО було викладено такі цілі організації:

• формулювати і публікувати в інтересах громадськості стандарти бухгалтерського облі­ку, що їх потрібно дотримуватися при складанні фінансової звітності, а також сприяти їхньому прийняттю та дотриманню в усьому світі;

• спрямовувати зусилля на поліпшення і гармонізацію регулюючих положень, стандар­тів бухгалтерського обліку та процедур, пов'язаних з поданням фінансових звітів.

За період своєї діяльності КМСБО видав 41 міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО), з яких станом на кінець 2009 року діяло 29. Більшість чинних на сьогодні стандартів було переглянуто, що посприяло поліпшенню їх якості (табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку

Постійним комітетом з тлумачень (Standing Interpretations Committee — SIC), що діяв при КМСБО, було затверджено 33 Тлумачення МСБО, з яких на кінець 2009 р. діяло 13.

У травні 2000 р. було прийнято новий статут, згідно з яким Комітет було переймено­вано на Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Board — lASB). У новому статуті РМСБО викладено такі цілі діяльності:

• розробка в інтересах громадськості єдиної системи високоякісних, зрозумілих і глоба­льних стандартів бухгалтерського обліку, що мають обов'язкову силу, відповідно до яких у фінансовій звітності повинна розкриватися якісна, про30ра та порівнянна інфор­мація, для того щоб учасники фондових ринків та інші користувачі могли приймати обґрунтовані економічні рішення;

• поширення й забезпечення суворого дотримання цих стандартів;

• забезпечення максимального зближення національних стандартів бухгалтерського об­ліку з міжнародними стандартами, виходячи з найбільш оптимального вирішення пи­тань бухгалтерського обліку та звітності.

Після реорганізації РМСБО перейменувала міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (International Accounting Standards — IAS) у міжнародні стандарти фінансової звітності (International Financial Reporting Standards — IFRS). Станом на кінець 2009 p. РМСБО випущено 9 міжнародних стандартів фінансової звітності (табл. 1.4.)

Таблиця 1.4. Міжнародні стандарти фінансової звітності

Потрібно зауважити, що міжнародні стандарти, випущені до 2001 року, зберігають свою колишню назву, тобто МСБО. У березні 2002 р. Постійний комітет з тлумачень було замінено Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності (International Financial Reporting Interpretations Committee — IFRIC), який станом на кінець 2009 p. випустив 19 Тлумачень, з яких діючих — 16.

Міжнародні стандарти фінансової звітності, у широкому розумінні цього терміну, включають:

• міжнародні стандарти фінансової звітності (International Financial Reporting Standards - IFRS);

• міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (International Accounting Stan­dards - IAS);

• тлумачення міжнародних стандартів (Interpretations), розроблені Комітетом з тлума­чень міжнародної фінансової звітності (IFRIC) або колишнім Постійним комітетом з тлумачень (SIC).

Банківська система України розпочала впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності з 1 січня 1998 р. Цим започатковано реформування системи бухгал­терського обліку та фінансової звітності в банківському сеКт орі. У процесі реформуван­ня банки перейшли на новий План рахунків бухгалтерського обліку, розроблений для забезпечення потреб складання фінансової звітності окремо для НБУ та банків другого рівня, а також було змінено підходи до організації та ведення аналітичного обліку.